Бізнес на міграції: Як закарпатці використовують життя біля кордону

Перегляди: 365

Близько 80% нелегальної міграції через Україну – не стихійні випадки, а добре відпрацьований бізнес

Вдале географічне розташування Закарпаття на кордонах «на повну» використовують для руху нелегалів, транспортування контрабанди, пише Depo.Закарпаття.

Україна відіграє важливу роль у стриманні потоку нелегальних мігрантів від Сходу до країн Центральної Європи. Країна стала транзитною державою для «мандрівників».

«80% нелегальної міграції через Україну — не є стихійними випадками. Це — дуже добре організований і налагоджений бізнес, — каже начальник штабу Мукачівського прикордонного загону Сергій Тимощук. — Мало хто з мігрантів може відважитися на таку мандрівку самотужки».

Мотиви, що підштовхують мігрантів намагатися прижитися у інших країнах різні — економічні, пошук притулку. Хоча більшість таки мігрує через бідність.

Схема подорожі зазвичай одна: у своїй країні потенційні мігранти домовляються за незаконну переправку до Європи через посередників міжнародної злочинності. Ціна на такі послуги — від чотирьох тисяч доларів. Тут все залежатиме від нюансів — країна походження мігрантів, складність маршруту, кількість посередників під час переправи. Деякі, котрі хочуть потрапити до Європейського Союзу, розпродують все своє майно: будинки, квартири, аби назбирати ці гроші.

«Пік міграції в Україні припав на кінець 90-х – початок 2000-х років. Значно знизити кількість мігрантів через Україну вдалося у 2010 році. Тоді Україна підписала Угоду з рядом європейських країн, відповідно до якої, всі мігранти, котрі потрапляли в ЄС незаконно, поверталися на територію України. Це мігрантів радувало не дуже. Їх повертали на Батьківщину вже не з Європи, а з України», — розповідає Тимощук.

На Закарпатті серед місцевих є чимало охочих нагріти руки на переправленні мігрантів через кордон. На цьому можна дуже непогано заробити. Якщо говорити про ділянку Мукачівського прикордонного загону, то більшість злочинних угрупувань, які намагаються здійснити переправлення — з Берегівського та Виноградівського районів.

У Чопського прикордонного загону, за словами керівника штабу Вадима Козулі, такі «групи-поводирі» найбільш активні у Великобезнянському та Ужгородському напрямках.

Прикордонники визнають: діяльність таких груп є серйозною проблемою. Закарпатці наражають на небезпеку тих, кого беруться переправити через кордон. А от скільки таких місцевих ділків виявили, затримали – прикордонники не говорять. Мовляв, все в оперативному відпрацюванні, інформацію розголошувати не можна. Загрожує переправщикам до 10 років в’язниці. Багато справ сьогодні знаходиться на розгляді у суді.

Обидва начальники штабів зазначають, що специфічною рисою міграції зараз є збільшення дітей і жінок у потоці нелегалів. Нерідко мігранти подорожують цілими сім’ями і беруть з собою малолітніх дітей. Тим самим наражають їх на небезпеку. Тільки на ділянці Мукачівського загону за рік затримали 76 дітей різного віку – від 1,5 місяців до 16 років. Уже потім, у пунктах тимчасового тримання, у дітей виявляють різні захворювання, а бувають діти і з травмами, які отримали, йдучи гірськими стежками Закарпаття. Також почастішали випадки повторних затримань одних і тих самих громадян. Нерідко нелегалів ловлять по два, а то й по три рази.

На ділянці Чопського загону потік нелегалів  дещо менше, ніж на Мукачівському, але все ж суттєвий. Та й на українсько-угорському кордоні за останній рік мігранти активізувалися. І знову ж таки — побільшало жінок та дітей. За минулий рік на ділянці загону було затримано 16 дітей.

«Це дуже небезпечно – в останньому випадку у мігрантів було сильне обмороження ніг. Прикордонники надавали першу медичну допомогу, а потім доставляли мандрівників до лікарні», — розповідає Вадим Козуля.

За увесь минулий рік Мукачівським загоном було затримано більше півтисячі осіб. 46% — громадяни Афганістану. А загалом ловили нелегалів з 20 країн світу. У Чопському загоні за рік затримали понад 200 мігрантів.

Як відзначають прикордонники, на територію України майбутні нелегали потрапляють цілком офіційно, можуть тут жити кілька років, працювати. Таких багато, до прикладу, на Дніпропетровщині, Одещині. Далі вже у пошуках «кращого життя» наважуються на незаконний перетин кордону і вирушають до Закарпаття, де знаходять місцевих переправщиків.

Після затримання нелегальних мігрантів, їх доправляють до пункту тимчасового тримання. Там утримуються протягом трьох днів. За цей час складають документи, які направляють до рогляду суду. Після цього, як кажуть прикордонники, нелегали відправлються «вглиб» території України і потім — на добровільне видворення.

Є й такі мігранти, як намагають отримати статус біженця в Україні. Але, як правило, це відбувається роками. Спочатку мігранти будь-яким чином пробують легалізуватися в Україні. За цей час вони або знаходять роботу, або навчаються. Та найчастіше живуть за рахунок більш «успішних» родичів, яким таки вдалося вибратися до Європи.

Європейська криза біженців напряму вплинула на Закарпаття — нелегалів побільшало, у тому числі і з Сирії. Ставлення самих закарпатців до біженців неоднозначне — в області неодноразово виникали скандали довкола відкриття/закриття нових пунктів тимчасового тримання. Багато місцевих остерігаються такого сусідства.

Закарпатський письменник Андрій Любка нещодавно на своїй сторінці у Фейсбук висловив цікаву думку щодо біженців:

«Ісус Христос був біженцем з Близького Сходу, який разом з батьками Марією і Йосипом втікав від смертельної небезпеки, що її в сучасних дефініціях можна назвати геноцидом (винищення немовлят Іродом). Це все, що я хочу сказати людям, які вважають, шо біженці загрожують нашій затишній християнській Європці».

 

Tweet about this on TwitterShare on FacebookShare on Google+

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

code