Е-декларации: история фейковых проверок

Перегляди: 110

Співробітники НАЗК орієнтуються не на з’ясування джерел походження коштів на майно, навіть коли мова йде про статки вартістю в мільйон, пише Инсайдер

едеклар-min

Система електронного декларування працює вже більше двох років. За цей час до системи надійшло 2 млн 779 тисяч документів, з них 2 млн 388 тисяч – щорічні декларації чиновників різних рівнів.

Сьогодні у Єдиному державному реєстрі декларацій зберігаються дані про офіційні статки, цінне рухоме майно (картини, ікони, коштовні годинники, дороговартісна зброя тощо), зазначено про кошти на банківських рахунках, розмір готівки тощо. Іншими словами, в е-деклараціях можна знайти інформацію, що розповість як і за рахунок чого живе «представник народу».

Проте, не завжди чиновники демонструють те, чим володіють або користуються. Саме так, за новими правилами декларування (згідно прийнятого в жовтні 2014 року Закону «Про запобігання корупції») – державні мужі мають декларувати і те майно, яке знаходиться у них на праві користування. Як наслідок, в серії статей спробуємо розібрати, що ж намагалися приховати співробітники різних органів публічної влади. І що робить НАЗК, щоб це зафіксувати чи пропусти поза увагою.

Що приховують податківці та митники?

Чиновники Державної фіскальної служби не тільки регулюють податкову та митну політики, але й беруть безпосередню участь в перевірці декларантів, наприклад, надають інформацію про розмір отриманих доходів в звітному році.

Національне агентство з питань запобігання корупції, як уповноважений орган, постійно звертається до ДФС з метою перевірити офіційні доходи чиновників. Зазвичай це робиться через ідентифікаційний код (ІПН), який має майже кожен громадянин. Між тим, перевірка і самих ДФСників довела – вони також подеколи знаходяться поза межами законодавчого регулювання. Серед найпоширеніших помилок – недекларування права користування рухомим майном (автомобілями), помилки в зазначенні офіційних доходів, відсутність інформації про спільне проживання тощо. За весь час НАЗК винесло порядка сорока рішень, що стосувались службовців ДФС.

Ми спробували розібратись, що «забували» внести до своєї декларації податківці та митники, і наскільки дошкульними були висновки НАЗК.

Для цього скористались офіційними рішенням Нацагентства з запобігання корупції.

Виявилось, що співробітники НАЗК масово не знаходили відповідні порушення. А у випадку, коли невнесення даних до е-декларації таки було зафіксоване, воно не тягнуло на кримінальну відповідальність.

Отож.

Начальник митного поста «Мостиська» Львівської митниці Назар Ворожбит два роки підряд (2015, 2016) невірно вказував серійний номер автомобіля, а також постійно помилявся у сумі доходу – на 20 640 та 10 320 гривень відповідно. Цікавий факт, що цей митник є зятем одіозного СБУшника Валерія Пісного.

Старший слідчий податкової інспекції Малиновського району Одеси Тимур Дмитренко невірно відобразив інформацію стосовно права користування квартирами. Окрім цього, він не зазначив кадастровий номер земельної ділянки та невірно вказав частку власності. На додаток до цих порушень, слідчий Дмитренко помилився у сумі доходу на 9.8 тисяч гривень, а також не вказав суму видатку розміром 243 тисячі гривень. Загалом, недостовірні дані майже сягнули в сумі 253 тисяч гривень.

Заступниця начальника відділу адміністрування ПДВ податкової інспекції Святошинського району міста Києва Віра Іванюк двічі — у 2015 та 2016 роках — не вказувала нерухомість, якою вона користувалась. Окрім цього, мала певні проблеми стосовно дати набуття прав на транспортний засіб, а також окремі моменти щодо декларування цінних паперів. Загалом розмір невідповідностей у е-деклараціях становив 149 та 132 тисячі гривень відповідно.

Перший заступник начальника Головного управління ДФС у місті Києві Микола Ільяшенко неналежним чином відобразив у е-декларації характеристики нерухомого майна, доходи, а також право користування квартирою у Полтаві. Проте найцікавіше – НАЗК не знайшло жодних порушень стосовно джерел походження коштів на майно, яке безпосередньо фігурує у декларації Ільяшенка. Справа в тому, що журналісти наприкінці 2015 року дізнались про десятки об’єктів нерухомості (квартири, нежитлові приміщення, паркомісця), цінне рухоме майно (коштовності та годинники) тощо. При цьому в Ільяшенків знайшли ще й 3 квартири в місті Ялта (окупований АР Крим).

Майже все майно родини Ільяшенків зареєстроване на дружину – Тетяну Миколаївну. Проте, як з’ясували журналісти кілька років тому, підприємства останньої «світили» мінімальні прибутки. Як наслідок, після розслідування вона почала показувати доходи з підприємницької діяльності та отримання коштів за оренду майна від «Клініки Заблоцького». Проте навіть ці 3-4 млн гривень на рік виглядають досить слабко, зважаючи на вартість нерухомості, що сягає десятків мільйонів гривень.

Начальник Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у місті Києві Наталія Кіяшко протягом двох років (2015, 2016) в своїй декларації не зазначила право користування нерухомістю свого сина (Коростишевський Г.А.). Хоча в своїх поясненнях Кіяшко зауважила, що відповідно до ч. 3-4 ст. 29 Цивільного кодексу України місцем проживання неповнолітньої дитини є місце проживання її батьків, тому не зазначила користування членом сім’ї квартирою. Також було невірно відображено інформацію про загальну площу кількох земельних ділянок у селі Пугачівка Уманського району Черкаської області. Окрім цього, Кіяшко не відобразила право на квартиру площею 30,4 кв.м. у Києві (частка власності 1/8 від загальної вартості 59 495 грн, тобто 7 437 грн).

Начальник відділу контролю за обігом підакцизних товарів управління ліцензування та організації контролю за обігом підакцизних товарів Департаменту податків і зборів з юридичних осіб ДФС України Андрій Коман у 2015 році не вказав право користування нерухомістю членів родини, задекларував корпоративні права дружини на польську компанію «VIP Trans Service» грошовою вартість 2 000 гривень. Проте, закордонний інтернет-ресурс надає інформацію, що жінка суб’єкта володіє 33% підприємства, грошова вартість яких становить 91 000 злотих (тобто – 568 992 грн). На жаль, перевірити достовірність задекларованих відомостей НАЗК не змогло, адже на запит Нацагенства про отримання інформації від державних органів Польщі відповідь не надійшла.

Окрім цього, Андрій Коман не задекларував дохід 145 грн 64 коп в 2015 році (приз переможцю та призеру спортивних змагань). Також було ідентифіковано недостовірні відомості стосовно пенсійних надходжень, сума яких відрізняється від достовірних на 10 753 грн.

У 2016 року податківець по аналогії невірно задекларував розмір часток у польському підприємстві, а також неналежно відобразив інформацію про розмір відсотків дружини від загального розміру корпоративних прав приватного підприємства «Алексгелно». Андрій Коман не вказав отримання дружиною доходу розміром 49 000 грн від продажу люксового автомобілю Mercedes Benz GLC-220 d4m 2016 року. Як виявилось, за настільки заниженою (неринковою) ціною транспортний засіб було продано матері посадовця. Не дивно, що НАЗК перевірило податківця на наявність ознак незаконного збагачення. Повна вартість зазначеного «німецького коня» становила 1 млн 337 тис грн (перед продажем автомобіля дружиною декларанта його матері), тому в його діях зафіксовано ознаки незаконного збагачення.

Заступник начальника Полтавської митниці ДФС Андрій Кримський не відобразив право користування квартирою та право власності дружини на нежитлову будівлю вартістю 14 145 грн. Суб’єкт недостовірно вказав відомості щодо доходів. Проте, Кримський запам’ятався нам під час аналізу його біографії та е-декларації іншими фактами. По-перше, ще в декларації за звітній 2015 рік в його власності фігурували корпоративні права ТОВ «Донвугілляспецбуд-ЛФ», яка поставляла, всупереч попереднім даним про переможця тендеру, теплоізоляційну мінеральну вату «Львівській залізниці». По-друге, ще в 2015 році Андрій Кримський зумів цілий рік з родиною прожити на одну соціальну допомогу по догляду за дитиною розміром близько 33 тис грн.

Заступник начальника Державної податкової інспекції у Подільському районі ГУ ДФС у місті Києві Олена Крупнова не відобразила інформацію щодо машиномісця вартістю 12 500 грн, що належить на праві власності суб’єкту. Також Крупнова неправильно вказала реєстраційний номер своєї квартири та ідентифікаційний номер автомобіля.

Заступник начальника відділу організації викриття економічних злочинів оперативного управління ОДПІ міста Харкова Олександр Ляшенко невірно відобразив інформацію щодо права користування нерухомістю у Харкові, зазначив недостовірні відомості про частку власності на квартири дружини у Харкові та вартість на дату її набуття. Окрім цього, Ляшенко не зазначив відомості про дохід члена родини (дружини) та невірно зазначив джерела доходів. Також субєкт не зазначив про дохід дружини у вигляді допомоги при народженні дитини в сумі 12 144 грн.

Начальник управління обслуговування платників податків ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у місті Києві Кирил Нечепорук неналежним чином відобразив інформацію в частині дати набуття у власність вантажного автомобіля ГАЗ. Встановлено недостовірність задекларованих відомостей на суму 10 455 грн. В декларації за 2016 рік – він неправильно зазначив джерело доходу, окрім цього ідентифікована помилка стосовно отриманої пенсії члена родини. Її сума відрізняється на 624 грн.

Звільнений інспектор відділу медіа-планування управління інформаційної політики департаменту комунікацій ДФС України Юлія Пономаренко порушила вимоги Закону щодо необхідності подання наступного року після звільнення. Нацагенство повідомило їй про факт неподання декларації та зобов’язало її подати протягом 10 днів з дня отримання повідомлення, як того вимагає стаття 49 Закону «Про запобігання корупції». Проте екс-посадовець умисно її не подала після нагадування з боку НАЗК.

Головний державний інспектор відділу митного оформлення №2 митного поста «Столичний» Київської міської митниці Андрій Рибинський в декларації за 2016 та рік «помилився» на загальну вартість активів на суму 135 316 грн. Згідно з висновками НАЗК, не було зазначено вартість земельної ділянки розміром 1587 кв.м., проте її фактична вартість – 133 тис грн. Також не вказано стосовно вартості квартири на дату набуття. Між тим, ця різниця становила 2 316 грн.

Заступник начальника Державної податкової інспекції у Дарницькому районі ГУ ДФС України у місті Києві Максим Рубан в декларації за 2015 рік недостовірно зазначив вартість квартири (різниця 20 тис грн), не відобразив відомості щодо коштів на банківському рахунку (519 грн) та помилився стосовно суми фінансових зобов’язань (становили на 3100 грн менше, ніж фактично вказано). Тож за результатами перевірки декларації встановлено недостовірність відомостей на загальну суму 23 619 грн . У 2016 році – аналогічна помилка з квартирою: не було вказано про дохід від «Укргазбанку» розміром 73 грн. У відповідному розділі декларації за 2016 рік відображена інформація про 1 250 000 грн готівки. Однак, на кінець звітного періоду 2015 року Рубан задекларував готівку у сумі 500 тис грн і при цьому вказує, що при заповненні декларації він указав 125 тис грн. Проте, згідно офіційних даних з реєстру, в полі відображається сума 1,25 млн грн. Також Рубан не вказав у декларації кошти на суму 2590 грн, що знаходяться на банківському рахунку. За результатами з’ясування достовірності відомостей встановлено недостовірність розміром 22 663 грн.

Директор Департаменту аудиту Державної фіскальної служби України Наталія Рубан у 2015 році не дотримала вимоги Закону в частині відображення достовірної інформації про дату набуття права власності на нерухомість. Окрім цього, Рубан зазначила недостовірну інформацію про суму нарахованого їй доходу у вигляді зарплати, роялті та страхових виплат. Подані чиновницею відомості відрізняються від достовірних на суму 52 409 грн. Наталія Рубан вказала, що на рахунку у Приватбанк має 104 тис грн, проте, відповідно до виписок, на рахунку у цій фінансовій установі знаходилось лише 14 202 грн. Всі інше — 90 216 грн — на рахунку у Райффайзен Банк Аваль.

Між тим, директор Департаменту аудиту ДФС не зазначила про своє членство у громадській організації «Клуб успішних жінок міста Києва», хоча перебувала у статусі члена та на посаді голови ревізійної комісії цієї організації.

В 2016 році Наталія Рубан знову внесла недостовірні дані про нерухомість, помилилась на близько 200 грн стосовно зарплати, не зазначила страхові відшкодування від страхової компанії «Універсальної» у розмірі 7 072 грн. Вчергове помилилась з розміром коштів на рахунку в Укргазбанку та Приватбанку. Таким чином загальний розмір недостовірних даних сягнув 17 645 грн.

Начальник управління моніторингу доходів та обліково-звітних систем ГУ ДФС у Донецькій області Олена Стичінська не зазначила право користування дочкою об’єктами нерухомості, а також про право користування автомобілем Toyota Highlander 2013.

Начальник відділу митного оформлення «Каланчак» митного поста «Херсон-центральний» Херсонської митниці ДФС Юрій Тавожнянський в декларації за 2015 рік не відобразив інформацію щодо прав користування членами сім’ї нерухомості в яких вони зареєстровані або фактично проживали станом на кінець звітного періоду. Окрім цього, він неналежно відобразив інформацію щодо джерел доходів. Також Тавожнянський не вказав 588 грн доходів від Первинної профспілкової організації, зазначив недостовірну зарплату жінки та соцвиплати. В 2016 році — аналогічні порушення.

Цікаво, що у декларації Тавожнянського фігурує лише ВАЗ 21074 (2004 рік випуску), проте згідно з інформацією бази Моторного страхового бюро України, суб’єкт уклав договір страхування на Land Rover Discovery 3.0. Окрім цього, 29 вересня 2015 року на декларанта було складено протокол за порушення правил дорожнього руху при користуванні цим дорогим автомобілем. Проте Тавожнянський це аргументував тим, що споріднена особа, на яку зареєстровано автомобіль, не має досвіду водіння, а тому просила його керувати автомобілем на далекі відстані.

Заступник начальника Волинської митниці ДФС України Юрій Терещук зазначив відомості про членів сім’ї, водночас не вказав інформацію щодо права користування ними об’єктами нерухомості – зареєстроване місце проживання та місце фактичного проживання. Крім того, Терещук не зазначив права користування членом сім’ї (дочкою) об’єктом, що вказаний як місце фактичного проживання. Окрім цього, Терещук зазначив недостовірні відомості про джерело згаданих доходів. Посадовець зазначив дохід у розмірі 1 350 000 грн від відчуження рухомого та 6 417 грн у вигляді процентів, хоча відомості у державному реєстрі фізосіб щодо цих сум доходів та утриманих з них податків відсутні. Пояснень і підтверджуючих документів з цього приводу суб’єкт декларування в НАЗК не надав. Між тим, Терещук надав копію договору купівлі-продажу транспортного засобу, на основі якого і було отримано 1.35 млн грн.

Нагадаємо, в листопаді 2016 року журналісти Рівненського агентства журналістських розслідувань та програми «Слідство.інфо» писали про те, що колишній прокурор Волинської області Андрій Гіль збудував чималий маєток поблизу Луцька. Дорога нерухомість та автомобілі, що неспіврозмірні з рівнем доходів, з`явилися і в його дочки Галини Терещук, яка працює помічником судді, та зятя-митника Юрія Терещука.

Начальник управління аудиту у сфері матеріального виробництва ГУ ДФС у м.Києві Інна Якушко у 2015 році не зазначила відомості про всіх співвласників квартири. Також декларант зазначив, що член сім’ї володіє на праві власності земельною ділянкою площею 1000 кв.м., проте згідно даних з Державного земельного кадастру площа цієї ділянки становить 1008 кв.м... Суб’єкт задекларував дохід у розмірі 79 149 грн, проте згідно з відомостями з Державного реєстру фізосіб платників податків, сума доходу становила 82 014 грн.

Окрім вищезгаданих перевірок з деталізацією порушень, Нацагенство виявило малозначні порушення в інших екс-чиновників ДФС, в тому числі які після звільнення не подали свої декларації. Серед них: Володимир Василюк, Галина Вибодовська, Антон Дмитренко, Ольга Марченко, Тетяна Михайлова, Вадим Сингай, Віталій Скрипченко, Олександр Хівренко. Всі зазначені екс-службовці мають бути притягнені до відповідальності за ст.366-1 Кримінального кодексу, що передбачає максимальне покарання у вигляді 2 років позбавлення волі.

  Post scriptum

Як ми бачимо, співробітники НАЗК орієнтуються не на з’ясування джерел походження коштів на майно, навіть коли мова йде про статки вартістю в мільйон гривень, а працюють виключно у фарватері формальної відповідності е-декларацій чинному законодавству.

За таких умов, постає питання щодо доцільності подальшої роботи НАЗК у відповідній площині, адже ні повноцінних перевірок майна за кордоном, ні з’ясування обставин користування майном, ні оцінка логічності пояснень не здійснюється.

Источник skelet

Tweet about this on TwitterShare on FacebookShare on Google+

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

code