«Дорога в паралельну реальність». Київ продовжує витрачати мільйони на непідконтрольні території

Перегляди: 375

Вже понад два роки на сході України триває кривава війна, в якій загинули тисячі наших громадян. Під контролем бойовиків та їхніх російських покровителів залишається частина Донецької та Луганської областей. Та в зоні проведення АТО існує й інша, паралельна реальність. І на першому місці тут – комерція

Ми покажемо вам, як Київ продовжує витрачати мільйони на непідконтрольні території.

Ми побуваємо на межі з окупованою територією, щоб зафіксувати та продемонструвати вам, хто і як заробляє на війні на Донбасі.

До війни державне підприємство «Донецька залізниця» обслуговувало чи не найбільшу кількість залізничних шляхів України. До її зони компетенції входили такі області, як Донецька, Луганська, частково Запорізька, Дніпропетровська та Харківська. Після початку збройного конфлікту структурні підрозділи «Донецької залізниці» передали іншим підприємствам — таким, як Придніпровська та Південна залізниці. «Донецьку залізницю» ще в 2014-му почали ліквідовувати. Та вона досі функціонує. Більше того, витрачає державні кошти.

Про це нам розповів Денис, який донедавна воював у зоні АТО. У цивільному житті його робота пов’язана з «Укрзалізницею».

— Стали доноситься слухи, что диспетчеризация перевозок по донецкой железной дороге проходит из Донецка. Случайно заглянул на портал державных закупивель и к своему удивлению увидел, что Донецкая железная дорога проводит тендера. И тендера проводят в своем старом административном здании на улице Артема.

Штаб-квартира Донецької залізниці фізично знаходиться у Донецьку за адресою Артема, 68. В одному приміщенні зі штабом проросійського лідера сепаратистів Олександра Захарченка. Це підтвердив нам журналіст Олексій Мацука, який родом з Донецька.

— Донецкая железная дорога обслуживаеться из здания, которое находится на улице Артема, и там находятся все управляющие моменты, связанные с переводом стрелок, с переводом линий, расписания и всего прочего. Сегодня это здание, часть его, используеться Захарченком как его резиденция, потому что есть бункер удобный, есть выход в гостинницу Киев бывшую. Там сейчас другая гостиница, но есть ходы. Они выбрали это здание как основной объект своего нахождения.

«Донецька залізниця» досі проводить тендери за державні гроші України. Ми дослідили 14 таких закупівель наприкінці 15-го року. У більшості випадків товари та послуги замовляли на умовах доставки у населені пункти Іловайськ та Дебальцеве Донецької області. Це не тільки знакові міста, де відбувалися найкривавіші бої з бойовиками та росіянами, а ще й вузлові залізничні станції. І тепер на українські гроші закуповуються товари, які потім потрапляють на окуповану територію – для її відновлення.

ДЕНИС, активіст, колишній боєць зони АТО:

— То есть, украинская армия воевала за них, а сейчас получается, что мы туда поставляем товары. Получается, мы восcтанавливаем Донбасс силами террористов или как? И получается, мы восстанавливаем эти узловые станции стратегической инфраструктуры, которые используются нашим же врагом для доставки военных грузов боевикам.

Три тендери, які ми досліджували, виграла компанія ТОВ «Інко Плюс». Вона досі зареєстрована та функціонує в Донецьку. Один з її засновників – Максим Русаченко, екс-депутат міської ради Ясинуватої від Партії регіонів. Він — син Олександра Русаченка, колишнього мера міста. Згідно з даними сайту Миротворець, міський голова платив бойовикам за захист адміністрації Ясинуватої від приходу так званих бандерівців.

Головний офіс «Донецької залізниці» досі працює в окупованому Донецьку. Державне підприємство витрачає мільйони гривень на товари та послуги для окупованих терористами міст. Його тендери виграють компанії з окупованих територій, що належать людям із сумнівною репутацією. Чому? Шукати відповідь ми вирушаємо в зону проведення АТО.

Зараз ми знаходимось у потязі та направляємось у місто Костянтинівка, що на Донеччині. Звідти вже власними силами ми спробуємо дістатись до залізничних вузлів, що знаходяться на кордоні з окупованою частиною Донбасу, та перевірити, як функціонує та чи функціонує взагалі Донецька залізниця.

У Костянтинівці нас зустрічає боєць однієї з українських частин. Він допоможе нам на власні очі побачити, як і на кого працює донецька залізниця.

На найвищому рівні в Києві ніяк не вирішать, торгувати чи не торгувати з окупованими територіями. Насправді питання так ніколи й не стояло. Обмін товарами між Україною і сепаратистами активно йде вже два роки, від самого початку конфлікту – і вдень, і вночі. Тут, у зоні проведення АТО, усі це знають.


Одна з головних артерій, що досі єднає цю територію – залізнична колія.

За словами українських бійців, найактивніший рух вагонів з окупованої території — вночі та з самого рання.

О 5-й годині ранку ми вирушаємо на станцію Курдюмівка поряд з населеним пунктом Зайцеве. Її та сусідню Горлівку розділяє лише станція Майорськ, куди неможливо потрапити через постійні обстріли. Станція Майорськ – розподільча. З окупованої Горлівки до неї веде лише одна колія. А вже звідси вантажі можуть їхати двома шляхами – на Костянтинівку або на Бахмут, колишній Артемівськ. Ми стежимо за колією, що веде з окупованої території і потім на Бахмут.

Ці місця журналістам не показують. Навпаки, тут стежать за тим, щоб не було зайвих очей.

Першу активність на станції спостерігаємо вже за кілька хвилин.

Зараз близько шостої ранку. Ми знаходимось на станції Курдюмівка, що на Донеччині. Ми тут можемо спостерігати за тим, що тут цілком спокійно працює залізниця. Рухається Локомотив. Швидше за все, що він буде забирати вагони, що тут стоять на даній станції. В тій стороні знаходиться Майорськ, далі вже окупована територія.

— Він чекає коли притягне дізель із окупірованої території вагони. Так як провода обірвані далі. Сюди приходять дізєля з окупірованой території, а потім забирає локомотив і тягне дальше.

— Тобто, ми можемо очікувати що зараз звідти щось притягнуть?

– Да. Дізель притягує. Тут розципляється, а це забирає і розтягує вже по місцях призначення по договорняках по їхніх.

Зараз під’їхав наш електровоз звідти сюди і забирає вагони що стояли на пероні.

Не пройшло і 10 хвилин, як під’їжджає другий склад вагонів з території України. На цей раз це вже вантажні вагони. Подивимось, чи вони чимось завантажені. Тягне, до речі, тепловоз, а не електровоз. Відповідно, він зможе поїхати і далі на окуповану.

— Це все РЖД. Росіяни.

РЖД – абревіатура, яка розшифровується як «Российские железные дороги». Це – державна залізнична корпорація Росії.

Присутність «русского мира» тут помітна не тільки на вагонах.

— Никаких рабочих, что вы рассказываете! Ё...нут вечером, разберут.

– Конечно, разберем путя. Нам же нех… делать, разбирать путя ходить.

Ми спостерігаємо за тим, як тепловоз поїхав вже на окуповану територію. Там далі вже немає електрифікації. Відповідно, везе цей склад тепловоз, а не електровоз. І всі вагони РЖД, під вугілля швидше за все.

Ще двадцять хвилин і черговий ешелон.

Зараз пів на сьому ранку. Це вже третій склад, який ми бачимо що рухається зі сторони України. Знову вагони. Подивимось, чи поїде на окуповану територію, чи ні. Зараз буде видно.

Якщо на попередньому тягачеві були вагони маркування РЖД, то це вже українські вагони. Тут на кожному вагоні пише «Укрзалізниця». Як говорять бійці, ці вагони пусті зараз, вони їдуть за вугіллям, там завантажуються і вже йдуть на територію України.

Ще година очікування і ось перший ешелон, вже з вугіллям, повертається на територію, підконтрольну Україні.

— Восьма тридцять і ми бачимо як з окупованої території прибуває тепловоз з вагонами. Нажаль, не видно, що в них. Швидше за все, що вугілля…. Вагони маркування Укрзалізниці… А ось. Бачиш? Вугілля насипано зверху.

На залізничній колії на якийсь час забуваєш, що поряд – війна. Ніхто не стріляє. Вагони спокійно курсують туди й назад, наче не відбувається нічого надзвичайного. Велика кількість вагонів з маркуванням РЖД, ніби немає війни з Росією. Та коли від’їжджаєш від залізничних шляхів, одразу повертаєшся в справжню реальність. Попри так зване припинення вогню, бойовики продовжують обстрілювати українські міста та села, а наші воїни продовжують гинути. 

Ми від’їхали буквально на кілька кілометрів від станції Курдюмівка. Зараз ми знаходимось в населеному пункті Зайцеве. І тут ми можемо зустріти ось такі прямі докази того, що війна на Донбасі не вщухає, але це ніяк не заважає нормально працювати Донецькій залізниці. Перевозити тони вугілля з окупованої території та возити товари в протилежному напрямку.

— Іде чиста комерція. І доки іде комерція, доти буде війна. Ми не те що навіть проти. Ми готові розстрілювати тих, хто це робить.

Михайло воює на Донбасі давно. Зі зрозумілих причин він попросив не показувати його обличчя і змінити йому голос. Каже: військові, які бачать ешелони вагонів з окупованої території, реагують дуже різко. Вони прекрасно розуміють усі небезпеки такої прикордонної торгівлі.

— Біда заключається в основном в том, що ми не знаємо, що там везуть. І що приходить оттуда, ми не знаємо. От ви ж бачили, що їдуть вагони з окупірованої території, їх ніхто не провіряє. А може там загрузили батальйон сепарський. рускіх солдат загрузили, з БК, з тєхнікой. Откривається вагон, і вони виходять вцентрі Краматорска в центрі Константиновки, и ми в кольце получаємся.

Про такі операції бойовиків наразі нічого не відомо. Зараз найходовіший товар зі сходу – це вугілля.

АРСЕНІЙ ЯЦЕНЮК, прем’єр-міністр України:

— Хто нас буде вважати нормальними і адекватними людьми? Як мені, як прем’єр-міністру, дати команду купувати вугілля в ЛНР і ДНР? Це злочин, це фінансування тероризму.

— Я, конечно, очень бы хотел, чтобы мы обходились углем только с шах, которые под контролем Украины. Но уголь марки «А» и «Т», вугілля марки «А» і «Т» — воно видобувається виключно в тому вугільному басейні і на тих шахтах, в тому числі й державних, які зараз, поки що під контролем російських бандитів.

Вугілля, яке постачається з території під контролем ДНР, іде виключно на теплові електростанції, каже українська влада.

За моєю спиною Світлодарська ТЕС. За словами бійців, саме сюди щодня з Горлівки прибувають ешелони вагонів з вугіллям задля забезпечення нормальної роботи станції. Докази активної роботи підприємства можна помітити неозброєним оком. Тут тобі і вагони, що привозять вугілля, і безпосередньо саме вугілля.

Насправді офіційна теза про вугілля для українських теплоелектростанцій – обман. І її легко спростовують кілька телефонних дзвінків. Нам дали номер, за яким кожен охочий може замовити собі вугілля з окупованої території. Головна умова – передавати товар будуть залізницею. Телефонуємо і замовляємо собі вагон.

— Уголь находится в Горловке или в каком городе?

— В Кировске.

— В Кировске?

— Да.

— Этот город подконтрольный Украине или нет?

— Да.

— Да? Ага. То есть, там проблем з доставкой не будет…

— А, не-не-не, только в ДНР.

— А с Вами нельзя будет как-то договориться, чтобы можна было поставить на Украину?

— Вагонами можем отправить.

— Вагонами можете отправить? Просто смотрите: у меня такая ситуация – у меня нет времени заниматься вот этими вопросами по поводу переправки с территории ДНР на территорию Украины. Соответственно, я хотел бы узнать, смогу ли я рассчитывать на то, что на условной станции Курдюмовка или там еще какой-нибуть другой, подконтрольной Украине, забрать уже оттуда привезенный уголь?

— Отсюда выходят вагоны, а там, где вы будете получать, это…

— А по поводу там каких-то дополнительных оплат за вывоз из територии ДНР что-то нужно будет делать или нет?

– Я думаю да. Отсюда выходят, транзит оплачиваем от территории ДНР до Украины.

— И последний вопрос: по поводу обьемов, у вас там около 70 тонн будет?

— Ну мы ж отправляем только вагонами. Сколько в вагоне? 60 тонн?

— Вот нужен вагон, да.

— Или вагон один, или два, как-то так.

— А по цене можете сказать, сколько там будет за тонну?

— Я могу узнать, сколько будет стоить вам на Украине уже тонна будет стоить.

МИХАЙЛО, боєць:

— Там не стоїть жодного пропускного пункту, правильно? Ну, тобто, саме на коліях.

— На коліях – нє. Вони навіть не зупиняються, вони слєгка притармажують і проїзжають.

— Це на самому кордоні?

— На самому кордоні і взагалі до того момента, як вони проходять на ЖД вокзал, їх ніхто не провіряє.

Паралельна реальність. З одного боку, кривавий конфлікт, який щодня забирає життя українських солдат. З іншого – стабільна робота нібито неіснуючої Донецької залізниці, розташованої на окупованій території, але фінансованої Україною. Підприємства, що забезпечує безперебійну торгівлю між Україною та сепаратистами.

Ми майже місяць намагалися отримати коментар від «Укрзалізниці», щоб зрозуміти схему її роботи з «Донецькою залізницею». Однак так і не дочекалися. Нам пояснили, що на даний момент у компанії немає спікерів, які могли б говорити на цю тему.

Олександр Гуменюк, Слідство.Інфо

Tweet about this on TwitterShare on FacebookShare on Google+

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

code