Депутати проти прем’єра. Хто гірше розбирається в реаліях української економіки

Перегляди: 391

Авіація і космос як проривні галузі української економіки, МВФ як інструмент економічного зростання, десятки антикорупційних органів, “заритий” на митниці річний бюджет… Це лише декілька відвертих перебільшень, що прозвучали у Верховній Раді під час звіту уряду. Проект VoxCheck проаналізував виступи прем’єра та депутатів і зробив висновок, що обидві сторони не цураються популізму, але голова уряду краще володіє інформацією про економічну ситуацію в країні. Втім, знання не рятують від помилок і перебільшень

VoxUkraine перевірив виступи нардепів та глави Кабміну 16 лютого, коли ледве не звільнили уряд. Хто в судний день лукавив більше?

Маніпуляції прем’єра

yatsen16 лютого уряд відзвітував у парламенті про підсумки річної роботи.Арсеній Яценюк вийшов на трибуну незабаром після початку пообіднього засідання і впродовж наступних 47 хвилин, майже не заглядаючи в шпаргалку, перерахував зроблене урядом за рік. Прем’єр виглядав підготовленим, вправнооперував фактами й статистикою. Правильних фактів у промові прем’єра більше, ніж помилок і перекручень: було б дивно, якби глава Кабінету міністрів багато помилявся. Втім, і маніпуляцій в його промові доволі багато – і переважно вони спрямовані на створення образу Кабміну-рятівника.

Країна була в боргах [рік тому], в країні не було коштів на казначейському рахунку, не було чим платити зарплати і пенсії, бюджет був повністю розбалансований. Тому перше і основне завдання [під час початку роботи цього уряду] – це [була] соціально-економічна стабілізація.

Україна дійсно була в боргах, але і зараз залишається в них: у ході реструктуризації вдалося списати тільки 20% основної суми за одним із боргових інструментів – суверенними єврооблігаціями. Внаслідок цього в 2015 році загальна сума державного боргу (прямого і гарантованого) в доларовому еквіваленті трохи скоротилася, на 4,5 млрд дол. до 65,5 млрд дол., але все одно залишилася значною, особливо відносно розміру економіки.

На початку 2015 року, так само як і в лютому 2014-го, коли Яценюк став прем’єром, гроші на казначейському рахунку були.

У своїй промові Яценюк декілька разів повертається до того, що економічна ситуація стабілізувалася.

Завдяки нашій спільній роботі з парламентом, завдяки спільній роботі уряду вдалось певним чином і покращити бізнес-середовище в країні. Найкращий показник – це, звичайно, іноземні інвестиції. Тут у минулому році був притік іноземних інвестицій, як правило, виключно в банківській сектор

Чистий приплив інвестицій дійсно був значним (+3,1 млрд дол). Але велика частина (76%) припала на банківський сектор. НБУ пояснив приплив переоформленням боргу в статутний капітал. Чи свідчить це про поліпшення інвестиційного клімату? Навряд чи.

Нам вдалося спільно з вами повернути контроль над компанією “Укрнафта”. І після проведених зборів акціонерів туди призначений новий керівник компанії “Укрнафта”. І уряд в минулому році накінець-то за 5 років вперше отримав дивіденди від компанії “Укрнафта” в розмірі 1 мільярд 780 мільйонів гривень.

Минулого року Укрнафта двічі платила дивіденди – восени на суму 632 млн грн за 2014 рік і в грудні на суму 1,7 млрд грн в рахунок боргів за дивідендами за 2011—2013 рр. Тільки це ще не все: залишається невирішеною проблема податкової заборгованості на суму 10,4 млрд грн, тому про повний контроль держави над компанією говорити рано.

Наше подальше завдання – це реальна, а не на словах, боротьба з корупцією. Створені десятки антикорупційних органів».

За 2014—2015 рр., з великими скандалами було створено (1) Національне антикорупційне бюро, (2) Спеціальну антикорупційну прокуратуру, (3) Агентство з повернення активів, (4) Національне агентство з питань запобігання корупції та (5) Державне бюро розслідувань. При цьому, реально почав працювати тільки перший орган (у чому можна переконатися тут і тут).

Сьогодні парламент прийняв рішення про відновлення електронного декларування для чиновників.

Із цього приводу висловився глава представництва Єврокомісії в Україні Ян Томбінський: Новоухвалений закон про роботу електронної системи подання та оприлюднення декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (3755), викликає розчарування; він не відповідає антикорупційним зобов’язанням, що їх взяло на себе керівництво України. Словом, пишатися наразі нема чим.

Депутати проти прем’єра

lutsenko

Після Яценюка виступили два десятки депутатів, і, мабуть, яскравіше за всіх – Юрій Луценко, глава депутатської фракції партії БПП.

«Заславши в парламент нашвидкуруч зліплений звіт, фактично, за два, подекуди за три квартали поточного… минулого року».

Не станемо сперечатися про якість звіту уряду, але відсутність у ньому статистики за останній квартал – об’єктивна реальність. Навіть у європейських країнах статистичним відомствам не вдається зібрати всю статистику за минулий рік до січня-лютого наступного.

При цьому [уряд] говорить, що все було б добре, якби парламент йому не тиснув, не заважав і не слав есемески.

Йдеться, ймовірно, про скандал навколо відставки міністра економіки Айвараса Абромавичуса із подальшоюпублікацією листування Абромавичуса з виконавчим директором Нафтогазу Андрієм Пасічником, якого нібито просував на пост замміністра економіки депутат БПП Ігор Кононенко. У будь-якому разі, коаліційною угодою парламент розставляє пріоритети і задає напрям роботи уряду, тоді як втручання в щоденну роботу міністерств неприпустиме.

В АПК 400 державних підприємств. Міністр розпоряджається чотирма м’ясокомбінатами, чотирма пунктами штучного осеменіння худоби. Це задача міністра? Так, може, він зрештою продасть весь цей розсадник партійної корупції і запустить ефективне господарювання на селі.

Міністерство не має права продажу підприємств, а може тільки вносити пропозиції щодо продажу певних активів. Держмайно продає ФДМУ, а список підприємств, що підлягають приватизації, досі не затверджений парламентом.

Керівник Національного антикорупційного бюро озвучив цифру: 110 мільярдів гривень збитків у рік приносять державні підприємства. Питання: що ви робили рік, панове.

Дійсно, за даними глави НАБУ Артема Ситника, в 2014 році з держкомпаній виведено 110 млрд грн. Дані за 2015 рік Ситник не озвучив, але за інформацією Мінекономіки, за 9 місяців 2015 року 100 найбільших держкомпанійзаробили 2,2 млрд грн прибутку порівняно з 66 млрд грн збитку за аналогічний період 2014р. Держкомпанії стають ефективнішими і тепер спричиняють державі значно меншу фінансову шкоду.

Чому минулого тижня ви заслали сюди проект Закону про розірвання контрактів з усіма керівниками, аби провести нарешті набір відповідальних ефективних менеджерів? Скажіть мені, хто вам заважав зняти партійно орієнтованих керівників в “Енергоатомі” , “Укрспирті”, “Укргазвидобуванні”, “Восток ГОКу”, в інших державних підприємствах, щоб люди розуміли, про що йдеться? “Електротяжмаш” 70 відсотків своєї продукції продає через дві британські прокладки з відкатом від 20 до 50 відсотків при обігу 2 мільярди гривень. Це сотні мільйонів, які не отримує державна кишеня, зате “золоті яйця” отримують хтось, направлені партіями».

Одна з проблем зі старим керівництвом держкомпаній – його небажання піти та спроби відновитися на посадах за допомогою судів. У такій ситуації уряд безсилий. Усі згадані в тексті компанії VoxCheck не став перевіряти, але знайшов пару прикладів на цю тему – Електротяжмаш та Укрспирт. Стосовно корупції на Електротяжмаші, то схоже на те, що депутат переказує схему, розкриту Міністерством економіки.

СБУ зловило “на гарячому” з колосальними коштами керівництво, яких ви так і не захотіли після цього навіть відсторонити від зайнятих посад. Ось лист Президента, просить вас, відстороніть, а краще зніміть з посади Службу зайнятості і Службу експортного контролю. Думаєте зняли? Нема коли, бо ми пишемо принципи взаємодії між гілками влади, тієї влади, де вже сидять уже зловлені “на гарячому” корупціонери!

Екс-глава держслужби зайнятості Ярослав Кашуба нещодавно поновився на посаді за рішенням суду. Чиновника служби експортного контролю, раніше затриманого за хабар, нещодавно випустили на волю. Претензії варто переадресувати до українських правоохоронних органів і судів.

…уряд забув просту річ: в цій країні 43 мільйони жителів, 14 мільйонів пенсіонерів, 11 мільйонів працюючих, з яких 7 мільйонів не платять податки, бо мають три мінімальних зарплати, ще мільйон – на спрощеному податку і лише 3 мільйони сплачують податки, 3 мільйони утримують 43-мільйонну країну.

У Україні мешкає 42,7 млн осіб. З них пенсіонерів 12,3 млн. 16,5 млн осіб зайняті. Скільки чоловік отримують три мінімальні зарплати, перевірити важко, але навіть якщо цифра правдива, то податки вони насправді платять. Існує пільга з податку на доходи фізичних осіб для тих, хто отримує менше 1,4 мінімальної зарплати, проте з цієї суми у будь-якому випадку сплачується єдиний соціальний внесок. Більше того, 1 млн “спрощенців” насправді теж платять податок, який іде до держскарбниці. Окрім податку на доходи фізичних осіб і податку для “спрощенців”, населення сплачує ПДВ і акциз. Словом, зовсім не 3 млн чоловік платять податки, а значно більше. Та й уважати, що все населення живе на гроші з бюджету – некоректно.

lytvynПромова Володимира Литвина, члена депутатської групи Воля народу, не рясніла великою кількістю помилок, проте VoxCheck знайшов в ній декілька маніпуляцій і протиріч.

«…потрібно сказати, що, очевидно, цей уряд виконав найскладнішу, найчорнішу і, мабуть, найбруднішу роботу. Він розламав ту систему, яка так-сяк функціонувала і забезпечила більш-менш прийнятне життя людей. Він висмоктав, вицідив всі соки в суспільства заради того, що називають уряд реформами».

Важко зрозуміти, лає Литвин уряд чи хвалить. З одного боку – Кабмін виконав найскладнішу і чорну роботу, з іншого, з його слів, зруйнував те, що забезпечувало більш-менш прийнятний рівень життя. І хоча він скептично відгукується про реформи, нагадаємо, що вони таки йдуть у правильному напрямку, хоча й повільніше, ніж хотілося б (у 2015 році індекс реформ iMoRe був стабільно вищим нуля, хоча і нижче рівня 2, який ми вважаємо прийнятним)

Які затримки по зарплаті, коли вони будуть зліквідовані? Яке у нас безробіття? Скільки створено робочих місць?

Борги із зарплат бюджетникам – звичне явище в Україні. У січні 2010 обсяг непогашеної заборгованості з зарплати становив 1,4 млрд грн, в січні 2016 – 1,88 млрд грн. І за останні 6 років нижче 500 млн грн у жоден місяць він не опускався. (дані Держстату)

Згідно із даними Держстату, за методологією Міжнародної організації праці, за перші три квартали 2015г. безробіття в Україні склало 9,4%. У січні-вересні 2014 – 9,3%, за аналогічний період 2013 – 7,6%. Тобто безробіття дійсно виросло з 2013 року, але не катастрофічно, і в 2015-му відбувалося поступове поквартальне зниження цього показника. (Зазначимо, що середній рівень безробіття в ЄС – 9%).

Для державних службовців пропонується створити фонд, щоб їм дати заробітну плату. Скажіть, будь ласка, а хто подбає про те, щоб створити фонд для бідних людей, щоб чим-небудь їм допомогти, цим людям.

Фонд заробітних плат для держслужбовців потрібний для гідної оплати праці тих, хто займається реформуванням України, що, серед іншого, повинно привести до підвищення рівня життя населення. Тоді як заклики до роздачі грошей бідним (без вказування джерел цих грошей) – чистий популізм.

galasiukВіктор Галасюк, член фракції «Радикальна партія»

«В мене питання: про що думав уряд весь цей час, коли не реалізовував коаліційну угоду, в тому числі розділ забезпечення прискореного економічного розвитку, який по суті залишився або на рівні декларацій, або був реалізований силами нашого комітету і дружніх депутатів з усіх фракцій практично партизанськими шляхами. Про що думав уряд, коли по суті ігнорував модель промислової політики, яка була підготовлена, затверджена нашим комітетам як дорожня карта для розвитку української промисловості?»

В коаліційній угоді згадуються: дерегуляція, захист прав власності, антимонопольна політика, впровадження європейських стандартів, спрощення митних процедур, податкова реформа. При цьому окремого розділу про розвиток промисловості в документі немає, а значить уряд не зобов’язаний був утілювати ідеї комітету.

Чому ви займалися дерегуляцією, підготовкою приватизації, набранням кредитів МВФ, а не розвитком малого і середнього бізнесу, розвитком промисловості, радикальною податковою реформою, детінізацією економіки, створенням нових можливостей?

Перераховані дії уряду аніскільки не суперечать розвитку промисловості та малого й середнього бізнесу, детінізації економіки та створенню нових можливостей. Навпаки, вони спрямовані саме на розвиток економіки, тоді як кредити МВФ – вимушений і тимчасовий захід з огляду на поточний стан бюджету та міжнародних резервів НБУ.

tomenkoМикола Томенко, позафракційний депутат

«Президент видав указ пошанувати чорнобильців, усі соціальні програми в цьому році ліквідовані. Таке враження, як спеціально».

Неправда, що усі пільги чорнобильцям були скасовані. Стали більш жорсткими критерії їх надання, частину пільг скоротили.

.

.

bereziukОлег Березюк, голова фракції «Об’єднання» Самопоміч»

«На митниці лежить за нашими підрахунками ще один річний бюджет країни».

Наводимо розрахунки за 2014 рік, оскільки за 2015 ще немає усіх даних. У бюджеті-2014 податки на зовнішньоекономічні операції склали 136 млрд грн або більше третини бюджету. Це відповідає приблизно 10% зовнішньоторговельного обігу товарів, якщо розглядати дані Держстату, який розраховує їх, базуючись виключно на митних деклараціях, тобто без урахування сірих схем і контрабанди. А ось НБУ коригує статистику, оцінюючи об’єми неформальної зовнішньої торгівлі. За оцінкою Нацбанку, сірий експорт склав в 2014 році 1 млрд дол., а сірий імпорт 9 млрд дол. Всього за усередненим офіційним курсом – це 119 млрд грн. Якби ці об’єми були офіційно задекларовані, додаткові надходження до бюджету склали би близько 12 млрд грн (10% від 119 млрд). А це аж ніяк не бюджет України, який в 2014 році складав 364 млрд грн. Отримати у вигляді податків із зовнішньої торгівлі суму еквівалентну “ще одному бюджету” можна було б, якщо б сіра/контрабандна зовнішня торгівля перевищувала офіційну в 3,7 (!) рази.

liashkooОлег Ляшко, голова фракції «Радикальна партія»

«Кредити Міжнародного валютного фонду – це мають бути як інструмент для економічного зростання».

МВФ не дає гроші на економічне зростання. Мета фонду – підтримка країни в період значних зовнішніх фінансових потрясінь і високого дефіциту платіжного балансу, коли доступ до зовнішніх ринків капіталу обмежений. Тому розраховувати на стимуляцію економічного зростання України Міжнародним валютним фондом не варто – це не його завдання.


Примітка:

Команда VoxCheck не перевіряла і не коментувала:

  • специфічну галузеву інформацію, яку неможливо знайти у відкритому доступі, і експертизи в якій у VoxCheck немає;
  • суб’єктивні оцінки і думки, ґрунтовані на таких фактах, які складно перевірити.

Проект VoxCheck не ставить собі за мету перевірити усі висловлювання політиків, навіть якщо їх тематика входить в зону компетенції експертів VoxUkraine. Наше завдання – підвищити рівень економічної дискусії і експертизи в українському політикумі. Тому ми вибирали найбільш грубі і кричущі помилки. Втім, доповідь прем’єра, як головної дійової особи того вечора, ми перевірили повністю, відмітивши як помилкові висловлювання, так і правдиві.

*Робоча група VoxUkraine: Олександр Жолудь (VoxUkraine), Ірина Коссе (Інститут економічних досліджень та політичних консультацій), Сергій Невмержицький (Ukrainian Agrarian Investments), Олена Білан (Dragon Capital),Олександр Харченко (Центр досліджень енергетики), Павло Кухта (РПР), Євгеній Роганов (Інтерфакс), Максим Скубенко (інтерн VoxCheck), Богдана Ватаманюк (інтерн VoxCheck), Давид Лежанкін (інтерн VoxCheck), Наталя Шевченко (інтерн VoxCheck, PhD Oles Honchar Dnipropetrovsk National University), Тарас Котов (інтерн VoxCheck),Олена Шкарпова (редактор VoxCheck)

 

Tweet about this on TwitterShare on FacebookShare on Google+

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

code