Екологічні проекти в Україні: експерт розкрила реальний стан речей

Перегляди: 95

В Україні екологічні проекти можуть фінансувати як за рахунок бюджету (кошти Державного, республіканського та місцевих бюджетів, фондів охорони навколишнього природного середовища), так вони можуть носити і позабюджетний характер (добровільні внески, кредити та позики фінансових установ, гранти міжнародних організацій)

salud-5fambiental_g

Про це розповіла у своєму блозі на OBOZREVATEL голова громадської ради при Екологічної інспекції Дніпропетровської області, керівник «екопатрулів» Тетяна Лампіка.

«ГФ з ОГП „Екологічний патруль“ досліджує використання цих коштів. Аналізуючи дані, наведені в звіті Екологічного департаменту Донецької ОДА щодо витрат на виконання природоохоронних програм, доходимо до висновку, що це є проблема всеукраїнського рівня. Чому? Бо кошти витрачаються, а екологічного ефекту немає», – пише вона.

Вона навела приклади:

– Озеленення та благоустрій – 363 млн грн;

– Наукові конференції в системі моніторингу – 146 тис. грн;

– Оснащення стаціонарних постів моніторингу – 42 млн грн;

– Впровадження державної системи моніторингу – більш 500 тис. грн;

– Реконструкція відділу сортування сміття в Донецькому регіональному центрі поводження з відходами – 1170 тис. грн;

– Розробка декількох проектів сміттєспалювальних станцій для міст плюс придбання спеціалізованих вантажних машин, в загальному плані на систему поводження з відходами – понад 400 млн грн;

– Придбання старого обладнання по утилізації ртуть утримуючих відходів по вартості, що дорожча ніж придбання нового обладнання – майже 32 млн грн.

За її словами, згідно чинного законодавства виконані природоохоронні заходи повинні оцінюватись шляхом економічного, оздоровчого ефекту.

«Наприклад – озеленення та благоустрій (вартість виконаних робіт 363 млн грн). Скільки саме коштів було потрачено на озеленення, який екологічний ефект отримано (для довідки – 1 га зелених насаджень в середньому в теплий період року вловлює 300-400 кг діоксину сірки, 400-500 кг вуглекислого газу, 75-100 кг хлоридів, 40-65 тон пилу, 370-380 кг свинцю). Собівартість 1-єї тони кожного забруднювача є загальнодоступною інформацією. Таким чином, можливо зробити висновок щодо екологічного та економічного ефекту від висаджених зелених насаджень. Мабуть, слід враховувати і місця їхньої висадки – промислово-забруднені райони чи степ», – написала Лампіка.

Вона зазначає, що не зрозуміло також яким чином до природоохоронних програм потрапив благоустрій, а на самому ділі будівництво, яке як вид діяльності не може бути внесено до переліку природоохоронних програм, оскільки не приносить ніякого екологічного ефекту, а навпаки екологічну шкоду під час будівництва.

«Що стосується оснащення стаціонарних постів моніторингу. На нашу думку це важлива справа, але лише в тому випадку, коли в уповноважених органів є можливість постійно передавати інформацію з постів моніторингу в єдиний центр (система автоматичного екологічного моніторингу), де по факту її обробки та з урахуванням метеорологічних умов, надаються рекомендації для підприємств по режиму їх роботи з метою зменшення впливу на довкілля і на людину – тобто на громадян. Мова йде про режим несприятливих метеорологічних умов, при якому згідно з чинним законодавством підприємства повинні зменшувати потужність своїх технологічних процесів», – пояснює чиновниця.

Вона підкреслила, що якщо в місцях розташування стаціонарних постів відсутня система автоматичного екологічного моніторингу, то навіщо було витрачати 42 млн грн на дооснащення стаціонарних постів моніторингу, якщо дані неможливо використати?

Источник 24tv

Tweet about this on TwitterShare on FacebookShare on Google+

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

code