Фармацевтична мафія проти реформ. Куди зникають ліки, закуплені державою?

Перегляди: 358

Прогнози для України на 2016-й рік: мінус 425 осіб на добу. Недоступність «безкоштовної» медицини є однією з причин зростання смертності

Чому в лікарні не надходять медичні препарати, закуплені й доставлені в Україну міжнародними організаціями на замовлення Міністерства охорони здоров’я (МОЗ)? Мабуть тому, що завдяки закупівлям через міжнародних партнерів ціни на ліки вдалося різко знизити, а це невигідно тим, хто осідлав ринок медпрепаратів в Україні – вони продають в Україні ліки за цінами, що в рази перевищують їхню закупівельну вартість за кордоном. В експертному середовищі переконані, що отриманими надприбутками фармацевтична мафія ділиться з чиновниками.

«Із залученням (до державних закупівель — «Главком») міжнародних організацій з’явилися нові серйозні ризики. Ми знаємо, що ліки в Україну доставлені, але в лікарнях їх фактично немає. Це потребує додаткового вивчення. Запровадження міжнародних закупівель вигідно для України, але є низка чиновників, які блокують їхнє ефективне впровадження! Тому незрозуміло, чи уряд продовжуватиме в 2016 році закупівлю через міжнародні організації, чи знову все зміниться і закупівлі здійснюватиме лише Міністерство охорони здоров’я (МОЗ)», — повідомив «Главкому» керівник Всеукраїнської благодійної організації «Всеукраїнська мережа ЛЖВ» Володимир Курпіта.

Блокування доставки закуплених медпрепаратів до медичних закладів укоротить життя не одній тисячі найбільш зубожілих українців, адже їхні хвороби – туберкульоз, онкологічні захворювання, СНІД. Здавалося б, зекономлені кошти мають піти на лікування значно більшої частини хворих людей, але в Україні все трапилося з точністю до навпаки: ліки перестали надходити до лікарень. Відповідно, провину спробують покласти на міжнародні фонди. Корупціонери створять образ ненадійного постачальника, хоча система подібних державних закупівель успішно застосовується в країнах з перехідною економікою — у Грузії, Молдові, Вірменії тощо. Використовуючи досвід Грузії, колишній міністр охорони здоров’я Олександр Квіташвілі запровадив це й в Україні.

Прем’єр Гройсман обіцяв зруйнувати «шалену» мафію…

Широко розрекламувавши наприкінці квітня доставку в Україну першої партії ліків для онкохворих, закуплених міжнародною організацією, прем’єр-міністр Володимир Гройсман повідомив, що «вдалося зекономити від 10 до 90% на закупівельних цінах, купуючи ліки через міжнародні організації, а не через МОЗ».

«Ми придбали якісні ліки і за реальною ціною. Про 2017 рік будемо думати вже цього року — не допускати провалів, які були раніше. Протистояння тих, хто контролює ринок, буде шалене, але ми готові до цього. Монополію з 5-6 фірм, яка стоїть на кордоні та не дає ввезти нормальні ліки для українців, буде зруйновано», – пообіцяв Гройсман.

Першу партію ліків для онкохворих, закуплених британською королівською Агенцією Crown Agents, пообіцяли відразу ж розвезти регіонами. Можливо, так і сталося, але це була менш ніж десята частина (закуплено на 65 млн грн) від того обсягу, що заплановано закупити за кордоном. За даними заступника міністра охорони здоров’я Ігоря Перегінця, на закупівлю ліків для онкохворих у державному бюджеті на 2016 рік виділено 750 мільйонів гривень. Що ж сталося з наступними партіями, чому ліки не потрапляють за призначенням? «Главком» звернувся із відповідним запитом до керівництва МОЗ, але відповіді не отримав.

Водночас міжнародні організації й далі укладають прямі контракти з постачальниками-переможцями торгів, проведеними за міжнародними процедурами. «Інструмент міжнародної закупівлі ліків дає нам пряму вигоду, показує, яким чином повинна бути організована цивілізована система закупівель. Згідно з урядовою постановою, з 2016 року всі закупівлі ліків мають проводитись через міжнародні організації, що дозволить збільшити охоплення пацієнтів і збудувати свою систему закупівель, щоб у 2019 році ми мали європейську прозору систему закупівель», — переконував Ігор Перегінець.

Але в дійсності все відбувається за іншим сценарієм, тому, схоже, українцям доведеться купувати ліки лише власним коштом, а це далеко не всім по кишені. Вибір у нас величезний — за рішенням уряду ліки, які зареєстровані і споживаються в країнах ЄС, США, Швейцарії, Канади, Японії, Австралії, будуть допущені на ринок України «без будь-яких зволікань», — днями пообіцяв Володимир Гройсман.

Сьогодні українцям пропонується вдесятеро більше препаратів, ніж було 20 років тому: загальна кількість зареєстрованих в Україні лікарських засобів – 12413, медичних імунобіологічних препаратів – 901. За минулий рік обсяг ринку фармацевтичної продукції та оплати медичної допомоги сягнув 59 мільярдів гривень, або майже $2,4 млрд – у середньому кожен українець витратив менш ніж $60 – це невелика сума. Звісно, що в даному випадку не варто оперувати середнім показником по країні. Це свідчить, що більшість українців просто не мають можливості купувати ліки.

У державному бюджеті України на систему охорони здоров’я цього року передбачено 56 млрд грн (на 1,5 млрд менше, ніж 2015-го). Із цієї суми 44 млрд грн буде витрачено на утримання лікарень та зарплату лікарям (зарплата сягає 80% від усіх загальних видатків), решта 12 млрд – на закупівлю ліків та медичного обладнання.

«Виділених у бюджеті коштів не вистачає. І якщо до осені медпрацівники ще якось утримаються від акцій протесту, то з жовтня вже не буде чим виплачувати зарплати медикам, тому, можливо, будуть протести», — вважає голова громадської ради МОЗ Максим Іонов. Украй обмежене фінансування охорони здоров’я семимильними кроками множить корупцію не лише при закупівлі медпрепаратів за державні кошти, але й у кадровій політиці. «Корупція впливає на підготовку кадрів. Медицина – це не лише ліки, це ще й якісна і кваліфікована діяльність медпрацівника. У нас із кадрами велика проблема. Корупція в освітніх закладах, у закладах післядипломного навчання», — говорить головний експерт медичної групи «Реанімаційний пакет реформ» Зоряна Черненко.

Тимчасові закупівлі діятимуть до 31 березня 2019 року

Залучення міжнародних спеціалізованих організацій мало позбавити МОЗ монопольного права на закупівлю ліків та медичних засобів. Цей процес стартував після набуття чинності закону України від 19.03.2015 р. № 269-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення своєчасного доступу пацієнтів до необхідних лікарських засобів та медичних виробів шляхом здійснення державних закупівель із залученням спеціалізованих організацій, які здійснюють закупівлі».

Поява цього закону зумовлена постійними затягуваннями процедур державних закупівель та високими цінами закуплених лікарських засобів (через корупційні чинники), — стверджували автори документа в пояснювальній записці до нього. Оскільки державні закупівлі мають здійснюватись із дотриманням установлених законодавством строків, а чинна система централізованих державних закупівель МОЗ є неефективною та несе ризики обмеження доступу пацієнтів до життєво необхідних ліків, виникла необхідність запровадження тимчасового механізму (на період реформування системи охорони здоров’я) із залученням перевіреного світового досвіду здійснення закупівель лікарських засобів та медичних виробів за бюджетні кошти.

Планувалося повністю усунути корупційні ризики та пришвидшити процедуру закупівлі – щоб своєчасно забезпечити пацієнтів необхідними препаратами за світовими стандартами. Згідно з урядовою постановою№ 622 від 22 липня 2015 року були визначені критерії вибору відповідних спеціалізованих організацій. Після цього МОЗ підписало відповідні угоди із трьома міжнародними організаціями: Королівською Агенцією Великої Британії Crown Agents Ltd. (Велика Британія), Програмою розвитку Організації Об’єднаних Націй (ПРООН) та ЮНІСЕФ, дитячим фондом ООН.

Спеціалізована міжнародна організація, що здійснила закупівлі, повинна доставити товар в Україну й передати його державному підприємству МОЗ України для подальшої доставки у визначені лікувально-профілактичні заклади. Але в Україні все пішло за іншим сценарієм, хоча була розроблена досить надійна процедура ввезення лікарських засобів.

Вже згадувалося, що ініціатором залучення міжнародних спеціалізованих організацій був Олександр Квіташвілі – про ці наміри він повідомив на першій же прес-конференції відразу після його призначення міністром охорони здоров’я. Завершуючи свою кар’єру міністра, Квіташвілі заявив, що залучення міжнародних організацій стало «головною новацією в системі закупівель, яку вдалося здійснити в 2015 році».

За його даними, минулого року вищезгаданим міжнародним організаціям було передано близько 60% бюджету, передбаченого на державні закупівлі лікарських засобів та медичних виробів — на суму близько 2,2 млрд грн. Цього року видатки збільшено вдвічі. Але такі закупівлі діятимуть до 31 березня 2019 року – до того часу МОЗ планує створити власну незалежну Агенцію із закупівель. Думки експертів із цього приводу прямо протилежні: одні підтримують створення такого центру, інші – категорично проти, адже, за оцінкою Зоряни Черненко, відбудеться «зосередження в одних руках грошей ще більше, ніж є на сьогодні, а це несе більше ризиків, аніж переваг, які отримає суспільство від створення такої агенції».

Люфти для корупції

Залучення міжнародних організацій до закупівлі ліків стало лакмусовим папірцем, який виявив корупційні хитросплетіння чиновників із компаніями, які ділять фармацевтичний ринок України. На першому етапі МОЗ передав право міжнародним організаціям купувати ліки в межах семи загальнодержавних програм: з вакцинації, СНІДу, туберкульозу, онкології, гемофілії, вірусних гепатитів та орфанних захворювань (рідкісні хвороби, на які хворіють переважно діти). Решту закупівель здійснювало МОЗ.

«Наприкінці 2015-го року уряд видав постанову, згідно з якою всі програми МОЗ мали бути передані міжнародним організаціям. Але, на жаль, цього не сталося: постанова діє, але не виконується», — повідомив «Главкому» Володимир Курпіта.

За його даними, якщо порівняти результати минулого року з 2014-м, то закупівлі через міжнародні організації за програмою СНІД дали економію $1,3 млн, «які можна буде повторно реінвестувати в цю ж програму. У програмі з туберкульозу вартість ліків за окремими позиціями знизилася на 60%, що також дозволяє збільшити кількість хворих, які отримають безкоштовне лікування. Ефективність програми з онкології поки що важко вирахувати, тому що вона ще не завершена. Але щодо тих препаратів, які вже куплено, економія становить 45% порівняно з 2014-м роком», — повідомив Курпіта.

За даними експерта, «МОЗ оперує таким поняттям, як виконання загальнодержавних програм – загалом діє 19 таких програм за 38 напрямами. Видатки на ці програми з державного бюджету становлять 4,4 млрд грн». У межах цих програм здійснюються централізовані закупівлі ліків, хоча реальні витрати держави покривають лише мізерну частку від потреби – від 2 до 60% залежно від програми. Не стовідсоткове державне фінансування окремо взятої програми – це той люфт, що формує корупцію, адже ніхто ніколи не перевіряє, а скільки ж пацієнтів насправді отримали ліки, куплені за державні кошти, а скільки – за власні.

«Коли виділяються кошти на державні програми, вони (суми, що виділяються з бюджету, — «Главком») жодного разу не є обґрунтовані: скільки ж пацієнтів насправді потребують лікування. Якщо є лише 10% пацієнтів, які можуть отримати лікування за державною програмою, то як можна обрати ті 10% із загальної кількості пацієнтів? Якби ми мали не 19 програм, а лише 3 програми, але знали б, що вони на 100% покривають потреби, то корупції не було б місця», — стверджує Зоряна Черненко.

Чи є в лікарнях ліки, закуплені за державні кошти?

«Не всі загальнодержавні програми передбачають централізовані закупівлі медичних препаратів. Зокрема, програма лікування цукрового діабету не фінансується централізовано – кошти з державного бюджету передаються в регіони. Те ж саме відбувається з програмою зі штучної нирки. Тобто, ці програми фінансуються на місцях (але за кошти держбюджету – «Главком»). Загальнодержавна програма не фінансує закупівлю тих ліків, які потрібні для лікування в лікарнях чи для проведення операцій. Через це Мінохорони здоров’я, хоча й збирає велику кількість інформації, насправді не оперує поняттям забезпеченості ліками цих лікарень», — переконаний Курпіта.

Було кілька ініціатив на місцях — в Одесі, потім у Києві, у процесі яких спробували продемонструвати, що ж насправді є в лікарнях. Як стверджують експерти, виявилося, що ліки закуповують за завищеними цінами. Але найголовніше, на думку експертів, що взагалі невідомо, чи є в лікарнях закуплені медпрепарати. Ситуація досить заплутана і її намагаються утримати заплутаною.

Схоже, що медичні препарати, закуплені за кошти держави, прямим ходом перекочовують в аптеки, що функціонують прямо на території лікарень. До речі, ціни в тих аптеках захмарні, вони значно вищі, ніж в інших аптеках міста. Але влада багато років поспіль не помічає цих жахливих спотворень.

Мінус 425 осіб на добу…

«Показник рівня смертності українців – це страшна цифра. І це лише показник того, як держава нездатна впливати на демографічну політику країни. Немає жодних механізмів для врегулювання цієї проблеми», — вважає Максим Іонов.

У результаті катастрофічного дефіциту бюджетних коштів та надпотужної корупції, рівень смертності в Україні побив світові рекорди: 2015-го року населення України зменшилося на 155694 особи (дані ООН). Прогнози на 2016-й – ще гірші: швидкість скорочення населення – 425 осіб на добу. З огляду на суцільне зубожіння, понад 90% українців не можуть звертатися по допомогу до медиків через відсутність грошей на оплату медичної допомоги, хоча згідно із 49-ю статтею Конституції, вона має надаватися безоплатно.

Експерти з пацієнтських організацій переконані: половина всіх смертей у лікарнях відбувається тому, що у хворих немає коштів на придбання ліків та хірургічних інструментів. На тлі цих проблем МОЗ України досі не має керівника. Цілком зрозуміло, що галузь потребує реформування, але, на думку експертів, робота парламенту в цьому напрямку – непрофесійна: за півтора року жодних змін на законодавчому рівні. Робота профільного комітету парламенту, який очолює депутат Ольга Богомолець, більше нагадувала поле бою з екс-міністром Квіташвілі. Експерти прогнозують, що баталії за те, кого вважатимуть «батьком реформ», триватимуть і надалі.

Наявна повна неузгодженість дій профільного комітету ВР, Кабміну, який формує свою політику, тоді як Міністерство охорони здоров’я залишається без керманича, який мав би обстоювати інтереси галузі.

Корисно знати

Дізнатися про безоплатний та пільговий відпуск лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування окремих груп населення та за певними категоріями захворювань можна тут.

= = =

Власником міських лікарень є міська рада, яка має право покривати дефіцит фінансування лікарень, але здебільшого цього не робить. Тому народ, який обрав міську владу, має право вимагати іншого підходу до фінансування лікарень.

= = =

У країнах ЄС середній рівень витрат на охорону здоров’я – від 5 до 7% бюджету держави, у США – 17%, тоді як в Україні він складає лише 3,5%. Якщо порівняти в абсолютних цифрах, то, наприклад, у Німеччині витрати в перерахунку на одного мешканця становлять 5 тис. євро, тоді як в Україні – близько $50 (1300 грн).

Tweet about this on TwitterShare on FacebookShare on Google+

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

code