Скажені собаки та Європейські ціності

Перегляди: 1 400

buckminster-ego-eco-gerd

«Про велич країни і моральний стані її народу судять по тому, як у ній ставляться до тварин»

© Махатма Ганді

 

В Миколаєві на вулицях живе дуже багато безхатько — я про собак, хоча й про людей теж. Це велика проблема для людей та тварин нашого міста. На тлі цього виникає конфлікт поміж захисниками тварин та городянами, які прагнуть легких та швидких рішень — перестріляти, потруїти та й все.

Ця проблема має не марсіанське походження, і у розвинутих країнах з нею впорались. Але ж не шляхом “перестріляти, потруїти та й все”. Програма по роботі з безпритульними в Німеччині, Швеції та інших країнах тривала 10-15 років, вона була системною і різнобічною.

Тому швидких рішень тут не може бути, але ж подолати цю руїну нам потрібно. Залишу це майбутньому меру та фахівцям, але ж у свою чергу хочу сьогодні дослідити питання “розладу в наших головах”, тому що, вважаю — це причина, а все інше — то наслідки. 

Тут процитую класика: “Что такое эта ваша разруха? Старуха с клюкой? Ведьма, которая выбила все стекла, потушила все лампы? Да ее вовсе и не существует. Что вы подразумеваете под этим словом? […] Это вот что: если я, вместо того, чтобы оперировать каждый вечер, начну у себя в квартире петь хором, у меня настанет разруха. Если я, входя в уборную, начну, извините за выражение, мочиться мимо унитаза и то же самое будут делать Зина и Дарья Петровна, в уборной начнется разруха. Следовательно, разруха не в клозетах, а в головах. Значит, когда эти баритоны кричат «бей разруху!» — Я смеюсь. […] Клянусь вам, мне смешно! Это означает, что каждый из них должен лупить себя по затылку! И вот, когда он вылупит из себя всякие галлюцинации и займется чисткой сараев — прямым своим делом, — разруха исчезнет сама собой. Двум богам служить нельзя! Невозможно в одно время подметать трамвайные пути и устраивать судьбы каких-то испанских оборванцев! Это никому не удается, доктор, и тем более — людям, которые, вообще отстав в развитии от европейцев лет на 200, до сих пор еще не совсем уверенно застегивают свои собственные штаны!”

По-перше, давайте домовимося, що з усіма сторонами цих конфліктів все гаразд :) і зараз я поясню, чому це так і є. Це важливо для того, щоб разом ефективно шукати рішення та бути конструктивними у діалозі.

По-друге, я хочу нагадати, що люди на Майдані вмирали заради розвитку в напрямку становлення європейських цінностей. Однією з цих цінностей є толерантність.

Є більш толерантні люди, є менш, є взагалі люди, які прагнуть “перестріляти, потруїти та й все ”. Чому так? Відповідь на це питання покаже нам і шлях розвитку, і шляхи вирішення конфліктів та подолання проблеми безпритульних. 

Толерантність — це наслідок сприйняття себе та інших людей.  Всі люди різні, і конфлікт виникає на тлі непорозуміння. Тобто деякі люди не здатні сприймати те, що хтось інший не такий, як вони. Це є нормально та природньо. Особистість кожної людини проходить у своєму розвитку різні етапи. Хтось їх долає раніше, хтось пізніше, хтось застряє до кінця життя на одному з них. Це теж нормально та природньо. Але ж ми всі при цьому ще спілкуємось разом, і люди з різних рівнів не можуть знайти спільну мову, хоча використовують ті ж самі слова.

Якщо ви хочете розібратися з цим глибше, то рекомендую почати з простих речей, наприклад, ознайомитися з інформацією про психологічний вік людини тут (http://vum.org.ua/teachers/valensa/) та про еволюцію мислення тут (http://vum.org.ua/teachers/pekar/)

Не буду заглиблюватися у нейробіологію та психологію, краще наведу прості та яскраві приклади, які є фактами.

Історія людства пам’ятає, що не дуже давно жінку не сприймали за людину, за особистість, і могли породистого скакуна або собаку обміняти на декількох жінок. Це було не тому, що люди погані чи злі, а тому, що їхній світогляд був сформований за іншими цінностями.

Людство розвивалося, і зараз майже відсутнє явище жіночої дискримінації. 

Пізніше за особистість не вважали людей з іншим кольором шкіри. Могли пристрелити «кольорового» хлопця просто тому, що він не сподобався чи якось заважав. Зараз дехто стріляє в собаку тому, що вона не подобається чи заважає. Я не кажу про садистів — це психічна хвороба, я кажу про людей, які вважають це за норму. Це не тому, що вони злі чи погані, це тому, що в їхній системі координат, в їхньому світогляді немає інших рішень. 

Людство розвивалося, і зараз американським президентом є людина з темним кольором шкіри. Людство продовжує розвиватися, і незабаром люди почнуть ставитися до тварин, рослин та планети належним чином. В більш розвинутих країнах так вже і є, і нам потрібно прагнути цього. 

Перший крок — це усвідомити, що таке толерантність та кожному працювати над тим, щоб сприймати себе, сприймати інших людей. Поважати себе, поважати інших. Усвідомити, що є інші погляди, інші люди, і в них можуть бути інші цінності та інші потреби. Просто зупинитися та поміркувати про це, про свій світогляд, про свої цінності та про те, що кожний з нас може зробити, аби з повагою ставитися до цінностей та потреб інших людей.

Можливо, для когось це образливо, але ж людина в першу чергу — це примат,  це просто різновід мавп. Зазвичай, примати конфлікт інтересів вирішують силою, тобто “перестріляти, потруїти та й все”. Еволюціонує мавпа в людину розумну, коли починає дивитися на речі масштабно, коли шукає інші варіанти, створює нові можливості, свідомо обирає варіант дії: силою чи без насильства.

Я закликаю розглядати всі можливості, не зупинятися у розвитку та пам’ятати про повагу до потреб інших людей та їх цінностей. Щоб і мати з маленькою дитиною, і дівчинка з болонкою, і дядько з ротвейлером, і велосипедисти, і старенька бабуся, яка опікується безпритульними собаками і вони завжди поруч з нею — щоб усі вони почували себе в нашому місті комфортно та безпечно.

Було б дуже добре, як би дорослі, окрім правил дорожньго руху, розповідали маленьким діточкам, що собак треба любити, а не боятися, а головне розповідали як правильно поводитися на вулиці та вдома із собаками. Такі заходи значно б зменшили і напади собак на дітей і бажаючих потруїти собак.

© Олександр Іванко для Zerkalo.mk.ua

Tweet about this on TwitterShare on FacebookShare on Google+

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

code