Гроші на пошитті форми для армії крадуть компанії часів Януковича

Перегляди: 872

Гроші на пошитті форми для армії крадуть компанії часів Януковича 

За півтора року після початку бойових дій на Сході України – військова форма горить на бійцях, розлізається за місяць по швах, при цьому коштує дорожче ринкової вартості. «Знай» з'ясував, як нові чиновники Міноборони разом із «старими» компаніями часів Януковича продовжують красти на формі для АТО. Навіть схеми залишилися старі – «ручні» компанії, неякісна тканина і завищення цін. 

Якість військової формі українських вояків неодноразово потрапляла у центр скандалів. В серпні 2014 року волонтер Роман Донік опублікував відео із вогневим випробовуванням тканини, «пошитої десь у Харкові через кілька посередників».

«Підпалили шматочок тканини – вона плавиться! Скручується і плавиться. Судячи з цього, 100% синтетика, яка є вогненебезпечною. На виробництві всім працівникам категорично забороняють виносити з цеху обрізки. Під страхом звільнення. Здається, ми зрозуміли чому», — написав Донік у своєму Фейсбуці 11 серпня минулого року.

У Міністерстві тоді інформацію активіста спростували, проте зазначили , що тканина для форми складається на 53% з бавовни і на 47% з поліестеру, себто синтетики. Замість змішаної пряжі використали синтетичну нитку, що не відповідає жодним світовим стандартам.

Згодом схожих роликів в Інтернеті з'явилися десятки.

У червні цього року волонтер Олена Мокренчук опублікувала шокуючі фотографії бійця, на якому загорілася військова форма.

«Ця гидота не тільки горіла і плавилася, пропалюючи шкіру до кісток – вона ще й розплавилась і прилипла до шкіри, як пластмаса – так що в госпіталі довелося зрізати ЇЇ РАЗОМ ЗІ ШКІРОЮ і м'язовою тканиною. Уявляєте, ЩО довелося пережити цим двом хлопчакам? Вони досі в шпитал, їм оформлюють інвалідність. А все через те, що якась тварюка вирішила нажитися на армійських поставках», — розповіла Мокренчук.

Ми знайшли сліди цих «тварюк».

Звідки береться палаюча форма?

Неякісна тканина потрапляє до бійців «завдяки» корупції в Міністерстві оборони. Щоб зрозуміти, як чиновники навчилися працювати «по-новому» після Революції гідності – достатньо дослідити історію двох тендерів.
Після неодноразових скандалів із неякісною формою група волонтерів і експертів на чолі з Костянтином Лєсніком розробили і затвердили 6 квітня технічні умови для тканини від Міністерства оборони. За правилами, з цього дня без сертифікату відповідності компанії не могли брати участь у тендерах.

30 квітня департамент закупівель і матеріального забезпечення Міноборони оголосив переможців тендеру на 160 (!) тисяч військових костюмів. 2 з 7 компаній-переможців (65 тисяч комплектів) взагалі не надали сертифікати на тканину і пройшли конкурс на пошив костюмів з невідомо чого. Ще дві відмовилися від сертифікованої тканини вже після перемоги. Керувала проведенням тендеру директор департаменту закупівель Міністерства оборони і колишній волонтер Неллі Стельмах.

«Представниця компанії «Олтекс» привселюдно заявила після оголошення результатів тендеру, за яким вони виграли пошиття 25 тисяч костюмів, що не хоче купувати сертифіковану тканину, з якою вони пройшли цей конкурс! Після цього вона привселюдно звернулася до пані Стельмах, що «треба якось домовлятися», бо вона принесла листа з проханням пошити цю форму з тканини Черкаського шовкового комбінату, який сертифікату на таку роботу на той час не мав», — розповіла «Знай» учасниця тендеру.

Прохання компанії «Олтекс», яка представляла Прилуцьку швейну фабрику, задовольнили, і вони пошили форму з тканини, яка не мала сертифікату.

Компанія «Астра Люкс» звернулася з проханням продовжити терміни пошиття. Вони не встигали здати 15 тисяч костюмів з 40 тисяч менш ніж за місяць, який залишився після процедури затвердження тендеру. Проте чиновники Міноборони їм у цьому відмовили і контракт було зірвано.

На час проведення тендеру – 30 квітня 2015 року – сертифікат на тканину за новими технічними умовами встиг отримати один-єдиний виробник – компанія «Текстерно» з фабрикою у Тернополі. Попри те, що «Тестерно» мала поставити тканину на 95 тисяч костюмів – після махінацій під час проведення тендеру її частка зменшилася до 55 тисяч.

«Вийшло, що більшість костюмів пошили з тканини Черкаського шовкового комбінату (артикул 2071 – для зимової форми і 3403—3404 – для літньої), стосовно якої за ініціативою служби внутрішньої безпеки Міністерства оборони було порушено ряд кримінальних проваджень Генеральною прокуратурою. Розслідуванням постачання неякісної форми також займалися військова прокуратура і СБУ, проте цю тканину досі допускають на тендери, віддають їм перемоги і платять гроші», — пояснив «Знай» голова наглядової ради компанії «Текстерно» Валерій Ломач.

Але найцікавіше відбулося після цього великого тендеру. Наприкінці квітня мобілізовані бійці ЗСУ в Закарпатті перекрили дорогу через відсутність військової форми. Маючи замовлення на півтори сотні тисяч костюмів, Міноборони через тиждень – 5 травня – провело ще один тендер на 12 тисяч костюмів знову ж з несертифікованої тканини! Нагадаємо, що згідно з новими технічними умовами тендерна комісія взагалі не мала права допускати до конкурсу компанії без сертифікату.

До того ж, за тиждень після великого тендеру ціна за один комплект зросла з 750 до 920 гривень. Це при тому, що за 750 гривень пропонували костюми з якісної сертифікованої тканини. Усі 12 тисяч комплектів мали поставити на склади Міноборони до 31 травня, але станом на 20 червня було поставлено лише 6 тисяч. Переможцем конкурсу стала компанія «Олтекс», яка невдовзі потрапила у розслідування військової прокуратури за постачання неякісного одягу в ЗСУ.

Причина того, що форма горить – у якості тканини.

В тканинах артикулу 2701, 3403 і 3403 (які постачаються і зараз) виробництва того ж самого Черкаського шовкового комбінату синтетична нитка залишилася на основі. Саме вона при горінні прилипає до шкіри і завдає хімічних опіків до 70% поверхні тіла. Така травма вважається несумісною з життям.

Але найкращим зразком безглуздя чиновників при обранні тканини для військового одягу беззаперечно можна вважати показову історію із «Захистом 14».

Примарний «Захист»

Розроблена українським підприємством «Темп 3000» тканина «Захист 14» була головним хітом березня цього року.

В технічних умовах на тканину, яка була заявлена як «дешевий і якісний аналог НАТОвським стандартам», було заявлено, що вона складається з 42% бавовни, 18% льону і 60% поліефіру. Причому якщо вчитатися в технічну документацію – виявляється, що розхвалений льон і не льон взагалі, а «бавовнольон», якого не існує в природі. Виходить, що тканина апріорі вогненебезпечна. Діюча документація напряму забороняла приймати тканину такої якості, проте вона була прийнята чиновниками Міністерства оборони.

Це не завадило чиновникам Міноборони урочисто під камери вдягнути Петра Порошенка у форму із «Захисту 14» і того ж місяця замовити 30 тисяч костюмів. 20 тис. комплектів з цього замовлення пошила компанія «Авітекс». Запам'ятайте цю назву.

«На переговорній процедурі я напряму спитав Неллі Стельмах: «Хто виробник тканини «Захист 14»?». У відповідь: «Це гарні люди, вони ніколи нас не підводили». В результаті ці «гарні люди» зірвали терміни поставки, а Міноборони їх навіть за це не оштрафували», — розповів «Знай» про тендер директор компанії «Текстиль Контакт» Міхаїл Ханін.
Незабаром виявилося, що форма розлізається після другого прання, влітку в ній спекотно та й горить вона, як найгірші зразки до неї. 31 березня це визнав і радник міністра оборони Юрій Бірюков, який написав в своєму Фейсбуці, що готовий «придушити службу тилу Генерального штаба», яка пропустила таку тканину на фронт.
«У травні нам привезли форму з тканини «Захист 14», в якій раніше красувався Порошенко. Крім того, що тканина не дихає і парить – при запаленні вона горить, як пластмаса: капає на шкіру, важко гаситься. Взагалі ми вдягали її, лише коли приїжджали генерали чи під камери. Коли їхали з фронту додому – нам сказали забрати її», — розповів «Знай» боєць батальйону ЗСУ «Київська Русь» Микола Клімпуш.

Проте форму замовили, відмовитися було вже не можна і сумнівний «Захист» поїхав на фронт. Причому усі 30 тисяч комплектів мали поставити ще до кінця травня, але 20 червня до складів доїхало менше половини комплектів.

Відвідати цехи, де виробляють «легендарний» «Захист 14» в компанії «Темп-3000» журналісту «Знай» відмовили. Коментувати вищеописані факти також відмовилися, але пригрозили судовим позовом, якщо «інформація не буде відповідати дійсності».

25 червня редакція відправила в ліцензійний орган УкрНДНЦ запит про компанії, які отримали ліцензії на відповідність якості тканини новим технічним умовам. Відповідь надійшла лише за 2 тижні і містила відписку, що вони такі ліцензії не видають.

Проте дивним чином виявилося, що саме 26 червня Черкаський шовковий комбінат таки отримав сертифікат відповідності на тканину, яку виробляє. В той же день Неллі Стельмах пішла з посади голови департаменту матеріального забезпечення і стала заступником.

«Зметикували на трьох»

З приходом колишньої волонтерки Неллі Стельмах на посаду «головної по тендерах» в Міністерстві оборони запровадили переговорні процедури. Тобто тендерна комісія, яку вона ж і очолює, збиралася, щоб оголосити тендер, і самі ж вирішували, кого запросити взяти участь у конкурсі.

«В результаті наразі серед учасників тендерів – одні і ті самі компанії, а «неручні» компанії просто «забувають» запросити до конкурсу», — розповів «Знай» директор компанії «Текстиль Контакт» Михайло Ханін.

Наприкінці березня цього року Міноборони проводило тендер на пошив ватних штанів, на який його компанію знов «забули» запросити. Коли гравці ринку почали обурюватися і піднімати скандал в соцмережах – ціна впала з 1200 гривень до 970-980. Інші компанії до конкурсу так і не допустили.

Серед учасників конкурсів за квітень – максимум по два учасники, які навіть ціну вказують, подібну до копійки. Ми вибрали з відкритої бази усіх переможців тендерів Міноборони щодо текстильних виробів для потреб ЗСУ з лютого цього року. Повну версію цього переліку дивиться тут.

Лідерами держзакупівель з текстильних виробів за перше півріччя 2015 року стали 3 компанії: «Олтекс» (143,1 млн. гр.), «Авітекс» (69 млн. гр.) і«Астролюкс» (66 млн.). В усіх тендерах, де вони брали участь, спостерігається однакова картина: вони беруть 70-80% замовлення, залишаючи «дрібнички» іншим компаніям.

Абсолютний лідер з обшиву наших бійців – компанія «Олтекс» — стала фігурантом кримінальних справ ще в березні цього року. Військова прокуратура звинуватила її у пошитті літніх костюмів з неякісної тканини. Прокурори вимагали від «Олтекса» повернути 1,2 млн. гривень. Діюча кримінальна справа не завадила їм у квітні отримати замовлення на 107 млн. гривень на пошив утеплених курток і штанів. В листопаді 2014 «Олтекс» і «Астролюкс» майже навпіл поділили пошив утепленого одягу, а в жовтні ті ж самі компанії виграли по 32 млн. гривень на пошив утепленого одягу. Власником «Олтекса» значиться Ганна Огаренко.

Компанія «Авітекс» належить Олександру Яцюті з Дніпропетровську. На його батька і матір зареєстровані з десяток компаній, які з початку 90-их років займалися торгівлею галантереєю, тканин, трикотажного полотна та побутовими товарами. Цікаво, що «Авітекс» брав участь і виграв 40% замовлення у сумнозвісному тендері, за який зараз судять «Олтекс». Більше того, проти компанії не було порушено жодного кримінального провадження, хоч і шили вони все з тієї ж несертифікованої тканини.

Поки фабрика тата обшиває українську армію – Олександр мандрує світом і хизується фотографіями в «Одноклассниках».

Компанією «Астра Люкс» керує колишній голова «Партії регіонів» у Солом'янскому районі столиці Ольга Сергеєва. В 2012 році видання «Наші гроші» постійно публікувало матеріали про пошиття компанією одягу для МВС, Міноборони, Митної службі, ДАІ та інших державних органів. В жовтні 2011 року «Астра Люск» прославилася закупівлею погонів для інспекторів Митної служби по 100$ за пару.

Під час перебування свого директора у «Партії регіонів» компанія щомісяця отримувала мільйоні державні замовлення. Революція 2014 року не похитнула позицій компанії на ринку державних замовлень. В червні цього року журналіст Роман Бочкала назвав «Астра Люкс» «компанією-невидимкою», коли з'ясовував, хто пошив для МВС рюкзаки по три тисячі гривень (!) за штуку.

P.S.

14 липня Міноборони провело перші в своїй історії електронні торги. «Трійка» описаних вище компаній не виграла жодного з 11 лотів. 21 липня Неллі Стельмах зібрала переможців тендеру, щоб поінформувати їх про скасування результатів торгів через сумнівні підстави. Очікуйте від «Знай» найближчим часом продовження захоплюючого детективу «Як провести «свої» компанії через будь-які тендери».
Джерело: znaj.ua
Tweet about this on TwitterShare on FacebookShare on Google+

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

code