Бюджет Верховної Ради: урізати, засекретити, корумпувати

Перегляди: 461

Верховну Раду хочуть повернути у минуле. Рівень фінансування, яке уряд запланував на парламент у 2016-му, відповідає рівню 10-річної давнини. І це у гривнях, в доларах фінансування буде в 5 разів менше, ніж у 2006-му

Верховна Рада відкрита як ніколи.

Про це говорять керівники парламенту та депутати. На підтвердження наводять опублікований кошторис Верховної Ради 2015 року. Попередні роки це був чи не найбільш секретний документ у країні.

Але відкритість кошторису Ради тривала недовго. 26 листопада був зареєстрований проект постанови "Про Кошторис-2016 ". Це чи не єдиний документ на офіційному сайті парламенту, який не містить ані тексту проекту постанови, ані супровідних документів, серед яких має бути і проект  кошторису.

«Українська правда» спробувала отримати ці документи. Відповідь регламентного комітету здивувала: оригінали документів не надходили.

 

Відповідь регламентного комітету

Найцікавіше у цій відповіді те, що її підписав той самий депутат, який є автором проекту постанови про кошторис. Тобто фактичний керівник регламентного комітету Павло Пинзеник розписався, що немає документів, які нібито сам подав на реєстрацію.

Попри таку нісенітницю у діях Павла Пинзеника, «Українська правда» таки отримала у своє розпорядження проект кошторису і бюджетний запит Верховної Ради.

З цих  документи можна побачити, які витрати планує парламент на 2016 рік.

Якщо співставити цифри цих документів з проектом державного бюджету-2016 можна побачити, що уряд не планує задовольняти потреби Верховної Ради.

Загальні бюджетні витрати на Верховну Раду у різних документах

 

 

У кошторисі Верховної Ради загальні витрати передбачені на рівні 906,2 млн грн.

У своєму бюджетному запиті Верховна Рада розписує свої витрати в рамках суми, яку попередньо їй визначив Мінфін. Також у цьому документі йдеться, які потреби не покриті фінансуванням, скільки коштів потрібно додати і чому. Загалом у бюджетному запиті Верховна Рада обґрунтовувала необхідність виділення додаткових коштів до попередньо запланових у розмірі 472,6 млн грн.

Але, як видно з проекту бюджету, уряд вирішив не додавати парламенту, а навпаки зменшити фінансування ще майже на 50 млн грн

У результаті річний бюджет Верховної Ради може зменшитися до рівня 2006-го року. Це в гривнях. Якщо ж перерахувати в долари, то за ці 10 років отримаємо майже 5-разове зменшення.

 

Фінансування Верховної Ради за роками, млн грн

Перше, що кидається в очі при вивчені проекту бюджету-2016,  уряд взагалі не передбачив жодної копійки на капітальні видатки парламенту.

І це при тому, що Апарат Верховної Ради обґрунтовує потребу у капітальних видатках в сумі 133,7 млн грн, з яких:

створення та впровадження в експлуатацію нової системи підрахунку голосів 40 млн грн
придбання засобів комп'ютерної техніки 12 млн грн
створення бездротової системи Wi-Fi 8 млн грн
придбання мережевого, серверного обладнання для функціонування мережі та веб-ресурсів ВРУ 29,5 млн грн
створення швидкісної оптоволоконної локальної мережі між адмінбудинками ВРУ 4 млн грн
придбання копіювальних апаратів 6 млн грн
заміна віконних блоків у будинку по вул. Банковій, 6-8 4,2 млн грн
капітальний ремонт у будинку по пров. Рильському, 8 26,5 млн грн
капітальний ремонт фасаду будинку по вул. Житомирській, 11 0,7 млн грн
завершення реконструкції у будинку по вул. Садовій, 3 2,7 млн грн

Найбільша ж різниця між бажанням Верховної Ради та позицією Мінфіну – в оплаті праці. Згідно проекту бюджету на ці видатки уряд виділив парламенту 350 млн грн. У той час як у проекті кошторису значиться сума майже удвічі більша – 608 млн грн.

Справа у тому, що розробники кошторису припускали, що втратять чинність норми, яким розмір зарплати депутатів обмежили посадовим окладом в сумі 6 109 грн. Цим розпорядженням обмеження встановлювалися лише на 2015 рік. Тож наступного року зарплата парламентарів могла зрости утричі.

2015 рік 2016 рік

(проект Кошторису)
зарплата депутата 6 109 17 425
відшкодування витрат депутата 6 109 17 425
фонд зарплати помічників 12 218 20 000

Як низька зарплата корумпує депутатів

Рік тому громадські активісти та журналісти, які йшли до парламенту, відкрито заявляли: питання низької зарплати є болючим для них. Останнім часом публічно про цю проблему майже не говорять.

І це при тому, що важко повірити в достойне життя у Києві на 4700 грн (зарплата депутатів після сплати податків).

Готуючи матеріал про «нові обличчя» автор запитував депутатів, як їм вдається прожити на зарплату. Опитані прямо казали: на ці гроші прожити неможливо.

Володимир Парасюк (позафракційний): Я не живу на 5 тисяч. Це нереально. Якщо ти активний, їздиш країною, зустрічаєшся з виборцями, то цього не вистачить. У моїх батьків є сімейний бізнес, за допомогою якого я утримую приймальню, працівників, їжджу по всій країні.

Олексій Рябчин (фракція «Батьківщина»): У мене є певні заощадження. Після повернення з навчання з Великобританії, я 7 місяців працював журналістом в Washington Post, усі гроші задекларовані. Також мені пощастило, що у мене дружина працює. У неї невеликі доходи, і вони дозволяють скромно жити тим життям, яким хотіли б мільйони переселенців, які виїхали з Донбасу.

Єгор Соболєв (фракція «Самопоміч»): Я реально беру гроші у Марічки (Марічка Падалко, дружина депутата, дохід за 2014 рік 330 тис. грн — автор). Вона зараз основний спонсор Єгора Соболєва. Це мені дуже пощастило з нею, що по-перше, вона це терпить, а по-друге, – добре заробляє на телеканалі 1+1.

До речі, в парламенті партнери по коаліції запускали чутку, що Коломойський мені платить щомісяця 50 тисяч доларів в конверті через Марічку. Але це не так. У них на 1+1 дуже давно легальна зарплата. Це все легко перевірити. Марічкіна зарплата була такою, якою є, багато років.

Мустафа Найєм (Фракція «Блок Петра Порошенка»): Я можу показати кожну копійку своєї зарплати. І я скажу чесно: якщо це питання не вирішиться до березня, мені реально не буде за що пересуватися. Тому що мої збереження  закінчуються. Я за цей рік витратив до 10 тисяч доларів своїх заощаджень Це була моя премія, я її витратив. Сподіваюся, що зарплату збільшать.

Кожен читач сам може вирішити, чи вірити словам цих депутатів. Але ці коментарі підтверджують єдине: депутати не живуть на зарплату. І судячи з останніх подій виплати нардепам не збільшать.

Під час обговорення проекту бюджету у Раді депутати вимагали фінансування для Національного антикорупційного бюро та антикорупційної прокуратури.

Зокрема, щоб забезпечити достойний рівень зарплат для борців з корупцією. А от про антикорупційні зарплати для себе нардепи промовчали. І це дивно. Бо низькі зарплати роблять залежним і парламент, і швидкі зміни в Україні.

Автор вже писав про так звані «доплати» депутатам.

Звідки беруться «доплати» для нардепів? Зазвичай, з грошових потоків, які контролюють представники політичних сил в уряді та на державних підприємствах.

І коли постає питання про звільнення цих чиновників-корупціонерів або про знищення корупційних схем, не варто дивуватися, що депутати цього не підтримують. Бо разом з відставкою «їхнього» грошового мішка у владі можуть зникнути і доплати в конверті. А як не хочеться повертатися до життя на 5 тисяч гривень, коли ти вже звик до кількох тисяч доларів…

Тому парламентські борці з корупцією мають ставити питання ребром: зарплати депутатам необхідно збільшувати. І не на чверть чи до 17 тисяч, а до кількох тисяч доларів. Це не знищить повністю корупцію в Раді, але дасть шанс чинним нардепам ухвалювати рішення більш вільно, зокрема, і в кадрових питаннях.

Розуміння цього під куполом є. От тільки наважитися визнати низькі зарплати, а, відповідно, і запропонований проект бюджету корупціогенними не може навіть комітет протидії корупції.

Парламентську дипломатію четвертують

Другий рік поспіль під загрозою зриву річний план закордонних відряджень депутатів. Дехто сприймає це як приємний відпочинок. Насправді, в умовах збройного протистояння з Росією парламентська дипломатія відіграє значну роль у тиску світової спільноти на Кремль.

Але якщо цього року річний бюджет на закордонні відрядження парламентарі витратили вже за півроку, то наступного року грошей може вистачити лише на перші три місяці.

Це випливає з бюджетного запиту Верховної Ради. У документі йдеться, що грошей вистачить лише на чверть запланованих закордонних поїздок:

У разі не виділення додаткових коштів на відрядження народних депутатів України за кордон потреба в асигнуваннях буде забезпечена лише на 27%, що не дасть можливості здійснити всі візити, які передбачені Орієнтовним планом міжнародних обмінів Верховної Ради України.

Аби не зірвати план міжнародного обміну Верховна Рада просить до виділених 11,7 млн грн додаткові 43,2 млн грн. Це дозволить збільшити кількість закордонних візитів з 54 до 201.

Питання фінансування міжнародних заходів має розглянути на своєму засіданні 23 грудня комітет у закордонних справах.

Тим часом парламент вже розглядає можливості економії на поїздках закордон. Про одну з таких розповів голова Постійної делегації України в ПАРЄ Володимир Ар’єв:

Раніше самі депутати визначали, яким рейсом летіти. Управління міжпарламентських зв’язків підписувало розпорядження прямо перед поїздкою, і лише після цього виділялися гроші. Це не давало можливості викупити квитки за більш вигідною ціною. Наприклад, я часто бронював квитки сам і заздалегідь. Через це ціна могла бути вдвічі меншою. Тепер розпорядження про відрядження буде готуватися за кілька місяців, а квитки депутатам будуть брати працівники Апарату Верховної Ради з огляду на ціну.

 

Виступ Володимира Арєва у ПАРЄ. Червень 2015 року. 
ФОТО З ФБ-СТОРІНКИ ДЕПУТАТА

Навіть з подібними заходами економії парламенту навряд чи вдасться закрити дірку у фінансуванні міжнародних обмінів.

Окрім закордонних відряджень є ще й візити парламентарів інших країн до України. Ці заходи поки що планується профінансувати лише на половину. Про це також йдеться у бюджетному запиті:

Виділених коштів на забезпечення і організацію офіційних прийомів Верховною Радою України не вистачить, навіть, для прийому офіційних делегацій на чолі з керівництвом парламентів, комітетів і «груп дружби». Замість 47  делегацій, які передбачено прийняти у 2016 році, зможемо прийняти лише 22, що може негативно вплинути на імідж нашої країни.

Житло депутатів та автопарк. Чи наважиться парламент різати по-живому?

Якщо парламенту не виділять додаткове фінансування, доведеться шукати внутрішні резерви. Вони є, було б бажання.

На компенсацію витрат депутатів на проживання у Києві на 2016 рік передбачили 28,2 млн грн. Ці гроші йдуть на винайм номерів у готелях «Київ», «Україна» та «Національний» або на оренду житла. На ці цілі кожному депутату, який проживає не в столиці, на місяць виділяється 14 тисяч гривень.

ЗМІ неоднарозово писали, що за значно менші суми можна було б знімати квартири. Можна, але депутати цього не роблять. Автор проаналізував, які компенсації отримують депутати, які проживають у готелі та на зйомник квартирах. Значної різниці немає.

 

Середня вартість проживання депутатів у готелях та в орендованому житлі

Чому депутати не винаймають дешевші квартири? А навіщо? Якщо є затверджена норма в 14 тисяч на місяць, то чи будуть вони думати про економію?

Як відбувається оренда житла. Депутат шукає собі квартиру, укладає угоду на оренду, приносить цей документ в Апарат ВРУ і отримує гроші. І ніхто не запитує: а чи не було дешевших варіантів?

Є й інші причини. Один з депутатів (проживає у готелі «Національний») у приватній розмові розповів, що йому краще жити в готелі. За 14 тисяч він не зміг знайти квартиру, в якій умови проживання були б на рівні готельного номеру. Необхідність економити? Ні, не чули.

І тут виникає питання ефективності витрат на готельні номери.

Справа у тому, що ці номери оплачують на увесь календарний місяць. Тобто дні, коли депутат перебуває не в Києві, а у себе вдома, так само оплачуються. У таких випадках на вітер викидають 460 грн/добу.

Щоб зрозуміти абсурдність цього, варто згадати про Постійну делегацію українських депутатів у ПАРЄ.

Нікому навіть на думку не спадає цілий рік тримати за депутатами номери у європейських готелях. Хоча вони так само їздять на сесії ПАРЄ до Страсбургу, як нардепи з Одеси чи Львова на сесії ВРУ до Києва.

Навіть якщо депутат не з’являється у Києві, або приїжджає на роботу через день, йому все одно будуть сплачувати готельний номер протягом усього місяця.

Варто також нагадати, що отримання компенсації на проживання у Києві гарантується законом «Про статус народного депутата України». І це є правом депутатів, а не обов’язком. Тобто вони можуть отримувати компенсацію, а можуть від неї відмовитися. В умовах тотальної економії бюджетних грошей дивно виглядає бажання офіційних мільйонерів отримати зайві кілька десятків тисяч від держави.

Відповідно до декларацій про доходи за 2014 рік автор нарахував 29 депутатів з річним доходом більшим за 1 млн грн, які отримали компенсацію на проживання у Києві. Далеко не всі вони постійно ходять на роботу до сесійної зали ВРУ.

 

Найбільше ж нарікань лунає на фінансування автобази Верховної Ради.

Попри це видатки на неї наступного року планують навіть збільшити у порівняні з 2015-м!

Якщо цього року на автотранспортне обслуговування депутатів, працівників Апарату ВРУ та візитів іноземних делегацій пішло 35,9 млн грн, то на наступний планують 42,1-44,8 млн грн. А собівартість однієї години роботи автомобіля зросте з 83,3 до 94,2 грн.

Урізати витрати на автопарк закликають окремі депутати. От тільки чи почують їх?

Мустафа Найєм: Мені не потрібен автопарк Верховної Ради. Я користуюся ним раз на місяць. Тому що це просто не вигідно. Ти дзвониш, вони приїжджають через 40 хвилин, ти просто не встигаєш на зустріч. Давайте відріжемо це і додамо до зарплати депутата.

Чи не єдине, на чому у Верховній Раді вже вирішили зекономити, це журнал «Віче». Цього року на підтримку цього видання витратили 2,7 млн грн. На наступний рік запланували 0,5-0,7 млн грн, та й ті – на ліквідацію журналу. Залишок у більш ніж 2 млн грн підуть парламентському телеканалу «Рада».

Олексій Братущак, для УП

Tweet about this on TwitterShare on FacebookShare on Google+

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

code