Чи зможе Тимошенко посадити Яценюка в тюрму?

Перегляди: 332

Парламентська фракція «Батьківщини» ініціюватиме розгляд та ухвалення законопроекту про створення тимчасової слідчої комісії з розслідування «усіх фінансових потоків уряду Яценюка» – про це заявила Тимошенко на одному із національних каналів

Але чи переслідує Тимошенко реальні цілі дотримання справедливості?

Чи просто вирішила помститись Яценюку та дестабілізувати політичну ситуацію для підсилення можливості позачергових виборів?

Помста чи справедливість?

Створення ТСК – це політична вендета Тимошенко Арсенію Петровичу, який у потрібний йому час користувався рідною для Тимошенко партією, а потім пішов у вільне плавання, забравши кращі кадри, частину електорату та омріяну посаду.

Ходять чутки, що під час політичної кризи, на одній із нарад Тимошенко начебто пригрозила Яценюку в дуже емоційній формі, що той відсидить не менше, ніж відсиділа Тимошенко. Яценюк погрозу почув і, більш того, сприйняв. Тому й у новому кабміні обов'язковою умовою було залишення Петренка та Авакова.

Однак як показують перші кроки Юлії Володимирівни після звільнення Яценюка, ці чутки мають під собою певне обґрунтування. Адже українська залізна леді слово тримає.

Наскільки це реально і кому вигідно?

В Україні є досвід посадки прем'єрів. Це і сама Тимошенко, і її патрон Павло Лазаренко, «хрещений батько» схем та офшорів. Тому, здавалось би, питання буденне і нічого катастрофічного не несе.

Але викликають застереження кілька нюансів:

1. Заяву було зроблено на каналі проросійського олігарха.

2. Посадка Яценюка може розірвати відносини офіційного Києва із Вашингтоном, як мінімум у непублічній площині. Такий стан вигідний Росії і не вигідний Україні та Порошенку.

3. НФ вийде із коаліції, що призведе до призначення позачергових виборів, наслідком яких буде збільшення рейтингів Тимошенко, а також можливий реванш регіоналів та «п'ятої колони» Кремля. Що знову ж таки, вигідно Юлі і 100% не вигідно президенту.

Для країни усе це все не більше ніж віртуальні погрози. Переживали й не таке. Але спекулювати на цій темі стовідсотково будуть, принаймні для захисту Яценюка так точно.

Зрозуміло, що більш за все до посадки Яценюка на цьому етапі не дійде. Президент офіційно визнав його своїм партнером, через що отримає персональні закиди у захисті «корупціонера-Яценюка». Дивлячись на мізерний рейтинг гаранта, довго так тривати не буде. У підсумку, вони нестимуть відповідальність разом.

Країна хоче справедливості, але не хоче затяжних політичних криз – і дуже-дуже хоче позитивних змін та якісних реформ.

Нажаль, політики почали цим спекулювати. Все частіше звучать фрази: «якщо ні..., то потоне державний корабель..., Ви розвалюєте країну» та безліч інших.

Тим самим вони почали переходити за червону лінію, піднявши ставки до державного суверенітету та розвалу держави.

Вихід є

Щоб уникнути політичних спекуляцій по корупції Яценюка, так само, щоб не було й каменів в огород Тимошенко – парламенту варто створити одразу дві незалежних ТСК по розслідуванню діяльності обох.

Часи Януковича давно минули, плюс Гройсману буде наука. А народ точно підтримає.

Водночас, ані Вашингтон, який завжди був лояльний до Яценюка, ані Москва, якій так зрозуміла політика «газової принцеси», не матимуть підстав для заперечень – адже дотримано хоча б рис об'єктивності.

У Німеччині є гарна традиція: канцлер по закінченню каденції замовляє свій портрет у художника, на вибір. Але не має права вказувати, як саме художник його зобразить. Інколи виходить дуже й дуже цікаво.

Схожу традицію із ТСК можна вводити і в Україні – обіцяє бути не менш захопливим.

Або наприклад, Франція. До президента на посаді немає жодних питань, але по закінченню терміну він приєднується до когорти смертних і може стати об'єктом інтересу прокуратури. Про це більше можуть розповісти Жак Ширак та Ніколя Саркозі.

А ще є світова традиція, коли депутати недоторканні тільки у стінах парламенту, або не несуть відповідальність за політичні висловлювання. За кримінал та корупцію закон нікого не покриває.

Виключення – Україна та низка корупційних автократій.

Країна не рушиться, коли в ній борються із корупцією на найвищих рівнях. Навпаки, вона оновлюється.

Микола Давидюк, директор аналітичного центру «ПОЛІТИКА», політолог, спеціально для УП

Tweet about this on TwitterShare on FacebookShare on Google+

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

code