«Это мне, это опять мне!»: як у Білій Церкві перевізники маршрути ділили

Перегляди: 138

Оголошена мером Білої Церкви Геннадієм Диким транспортна реформа більше нагадує змову. Останній конкурс перевізників у місті продемонстрував: випадкові люди там не ходять. А якщо треба — можна спеціально «під» окремі маршрути фірму-одноденку створити...

21291687_m

Коли Дикий йшов в мери Білої Церкви, то однією з його обіцянок було вирішення проблем транспорту. Але дива не сталося: окрім косметичних змін реального прогресу ніхто не побачив. Не допомогло «покращення» автопарку місцевого тролейбусного депо, коли за шалені кошти було придбано два тролейбуса «Ікарус» 70-х років минулого століття, а це було подано як перемогу.Після того, як Дикий взяв собі у заступники депутата Київської обради Олександра Поляруша, який опікується саме питанням транспорту,буквально поставив на поток проведення конкурсів сумнівної якості. Так, 31 травня відбувся тендер на 12 маршрутів. Сама процедура проходила за зачиненими дверима і журналістів на неї не запросили. Жодної відео-зйомки конкурсу немає. До того ж виникає чимало запитань і до самих компаній-переможниць.

Варто почати з того, що комунальне підприємство «Тролейбусне управління», яке Геннадій Дикий обіцяв розвивати та всіляко підтримувати, наразі програло на трьох з чотирьох заявлених маршрутів. Програло б і на четвертому (маршрут №18), але на нього більше ніхто не претендував. На всіх інших маршрутах підприємство програло з цілком простих причин: у головного транспортного підприємства міста банально немає автобусів, які відповідають умовам конкурсу. Аналогічною була ситуація й в 2017 році. Тоді КП «Тролейбусне управління» програло маршрути №14 та №22 ТОВ «Транссіті», що належить Юрію Нестерчуку — власнику однієї з найбільших маршрутних компаній Києва «Союз-Авто».

Це притому, що на словах влада Білої Церкви рощповідає розвиток саме комунального транспорту. Зараз мер та його заступник-транспортник Поляруш запевняють, що «Тролейбусне управління» програло справедливо, адже немає своїх автобусів і вигравати в конкурсі воно не буде, доки не придбає нову техніку. Але парадокс – гроші на ці покупки повинна була б виділити міська влада. Наразі за 2017—2018 роки КП «Тролейбусне управління» втратило 5 маршрутів, що може свідчити про свідоме знищення владою комунального транспорту в Білій Церкві.

Що стосується власне самої «Транссіті», попри численні скарги пасажирів (а саме на це підприємство за даними відділу транспорту та зв’язку надійшло найбільше скарг), виграло ще два маршрути – №17 (17а) та 21. Більше того, обслуговуватиме ці маршрути максимальний термін – 5 років. Для прикладу КП «Тролейбусне управління» працюватиме на маршруті №18 лише 1 рік. А білоцерківські перевізники, які давно вже працюють на цьому ринку, зокрема «Диліжанс» та «КАН», отримали договір на 3 роки. «Транссіті» — представник «заїжджих» перевізників – вона працювала в Києві і прийша до Білої Церкви на запрошення Дикого. Утім, попри явно привілейоване становище «Транссіті» не змогла отримати 4-й, найприбутковіший маршрут міста. Його віддали «липовій» компанії, створенній явно спеціально «під» цей конкурс. Але про це — трохи нижче...

На три маршрути вийде ПП «КАН» Миколи Котушенка. Людина у Білій Церкві відома. Був депутатом міської ради, а в 2015 році спробував свої сили у мерських перегонах. Представляв у 2010 році «Народну партію», але пізніше, створив організацію «Майбутнє Країни», яка наразі повноцінно переформатована в політичну партію. До речі, першим номером у ній є брат Миколи Котушенка – Максим. Власне, від цієї організації він і ходив у мери. ПП «КАН» для Котушенка є сімейним бізнесом, який перейшов йому у спадок від батька. Окрім міських маршрутів, «КАН» також займається перевезеннями з Білої Церкви до Києва.

Котушенко і його ГО стали учасниками скандалу під час виборчих перегонів 2015 року. Він спалахнув після того, як його «ГОшка» під «шумок» змін в законодавстві про пільговий проїзд почала пропонувати пенсіонерам картки для проїзду по Білій Церкві на 1 грн дешевше встановленого мерією тарифу. Такий акт «благодійності» швидко викликав суспільний резонанс і був розцінений опонентами, як спроба отримати електоральну підтримку білоцерківських бабусь.

Ще один перевізник — «Діліжанс» — належав нині покійному Михайлу Постернаку. Зараз компанією реально займається його дружина Наталія, а також екс-"регіонал" Володимир Гамов, якого називають близьким до депутата облради Леоніда Глиняного. У 2017 році у «Діліжанса» забрали декілька маршрутів: № 3 і 17. Причиною такого рішення стало те, що по кожному маршруту складено понад 5 актів порушень умов перевезення. Зокрема, маршрутки були замінені на гірші, ніж заявлені на конкурс. До того ж маршруток у рейс виходило менше, ніж заявлено на конкурс. Але це не завадило їм отримати два нові маршрути цього разу.

Цікава історія вимальовується із ПАТ «Білоцерківський автобусний парк». Кінцевим бенефеціаром цієї компанії є така собі Андреу Катя – громадянка Кіпру. Ця кіпріотка світиться у низці компаній пострадянського простору – в Україні, Росії та Молдові. Зокрема, вона встигла побувати серед засновників компанії ВАТ «Північтранс» — великого одеського транспортного перевізника, власником якого називають Сурена Сардаряна – одіозного персонажа, якого називають одним з головних постачальників «тітушок» в Київ на Автомайдану у 2014 році. Він взяв під контроль білоцерківське підприємство у 2011 році. Раніше ж відношення до нього мав скандально відомий екс-міністр транспорту часів Азарова Костянтин Єфименко, якого, у свою чергу, пов’язують з олігархом, екс-нардепом від Партії регіонів Василем Хмельницьким.

«Білоцерківський автобусний парк» отримав одразу три маршрути. Причому, з ним заключили договір на 5 років. Пояснюється це тим, що перевізник виконав вимоги конкурсу. Але схоже, що окрім цього це підприємство явно виконує функцію «прокладки» в схемі збагачення можновладців в місті. Справа в тому, що на базі його автопарку будуть розташовуватися автомобілі абсолютно нової фірми ТОВ «ЕПІТРАНС», яка була створена у березні цього року, немає свої матеріальної бази, але встигла отримати найбільш ласий шматок ринку.

Договір з фірмою, яка ніколи не працювала на ринку перевезень пасажирів, заключено теж на 5 років. Фірма обіцяє виставити 15 автобусів марки «Богдан» на найприбутковіший маршрут в місті — №4, хоча наразі навіть немає власного автотранспорту. Серед засновників фірми є жителька Білої Церкви Тетяна Гребеннікова, яка працює заступником головного лікаря по поліклінічній роботі — медико-санітарній частині ВАТ „Росава”1 (її квартира і є юридичною адресою компанії). Також серед бенефіціарів варто виділити Миколу Комісарчука — дорожника, який раніше був головою філії "Білоцерківське дорожньо-будівельне управління № 78 ДП "Київське обласне дорожнє управління "ВАТ "ДАК «Автомобільні дороги України»). Усе це виглядає відверто дивно і викликає підозри. Місцеві гравці на ринку стверджують, що ця компанія є близькою до Поляруша, який проштовхував її в мерії, фактично шантажуючи мера позбавленням його політичної підтримки.

Таким чином, оголошена Геннадієм Диким транспортна реформа більше нагадує чергову корупційну схему, в якій беруть участь союзники мера. Яким можна робити все: бо інакше мер, який протягом останнього часу поступово втрачає владу в місті, остаточно залишиться поза справами...

Источник Моя Київщина

Tweet about this on TwitterShare on FacebookShare on Google+

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

code