Чрезвычайная зона. Взрывной «апокалипсис» в Балаклее

Перегляди: 242

Вибухи на складах боєприпасів розбудили жителів Балаклії та навколишніх сіл о третій годині ночі. Дехто вибігав на вулицю ледь одягненим. Побачене шокувало людей. Майже одразу вони почали тікати з міста. Хто їхав автівкою, хто йшов пішки. Аби тільки вижити.

Щоправда, деякі відчайдухи залишалися в домівках. «Подію життя» фільмували попри смертельну небезпеку.

 

В одній з багатоповерхівок зібралися чотири сусіда. Від вибухів комусь було лячно, комусь – незручно тримати телефон для відеозапису.

– Пригнитесь! Сейчас будет взрыв.
– Та расслабтесь...
– Сейчас же звуковая волна пойдет.
– А тепер ожидаем удара. Есть! Красава!..
– Аж дом шатается. У нас панельный дом, он рассыпется.
– Может, действительно, выйдем с дома?
– Так а снимать как я буду?
– Как дом на голову свалится, так и там задушит.

До обіду 23 березня місто покинуло більше половини жителів, прозвітували представники влади. Прихисток від біди організували у школах сіл, які розташовані за межами 10-кілометрової зони евакуації. Для забезпечення евакуації до Балаклії направили автобуси. Людей підбирали як в школах та підвалах, так і прямо на вулицях.

Потік автівок з райцентру розтягувався на кілометри. Проте не всі прямували в інші міста, зокрема, до Харкова. Багато хто зупинявся обабіч доріг неподалік від райцентру. Тут чекали на інформацію – що робити далі.

Тим часом у соціальних мережах почали розповсюджувати повідомлення, що за місце в автівці до Харкова беруть 2,5 тисячі гривень. Реакція була миттєвою: громадські організації та окремі водії з обласного центру запропонували свою допомогу з евакуації. Безкоштовно. Також почали писати про готовність розмістити у себе вдома. Інформацію про завищення цін на паливо поліція не підтвердила.

До міста стягнули правоохоронців, медиків, військових, пожежників. Рух транспорту обмежили, як автомобільного, так і залізничного та повітряного.

Територію в радіусі 50 км від епіцентру вибухів оголосили надзвичайною зоною.

 

На вечір ситуація трохи заспокоїлася. Дехто навіть наважився повернутися до міста. Люди були нажахані чутками про мародерів. Цю інформацію «Українській правді» відмовився коментувати керівник місцевої поліції. У відкритих джерелах факти мародерства відсутні.

Компанія молодих людей з Харкова, що робила онлайн-трансляцію з Балаклії, знайшла одну відкриту квартиру з ознаками злому. Щоправда, всередині квартири вони не побачили ознак дій зловмисників, телевізор залишився на місці.

Метою цієї групи молодих людей було зняти палаючі склади з гелікоптера. Вони забралися на дах багатоповерхівки за адресою вул. Соборна, 24 – це у кількох сотнях метрів від військового складу. Там їх помітили правоохоронці, зайняті розшуком місцевих жителів, які не покинули небезпечну зону.

Розмова хлопців з правоохоронцями звелася до формальності: поліцейським потрібно було лише записати дані осіб, які відмовляються від евакуації. Після цього група молодих людей вільно запустила свій квадрокоптер.

Загалом протягом четверга повідомили про двох поранених цивільних. Зокрема, госпіталізували 54-річну жінку, яка отримала осколкове поранення у скроню.

Ближче до ночі інтенсивність вибухів знизилася. Опівночі в сторону арсеналу вирушила колона пожежників.

Ночувати у місті залишилося кілька тисяч місцевих жителів.

До чого тут Газпром?

«Україна гарантує Європі стабільність поставок газу». Таким повідомленням на вибухи поблизу Балаклії відреагували в «Укртрансгазі».

Оператор вітчизняної газотранспортної системи нагадав: у 4-х кілометрах від складів пролягає газопровід. А вже «Нафтогаз» пояснив: «Укртрансгаз» тимчасово перевів транзитні потоки подалі від Балаклії, ця превентивна дія була узгоджена з «Газпромом». Тож транзит до ЄС та Молдови «залишається стабільним».

У 10-кілометрову зону ризику потрапив ще один транзитний газопровід. Про будь-які зміни у його роботі компанії не повідомляли.

Ці два газопроводи забезпечують транспортування більше чверті транзитного газу.

Ризики для АТО

Військові склади в Балаклії – офіційна назва «65-й ракетно-артилерійський арсенал» – називають найбільшим в Україні та одним з найбільших в Європі.

Тому в журналістів одним з перших та головних питань було: чи не залишаться військові в АТО без боєприпасів?

Заспокоювати взявся міністр оборони. За словами Степана Полторака, вибухи в Балаклії значної шкоди обороноздатності країни не нанесли.

– Значна частина боєприпасів з початку АТО була розосереджена по різним складам, а також в зону проведення АТО. Усі військові підрозділи в АТО мають повне забезпечення боєприпасами та технікою для виконання завдань за призначенням. На складах в Балаклії є багато залізобетонних сховищ. Я сподіваюся, що вони витримають навантаження, і проблем не буде. У першу чергу страждають сховища на відкритих майданчиках.

Доповнювати слова Полторака взявся радник президента. Юрій Бірюков у себе в ФБ написав, що найважливіші для Збройних сил боєприпаси зберігаються у бетонних капонірах. Ці заглиблені бункери вибухи тримають. Натомість згоріли майданчики, які знаходилися на відкритому просторі: "Там майже половина зберігання – компоненти знятих з озброєння боєприпасів, які розбирали. Тисячітонн мотлоху лежало під відкритим небом.

На відео було видно розриви і хаотичні старти ракет ЗРК КУБ, які нам не потрібні. Зовсім. Їх треба було утилізувати. Але на це зараз немає грошей".

У відкритих джерелах є інформація, що основою арсеналу є саме підземні цеха та сховища. За часів Радянського Союзу там зберігали ядерні боєголовки, в часи Незалежності – ракети для ПЗРК «Ігла».

Про «мотлох» з Балаклії можна скласти уявлення з фото, які були зроблені на території цього складу ще до 2013 року.

 

 

Ще у 2008 році на військовому арсеналі в Балаклії ось такий «мотлох» складав третину від всіх боєприпасів. Навряд чи він кудись подівся до вибухів. На утилізацію боєприпасів з вичерпаним терміном придатності та зберігання потрібні були значні кошти, яких в бюджеті не знаходилось.

Проблема в АТО може виникнути, якщо в терміновому порядку виникне необхідність в боєприпасах, що знаходяться у підземних сховищах.

За різними оцінками військових та представників цивільної влади, пожежа та вибухи можуть тривати до 7 днів. Після цього буде потрібен ще час на відновлення інфраструктури арсеналу.

Скільки знадобиться днів чи тижнів для цього – оцінити зараз не береться ніхто.

Також певні проблеми військові підрозділи можуть отримати через затримки з ремонтом техніки. Справа у тому, що у Балаклії працює ремонтний завод ракетно-артилерійської техніки, який входить до структури «Укроборонпрому».

Про масштаби роботи цього ремонтного заводу можна судити по супутникових знімках. Щоправда, серед сотень одиниць техніки, які видно на фото, так само левова частина може бути «мотлохом».

 

Балаклійський ремонтний завод ракетно-артилерійської техніки<

Версії

Першим про інцидент на складах у Балаклії розповіло Міноборони. О 5-й ранку на сайті відомства повідомили: "На окремих площадках бази озброєння розпочалася пожежа. Наразі причини події уточнюються«.

А от про те, що пожежу спричинила диверсія, – першим заявив головний військовий прокурор. О 6:19 на своїй сторінці у ФБ Анатолій Матіос виклав відповідне повідомлення. Facebook дає можливість прослідкувати, як протягом години Матіос змінював свій допис.

 

За годину після останнього редагування Матіоса, про ситуацію в Балаклії з місця подій написав начальник поліції Харківської області. У ФБ-пості Анатолія Дмитрієва ані слова про диверсію: „З невідомих поки що причин виникла пожежа на окремих площадках бази озброєння“.

 

Далі вже усі представники влади говорили в унісон – вибухи розпочалися внаслідок диверсії, згадували про безпілотний літальний апарат, з якого могли скинути вибуховий пристрій.

Щоправда, версії виконання диверсії дещо відрізнялися.

Так, Полторак обмовився, що застосування безпілотного летального апарату – не єдиний варіант. А в коментарях Матіоса та Грицака покази свідків подій дещо різнилися: в одному випадку „чули БПЛА“, в іншому „бачили, як з БПЛА скинули вибуховий пристрій“.

– Характеристика дій, які там відбулися, свідчать, що там працювала диверсійна група, – повідомив на брифінгу Степан Полторак. – У який спосіб: чи з використанням БПЛА, або шляхом проникнення на територію, або закладка і виставлення на таймер, або радіокерований заряд – це все буде визначено після проведення розслідування після завершення надзвичайної події. Свідчення людей, які стояли на постах, говорять про те, що там працювала ДРГ. Усе це відбувається в рамках гібридної війни Росії стосовно України. Це вже не перший випадок проведення диверсії на наших об'єктах стратегічного значення.

– За допитами осіб добового наряду перед вибухом спостерігався гул летального апарату, схожий на політ безпілотного летального апарату, після чого у двох місцях одного з майданчиків відбулися вибухи,розповів пізніше на брифінгу Анатолій Матіос.СБУ зареєструвало кримінальне провадження за 113 статтею Кримінального кодексу – диверсія. Військовою прокуратурою зареєстроване також провадження за ч.3 ст. 425 КК – недбале ставлення військової службової особи до служби, що спричинило тяжкі наслідки, вчинені в умовах особливого періоду».

– За попередніми висновками керівника слідчо-оперативної групи, на перше місце виступає версія про вчинення невстановленими особами – хоча ми здогадуємося, в чиїх інтересах це могло бути вчинено – навмисних дій, – це вже коментар Голови СБУ Василя Грицака. – Тобто внесено кримінальне провадження за статтею 113 «диверсія». Встановлено свідків, які бачили, як на склади 65 арсеналу з літального апарату скинули засоби, які ініціювали пізніше вибухи і детонацію.

 

Матіос демонструє частину території складу, на якій зранку четверга лунали вибухи

Однак версія щодо диверсійної групи викликає одне суттєве запитання: чому в області не оголошені жодні контрдиверсійні або антитерористичні заходи?

Адже щойно з'явилася версія з диверсантами, логічне було оголошувати план перехоплення.

Коли два тижні тому у штабі АТО заявили про загрозу проникнення ДРГ, Антитерористичний центр СБУ ввів у дію контрдиверсійні заходи, у яких було задіяно сотні силовиків. Щоправда, відомим став лише один результат цих заходів – затримання з подальшим звільненням учасників блокади торгівлі з окупованими територіями.

На запитання «Української правди», чи вживаються заходи щодо розшуку диверсійної групи, речник СБУ Олена Гітлянська повідомила:

– Працюємо, робимо все, що потрібно. Про деталі говорити не варто.

 

Також є питання щодо неможливості протидії БПЛА. Тут можна вже припускати халатне ставлення до подібних загроз.

– Такі системи є. Це системи радіоелектронної боротьби, які подавляють сигнали, створюють неможливі умови для польотів, – пояснює Директор Центру підтримки аеророзвідки Марія Берлінська.Ці системи мусять стояти і працювати в районах військових складів та секретних об'єктів. Наскільки мені відомо, у нас вони не працюють.

На халатність натякає і народний депутат Дмитро Тимчук з фракції «Народний фронт». Версію з диверсією він називає «занадто зручною» для найвищого військового керівництва:

– Схоже, що версія халатності, у першу чергу з боку вищого військового керівництва, яке несе пряму відповідальність за функціонування подібних об'єктів, – в реальності навіть не розглядається. Дійсно, а навіщо? Тільки ось і при диверсіях залишається питання відповідальності за забезпечення охорони об'єктів. Щось підказує, що керівництва Міноборони і Генштабу ця відповідальність не торкнеться.

26 грудня 2015 року вже мала місце диверсія із застосуванням БПЛА. Наслідки вдалося ліквідувати

– Технічно склад був добре забезпечений та облаштований, – заявив журналістам у Балаклії Володимир Гройсман. – Тому ще більше запитань до того, що саме відбулося.

– Периметр охорони бази надзвичайно великий. Контролювати і повністю закрити від ДРГ надзвичайно важко, – пояснив Полторак.

А от Матіос та Грицак розповіли, що після нещодавніх перевірок усі виявлені недоліки керівництво арсеналу ліквідувало. Зокрема, було збільшено штатну чисельність охорони. Натомість фіксувати БПЛА може не кожна система, та й цих засобів вітчизняним силовикам не вистачає, пояснив Голова СБУ.

Коротка пам'ять Матіоса, або «граблі Сватового»

Під час свого брифінгу головний військовий прокурор провів аналогію між вибухами на складах Балаклії та Сватового.

– Неодноразово були спроби на арсенали Збройних Сил України за допомогою БПЛА скидати запалювальні пристрої. За аналогічним принципом відбулася детонація та знищення боєприпасів біля міста Сватове. Це доведено слідством, експертизи закінчені, – запевнив журналістів Матіос.

Насправді, Матіос завідомо зманіпулював інформацією. По інциденту на складах у Сватовому вже є судовий вирок. От тільки засуджено не диверсанта – а керівника складу. Стаття – «невиконання наказу».

Нагадаємо, 29 жовтня 2015 року вибухнули склади у місті Сватове на Луганщині. Тоді загинули 4 військових та 1 цивільний. Головною версію одразу назвали «теракт». Нібито свідки бачили, як в сторону складів випустили дві сигнальної ракети.

Наслідки вибухів у Сватовому

Наслідки вибухів у Сватовому

У вироку суду від 28 жовтня 2016 року – ані слова про теракт, БПЛА, диверсантів та сигнальні ракети.

Натомість, у тексті йдеться:

«Унаслідок невиконання майором наказу 29.10.2015 року близько 19 год. 30 хв. на території майданчику № 3 польового складу боєприпасів стало можливим загоряння дерев'яних ящиків з боєприпасами та подальше поширення полум'я на інше ракетно-артилерійське озброєння, яке перебувало на території польового складу боєприпасів і відповідальність за належне зберігання якого була покладена на майора, що спричинило їх подальшу детонацію в процесі пожежі та призвело до зриву заходів із забезпечення постійної бойової готовності військових підрозділів сектору „А“ і підриву авторитету Збройних Сил України, тобто спричинило тяжкі наслідки».

Який же наказ не виконав цей майор? Це – наказ щодо облаштування складу.Майор «не виконав вимог щодо забезпечення на складі належного збереження боєприпасів» та «не розробив документацію з протипожежної безпеки».

Відповідно до тексту вироку суду, покарання керівникові складу в Сватовому було узгоджене сторонами. Майор отримав 7 місяців і 22 дні тримання в дисциплінарному батальйоні, хоча стаття передбачає «від 2 років».

 

По суті, одразу після оголошення вироку він вийшов на волю – адже «за законом Савченко» 1 день попереднього ув'язнення рахували за 2. Попереднє ув'язнення майора тривало з 14 грудня 2015-го по 7 квітня 2016 року.

Залишається відкритим питання, для чого головний військовий прокурор свідомо вводив в оману журналістів.

Наразі потрібно розуміти лише одне: попри усі заяви військових та правоохоронців, дослідити, що саме сталося на складах у Балаклії, експерти та слідчі зможуть лише тоді, коли дістануться до місця вибухів.

А станеться це лише після того, як зупиняться вибухи і буде ліквідовано пожежу – а не коли черговий керівник відомства добіжить до прес-конференції десь у Києві.

Источник Украинская правда

Tweet about this on TwitterShare on FacebookShare on Google+

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

code