Глава Госказначейства Татьяна Слюз: У нас нет никакой информации для возмещения НДС

Перегляди: 123

ЭП поговорила с главным казначеем страны о том, как будет осуществляться автоматическое возмещение налога на добавленную стоимость: как будет работать новый реестр, и какие у налоговиков остаются рычаги для вмешательства в этот процесс. (Укр.)

З квітня Міністерство фінансів запустило процес автоматичного відшкодування податку на додану вартість. Уряд описав це так: ми здійснили мрію бізнесу.

Утім, як виявилося, до здійснення мрії поки що далеко. За словами представників бізнесу, існують ризики ручного втручання в реєстри, самі реєстри наповнюються повільно, дані вносяться несистемно.

Ще більше питань з'явилось у компаній після скандалу із отриманням доступу до реєстру автоматичного відшкодування представниками президента.

Минулого тижня УП оприлюднила лист заступника голови Адміністрації президента Дмитра Шимківа, в якому той запитує у фіскальної служби доступ для трьох осіб зі свого Ситуаційного центру до реєстру. Співрозмовники ЕП в уряді і ДФС трактували це як спробу з боку президента контролювати оборот ПДВ.

У президента заявили, що надання доступу до даних реєстру відшкодування ПДВ їм необхідно «для отримання прозорої та оперативної інформації, а також для попередження можливих зловживань».

Хоча адміністрування ПДВ це точно не повноваження президента та його підлеглих.

Загалом у бізнесу накопилося чимало питань і без цього. Тож ЕП попросила голову Держказначейства Тетяну Слюз пояснити, як працював реєстр раніше, як він працює зараз, хто відповідатиме за його наповнення, і як податківці можуть і надалі впливати на цей процес.

Також ми обговорили скільки коштів є у місцевих органів влади на рахунках і чому вони їх не витрачають, і через що Пенсійний фонд заборгував казначейству 48 млрд гривень.

З початку квітня Мінфін анонсував старт автоматичного відшкодування ПДВ. Яку роль відіграють сьогодні Мінфін, казначейство та ДФС у наповненні реєстрів та власне самому процесі відшкодування податку на додану вартість? Хто за що відповідає?

— Податковим кодексом формування такого реєстру передбачене було з 1 січня. Тобто, він мав запрацювати з початку року. Але через те, що Мінфіну, казначейству і ДФС знадобився час на створення програмного продукту, Кабмін переніс термін запуску на 1 квітня. У першому кварталі ми проводили відшкодування ПДВ за законодавством, яке діяло до 1 січня 2017 року.

ДФС надавала казначейству узагальнюючу інформацію (реєстри) платників податків, яким потрібно відшкодувати ПДВ, на паперових та електронних носіях.

На рівні центрального апарату фіскальна служба нам надавала інформацію по платниках, у яких суми відшкодування більше 100 тис. грн. Суми менше 100 тис. грн відшкодовувалися на рівні місцевих фіскальних органів та місцевих органів казначейства.

До 1 квітня ДФС нам надавала такі дані: назва області, назва платника податку, код ЄДРПОУ і сума до відшкодування. Відповідно до наших внутрішніх процедур «нарізки» з цієї інформації направлялися до казначейств кожної області.

Відшкодування проводилося на основі висновків, наданих територіальними органами ДФС казначейству.

Тобто до 1 квітня для відшкодування потрібно було два нормативних документи: сформований ДФС реєстр і висновки фіскальної служби.

Перед тим як відшкодовувати, ми, на рівні центрального апарату, на звернення правоохоронних органів, які можуть зупиняти проведення платежів та арештовувати кошти на рахунках, проводили звірки. Також ми перевіряли, щоб у заявках на відшкодування не було платників, зареєстрованих на окупованих територіях та в Криму.

Що змінилося тепер?

— До 1 квітня існувало два реєстри. Реєстр на «автомат» — по ньому відшкодування проводилося протягом трьох робочих днів. Решті відшкодування проводилось протягом п'яти днів. Цього роздвоєння уже немає.

Після внесення змін до Податкового кодексу на рівні Мінфіну було декілька нарад щодо функціонування реєстру. Сьогодні він розміщений на сайті Мінфіну і автоматично наповнюється територіальними органами ДФС. Вноситься така інформація: назва платника податку, код ЄДРПОУ, дата подачі декларації, дата подачі заяви на відшкодування, дата початку камеральної перевірки, узгоджена до відшкодування сума та інше.

Філософія у тому, що усі платники повинні бути в рівних умовах.

На якому етапі зараз заповнення реєстрів?

Станом на 21 квітня ми не маємо жодної інформації для проведення відшкодування ПДВ.

Але ж старт автоматичного відшкодування анонсовано з 1 квітня. Поясніть.

— Ще проходять звірки, Мінфін і ДФС наповнюють бази. Кожну сторінку реєстру податківці повинні підписати електронним цифровим підписом. Тобто, ми почнемо відшкодувати лише тоді, коли отримаємо списки за узгодженими сумами.

В день запуску реєстру у Мінфіні повідомили про хакерську атаку на Центр сертифікації електронних ключів фіскальної служби.

— Так, була така інформація. Це питання швидше до ДФС. Наскільки мені відомо, все працює.

Як відбуватиметься обмін інформацією про відшкодування? Хто вам повинен надати списки?

— У нас немає трикутника «податкова-Мінфін-казначейство». Обмін інформацією відбувається по лініям Податкова-Мінфін, Мінфін-казначейство. Тобто, інформацію на відшкодування ми беремо не з відкритого сайту, а з інформації, сформованої як платіжні доручення — її повинен направляти нам Мінфін.

У цих даних будуть вказані у тому числі номера рахунків платників податків, назви банків, на які потрібно відшкодовувати ПДВ. І якщо раніше податкова нам подавала реєстри в розрізі областей, то зараз програма фільтруватиме платників за кодом ЄДРПОУ та хронологією.

— Бізнес занепокоєний тим, наскільки зможе казначейство дотримуватися принципу хронології. Хто за неї відповідає?

— Хронологія – це ключовий момент. Згідно Податкового кодексу, відшкодування ПДВ має відбуватися в хронологічному порядку відповідно до дати подачі заявки. Якщо сьогодні з 10 до 11 години дня (цей час передбачений внутрішніми процедурами) Мінфін направить казначейству списки платників на відшкодування – і завтра він теж це зробить – то перед тим як відшкодувати завтрашнім, я маю відшкодувати сьогоднішнім.

Ми повинні провести відшкодування протягом п'яти робочих днів з моменту отримання списків від Мінфіну. Звісно, ми налаштовані не чекати п'ять днів, а повертати ПДВ раніше — одразу після проведення звірки.

Мінфін виключає можливість ручного втручання в формування реєстрів. Бізнес сумнівається у цьому і бачить ризики «людського фактору», приміром, на етапі призначення камеральних перевірок. Ви як вважаєте?

— Особливість нових правил в наступному: фіскальній службі дане право протягом 30 календарних днів з моменту подачі заяви платником на відшкодування провести камеральну перевірку.

Якщо ДФС не провела перевірку, або провела, але не внесла у реєстр інформацію про її терміни, у казначейства виникають підстави для відшкодування на 31 день.

Якщо ДФС підтверджує узгоджену суму раніше, ми відшкодовуємо раніше. Якщо у фіскалів виникають сумніви щодо заявленої суми, вони можуть призначити документальну перевірку, але повинні вкластися з її проведенням в наступні 30 днів.

Якщо ДФС не встигає провести документальну перевірку у цей термін, програма спрацьовує на відшкодування ПДВ на наступний же день. Тобто, все регламентовано термінами, і якщо ДФС не встигає з перевірками, ми автоматично відшкодовуємо заявлені суми.

Хто гарантує, що ДФС не призначитиме перевірку для того, щоб занизити заявлені до відшкодування суми? Ось і ризики «ручного втручання», про які говорить бізнес.

— Так, тут є питання. У цьому я з вами згодна. Після документальних перевірок можливі судові процеси. Момент призначення перевірок відданий на відкуп фаховості працівників фіскальної служби. З боку казначейства людське втручання неможливе.

За словами міністра фінансів Олександра Данилюка та його радника Яни Бугрімової, у деяких випадках ДФС не надавала висновків казначейству по 100-300 днів.

Крім того, деяким компаніям, незважаючи на підписані висновки, суми не відшкодовувалися 100 і більше днів, а іншим компаніям казначейство проводило платежі без порушення термінів. Можете це пояснити?

— Інформація про те, що казначейство могло відшкодовувати кошти без висновків ДФС не відповідає дійсності. У мене навіть програмний продукт не прийме такі заявки. Сьогодні (21 квітня, ЕП) я опублікувала детальні таблиці по сумам відшкодованого ПДВ з даними про те, коли такі реєстри були надіслані, коли фіскали в областях надали нам висновки по кожному платнику податків (з номерами висновків), і коли ми їх виконали.

Мінфін проаналізував відшкодування 100 платникам податків і вирахував, що орієнтовний обсяг невідшкодованого ПДВ у 2016 році cягнув 3,2 млрд грн. Як може відбуватися процес донарахування та відшкодування цих коштів?

— Реєстр, який має запрацювати з 1 квітня, включає в себе податкові декларації, подані з 1 лютого 2016 до 1 квітня 2017. Заборгованість за цими деклараціями автоматично повинна потрапляти у новий реєстр.

За вашою інформацією, вона потрапляє?

— Я не знаю. Як я сказала, у мене реєстру ще немає. Я переглядала на сайті Мінфіну, але не бачила цих сум станом на 21 квітня. Ці питання повинні узгодити ДФС з Мінфіном.

Ще одна фіскальна новація цього року розподіл дотації аграріям. За даними казначейства ви у квітні відшкодували 79 млн грн. Механізм розподілу повинен був запрацювати з січня. Чому цього так довго не відбувалося?

— Це питання не до нас.

А до кого? Чому казначейство не могло перераховувати кошти раніше?

— Ми це зробили одразу після того, як фіскальна служба нам подала реєстр. Перерахували 79 млн грн за деклараціями поданими за лютий. За березневими деклараціям перерахуємо у травні.

«У ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ ПРЕДОСТАТНЬО КОШТІВ ДЛЯ ПОКРИТТЯ ДЕФІЦИТУ»

В одному із своїх останніх інтерв’ю ви говорили про заборгованість Пенсійного фонду перед казначейством у розмірі 48 млрд грн. Що з перспективами її погашення?

— 48 млрд грн — це заборгованість починаючи з 2007 року. Касові розриви почалися ще тоді. У 2008—2009 роках вони не були дуже великими. Потім збільшилися у 2012—2013 роках.

Пенсії платяться з трьох джерел: за рахунок власних коштів Пенсійного Фонду, за рахунок дотацій держбюджету на покриття дефіциту бюджету ПФ і позичок з Єдиного казначейського рахунку.

Як це відбувається? Пенсії ми виплачуємо з 3 до 25 числа кожного місяця. ЄСВ сплачується при виплаті заробітної плати, яка, як правило, виплачується у кінці місяця. ПФ брав позичку у другій декаді місяця, а потім повертав її після повної виплати пенсії у кінці місяця.

Яка причина появи цих боргів? Які рішення у фіскальній політиці влади призвели до їх різкого накопичення?

— Цього року на покриття дефіциту бюджету Пенсійного фонду передбачено 141,3 млрд грн. У попередніх роках ці суми була значно меншими, тому ПФ брав позички у казначейства. Сьогодні з держбюджету передбачено Пенсійному фонду достатньо коштів на покриття дефіциту. Тому за позичками до нас він не звертається.

Як Пенсійний фонд з дефіцитом у 141 млрд грн зможе повернути 48 млрд грн боргів. Які можливі варіанти їх погашення?

— Ми це намагаємося вирішити з 2009 року. Тоді законопроектом про державний бюджет передбачалося списання боргу у розмірі 4,5 млрд грн. Але, щоб їх списати потрібно це списання компенсувати за рахунок інших доходів. Баланс повинен сходитися.

Поки що проблема сплати у поточному році боргів ПФ за попередні роки не вирішена. Ми намагалися врегулювати це питання, щоб все ж таки Пенсійний фонд за рахунок поточних платежів повертав нам борги, але ця ініціатива не була підтримана.

Мінсоцполітики було проти. Пенсійний фонд не підтримував. Основна причина — величезний дефіцит ПФ.

Яка сьогодні динаміка цієї заборгованості?

— На 1 січня 2016 року було 50 млрд грн. Минулого року погасили два мільярди і далі зупинилися. В минулому році ми не надавали позичок Пенсійному фонду. Цього року надали у січні і вони нам її протягом двох місяців повернули.

Щоб погашення відновилося, потрібне зростання власних надходжень Пенсійного фонду. Планувалось, що воно відбудеться за рахунок зниження ЄСВ і детінізації, та «фактору 3200». Ви бачите цей ефект?

— Зростання є. Збільшилися надходження від ЄСВ та податку на доходи фізичних осіб. Єдине: я не бачу кількості платників. Ці дані у ДФС.

«МІСЦЕВІ ОРГАНИ ВЛАДИ ПОВИННІ ВКЛАДИ КОШТИ У РОЗВИТОК СВОЇХ ТЕРИТОРІЙ, А НЕ НАКОПИЧУВАТИ ЇХ НА ДЕПОЗИТАХ».

Особливістю реформи децентралізації минулого року стала поява «зайвих» коштів на рівні місцевих органів влади. Міста розмістили мільярди гривень на депозитах у державних банках, що викликало незадоволення на рівні уряду. Яка ситуація у цьому році?

— Уже третій рік поспіль на рахунках місцевих бюджетів обліковується багато коштів, які не використовуються. Сьогодні на казначейських рахунках сільських, селищних, міських, районних обласних, рад та об’єднаних територіальних громад знаходиться 60 млрд грн.

Яка динаміка по депозитам? Якщо у минулому році місцеві бюджети за рік розмістили на рахунках у державних банках 15,6 млрд грн, то за три місяці цього року — уже близько 11 млрд грн.

Таким чином, у місцевих бюджетів наразі є 71 млрд грн.

— Феномен «зайвих» коштів на місцевому рівні це «плюс» чи «мінус» децентралізації?

— Я точно проти розміщення і зберігання цих коштів на депозитних рахунках. Вважаю, їх потрібно вкладати у розвиток інфраструктурних об'єктів. Вони повинні працювати на економіку. У банкірів інша точку зору: вони кажуть, що це підтримка банківського сектору.

Якщо порівняти дохідність – я розумію, чому міста їх розміщають на депозитах. Окрім того, ця дохідність окремим рядком запланована у їхніх бюджетах. За законом вони повинні не пізніше 20 грудня повернути розміщені кошти разом з відсотками на свої рахунки в органах казначейства. Серед рекордсменів за обсягом депозитів сьогодні Дніпро.

Довідково від ЕП: За даними державної казначейської служби, на 1 квітня Дніпропетровська область розмістила на депозитах у держбанках 1,96 млрд грн., Запорізька – 1,05 млрд грн., Полтавська – 0,76 млрд грн., Харківська – 0,72 млрд грн., Одеська – 0,64 млрд грн.

Для місцевих органів розміщення на рахунках держбанків це своєрідна «страховка» від Мінфіну, який перекривав за рахунок їхніх коштів поточні видатки, гасив «пожежі» та перекривав касові розриви.

— З 2015 року у нас немає значних касових розривів. В останні роки ми отримували транші від МВФ, залучали кошти на внутрішньому ринку, кошти надходили від Нацбанку. Знову ж таки, 21 квітня цього року Нацбанк уже перерахував 10 млрд грн за результатами аудиту за минулий рік.

Крім того, ми не проводили видатки по окупованих територіях і ПФ перестав бути нашим постійним позичальником.

Источник Экономическая правда

Tweet about this on TwitterShare on FacebookShare on Google+

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

code