Рулетка під назвою СЕТАМ

Перегляди: 74

Як у бізнесмена, що купив приміщення на «СЕТАМі», відібрали  і придбане приміщення, і гроші

setam

Бізнесмен Руслан Куценко придбав нежиле приміщення в центрі Києва на торгах держпідприємства «СЕТАМ». Але так його і не отримав. Столична нотаріус Лариса Журавльова через день після торгів переписала куплене приміщення у реєстрі речових прав на іншого власника. Два мільйони гривень, заплачені на торгах – теж щезли.

Якщо пересічний українець зазирне на сайт Мін’юсту, то помітить, що Журавльова уже два роки значиться у «чорному списку» міністерства  – перелікудержреєстраторів та нотаріусів, яким тимчасово обмежено або анульовано доступ до Державного реєстру речових прав та Єдиного реєстру юросіб. Журавльовій доступ до реєстру речових прав анульовано, тобто, закрито назавжди.

Виглядає це повідомлення так:

SKRIN-1

Як вийшло, що нотаріус і досі «запалює» в реєстрах – саме про це наша історія.

«Чорні списки» після співпраці з радою бізнес-омбудсмена

Перелік реєстраторів, яким закрили доступ до реєстрів, Міністерство юстиції  створило у вересні 2017-го. Зробили це в рамках співпраці з Радою бізнес-омбудсмена. Це, як пояснювала перший замміністра юстиції Олена Сукманова, зроблено для того, щоб будь-хто міг самостійно дізнатись, чи має його реєстратор доступ до реєстру. «Це убезпечить людей від потрапляння у неприємні ситуації», — говорила заступник міністра.

Блокує реєстраторів у Державному реєстрі речових прав та Єдиному реєстрі юросіб структура Мін’юсту – ДП «НАІС» після наказу міністерства. Наказ видається або в рамках моніторингу реєстратора, або після рішення антирейдерської комісії, яка офіційно називається Комісія з розгляду скарг у сфері держреєстрації. Поскаржитися на дії реєстраторів у комісію може кожен.

Після публікації цього чорного списку в «Наші гроші» надійшли сигнали з різних джерел: список – неправдивий, частини заблокованих реєстраторів у цьому переліку нема і, навпаки – ті реєстратори, які активно працюють у реєстрах, у ньому значаться. Це, за версією джерел, дає можливість увіткнути в реєстри потрібного реєстратора без зайвого шуму, при цьому, список покараних – достатньо великий, а, отже, складається враження, що Міністерство недаремно їсть свій хліб.

Утім, доказів джерела не наводили, і ми відклали цю інформацію в папку «непідтверджені чутки». Аж поки в редакцію не прийшов бізнесмен Руслан Куценко із його історією про нотаріуса Журавльову. Якій згідно до міністерському списку  анульовано доступ іще 2017 року.

За що Журавльову викинули із майнового реєстру вперше

28 вересня 2017 року в Антирейдерську комісію зайшла скарга від «Кристалбанку» на реєстраційні дії Журавльової: нотаріус проігнорувала арешти банківського майна і перереєструвала його в Дерреєстрі речових прав на інших власників. На кого саме – ми не знаємо, оскільки Міністерство юстиції протягнуло через Кабмін постанову №1128, 18-ий пункт якої зробивнедоступними для всіх, крім сторін у скарзі, копії скарг в антирейдерську комісію та копії наказів, прийнятих на основі рішення комісії.

Що таке на той час був «Кристалбанк»? Це перехідний банк, створений Фондом гарантування вкладів на базі «Терра-банку»; кінцевим бенефіціаром якого ЗМІ називають екс-нардепа і екс-проректора НАУ Максима Луцького. Коли «Терра» збанкрутував, то активи з нього вивели, зокрема, і за допомогою нотаріуса Журавльової, і єдине, що лишалося правонаступнику «Терри» «Кристалбанку» –  оскаржувати це виведення через антирейдерську комісію або в судах.

Саме з судового реєстру ми дізналися: скаржився «Кристалбанк» на те, що Журавльова переписала арештоване майно на іншого власника, не завантаживши до того ж до реєстру необхідних документів.

Важлива деталь. У ланцюжку власників майна, яке намагалася вивести з банку нотаріус Журавльова фігурує ТОВ «ФК «Смарт Груп», співвласником якого тоді був Йосиф Рубець – керівник благодійного фонду «Освіта», яким пізніше став керувати Максим Луцький. Цей Йосиф Рубець ще з’явиться у тексті.

Отже, скарга на міністерство зайшла 28 вересня. 2 жовтня 2017 року, міністерство надсилає Журавльовій листом-повідомленням запрошення на комісію. 5 жовтня  Журавльова на комісію не прийшла, і та без неї скасувала її реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав, а 11 жовтня 2017 року нотаріусу на підставі рішення цієї ж комісії анулювали доступ до реєстру.

Як Журавльова повернулася до реєстру

У грудні 2017 року Журавльова оскаржила своє «відлучення» від реєстру речових прав у суді. І виграла у першій інстанції, а згодом – і в апеляції. Причиною виграшу стало не те, що нотаріус все реєструвала правильно. А те, що Міністерство юстиції не дотримало строків, коли запрошувало нотаріуса на комісію.

Повідомлення Журавльовій було надіслано не телефоном, чи електронною поштою, а стандартним листом, який згідно до правил, пересилається три дні. Тобто якби комісія засідала не 5-го, а бодай 6-го жовтня, то жодних шансів у суді нотаріус би не мала.

А так у лютому 2018 року Журавльова знову отримала доступ до реєстру речових прав. При цьому, хоч поновлювала її структура Мін’юсту ДП «НАІС», із «чорного списку» Журавльову не прибрали.

Ніколи такого не було – і от знову

І року не пройшло, як структурам, пов’язаним із Максимом Луцьким таланти Журавльової знадобилися знову.

3 грудня 2018 року на ДП «СЕТАМ» проходять торги. На них виставляють підвал на центральній столичній вулиці Антоновича. Підвал належав  Кредитній Спілці «Володар», яка мала борги, і, відповідно – кредиторів, які ці борги стягнули через суди, а потім звернулися до приватного виконавця Віталіни Кісельової, яка і виставила підвал на «СЕТАМ».

КС «Володар» проходить разом із Максимом Луцьким у кримінальному провадженні щодо незаконного відчуження майна Національного авіаційного університету. В реєстрі речових прав є низка об’єктів, іпотекодержателем яких спочатку був «Володар», а потім новим власником заставної став безпосередньо Максим Луцький, при цьому, перереєстрацію по всіх цих об’єктах проводила нотаріус Журавльова.

Переможцем торгів на «СЕТАМі» серед семи учасників став Руслан Куценко, який лише віднедавна мешкає у столиці, а тому про особливості «реєстрації по-київськи» просто не знав. Спершу здавалось, що це була більш, ніж вдала купівля: підвал в центрі Києва, який за офіційною оцінкою коштував 12,6 млн грн, бізнесмену обійшовся у 2,3 млн грн.

13-17 грудня 2018 року Руслан Куценко заплатив за підвал, перевівши на депозитний рахунок приватного виконавця Кісельової 2,3 млн грн. Виконавець, як того вимагає процедура,  одразу переслала гроші кредиторам Кредитної Спілки «Володар».

18 грудня 2018 року, коли Руслан Куценко пішов оформлювати право власності, дізнався, що 5 грудня 2018 року нотаріус Лариса Журавльова в реєстрі речових прав переписала цей підвал на іншого власника – ПП «Дари України», проігнорувавши три арешти. «Дари» теж пов’язані з Максимом Луцьким – компанією через ТОВ «Альфа-капітал-буд» співволодіє  Йосиф Рубець, той, який з благодійного фонду, очолюваного Максимом Луцьким.

Що каже нотаріус

Перед публікацією «Наші гроші» відвідали нотаріуса Журавльову. Розмову не писали на диктофон через вимогу Журавльової. Тож передамо її своїми словами.

Версія нотаріуса така. У 2014—2016 роках Кредитна Спілка «Володар» позичила столичному ПП «Дари України» 9,9 млн грн. Позичальники не мали грошей на сплату боргу, але мали підвал. За даними оцінювачів у 2017 році він коштував 12,6 млн. грн. Відтак, «Дари України» віддали «Володарю» підвал на Антоновича, а «Володар» зобов’язався повернути «Дарам» різницю в 2,7 млн грн. Угоду прописали в договорі від 14 березня 2017 року.

Коли на «Сетамі» 3 грудня 2018 року пройшли торги, то з’явилася, грубо кажучи, часова дірка, коли формально власником підвалу став бізнесмен Руслан Куценко, але даних про те, що він – реальний власник приміщення, в реєстрі речових прав іще не було.

І 5 грудня до нотаріуса Журавльової прийшли представники КС «Володар» і ПП «Дари України», попросили розірвати договір від 14 березня 2017 року. І натомість укласти «договір про розірвання договору про задоволення вимог іпотекодержателя». І хоча нотаріус проігнорувала арешти на майні в реєстрі, свої дії вона оцінила як законні. Не питайте чому. Утім, слідчий відділ Шевченківського управління поліції ГУ НП в м. Києві, схоже, з нею не погодився, оскільки на днях зареєстрував кримінальне провадження.

Для бізнесмена Куценка отримати куплений на «Сетамі» підвал у власність тепер складно навіть через суди, оскільки ПП «Дари України» з лютого 2019 року – в стані припинення. Гроші бізнесмен теж повернути не може – майже вся сума по процедурі вже пішла кредиторам боржника, КС «Володар», якій цей підвал належав раніше. Так бізнесмен залишився і без майна, і без грошей.

19 грудня 2018 року Куценко звернувся в Антирейдерську комісію міністерства  щодо реєстраційних дій Журавльової. Паралельно скаргу написала приватний виконавець Кісельова. Мін’юст відмовив обом: виконавцю – бо вона не довела, що її права порушені, Куценку – під формальною причиною, що він не вказав, чи є судовий позов з такого ж питання, оскільки комісія не розглядає скарг, якщо скаржник з цього питання вже звернувся до суду, а також, що не всі подані до комісії документи були належно засвідчені.

На днях Куценко виправив скаргу і знову подав її до Мін’юсту. І по тому, як себе поведе антирейдерська комісія зараз, можна буде більш-менше зрозуміти: чи вся поведінка Мін’юсту щодо Журавльової – це банальний непрофесіоналізм, чи все-таки, в цій ситуації міністерство – не просто сліпе знаряддя рейдерства.

Аліна Стрижак

Источник nashigroshi

Tweet about this on TwitterShare on FacebookShare on Google+

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

code