Батоги і пряники реформ

Перегляди: 274

Прийняття лише 5 законопроектів відділяє Україну від отримання траншу макрофінансової допомоги ЄС у розмірі 600 млн. євро. При цьому 3 із них стосуються реформи енергетичних ринків. Очевидно, у Брюсселі більше зацікавлені у змінах, ніж у Києві

Як йдеться у повідомленні Урядового офісу з питань європейської інтеграції, необхідно завершити впровадження нової моделі ринку газу в Україні та прийняти законопроект, який посилить незалежність регулятора енергоринків. Перше питання стосується ухвалення урядових законопроектів щодо узгодження положення більше десятка законів та кодексів із положеннями Закону «Про ринок природного газу», який і уряд, і депутати зараховують до своїх перемог у 2015 році.

Зміни в законопроекті № 3325 стосуються експлуатації газотранспортних та газорозподільних систем, скасування кваліфікації постачання газу як житлово-комунальної послуги, можливості платного користування газорозподільними системами, створення конкурентного середовища щодо встановлення лічильників газу тощо.

Законопроектом № 3074 передбачено зміни до Митного кодексу для створення передумов для роботи вільної моделі ринку газу. Зокрема, йдеться здійснення операцій заміщення газу, тобто бекхолу, при його транспортуванні до країн ЄС.

У ЗМІ для цієї операції закріпився термін «віртуальний реверс», що відображає його суть – можливість відбору газу, законтрактованого європейцями, прямо із «труби», без необхідності його переміщення через кордон.

Що стосується законопроекту про енергетичного регулятора № 2966, то він передбачає посилення політичної, функціональної та фінансової незалежності Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). Документ є також складовою реформ у рамках проекту Світового банку «Друга програмна позика на політику розвитку».

З огляду на суперечливість окремих його положень, законопроект було доопрацьовано… за ініціативи громадськості. Саме з подачі експертів громадянського суспільства було створено Стратегічну дорадчу групу, яка визначила ризики та запропонувала нову редакцію документу. До складу групи увійшли народні депутати із 6 фракцій Верховної Ради, представники міжнародних об’єднань регуляторів, Секретаріату Енергетичного Співтовариства, Групи підтримки України Єврокомісії, представники посольств, а також українські експерти.

Таким чином, фактично все готове для прийняття більшості пунктів «домашнього завдання», яке стоїть перед Україною. Але чи існує реальна політична воля та консенсус щодо прийняття законів? Схоже, у Брюсселі та Вашингтоні реформам енергетики надають набагато більше ваги, ніж у Києві. І навіть готові до фінансового заохочення, яке часто стає потужним стимулом до прийняття рішень.

Зволікання із прийняттям законів, спрямованих на адаптацію в Україні норм Третього енергопакету ЄС, а отже створення прозорих і конкурентних ринків, неприпустиме. Ці кроки необхідно робити у будь-якому разі, без «пряника» від західних партнерів. Інакше скоро доведеться мати справу з «батогом».

Роман Ніцович

Роман Ніцович

Керівник програм аналітичного центру DiXi Group


Tweet about this on TwitterShare on FacebookShare on Google+

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

code