Цугцванг Порошенка

Перегляди: 586

Цугцванг у шахах, як відомо, — це становище, коли будь-який хід гравця веде до погіршення його позиції. Саме в такому становищі зараз опинився Петро Порошенко, який послідовно притягував до себе законні повноваження і реальні владні впливи, але тепер опинився в безвиході, не маючи ефективного для себе шляху вирішення парламентстько-урядової кризи

Не знаю, чим там півтора місяця тому займалася «стратегічна сімка» на Банковій, але шлях було обрано хибний. Досить було змінити Яценюка й трохи підчистити («перезавантажити») уряд — і проблему на певний час можна було б забути. Але «сімка» вирішила інакше. Під впливом олігархів, Заходу, Яценюка і його компанії голосування за недовіру Кабміну провалили. Порошенко і Яценюк думали, що якось воно «заграється», як у футболі, і процесія піде далі.

Та склалося інакше. Навіть без впливу вулиці — просто через внутрішню опозицію в БПП, активність Саакашвілі, незгоду «Самопомочі» й «Батьківщини» питання зміни уряду залишилося на порядку денному.
Більшість зі згаданих сил зацікавлені в дострокових виборах парламенту, розраховуючи за їх результатами на посилення своїх позицій і у ВР, і в Кабміні.

Замість того, щоб вирішувати проблему формування нової коаліції замість де-факто не існуючої, Порошенко і «Народний фронт» місяць вдавали, ніби коаліція існує. І лише останніми днями визнали протилежне і взялися не просто розписувати шахматки нового уряду, президії ВР і керівництва ГПУ, а й замислюватися, як саме сформувати парламентську коаліцію.

Бо в нас же ж як? Голоси за прем'єра Гройсмана теоретично зібрати можна, він і без Порошенка сам уміє домовлятися з усіма, зокрема й «Опоблоком». Але закон хоч і дишло, та вимагає спершу сформувати коаліцію, а вже потім — уряд.

І ось тут якраз і виявляється цугцванг. Ляшко за входження в коаліцію вимагає посаду спікера. З боку «Батьківщини» вимог теж було чимало, включно з кріслом хлібного Мінекології та природних ресурсів.

Учора здавалося, що коаліція й шахматка посад буде розписана на три фракції — БПП, «НФ», «Батьківщина». (До речі, прописаний варіант уряду ще гірший, ніж досі був.)

Але сьогодні Юлія Володимирівна логічно вирішила, що з такою золотою акцією, як у неї, потрібно вимагати більшого. Тепер Тимошенко наполягає спершу на прийнятті якихось законопроектів (а крім того кажуть і про додаткові посади), а вже потім — про входження в коаліцію.

Апетити, апетити плюс перестраховка: якщо входиш у коаліцію й уряд, отже, береш на себе відповідальність за владу, переймаєш негатив і пожинаєш зниження рейтингу. Треба це хоч якось перебити протягуванням через ВР «соціальних» законів від імені БЮТ та відповідним ура-піаром в студіях усіх можливих шустерів.

Насправді якщо «Батьківщина» не увійде в коаліцію й уряд — вона втратить не багато. Бо спонсори і так є, вони знову роблять ставку на «червоне», а рейтинг БЮТ на тлі провалів Порошенка, БПП і «Народного фронту» і критики цих провалів з боку Тимошенко лише зростає.

Так само, як навіть в умовах «нічогонероблення» зростає рейтинг «Самопомочі» і Садового, «Опоблоку» й частково Ляшка.

Що залишається Порошенкові? Або 1) задовольняти апетити Тимошенко і, будьмо реалістами, надалі терпіти «Батьківщину» як «нову опозицію в новій коаліції». Або 2) торгуватися з ляшками і таким давати йому мікрофон голови ВР та ще кілька преференцій включно з держпідприємствами на відкуп. Або 3) творити аморальні та/або незаконні варіанти коаліції з «регіоналами» й «тушками». Або 4) іти на дострокові вибори ВР.

При цьому не треба забувати, що сформувати коаліцію з мінімальною більшістю голосів мало — ще потрібно, аби вона могла працювати й давати голоси за проекти уряду. Адже, скажімо, якщо арифметично в коаліцію можна записати всіх депутатів БПП, то практично таку коаліцію значна частина депутатів Блоку Порошенка просто не підтримуватиме.

У таких умовах Петро Порошенко, мабуть, як Олександр Корейко від тиском Остапа Бендера, змушений буде поступитися частиною, щоб не втратити ціле.
Якщо, звісно, не зволікатиме далі й не чекатиме біля моря погоди, як це робилося в останні два місяці.

Тим більше, що додаткові підказки щодо «зміни погоди» прозвучать і «за морем», куди Петро Олексійович їде вже завтра.

Я залишаю за дужками його намагання залишити на посаді Шокіна, захист кононенків і Ко, звільнення Сакварелідзе, конкретні факти гальмування боротьби з корупцією, провал розслідувань і судів у резонансних справах, вигнання з ВР неугодних депутатів. Все це теж є, і це, само собою, аж ніяк
не красить президента, який послуговується риторикою Майдану, вшановує Небесну сотню і піариться в зоні АТО.
«Зради» зараз і так вистачає, і цьому досі сяк-так вдавалося протистояти.

Пост про іншу межу Порошенка.
Піти на величезні поступки дрімучим популістам, які не дай боже щоб прийшли до влади в більших кількостях?
Дати Юлі реально рулити мега-потоками й третиною уряду?

Підписати «універсал-2» з «регіоналами», як це вже робив Ющенко (і ми знаємо, до чого це призвело)?
Погодитися на дострокові вибори в умовах ще не до кінця втраченого рейтингу?

Банковій до останнього часу здавалося, що загроза таких виборів є несерйозною, адже рішення про їх проведення — навіть після місяця розвалу коаліції — приймає президент.

Перед таким вибором-цугцвангом — з погіршенням своєї позиції при будь-якому ході — Порошенко поставив себе сам.

Джерело: Висновки

Tweet about this on TwitterShare on FacebookShare on Google+

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

code