Дилема на 80 млрд. Чи отримають українці субсидії «живими» грошима

Перегляди: 271

Саме стільки, за словами міністра фінансів Олександра Данилюка, держава витратить на субсидії для населення у 2017 році, якщо не проведе реформ

Джерел для повного покриття цієї сумми у бюджеті-2017 може і не бути — уряд уже зараз шукає додаткові компенсатори.

Реформування системи субсидій залежить від того, як буде вирішене питання їх монетизації.

Навколо цієї теми точиться багато розмов, але на рівні уряду консенсусу нема.

Палітра думок виглядає так: міністр соціальної політики Андрій Рева — проти, віце-прем'єри Павло Розенко та Генадій Зубко — за монетизацію залишків.

Данилюк прописує монетизацію у бюджетній резолюції та стратегічних документах міністерства, але від ідеї видавати населенню «живі» кошти Мінфін не в захваті.

Проект мемрандуму з МВФ передбачає монетизацію субсидій. Її реалізація можлива за трьома варіантами.

1. Монетизація залишків або всієї суми субсидії з обмеженням використанням. Цей спосіб передбачає переведення залишків на спецрахунки з обмеженим використанням, наприклад, за програмою «теплих кредитів», або переведення всієї субсидії на спецрахунок з використанням на оплату ЖКП та енергоефективність.

2. Монетизація залишків з вільними використанням — виплата постачальником послуг залишків на банківський рахунок споживача з вільним використанням.

3. Повна монетизація субсидії з вільним використанням — виплата всієї субсидії в готівковій формі на банківський рахунок споживача.

За інформацією джерел ЕП, уряд схиляється до першого варіанту.

Справа за контролем

За словами експертів, монетизація потрібна. Трудність у тому, як проконтролювати виділені кошти. «Якщо просто видати людям гроші, то виникає велика ймовірність, що українці просто не заплатять їх за адресою», — пояснює генеральний директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко.

Коли держава запроваджувала просту систему субсидіювання у 2015 році, виникло чимало проблем: з'являлися скарги громадян на невчасну видачу субсидій та затримку їх обробки. Тепер ця бюрократична операція стане значно складнішою, адже необхідно буде контролювати використання коштів.

«Є ризики зловживань та корупції. Можуть з'явитися бажаючі збільшити сумми, які підлягають поверненню. Від технологій обману лічильників до схем їх обходу. Домовився з місцевим електриком, відімкнув лічильник на місяць і отримав від держави „живі“ кошти. Поділили», — пояснює Харченко.

На думку експерта, людина повинна знати розмір своєї субсидії, гроші повинні залишатися на її рахунку, а якщо вона не використала весь обсяг енергоносіїв, вона може отримувати залишки або у монетарній формі, або у вигляді можливості направити ці кошти на заходи з енергоефективності.

Стимул для населення

Чи заохотить монтетизація українців заощаджувати? «Є тільки один метод стимулювати населення до енергоефективності — вартість послуг. Українці розбещені пострадянськими халатним ставленням до ресурсів», — каже Харченко.

Втім, на фоні зростання тарифів пропоновані державою програми енергоефективності користуються популярністю. За офіційними даними «теплими кредитами» 2015 року скористалися 116 тис сімей.

За даними Ощадбанку, з моменту старту державної програми з утеплення житла «Ощадний дім», жовтень 2014 року, Ощадбанк видав понад 1,32 млрд грн кредитів. У 2016 році порівняно з попереднім темпи енергоефективного кредитування зросли утричі. В пікові дні банк надає до 1 175 таких позик щодня.

В подальшому уряд обіцяє зменшити ставку за цими кредитами.

На думку екcперта з економічних питань Євгена Червяченка, монетизація спонукатиме населення заощаджувати.

«У перші три-п'ять років можна досягти значної економії. Це мільярди кубів газу. Коли у вас неефективні з точки зору енергозаощадження будівлі, то навіть заходи з найменшими інвестиціями приносять великий ефект», — переконаний він.

До того ж, на думку експерта, уже є способи попередження нецільового використання монетизованої частини субсидії.

«У Європі та США є практика labeled money, тобто гроші „з поміткою“, для яких створюються спецрахунки. Банки знають, як це робити. Такий шлях адміністрування непростий, бо необхідно налаштовувати банківські системи та системи соціальних служб, проте нема нічого неможливого», — говорить він.

За подробицями щодо монетизації ЕП звернулася до віце-прем'єра Генадія Зубка.

 Геннадій Зубко. Фото kmu.gov.ua

— Підвищення ціни на газ призведе до збільшення кількості українців, які подадуть заявки на оформлення субсидій?

— Сьогодні у нас 5,4 млн отримувачів субсидій. Ми прогнозуємо, що до кінця 2016 року їх кількість може зрости до 6,5 млн. На фінансування субсидій у 2016 році бюджет витратить не менше 40 млрд грн. Кількість отримувачів та видатки на субсидії можуть зменшити два фактори.

Перший — економія споживання теплової енергії та газу. Уся Європа пройшла шлях термомодернізації, іншого шляху нема і в нас. Наші західні колеги давно зрозуміли, що найдешевше «джерело» ресурсів — енергоефективність. Україна має всі можливості скоротити споживання енергії у сфері ЖКП мінімум удвічі.

Другий — збільшення доходів громадян, підвищення соціальних стандартів, відновлення економічного зростання та збільшення зарплати. Тоді кількість людей, які мають право на субсидію, буде зменшуватися.

Субсидія захищає людей з низьким рівнем доходу, які взагалі не можуть заплатити. Людей з середнім рівнем доходів, які можуть заплатити, однак навантаження на їх сімейний бюджет високе, можна захистити лише заходами енергоефективності. В цьому і полягає наша стратегія.

Потенційна кількість субсидіантів, 2016 рік

Категорії домогосподарств із середнім рівнем доходу, тис грн Домогосподарства, які мають право на субсидії
Центральне опалення, млн Індивідуальне опалення-будинки, млн Індивідуальне опалення-квартири, млн Пічне опалення
<0,5 0,1 0,0 0,0 0,0
1,9 0,2 0,2 0,1 0,1
3,0 0,5 0,5 0,2 0,2
3,5 1,1 1,0 0,4
4,5 1,0 0,8 0,4
5,5 0,7 0,6 0,3
6,2 0,4 0,2
6,9 0,3
7,5 0,2
8,1 0,1
>11
Всього 3,6 3,9 1,7 0,3

Джерело: Мінрегіон

— Що ви маєте на увазі?

— Зараз працює програма «теплих кредитів», за якими держава відшкодовує 20-40% суми кредиту на придбання енергоефективного обладнання та матеріалів. У 2015 році цією програмою скористалися більше 100 тис домогосподарств, що засвідчує запит суспільства на державну підтримку енергоефективності.

Ми плануємо запустити Фонд енергоефективності, який працюватиме за європейською моделлю. У фонді буде створена наглядова рада, до якої увійдуть експерти наших міжнародних донорів і представники держави. Передбачається, що фонд частково будуть фінансувати наші іноземні партнери.

Також в рамках фонду працюватиме технічний офіс. Він розроблятиме типові технічні рішення, рекомендації щодо впровадження заходів енергоефективності, визначатиме чіткі пріоритети їх виконання для досягнення максимального ефекту від інвестицій. Офіс також буде проводити моніторинг виконання проектів.

Сьогодні громадянин оформляє «теплий кредит», купує вікна за допомогою держави, однак ніхто не розуміє, скільки насправді він зекономив, чи був цей захід оптимальним з точки зору витрачених коштів.

Ми не бачимо максимального ефекту від цієї програми. Для нас як для держави та для Європейського союзу, який бере участь у цьому проекті, важливо, щоб вкладаючи гроші, людина виходила на максимальний ефект. Показник максимальної ефективності, KPI, — 45-50% економії.

— Міжнародні донори готові фінансувати фонд?

— У нас є домовленість з ЄС та урядом Німеччини. Вони готові не лише частково компенсувати вартість проектів з енергоефективності, а й утримувати технічний офіс. Ми розраховуємо, що з'являться інші донори. Прикладом є фонд E5P, який підтримують уряди європейських країн і який працює з житловим сектором.

За перші п'ять років наш фонд енергоефективності може отримати 16,5 млрд грн, з яких 5 млрд грн — від донорів.

— А як ви плануєте визначати розмір компенсації за проектами фонду?

— Залежно від досягнутого класу енергоспоживання будівлі та витрат на проект.

Як працюють ці фонди та заходи в Європі? Приймається закон про енергоефективність будівель, який запроваджує енергетичну сертифікацію будинків — конкретні характеристики будівлі з точки зору споживання енергії.

Розмір компенсації залежить від того, на який клас енергоспоживання вийшов будинок після проекту. Держава буде мотивувати людей: ті, хто провів більше заходів, будуть отримувати більші компенсації.

Це рішення — у компетенції наглядової ради. Саме вона буде вирішувати, яка компенсація повинна виплачуватися. Для прикладу, перехід від класу B до А — 30%, від С до А — 40%. Максимальна частка компенсації — 50% тіла кредиту.

Така схема працює у Європі. Будинки класу А є суперекономним, вони споживають менше 95 кіловат на квадратний метр на рік порівняно з 230-250 кіловат на метр квадратний зараз в Україні.

— У Мінсоцполітики, Мінфіну та Міненерго зараз різні погляди на те, як потрібно змінювати систему субсидій. Що ви думаєте з цього приводу?

— Субсидія — це дотація бідності. Тобто люди їх отримують не тому, що багато платять за комунальні послуги, а тому, що отримують малий дохід. Ми хочемо впровадити систему, яка дозволить людині, отримавши субсидію і зекономивши на споживанні енергоносіїв, витратити залишок на інші цілі.

Для прикладу, держава компенсує громадянину 2 300 грн щомісяця. Якщо він зекономив і спожив палива на 1 500 грн, то залишок, 800 грн, зможе використати на заходи енергоефективності і покрити свої витрати.

— Ви говорите про монетизацію залишків. Про це говорив Розенко. Однак аргумент проти — державі потрібно буде платити «живі» кошти, які вона не зможе проконтролювати.

— Ця ідея складна для впровадження, але альтернативи нема. Є більш жорсткий підхід — повна монетизація субсидій.

— А якщо людина не захоче займатися енергоефективністю, і на її рахунку лишатиметься залишок? Що завадить їй витратити ці гроші у магазині?

— Гроші можна буде переводити лише на «енергоефективний» рахунок — в Украгазбанк, Ощадбанк або Укрексімбанк. Якщо проектом займатимуться комерційні банки, — то на рахунки, відкриті у цих банках. Буде список проектів з енергоефективності, на які можна буде витрачати залишки. На інші цілі — ні.

Випробувати нову систему нам простіше на державних банках, які вже працюють з «теплими кредитами». Комерційні установи потрібні для того, щоб банки конкурували між собою за клієнта і боролися відсотковими ставками.

Громадянин відкриває рахунок у тому чи іншому банку, обирає проект з енергоефективності, і ми перераховуємо на цей рахунок залишок субсидії.

— Що робити громадянам, які не планують брати участь в енергоефективних проектах? Наприклад, діти утеплили дім бабусі і їй не потрібен кредит. 

— Громадянин все одно матиме право відкрити рахунок та отримати кошти. Якщо він цього не зробить, то повинен бути механізм їх повернення в держбюджет. Ця система нова для України, для тих уявлень, які існують в наших головах. Проте нема проблем, які неможливо вирішити, є страх їх вирішувати.

— Коли, за вашими прогнозами, ця система може запрацювати?

— Ми поставили собі за мету запровадити її до кінця опалювального сезону 2017 року. Необхідно підготувати законодавчу базу, це близько десяти законопроектів, які повинна прийняти Верховна Рада. Мова про закони про фонд, про енергоефективні будівлі, поправки в Бюджетний кодекс.

Міністр енергетики Ігор Насалик вважає, що монетизацію потрібно починати з пілотного проекту в одному з регіонів.

— А решта що? Так, непросто, але в нас нема часу на пілотні проекти. Це потрібно робити по всій країні одразу.

— Після введеня чинної системи субсидій постачальники послуг зіткнулися з вимиванням оборотних коштів та проблемами з розрахунками у кліринговій системі. Як монетизація вплине на ланцюжок взаморозрахунків?

— Раніше, коли «Нафтогаз» отримував гроші напряму з бюджету на покриття свого дефіциту, ці гроші не мали касового розриву. Зараз, коли казначейство випускає кошти на субсидії, проходить певний час, поки вони доходять до «Нафтогазу», який покриває ними дефіцит. Монетизація передбачає ще довший шлях.

Тепер з'яляється клієнт, який повинен взяти банківську картку і щось з нею зробити. Відповідно, касовий розрив залежитиме навіть не від випуску грошей. Питання в тому, що ми випускаємо гроші, проте не знаємо, коли вони повернуться.

Розрив доведеться покривати оборотними коштами, а це додаткові видатки. Ці гроші десь потрібно взяти. 300 млн, які виділяв МБРР «Нафтогазу», пішли саме на покриття касового розриву, який у нас з'явився через систему взаємозарахунків.

Навіть якщо всі дотримуватимуться фінансової дисципліни, існуватиме розрив у термінах платежів. Однак нам потрібно стимулювати людей економити і зробити соціальну допомогу максимально адресною.

 Джерело: Міненерго, Мінфін, Мінрегіон

— Чи допускаєте ви можливість поквартального перегляду тарифів залежно від ціни на газ?

— Для цього нам потрібно перейти на автоматичну процедуру їх перегляду. Сьогодні процедура триває два місяці. Уряд встановив ринкову ціну на газ з 1 травня, а НКРЕКП лише до 1 липня затвердить нові тарифи на тепло.

Уявіть, що такий перегляд стався би посеред опалюваного сезону, скажімо, 1 січня. Підприємства ТКЕ отримали б величезний розрив в ліквідності. Якщо ми плануємо переглядати тарифи поквартально, то ми мусимо змінити процедуру, щоби нова ціна на газ трансформувалася в новий тариф на тепло без затримки.

— Які можуть бути нові продукти економії, крім субсидій і «теплих кредитів»?

— Субсидії існують для незабезпеченого населення, «теплі кредити» користуються попитом у більш заможних людей. Отримати субсидію просто: заповнюєш заявку, отримуєш нарахування... Отримання кредиту вимагає більшої активності людини. Вона повинна визначится з видатками на енергоефективність, звернутися у банк.

Для співпраці з фондом доведеться зробити багато дій. Звернутися до фонду, підготувати проект з енергоефективності, укласти угоду з обраним забудовником або компанією, яку обрало ОСББ, про впровадження заходів енергоефективності.

Якщо ми розробимо важку карту з великою кількістю продуктів, ми самі собі нашкодимо. Наше завдання — почати рух з простого процесу для клієнта. Ми визначили чотири пакети послуг, які надаватиме фонд, а далі будемо дивитися.

Так, з «теплими кредитами» ми влучили у прошарок населення, який становить 5-7% від загальної кількості громадян. Ці продукти вже користуватимуться попитом у 25%. Провівши монетизацію субсидій, ми залучимо ще 50%. Ми будемо додавати продукти, якщо побачимо, що якийсь сегмент населення не охоплений.

Зокрема, ми ще не починали розглядати питання альтернативних джерел енергії, які дали б змогу взагалі відмовитися від газу. Ми розуміємо, що різко перейти на негазові котли у сільській місцевості, наприклад, важко.

— А в перспективі це можливо? Павло Розенко недавно агітував селян переходити на альтернативні джерела опалення.

— Зробити це можна або через установку негазових котлів, або електроопалення. Щоб перейти на електроопалення, необхідно переглянути підхід до нічного тарифу — для сільського населення він повинен бути дуже низьким. Це цілком можливо, адже вночі маємо значний надлишок електроенергії.

Якщо держава приймає рішення про використання електроопалення, нам треба встановити новий нічний тариф, щоб вартість такого опалення була конкурентною.

На застосування пелет, дров, торфу або вугілля потрібно більше часу. Необхідні додаткове обладнання, автоматичне завантаження, склади ресурсів. Мусять бути чітка логістика постачання і прозорий ринок. Це справа часу. Тим паче, в нас не вистачає компаній, які могли б встановлювати це обладнання.

Джерело: УП

Tweet about this on TwitterShare on FacebookShare on Google+

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

code