Філософський Миколаїв. Історія однієї скульптури

Перегляди: 240

Як ви встигли всі помітити в Мико з'явилась нова міська арт-скульптура, яку вже всі кому не ліньки втигли обсмоктати і розкритикувати. Розташовується вона якраз навпроти бару «Нулі» на перетині Соборної та Потьомкінської. Розбиратись з меценатами, і іншим ми не будемо. Просто подивимось на цю скульптуру іншими очима. Очима тверезих людей. Ось вам.Серед багатьох людей, яким не сподобалась така міська скульптура, є й такі захисники що пишуть шось накшталт: «Ти добєйся, а потом гаварі». Це типовий миколаївський підхід, який означає іншими словами: «На безриб'ї і рак риба». І справді в Миколаєві дуже бракує хорошої міської жанрової скульптури. Миколаєву взагалі  багато чого бракує, в тому числі і толкових дазайнерів, толкових скульптурів, всього толкового. Тому краще вже, мабуть, ніяк, ніж абищо. Але маємо те, що маємо. А маємо ми ось таке страховисько в центрі міста.

DSC_7487_0

Ви не гнівайтесь, це суто суб'єктивна точка зору. Бо художника образити може кожен. І мені чесно можна закинути: «ти добєйся а потом гаварі». Бо я міські скульптури в місті не ставив жодної (таланту в мене нема)

Хоча... знаєте, завтра із собачих кацавеликів можу наліпити прямо на Соборній, прямо в центрі супрематичного асфальтованого квадрату, що залишився від дядечка Ілліча, якусь химерну скульптуру і скажу, що це витвіСЕр мистецтва. Зрештою, потім маю право сказати: «Я художник — я так бачу». Або можна ще: «Я зробив — мені подобається». А й справді, може вся проблема в тому, що люди не розбираються, що таке мистецтво. А в цій скульптурі насправді прихований (десь дуже глибоко, і я навіть здогадую де) етико-філософський сенс проблеми буття, проблеми світобачення та світовідчуття людського осмислення сущного.

Та врешті автор-митець нам ніби сам підказує: «Гей, там же всьо написано, чого ви на мене накинулись»: «Обиды — как камни. Не копи их в себе. Иначе упадешь под их тяжестью».

Он вам мужик сидить під тяжістю каміння...а каміння то ніби образи, розумієте?  Шо не ясно?  Маєте філософську мудрість загуглену і знайдену в якомусь живому журналі, якоїсь дівчинки-підлітка. А ви знаєте чиї це слова? Не повірите... Джейсона Стетхема.

Гаразд, з тим, що хотів сказати автор, розібралися. І те, що він хотів сказати — це примітив, банальщина, тривіальність та шаблонність. Це якщо коротко.

Почнемо з того, що автор нічого оригінального не створив, а просто вкрав ідею у американського скульптора з Флориди Селести Робердж. Відзначимо, що саме вона придумала скульптури з каменів в сталевому каркасі. Жінка створює свої твори, надихаючись плином часу і людської природи. І це ціла серія скульптур. Вони знаходяться в художньому музеї штату Невада. Музей присвячений екологічним проблемам землі і людини. Ось оригінали:

1_62

CelesteRoberge_3

Миколаївський автор вирішив запозичити таку ідею і наповнити її вищезгаданим філософським смислом. Але і тут фантазії не вистачило. Замість того, щоб красти з інтернетику банальні підліткові цитатки, можна було би написати і щось серйозніше на ту саму тему. Адже, як, наприклад, говорив Заратустра: «Десять разів ти мусиш помиритися сам із собою, бо переборення — це прикрість і погано спить той, що не примирився».

А найкращий варіант — взагалі нічого не писати і не показувати свою недалекість.

Але давайте поміркуємо над іншим філософським, концептулальним наповнення для цієї фігури. Не забуваємо оригінал — «Обиды — как камни. Не копи их в себе. Иначе упадешь под их тяжестью».

Ви, мабуть, помітили, що чоловічок розташований поблизу урни і якраз навпроти бару. От якби його розвернути в сторону урни в тій самій позі то й концепція змінюється. Це пам'ятник миколаївському алкоголіку:  «Пиво+водка — это плохо. Выпил — не держи в себе. Иначе упадешь под их тяжестью».

DSC_7482

А може і пам'ятник миколаївському жебраку. На що теж натякає відповідна поза: «Деньги — как ветер, сегодня есть — завтра нет. Кинь пару коп.»

Варіацій можна придумати безліч. Словом, нова миколаївська скульптура гідно поповнила список миколаївських недолугих арт-об'єктів над якими потішаються місцеві і які не можуть зрозуміти туристи. А все чому? Бо це і є унікальна миколаївська ментальність і тотальна відсутність смаку.

DSC_7495

DSC_7493

DSC_7491

DSC_7480

Источник Свідок

Tweet about this on TwitterShare on FacebookShare on Google+

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

code