Чому у нардепів забирали депутатську недоторканність

Перегляди: 497
Кого і за що Верховна Рада позбавляла депутатської недоторканності за всі роки роботи українського парламенту

У парламенті 8-го скликання позбавлення Олександра Онищенка депутатської недоторканності — уже четверте. Всього за історію української Верховної Ради схожих історій було 12.

Еспресо.TV вирішило згадати, кого і за що ВР позбавляла депутатської недоторканності за всі роки роботи українського парламенту.

1994 рік. Юхим Звягільський

Юхим Звягільський — унікальна людина в українському парламенті. Він єдиний такий, хто був народним депутатом усіх восьми скликань Ради. На момент 1994 року був на посаді першого віце-прем'єр-міністра.

Опозиційного до президента Леоніда Кравчука нардепа Звягільського звинуватили в зловживанні у причетності до зловживань керівництва «Діамант-банку»,  і він опинився під слідством. Також його звинуватили у вивезенні  у 1994 році 300 млн доларів нелегальної готівки до Ізраїлю за допомогою ізраїльської спецслужби «Натів».

Після 1994 року Звягільський 3 роки проживав в Ізраїлі, ховаючись від слідства. Після повернення став головою правління орендарів ОП «Шахта ім. Засядька».

В 1997 році позбавлення недоторканності визнають непорозумінням і відкличуть. Ще пізніше Звягільський отримає нагороду Орденом Ярослава Мудрого від Януковича. Нардеп голосував за “закони 16 січня” і не голосував за їх скасування. Наразі він входить до фракції “Опозиційний блок”.

1999 рік. Павло Лазаренко

Позбавлення недоторканності Павла Лазаренка було майже канонічним для українського парламенту. За це проголосували, коли нардеп був уже далеко поза межами України. Його звинуватили у відмиванні грошей та привласненні близько 400 мільйонів доларів.

При цьому затримали його в США при перетині кордону. Він попросив політичного притулку, але натомість опинився у в'язниці Сан-Франциско. Вийшов з американської тюрми Лазаренко у 2012 році — при цьому більшість часу свого увязнення він провів під домашнім арештом у своїй квартирі  у Сан-Франциско.

2000 рік. Микола Агафонов

Миколу Агафонова заарештували услід за Павлом Лазаренком як спільника. До роботи в Раді він був екс-гендиректором агрофірми «Наукова» у Дніпропетровській області.

Його судили за розкрадання державного майна у великих розмірах та приховування прибутків у закордонних фінустановах. Через півроку після перебування під арештом екс-депутата звільнили під заставу у зв'язку з погіршенням стану здоров'я. 2002-го Микола Агафонов помер від інсульту.

2000 рік. Віктор Жердицький

Ім’я Віктора Жердицького тісно пов’язане зі словом «остарбайтери». Рада позбавила екс-керівника «Градобанку» депутатської недоторканності, але заарештувала його вже німецька поліція у Гановері за нецільове використання коштів, які призначалися остарбайтерам — українським громадянам, які за часи Другої світової війни були вивезені в Німеччину на примусові роботи. У 1995 р. саме через його банк німецький уряд здійснював виплату компенсації.

П’ять років і десять місяців екс-депутат відсидів у цій в’язниці. Там Жердицький вивчив англійську і перечитав усю Агату Крісті. Після повернення в Україну він подав апеляцію на рішення німецького суду. У 2006 році Німеччина виплатила компенсацію за неправомірні дії у розмірі 108 тис.євро.

Сам Жердицький стверджував, що за його арештом і ліквідацією “Градобанку” стоять Кучма, Лазаренко, тодішній віце-премєр Сергій Тігіпко, а ініціатором — транснаціональний цементний картель, куди входять французька компанія „Ляфарж”, німецька „Дікергоф” та інші, які зацікавлені у заволодінні акціями українських цементних заводів, що належали „Градобанку”.

2009 рік. Віктор Лозінський

Генпрокуратура підозрювала Віктора Лозінського у вбивстві кіровоградця Валерія Олійника і просила Раду відібрати у нього депутатський мандат.

В результаті він сам написав заяву і ВР 415 голосами одностайно її задовольнила.

Лозінський — перший нардеп, якого позбавили недоторканності не за фінансові оборудки, а за вбивство людини.

Після рішення парламенту Лозінський зник, його оголосили в міжнародний розшук. Колишній нардеп добровільно здався після 8 місяців пошуків. Суд визнав його винним у вбивстві і засудив екс-депутата до 15 років позбавлення волі, починаючи з березня 2010 року.

Через два роки суд скоротив термін Лозінському до 14 років, а ще через два вже інший суд — до 10 років.

У червні 2014 року Лозінський вийшов на свободу, але наступного дня його повернули назад у колонію.

В результаті, він остаточно вийшов на волю за “законом Савченко”, відсидівши в сумі близько 5 років.

2013 рік. Балога і Домбровський

Павло Балога

Олександр Домбровський

Павла Балогу і Олександра Домбровського позбавили депутатських мандатів за рішенням Вищого адмінсуду. Воно було прийнято на основі скарги Юрія Кармазіна про порушення під час парламентської виборчої кампанії.

Та все ж навіть після рішення позафракційні депутати продовжили ходити на засідання. Тоді Окружний адмінсуд зобов'язав голову ВР Володимира Рибака вилучити посвідчення у депутатів Домбровського та Балоги. Спочатку спікер намагався оскаржити таке рішення, але безуспішно, тому таки скасував їхні депутатські картки.

Рішення ВАСУ щодо Балоги і Домбровського стало першим подібним і створило прецедент.

Цікаво, що у Раду 8-го скликання Павло Балога пройшов з того самого округу на Закарпатті, що і попередній раз. З Домбровським — ситуція ідентична (той самий округ на Вінниччині). Останній зараз є членом фракції БПП, Балога — позафракційний.

2013 рік. Ігор Марков

Ще в 2007 році під час мітингу “ВО Свобода” біля будівлі Одеської ОДА тоді ще депутат міськради Ігор Марков сильно побив чоловіка.  За інформацією слідства, Марков очолив групу людей, які, озброївшись рукавичками з металевими вкладками і металевими прутами, напали на учасників акції. Багато активістів тоді були поранені.

Після порушення кримінальної справи Марков переховувався від слідства. Після перемоги Віктора Януковича на президентських виборах 2010 року кримінальну справу проти Маркова було закрито, однак у квітні того ж року постанови про закриття справ були відмінені Генпрокуратурою.

У 2012 Марков став народним депутатом. Зняти недоторканність з Маркова Центральну виборчу комісію зобов'язав знову-таки Вищий адмінсуд через фальсифікації результатів голосування на парламентських виборах в окрузі № 133 в Одесі.

Після цього Печерський суд обрав Маркову запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, однак за кілька місяців Одеський приморський суд його відпустив. Після Євромайдану він переховувався в РФ, де разом з іншими колишніми високопосадовцями України часів президентства Януковича заснував у Москві «Комітет порятунку України».

Минулого року його заарештувала італійська поліція в Санремо. На Маркова чекає екстрадиція.

2013 рік. Сергій Власенко

Щодо нардепа Власенка рішення про позбавлення мандату у Раді 7-го скликання також приймав ВАСУ. Причиною для такого рішення стало звинувачення у тому, що він, окрім прямих депутатських обов’язків, виконує ще й адвокатські, захищаючи перед судом Юлію Тимошенко.

Мовляв, буква закону говорить, що депутат повинен займатися тільки політикою (можливо ще творчою чи науково-викладацькою діяльністю).

У Раді 8-го скликання Власенко є членом фракції “Батьківщина”.

2014 рік. Олег Царьов

Олег Царьов став першим нардепом, якого депутатської недоторканності, але не повноважень, позбавили за сепаратизм. Рада підтримала це рішення 226 голосами.

Під час засідання того дня “Партія регіонів” і КПУ вимагали оголосити перерву перед голосуванням.

Сам Царьов спочатку перебував на Донбасі, де очолив «союз» терористичних організацій «ДНР» та «ЛНР». Потім СБУ оголосила його у розшук.

У листопаді 2015 року ГПУ почала процедуру заочного засудження Царьова.

2015 рік. Сергій Клюєв

ВР дала згоду на притягнення до кримінальної відповідальності Сергія Клюєва 287 голосами. Генпрокуратура інкримінувала йому з братом привласнення ВАТ «Завод напівпровідників» та фінансування його на гроші, перерозподілені із захищених статей бюджету.

Сергій Клюєв заявляв, що оскаржить дії голови Верховної Ради України Володимира Гройсмана у суді.

Брат екс-голови РНБО та адміністрації президента Януковича Андрія Клюєва не входить до складу будь-якої фракції і був обраний по одномандатному округу №46 Донецької області.

У Верховній Раді 5-7 скликань Сергій Клюєв був народним депутатом від Партії регіонів, проте в 2014 р. покинув фракцію ПР.

У день зняття недоторканності Клюєв намагався вилетіти до Відня, але був затриманий представниками прикордонної служби аеропорту «Бориспіль». 4 червня Клюєв не з'явився на допит у Генеральну прокуратуру. Наразі він перебуває в розшуку.

2015 рік. Сергій Мельничук

Верховна Рада зняла недоторканність з Мельничука, проте не дала згоди на затримання і арешт. ГПУ звинувачувала його у причетності до зникнення з підрозділів Міноборони близько 1 тис. автоматів Калашникова.

Мельничука також підозрюють в організації банди з підпорядкованих йому добровольців, бандитизмі та інших злочинах, за які в сукупності загрожує довічне ув'язнення.

Олег Ляшко вигнав його з фракції “радикалів”, після цього Мельничук увійшов до депутатської групи “Воля народу”, куди входять екс-”регіонали”. Кримінальне провадження проти нього триває і досі.

Восени минулого року Генпрокуратура передала в Шевченківський суд обвинувачення депутату, хоча він і відмовлявся в його отриманні.

2015 рік. Ігор Мосійчук

Віктор Шокін прийшов до парламенту і оприлюднив відео,на якому була зафіксована передача хабара депутату Ігорю Мосійчуку.Того ж дня Рада схвалила притягнення до кримінальної відповідальності, затримання та арешт нардепа, а правоохоронці затримали Мосійчука.

Цікаво, що нині нардеп повернув собі депутатську недоторканність. Вищий спеціалізований суд визнав незаконними зняття депутатської недоторканності, арешт та затримання Мосійчука в стінах ВР.

2016 рік. Олександр Онищенко

5 липня Верховна Рада позбавила недоторканності, дозволила затримання і притягнення до кримінальної відповідальності нардепа депутатської групи “Воля народу” Олександра Онищенка.

В Раді знайшлось понад 250 голосів народних обранців. При цьому сам нардеп перебував у цей час за межами України.

Онищенка звинувачують в організації злочинного угруповання, діяльність якого завдала державі збитки у сумі близько 3 млрд. гривень

Tweet about this on TwitterShare on FacebookShare on Google+

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

code