ДРУГА ЛІНІЯ ЗІТКНЕННЯ

Перегляди: 740

КОНФЛІКТ НА ДОНЕЧЧИНІ

5dadf828-1030-0000-1111-37159cc52601_sq

Громадські активісти Костянтинівки Донецької області б’ють на сполох.

За короткий період місцева поліція порушила кримінальні провадження проти трьох місцевих мешканців, які борються з корупцією в рядах правоохоронців і чиновників, а також із кришуванням наркобізнесу, незаконною торгівлею й іншим «трешем», притаманним промисловому, ще й прифронтовому місту.

Костянтинівка. Прифронтове місто

Спочатку костянтинівська поліція прийшла з обшуком до голови громадської організації “Союз Чорнобиль” Володимира Кабанця. Обшук був санкціонований судом на підставі анонімної заяви якогось жителя Костянтинівки, який нібито бачив у Кабанця гранату. І не повірите, під час обшуку поліція справді знайшла гранату в літній кухні Володимира! Проте, як стверджують захисники Кабанця, на гранаті немає відбитків підозрюваного, тож його оточення наполягає, що гранату підкинула поліція під час обшуку.

11 липня був затриманий відомий костянтинівський блогер Костянтин Падалка. За дивним збігом обставин, арешт Костянтина відбувався наступного ж дня після виходу програми “Стоп корупції” на «5 каналі», де він розповідав про незаконні звалища і скотомогильники в місті. Примітно, що саме в цій передачі соратниця Падалка Ольга Землянко заявляла, що за їхню активну позицію їм уже погрожували вбивством. Також хотіли підкинути наркотики. Як стверджує Ольга, Падалка в СІЗО б’ють, проте писати заяву про катування він боїться.

До Костянтина Падалка, який часто бував занадто різким і непримиримим у своїх виступах, навіть серед активної громадськості Костянтинівки ставлення неоднозначне. Проте його арешт став для них шоком.

“Якщо він справді торгував наркотиками, то, звісно, нехай відповідає по закону. Проте щодо цього є великі сумніви, — говорять активісти. — Враження таке, що почали зводити рахунки з найбільш “буйними”.

Ще одна справа була заведена на Павла Руденка, голову “Комітету захисту транспортних прав громадян”. Павла, вже доволі немолоду людину, звинуватили у вимаганні грошей у власників магазину “Барвінок”. Цікаво, що раніше Руденко добився штрафу для цього магазину за те, що там систематично обважували покупців. Але ще цікавіше, що Руденко напередодні подав позов до суду на місцеву поліцію.

Що відбувається в Костянтинівці, ми обов’язково запитаємо у голови місцевого відділення поліції Віталія Хиврича в письмову вигляді. Бо традиційні щотижневі брифінги поліції для громадськості він напередодні чомусь скасував.

Таке загострення стосунків між владою і громадськістю не випадкове, воно назрівало давно. Останні вибори Костянтинівської міської ради відбувалися 2010 року. Фактично зараз при владі міськрада, що на 87,5% складається з представників “Партії регіонів”, а на 10% – із забороненої Комуністичної партії. При владі продовжує знаходитись в. о. секретаря міськради Юрій Разумний, який, як стверджують місцеві, брав активну участь в організації сумнозвісного «денеерівського» референдуму 2014 року.

Загалом реванш ментівсько-кримінальної системи довоєнних часів дуже відчутний на Донеччині. В сусідньому з Костянтинівкою Торецьку колишнього мера зараз судять за сепаратизм і створення терористичної організації. Там теж триває протистояння волонтерської спільності з місцевою поліцією. Ще 23 грудня минулого року під час засідання Торецької міськради охоронцями нардепа Ігоря Шкірі, який має непересічний бізнесовий інтерес в цьому регіоні, були побиті торецький активіст Олег Василенко і маріупольський блогер Денис Остапенко. Бійка відбувалася в закритому приміщенні зали засідань, на очах у десятків свідків та самих правоохоронців, проте торецька поліція до сьогоднішнього дня не може встановити підозрюваних. Так само, як не розслідує резонансну справу підпалу автомобіля відомого торецького волонтера Володимира Єльця. Володимиру в поліції вже неодноразово натякали, що машина самозайнялася, а тому в його справі просто немає чого розслідувати.

Липень 2014 року. Звільнення Торецька. Фото з мережі

Таке ось загадкове місто Торецьк — люди самоб’ються, автівки самозаймаються, а міська влада нагороджує поліцію медалями. Єдиний, кого удостоєно медалі від міськради на честь третьої річниці звільнення Торецька, – Владлен Сударіков, в.о. заступника начальника відділу поліції. Десятки волонтерів і активістів, які з 2014 року займаються забезпеченням військових формувань, що захищають місто, боротьбою з криміналом, корупцією і бездіяльністю влади, такої нагороди удостоєні не були.

Хтось у Києві 2015 року припустився великої помилки, не призначивши місцеві вибори в прифронтових містах Донеччини і тим самим встановивши статус-кво з тими, чия діяльність зовсім недавно призвела до війни. Для місцевих князьків, їхніх депутатських дахів і прихвостнів у погонах і чиновничих кріслах усе поступово стає на свої місця. Хтось із них свідомо прибирає перешкоди на шляху до такого омріяного минулого, хтось просто звик так жити. Ось тільки активісти, які пройшли Майдан і війну, навряд чи погодяться повернутися назад. Протистояння за кілька кілометрів від фронту стає все відчутнішим.

Але враження таке, що ні в кабінетах обласної військово-цивільної адміністрації (ВЦА), ні тим більше на Банковій його бачити не хочуть. 12 травня президентом був підписаний Указ “Про створення військово-цивільної адміністрації міста Торецька”. Проте ця ВЦА досі не створена, її голова не призначений, а прийняття критично важливих для життєдіяльності 50-тисячного міста рішень заблоковане.

Чого чекаємо? Бунту і силового протистояння з правоохоронцями поблизу лінії фронту?

Источник newwest

Tweet about this on TwitterShare on FacebookShare on Google+

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

code