Гендерні дослідження по Україні і Миколаївській області

Перегляди: 147

Із метою виявлення та аналізу дотримання гендерного балансу у миколаївських ЗМІ, протягом лютого 2017 року було проведено моніторинг публікацій п’яти найбільш популярних інтернет-видань («Преступности.Нет», «НикВести», «Новости», «ІншеТВ», «Майсіті») і п’яти друкованих ЗМІ: «Вечерний Николаев», «Рідне Прибужжя», «День за Днем», «Южная правда», «Вперед». Загалом проаналізовано 6637 матеріалів, із яких – 5953 в інтернет-медіа, і 684 в друкованих

tumblr_obmqkweAHS1v8exl1o1_1280

Аналіз проводився з урахуванням кількісних та якісних показників, а саме – в яких тематиках журналістських матеріалів найбільше присутні жінки, а в яких чоловіки, чи присутні гендерні стереотипи й сексистські повідомлення, а також чи вживають журналісти фемінітиви на позначення назв професій, посад, виду діяльності жінок.

Згідно отриманих даних, інтернет-виданнях майже порівну жінок і чоловіків у медичній тематиці. Мабуть, це пов’язано з тим, що у лютому Миколаївська ОДА проводила конкурс на заміщення вакантних посад керівників медичних закладів, тож ця подія широко висвітлювалась місцевими ЗМІ. Проте очевидна перевага чоловіків у всіх решта темах, у спортивних повідомленнях загалом відсутні експертки, а героїнями жінки є лише в третині випадків зі 100%. Лише одиниці жінок коментують питання війни (6%), так само їх мало як героїнь повідомлень (5%). Не зважаючи на те, що на Миколаївщині дуже активні волонтерські рухи серед жінок, вони вкрай рідко потрапляють до ЗМІ і як експертки (18%) і як героїні (29%).

Показова ситуація склалась у категорії «спорт»: жінки в матеріалах на цю тему загалом відсутні як експертки, однак писали про спортсменок у 36%.

¦нтернет

Подібна ситуація склалась і в друкованих виданнях, хоча перевагу жінки отримали в інших темах – освіта й культура. Так само мало жінок-експерток у воєнній тематиці, а героїні загалом відсутні, у 5 разів більше чоловіків коментувало і було героями публікацій з політичної та економічної тематики.

друкован¦

Як бачимо, при згадуванні у ЗМІ жінки поступаються чоловікам майже в усіх позиціях і лише за трьома більш-менш досягнуто балансу.

Професії і посади у жіночому роді частіше згадуються у інтернет-виданнях. Так, велику перевагу віддано словам «чиновниця», «начальниця», «журналістка», «поетеса», «художниця». «чиновницями» та «начальницями» найчастіше були екс-керівниці Маргарита Капуста і Лариса Дергунова та керівниця Ольгу Відіна. Загалом значно більше посад вказано в чоловічому роді.

Як у друкованих, так і в інтернет-медіа в політичних матеріалах лідирують голова обласної ради Вікторія Москаленко, депутатки обласної ради Тетяна Демченко та Надія Іванова. За ними – Ангела Меркель, Юлія Тимошенко, депутатки Верховної Ради Вікторія Сюмар та Надія Савченко.

Серед інтернет-видань перше місце у використанні фемінітивів посів сайт «Преступности.Нет», друге – «НикВести». Найменший показник фемінітивів у «Новости». У друкованих ЗМІ фемінітиви вживано лише в поодиноких випадках, і найчастіше пишуть про поетес, художниць та завідувачок бібліотеками.

Не обійшлося і без випадків сексизму щодо жінок. Так, на сайті «Інше ТВ» новина про спортивне кафе (сама публікація не акцентує уваги до жінок) проілюстрована фотографією дівчини у звабливій позі в мінімальному комплекті одягу.

Виходячи з даних проведеного моніторингу, можна зробити висновки, що жінки не є рівними з чоловіками учасницями (як експертками, так і героїнями) журналістських матеріалів. Більш гендерної чутливими є друковані видання. Водночас інтернет-видання частіше вживають фемінітиви. Згідно з індексом гендерної чутливості українських медіа миколаївські ЗМІ посідають посідають одну з найнижчих позицій серед 220 друкованих та інтернет-видань 22 областей України.

Гендерний моніторинг журналістських матеріалів регіональних видань проведений у межах проекту «Ґендерний простір сучасної журналістики: від теорії до практики», що реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України та за підтримки програми «У-Медіа» (Інтерньюс).

ЖІНКИ VS ЧОЛОВІКИ:

ХТО КОМЕНТУЄ ТЕМАТИЧНІ НОВИНИ У РЕГІОНАЛЬНИХ МЕДІА?

Гендерний розрив між експертками і експертами у журналістських матеріалах регіональних видань становить 42% (2,4 рази), тобто медіа залучають до коментарів або експертної оцінки 29% експерток і 71% експертів. Найвищі показники демонструють Дніпропетровська (42%), Запорізька (40%), Херсонська (40%), найнижчий – Тернопільська (17%) області. Друковані видання мають дещо вищий середній показник (31%), аніж інтернет-видання (27%).

Такими є дані моніторингу журналістських матеріалів у 110 друкованих і 110 інтернет-виданнях, проведеного ВОГО «Волинський прес-клуб» і ВОГО «Гендерний центр» у партнерстві з Незалежною громадською мережею прес-клубів України та за підтримки програми «У-Медіа» МГО «Інтерньюс» упродовж лютого 2017 року у 22 областях України. Згідно отриманих даних, було проаналізовано 90038 матеріалів, із яких 20007 – у друкованих ЗМІ і 70031 – в онлайн-медіа.

Мета моніторингу полягала у виявленні гендерного балансу/дисбалансу у журналістських матеріалах регіональних медіа, у тому числі щодо гендерного паритету експертів і експерток.

У регіональному зрізі залучення експерток і експертів у журналістських матеріалах на різну тематику (політика, економіка, освіта/наука, культура, медицина, спорт, війна, волонтерство) дещо відрізняється, однак виразно показує гендерний дисбаланс у залученні експерток і експертів залежно від тематики.

Політика

пол¦тика

Середній показник присутності експерток у регіональних медіа у політичній тематиці складає 16%. Найвищі показники мають Херсонська (27%), Харківська (25%), Сумська (25%) області, найнижчі – Тернопільська (2%), Чернівецька й Рівненська (10%) області.

Економіка

економ¦ка

В економічній тематиці середній показник присутності експерток у регіональних медіа складає 23%. Найвищі показники мають Херсонська (41%), Кіровоградська (37%) та Дніпропетровська (30%) області, найнижчі – Черкаська (15%), Тернопільська і Житомирська (16%).

Освіта/наука

осв¦та

У матеріалах на тему освіти/науки середній показник присутності експерток у регіональних медіа наближається до паритету і становить – 46%. Найвищі показники мають Чернівецька (62%), Запорізька (60%), Закарпатська (58%) області, найнижчі – Миколаївська (27%), Черкаська (31%), Житомирська (32%) області.

Культура

культура

Середній показник присутності експерток у регіональних медіа у матеріалах на тему культури становить 39%. Найвищі показники мають Закарпатська (54%), Дніпропетровська (51%), Волинська і Чернівецька (49%) області, найнижчі – Тернопільська (19%), Київська (28%) і Запорізька (30%).

Медицина

медицина

Середній показник присутності експерток у регіональних медіа у медичній тематиці склала 43%. Найвищі показники мають Дніпропетровська (72%), Одеська (60%), Полтавська (58%) області, а найнижчі – Чернігівська (24%), Черкаська (28%) і Тернопільська (29%).

Спорт

спорт

У спортивній тематиці середній показник присутності експерток становить 20%. Найвищі показники мають Рівненська (57%), Житомирська (43%), Чернігівська (35%), найнижчі – Закарпатська (0%), Полтавська (5%), Вінницька й Одеська (6%) області.

Війна

в¦йна

Середній показник присутності експерток у матеріалах на тему війни склав 20%. Найвищі показники – у Запорізької (42%), Дніпропетровської (36%), Полтавської (32%) областей, найнижчі – у Закарпатської (0%), Миколаївської (7%) та Одеської (9%).

Волонтерство

волонтерство

У матеріалах на волонтерську тематику середній показник присутності експерток склав 45%. Найвищі показники мають Кіровоградська (86%), Херсонська (75%) та Одеська (74%) області, а найнижчі – Тернопільська (15%), Рівненська (25%) та Вінницька (29%).

ВИСНОВКИ

Гендерний моніторинг журналістських матеріалів по залученню експерток та експертів показав наступну тенденцію: відсутність у певній сфері жінок підтверджується їх низькою присутністю й у експертній царині у медіа. Результати гендерного моніторингу виявили найменш і найбільш «дружні» для експерток галузі. Найменш «дружня» по залученню експерток – політика (16%), війна (20%) та спорт (20%), а найбільш «дружня» – освіта/наука (46%), волонтерство (45%), медицина (43%)

Гендерна експертка проекту Оксана Ярош зауважує: «Результати гендерного моніторингу журналістських матеріалів регіональних медіа виявили, що редакційна політика не керується принципом гендерного паритету при обранні експерток та експертів для коментування тематичних новин. А це продовжує тенденцію розподілу медіа-тематик на «жіночі» та «чоловічі», що призводить до гендерної нерівності можливостей якоїсь зі статей у певній сфері. Було б доречно сформувати у редакціях регіональних видань експертний «пул» із дотриманням гендерного балансу, звернувшись до наукових або аналітичних установ. Також варто користатися вже підготовленим ресурсами, як то базою експертів для медіа Інституту масової інформації та ресурсом «Запитай експертку», створеним Компанією проти сексизму «Повага». Європейські видання практикують гендерний паритет серед експерток/експертів і візуальний, і текстовий. Вітчизняним виданням теж варто впроваджувати таку практику, оскільки вона сприятиме демократичності розвитку і медіа, і суспільства загалом».

Дослідження проводила експерт Тетяна Локацька.
____________________________

Гендерний моніторинг журналістських матеріалів регіональних видань проведений у рамках проекту «Ґендерний простір сучасної журналістики: від теорії до практики», що реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України та за підтримки програми «У-Медіа» (Інтерньюс).

Tweet about this on TwitterShare on FacebookShare on Google+

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

code