ПЛАТИНУМ БАНК: ЧИ ПОВЕРНЕ ДЕРЖАВА 4,9 МЛРД, ЯКІ ПІДУТЬ НА ВИПЛАТИ ВКЛАДНИКАМ

Перегляди: 654

У заяві про віднесення Платинум Банку до категорії неплатоспроможних НБУ запевняв, що впродовж 2016 року керівництво цього банку та власники істотної участі «вживали заходи для виконання вимог з докапіталізації», у т.ч. «шляхом погашення кредитів позичальників — пов’язаних осіб» та «збільшення обсягу забезпечення за кредитами»

Чи дійсно це було? Якщо так, то чи зможе Фонду гарантування компенсувати витрати, які будуть понесені ним на виплати вкладникам у межах гарантійної суми (за даними НБУ — 4,8 млрд грн; за даними Фонду — 4,9 млрд грн)? Чи, можливо, така оцінка регулятора «інспірована» заступником глави Нацбанку Катериною Рожковою (до переходу в НБУ працювала в.о. глави правління Платинум Банку) та сигналізує, що НБУ не вважатиме обгрунтованими майнові претензії держорганів до власників істотної участі в Платинум Банку?

Інсайдерські кредити

Як відомо, інсайдерські кредити (тобто позики, видані пов’язаним з акціонерами банку структурам) поховали не один десяток банк в Україні. Чимало фінустанов-банкрутів створювалися саме для того, щоб «пилососити» депозити населення та за їх рахунок кредитувати інші бізнеси акціонерів, ігноруючи правила ризик-менеджменту (розкладання яєць в різні кошики для мінімізації ризиків). Виправдання ж деяких банкірів, що, мовляв, видача кредитів «своїм» дозволяла краще контролювати цільове використання коштів і збільшувала шанси на повернення позик, лишилися деклараціями та були спростовані практикою. Розплачуватися за що доводиться громадянам та бізнесу у вигляді емісії НБУ, інфляції та девальвації…

Щодо «Платинум Банку». Згідно з його звітністю, на кінець ІІІ кварталу-2016 інсайдерські кредити в ньому сягали 2,69 млрд грн (44,7% всього кредитного портфелю після вирахування резервів), що на 45 млн грн, або на 1,7% більше, ніж було на початок 2016 року (тоді частка кредитів пов’язаним особам у портфелі становила 43,6%). Хоча, можливо, це зростання зумовлене курсовою переоцінкою й, відповідно, НБУ, говорячи про погашення інсайдерських кредитів у Платинум Банку, не лукавить. Чи все ж лукавить?..

Як писав Finbalance, поліція здійснює досудове розслідування в кримінального провадженні №42016000000000885 щодо розтрати службовими особами «Платинум Банку» понад 1,1 млрд грн шляхом укладання з грудня 2013 року по лютий 2014 року (тобто в період, коли в правлінні банку працювала К. Рожкова) кредитних договорів з ТОВ «Тітан-Південь», ТОВ «Кодос Інвест», ПП «Логістик Транс», ТОВ «Стратагема-Інвест», ТОВ «Ошер», ТОВ «ФК «Реал-Інвест» та ТОВ «ФК Бізнесфінанс» без наміру виконання вказаними суб`єктами підприємницької діяльності зобов`язань. За даними слідства, службові особи цих структур підконтрольні пов`язаним з «Платинум Банком» особам і мали ознаки фіктивності.

Застава під кредити

Після введення тимчасових адміністрацій в банки-банкрути здебільшого виявлялося, що багато кредитів (передусім, інсайдерські) видавалися під неякісну заставу – з завищеною оцінною вартістю, а то й взагалі під «дуте» забезпечення (наприклад, у вигляді сміттєвих цінних паперів тощо). Якщо ж частина кредитного портфелю потенційно «жива», то, як з’ясувалося, вона або передана в заставу по борговим зобов’язанням банку перед низкою його вкладників, або ж взагалі продана банком за копійки перед його банкрутством. Це все суттєво зменшує шанси Фонду гарантування на повернення коштів, які витрачаються на виплати вкладникам (а то й зводить їх до нуля).

Не виключено, що як мінімум частково історія повториться у випадку з «Платинум Банком».

Як писав Finbalance, у матеріалах кримінального провадження №12015100000000334, пов’язаного зі згаданою вище справою, йшлося, зокрема, про те, що Платинум Банк видавав кредити для купівлі товару (мав перейти в заставу банку), який фактично не купувався; під заставу цінних паперів, торгівлю якими зупиняла Нацкомісія з цінних паперів і фондового ринку; під заставу майнового комплексу, експертна оцінка вартості якого фальшувалася…

За даними звітності Платинум Банку (див. нижче таблиці), на кінець ІІІ кварталу-2016 обсяг кредитів, виданих ним для юросіб, становив 2,8 млрд грн, а для фізосіб та фізосіб-підприємців – 4,16 млрд грн (це до вирахування резервів, які торік за три квартали зросли лише на 13 млн грн – до 952 млн грн).

Незабезпечені споживчі кредити й кредити готівкою становили 3,36 млрд грн (тоді як на початок січня-2016 – 3,0 млрд грн); кредити, забезпечені порукою, – 393 млн грн (на початок минулого року – 442 млн грн); кредити, забезпечені нерухомістю, — 2,99 млрд грн (на початок січня-2016 – 1,45 млрд грн). Хоча, звичайно, наразі відкрите питання, наскільки коректно оцінювалася ця нерухомість. Для держави, безумовно, краще, щоб оцінки були таки коректними.

За даними Платинум Банку, на кінець вересня видані ним кредити для клієнтів на 1,9 млрд грн були використані як забезпечення позик, отриманих банком від кредитних установ, міжнародних та інших організацій. Так, майнові права за кредитами на 726,8 млн грн були передані для НБУ як забезпечення під отримане рефінансування; на 60 млн грн – іншим банкам; 759 млн грн – для IFC (Міжнародної фінансової корпорації); на 360 млн грн – як забезпечення під кошти клієнтів.

Це прирікає Фонд гарантування на затяжні – і не факт, що успішні – судові спори. Прирікає, бо наразі ліквідація Платинум Банку видається найбільш вірогідним сценарієм. Навряд чи реальний сторонній інвестор зацікавиться активом з такими «болячками». Звичайно, бенефіціари банку можуть спробувати за копійки викупити його через пов’язані структури (щоб створити перехідний банк і т.д.). Але це буде гучний скандал, який владі навряд потрібний перед розглядом радою директорів МВФ питання про виділення Україны наступного траншу. Та й «врегулювати питання» може бути простіше й дешевше у «ліквідаційному» форматі.

Неофіційні дані щодо результатів стрес-тесту

Згідно з неофіційною презентацією НБУ щодо результатів стрес-тесту Платинум Банку, датованою початком червня 2016 року, яку публікував журналіст Олександр Дубінський, НБУ в рамках діагностики в т.ч. аналізував 25 приватних позичальників Платинум Банку з валовою заборгованістю перед банком на 2,61 млрд грн.

Як зазначається в матеріалах, борги 17 з цих позичальників на 2,1 млрд грн регулятор класифікував як високо ризикові; при цьому 20 позичальників належали до однієї групи компаній (частина з них – фігурує в згаданому вище кримінальному провадженні).

«За вибіркою великих позичальників спостерігався низький рівень прийнятного забезпечення (6% валової заборгованості). За результатами перевірки якості активів на 1 038 млн грн зменшена вартість прийнятного забезпечення, підтверджена вартість забезпечення дорівнює 308 млн грн. Початковий середній фінансовий клас є вкрай низьким (8,1 з 9) і додатково погіршується в прогнозних періодах. Оцінка платоспроможності групи вказує на неможливість обслуговувати боргове навантаження відповідно до контрактних умов (термін погашення 2,561 млрд грн, або 91% кредитів групи перед банком в 2016). Структура кредитного портфелю та його якість негативно характеризують кредитну політику та менеджмент банк», — резюмується в презентації.

P.S.

Після визнання Платинум Банку неплатоспроможним у «підвішеному» стані опинився Фінбанк, основним акціонером є Олександр Грановський – бізнес-партнер Бориса Кауфмана. Як відомо, в жовтні НБУ (під тиском МВФ?) визнав Б. Кауфмана власником істотної участі в Платинум Банку, незалежно від формального володіння. Раніше Б. Кауфман також офіційно входив до числа акціонерів Фінбанку (в т.ч. в період, коли у Фінбанку працювала К. Рожкова, звідки вона перейшла в Платинум Банк, а згодом, відповідно, в НБУ).

До речі, будучи в.о. глави правління Платинум Банку, К. Рожкова в 2015 році в коментарі для Finbalance розповідала, що Платинум Банк придбав в Фінбанку кредитний портфель на суму близько 1 млрд грн (вартість угоди вона не розкрила).

Згідно зі звітністю Фінбанку, на кінець ІІІ кварталу-2016 частка інсайдерських кредитів у його портфелі сягала… 95%.

P.P.S. Фінбанк повідомив у системі розкриття інформації НКЦПФР, що 01 лютого мають відбутися позачергові збори його акціонерів. На порядок денний винесені в т.ч. питання:

— про ліквідацію Фінбанку з ініціативи власників;
— про обрання ліквідаційної комісії Фінбанку;
— про затвердження порядку та строків ліквідації Фінбанку.

Источник finbalance

Tweet about this on TwitterShare on FacebookShare on Google+

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

code