Чорний список ЄС: нові перспективи податкового структурування

Перегляди: 328

Використання іноземних юрисдикцій для оптимізації податкового навантаження вже давно стало традиційним для українського бізнесу. Це дозволяє українським підприємцям виходити на іноземні ринки

650x434 (4)

При структуруванні груп компаній досить часто використовуються юрисдикції з низьким рівнем оподаткування для реєстрації компаній. Однак, все більше заходів, що приймаються міжнародною спільнотою, направлені на унеможливлення застосування таких схем.

Ще однією ініціативою, що покликана зменшити зловживанням пільговими податковими режимами, є «чорний список» (eng.: EU List of Non-cooperative Tax Jurisdictions), що був затверджений Радою ЄС 5 грудня 2017 року,

До нього були включені 17 юрисдикцій, серед яких: Американське Самоа, Бахрейн, Барбадос, Гренада, Гуам, Південна Корея, Особливий адміністративний район Макао, Маршаллові острови, Монголія, Намібія, Палау, Панама, Сент-Люсія, Самоа, Тринідад та Тобаго, Туніс та ОАЕ.

Віднесення юрисдикцій до «чорного списку» відбувається шляхом застосування вказаних нижче критеріїв.

1. Прозорість у сфері оподаткування

Даний критерій має три складові:

  • країна (територія) повинна заявити про намір та розпочати процес імплементації стандартів Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) щодо автоматичного обміну інформацією, а також мати систему двосторонніх договорів, що передбачають обмін інформацією із державами-членами ЄС чи підписати Багатосторонній договір про обмін інформацією між компетентними податковими органами;
  • країна (територія) повинна мати оцінку «Переважно відповідає» (eng.: “Largely Compliant”) Глобального форуму щодо стандарту ОЕСР з обміну інформацією за запитом;
  • країна (територія) ратифікувала, знаходиться в процесі ратифікації чи зобов’язалася ратифікувати впродовж розумного періоду Багатосторонню конвенцію ОЕСР про взаємну адміністративну допомогу або має розгалужену мережу двосторонніх договорів з державами-членами ЄС, що передбачають автоматичний обмін інформацією, а також обмін інформацією за запитом.

Країна (територія) не повинна бути задіяна у сприянні поширенню шкідливих практик оподаткування.

До прикладу, юрисдикції не повинні створювати різноманітні преференційні режими, які дозволяють виводити прибутки компаній у низько оподатковувані юрисдикції без ведення реальної економічної активності та присутності відповідних компаній.

2. Імплементація плану BEPS

Країна (територія) повинна запроваджувати дотримання мінімальних стандартів ОЕСР щодо плану BEPS. Які наслідки?

Юрисдикції включені до «чорного списку», можуть потрапити під дію санкцій, які накладаються державами-членами ЄС або ЄС в цілому.

Зокрема, Рада з економічних та фінансових питань ЄС рекомендує державам-членам ЄС запроваджувати податкові санкції щодо відповідних юрисдикцій.

Наприклад, неможливість включення видатків компаній до витрат, правила контрольованих іноземних компаній (CFC rules), підвищення податків на доходи нерезидентів, обмеження можливості застосування зменшення оподатковуваного доходу через участь у капіталі тощо.

Це, у свою чергу, може призвести до змін як в національне законодавство, так і в міжнародні договори про уникнення подвійного оподаткування. Щоправда, Рада з економічних та фінансових питань ЄС не надала ще жодних роз’яснень щодо застосування санкцій.

Наразі жодні пропозиції щодо запровадження податкових та інших санкцій не знайшли своєї підтримки у держав-членів ЄС.

Хто наступний?

Слід зазначити, що процес віднесення юрисдикцій до «чорного списку» проходить декілька етапів. Спершу, Європейська комісія визначає треті держави, що підпадають під категорію «ризикових». Надалі визначаються критерії для моніторингу відповідних юрисдикцій.

Юрисдикції, щодо яких відбувається моніторинг, потрапляють до так званого «сірого» списку. Наразі у такому «сірому» списку перебувають 47 юрисдикцій, серед яких Швейцарія, Джерсі, Острів Мен та інші.

При міжнародному структуруванні необхідно звертати увагу на можливі негативні наслідки, які стануть цілком реальними із віднесенням відповідних юрисдикцій до «чорного списку».

Що у залишку?

Відтепер при плануванні структури компаній групи, а також внутрішньогрупових транзакцій, керівництву компаній слід зважати на негативні наслідки у вигляді санкцій як податкового, так і іншого характеру, що можуть виникнути при застосуванні переваг юрисдикцій, які знаходяться у «чорному списку».

Більше того, популярність юрисдикцій, які входять до «сірого» списку вимагає розробки альтернативного плану зміни структури груп компаній.

Источник Цензор

Tweet about this on TwitterShare on FacebookShare on Google+

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

code