І собі, і людям

Перегляди: 93

На Рівненщині придумали, як не тільки вибити мільйони з центрального бюджету, але й допомогти їх освоїти

money (1)

В Україні давно існує цілком легальна схема, яка в іншій цивілізованій країні була би визнана корупційною. Полягає вона в тому, що правильним депутатам бюджет роздає гроші на їхні округи, що дуже допомагає любові місцевих виборців. Неправильним депутатам залишається мовчки заздрити своїм більш хватким колегам.

На Рівненщині ж стався апгрейд схеми. Частину «подарункових грошей» використали не лише для піару, а й для заробітку. Нічого незаконного. І саме у цьому полягає, як казав колись один парламентський митець  – «краса гри».

Спершу про саму схему роздачі грошей. Називається вона, звісно, не брутальним словом – «роздача». Візуально – це розпорядження Кабміну про субвенцію на соціально-економічний розвиток «окремих територій».

Особливо цікаво – звідки беруться ці гроші. Їх витягають із Державного фонду регіонального розвитку. Цей Фонд створений для інвестиційних проектів у регіонах, і до нього має потрапляти  не менше 1% бюджету. Але оскільки за ці витрати голосує Верховна Рада, то великого ґешефту на цьому не зробиш. Набагато приємніше витягнути з Фонду трохи грошей і розподілити їх рішенням Кабміну серед правильних людей, чи то пак – територій. Про те, як піаряться на державних грошах місцеві мажоритарники, можна прочитати у дослідженні «Опори». А коментар експерта щодо цієї схемки – наприкінці цього тексту.

Річ у тому, що нас у цьому контексті цікавить дещо інша історія.

З рівненських нардепів-мажоритарників Юрій Вознюк  у липні залучив найбільшу суму коштів на свій округ – більше 20 мільйонів гривень. Півтора мільйона гривень з цих грошей запланували витратити на дитячі та спортивні майданчики по сільрадах з округу нардепа. І його любов до спорту отримала несподіваний ефект: нею скористалась його найближча родина.

Бізнес-передбачливість сімейної фірми

За два з половиною місяці до виходу розпорядження Кабміну про розподіл коштів, 26 квітня 2017 року екс-заступник міського голови Рівного Руслан Шевчук, разом із дружиною нардепа Юрія Вознюка Зоряною Вознюк, створює ТзОВ «Тіволі-Ленд».

Основний вид діяльності фірми – посередництво у торгівлі товарами широкого асортименту. Фірма знаходить виробників дитячих та спортивних майданчиків і домовляється з ними про співпрацю.

Руслан Шевчук – один з кумів Юрія Вознюка. Один з «найближчих» людей нардепа:

– Я звільнився з посади [заступника міського голови Рівного] в липні 2016-го року, – пригадує Руслан Шевчук. – З осені почав планувати в практичній площині і вивчати тему. Я об’їздив близько 15-ти виробників цієї продукції в Україні. Був на всіх виробництвах, щоб побачити, хто виготовляє і так далі. І скажу так, що на західній Україні дуже сильних виробників немає. Хіба що у Львові. Сильні виробники знаходяться в Одесі, Харкові, Дніпропетровську і в Донецькій, Черкаській областях, Києві та області.

Екс-посадовець розповідає, що домовився про співпрацю з кількома виробниками. Почав шукати клієнтів. Не минає і трьох місяців від заснування – і є перше замовлення за бюджетний кошт. Рівненський райвідділ освіти (начальник Рівненської РДА Володимир Пилипчук – кум нардепа Юрія Вознюка – авт.) в першій половині липня укладає дві угоди з фірмою Шевчука на понад 50 тисяч гривень.

– До нас поштою надійшло кілька пропозицій [від різних постачальників], і звернувся представник фірми [Руслан Шевчук], – розповідає начальник відділу освіти Рівненської райдержадміністрації Олександр Набочук. – Ми певний час його не розглядали, поки в нас не виникла потреба це робити. В нас проходить в районі реорганізація шкіл. Чим зацікавила ця фірма? Тим що вона місцева, і тим що в ціну їхнього обладнання входила і доставка, і навіть встановлення. Тобто все на місці. В Рівному, як мені доповідали мої фахівці, не бачили хто ще займається таким постачанням.

Минає ще кілька днів, і бюджетні замовлення на фірму Шевчука починають сипатися, мов рясний дощ. П’ять сільрад, три школи, і надалі кількість замовників зростає. Усі вони в кількох районах неподалік Рівного. Станом на кінець жовтня оплачена сума замовлень за бюджетний кошт вже складає мільйон 750 тисяч гривень.

– В червні-травні з каталогами протоптав до всіх кого міг, – пояснює географію клієнтів Руслан Шевчук. – І от практично в кожному селі було зрозуміло, що думали купити, але ніхто не приїжджав з цією пропозицією. Об’їздив близько 50-ти сільрад і географічно зараз зручніше працювати по найближчих районних центрах. Тому що логістика… це досить габаритні товари, їх перевезення, монтаж і так далі… Цього року я об’їздив всі найближчі райони – Костопільский, Гощанський, Острозький і т.д. В нас ще була розсилка. Кожна сільрада в області отримала наш каталог товарів.

Цікавимося в одного з перших замовників новоствореної фірми – у сільської голови Великого Житина Людмили Хоми – чому була обрана саме ця фірма. Голова розповідає, що шукала постачальника, і в цей час до неї звернувся з подібною пропозицією Руслан Шевчук. З яким, як виявляється, вона давно знайома.

– В нас була ще одна пропозиція, але ми подивилися, що вироби цієї фірми не настільки якісні і не було такого переліку, – каже голова. – Вона [пропозиція] в мене досі лежить на столі.

– Я Руслана давно знаю, бо я адвокат, він – юрист, – додає Людмила Хома. – Ми знаємося вже більше 10-ти років… Я шукала, а хтось йому повідомив. А те що Людмила Григорівна (говорить про себе в третій особі – авт.) на сьогодні є головою асоціації сільських рад Рівненського району… то повірте мені, якщо Людмила Григорівна робить якийсь крок, то багато хто йому слідує.

Робота з документами як 80 відсотків успіху компанії

Сільрада/сільська школа/дитсадок/райвідділ освіти шукає де б то придбати дитячі майданчики. У цей час чи за місяць-другий до цього Руслан Шевчук пропонує саме ці послуги. Конкуренція в секторі невисока, і йому з легкістю вдається схилити на свій бік вже понад два десятки бюджетних замовників. Які, як ми вже писали, станом на кінець жовтня, перерахували на фірму трохи менше двох мільйонів.

Зрозуміло, замовлення на мільйон 750 тисяч гривень – це ще не мільйон прибутку, хоч і хороша тенденція. Але попри те, що замовники, з якими ми спілкувалися, розповідають, що купувати майданчики їх переконував Руслан Шевчук, 80% подальшого прибутку отримає не він, а його партнерка по бізнесу, дружина рівненського нардепа Юрія ВознюкаЗоряна Вознюк.

Оскільки Юрій Вознюк зобов’язаний подавати щорічну декларацію, дізнаємося, що у 2016-му році Зоряна Вознюк не працювала. Після народження дитини отримувала лиш соціальну допомогу від управління соцзахисту населення Рівненської РДА: трохи більше 10-ти тисяч гривень протягом 2016-го року.

Такий рівень доходу не заважає Зоряні Вознюк у квітні 2017-го року зазначити, що вона вносить у статутний фонд ТзОВ «Тіволі-Ленд» 800 тисяч гривень. Руслан Шевчук зазначає розмір свого внеску як 200 тисяч.

Питаємо у Зоряни Вознюк – звідки кошти?

«Статутний внесок у розмірі 800 тисяч тільки заявлений і формується протягом року) », – зі смайликом-усмішкою відповідає Зоряна Вознюк у фейсбук-месенджері.

«А чому таки вирішили – 80/20? Наскільки відомо, Руслан Шевчук взяв на себе більшу відповідальність безпосередньо працювати з потенційними клієнтами. І звідки плануєте взяти такі немалі кошти?». Це питання, хоч і прочитане бізнесвумен, але, залишається без відповіді.

Ставимо майже це саме питання Руслану Шевчуку.

Руслан Шевчук підтверджує, що статутний фонд наразі лиш формується.

– Я директор і займаюся всіма господарськими питаннями. Цей рік у нас презентаційний, репутаційний, для того щоб наші майданчики взагалі побачили в області, і побачили їх якість та асортимент. Працюємо за цінами виробника, тому цей рік не можна вважати якимось прибутковим. Зоряна працює так само, як і я. В зв’язку з тим, що я взяв на себе комунікаційну функцію, тому від мене і залежать різні поїздки, домовленості. Зоряна працює по документах, по бухгалтерії і так далі.

– То ви вважаєте, що робота з документами варта 80-ти відсотків успіху компанії? – журналістка.

– А в нас є домовленість, що трудовий внесок кожного може бути відображений у змінах внеску до статутного фонду. Від Зоряни була ідея ще минулого року такого роду бізнесу. Ми зараз плануємо зайнятися і покриттям для майданчиків і фізкультурних залів, і огородженнями, і різного роду благоустроями. Це все тотожно пов’язано.

Звідки гроші?

Майже усі бюджетні замовники, які наразі перерахували кошти за майданчики Шевчука/Вознюк, розташовані в межах 153-го виборчого округу мажоритарника з «Народного Фронту» Юрія Вознюка.

Понад половина бюджетних замовлень на фірму Шевчука/Вознюк зроблена за рахунок коштів уже згаданої державної субвенції «місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій», які Юрій Вознюк сам же і «привів» в округ. Тобто із тих 1,5 мільйона гривень передбачених на встановлення 20 дитячо-спортивних майданчиків.

За кілька місяців 75% цих коштів (близько 1 мільйона 150 тисяч гривень) пішли саме «Тіволі-ленду». На цей момент фірма встановила 15 із 20 майданчиків, запланованих за субвенцією.

инфографика-рівне

Що у сухому залишку?

Протягом останніх кількох років нардепа засипають зверненнями з сільрад, шкіл та садочків з проханням допомогти придбати дитмайданчики. У липні, розпорядженням Кабміну, за подачею Юрія Вознюка, на область заплановують півтора мільйони гривень на дитячі майданчики. Сума розпорошується по великій кількості установ таким чином, що у значній частині мова йде про дотендерні суми (близько 80-ти тисяч гривень на одного замовника), які не потребують конкурсу.

В цей час новостворена фірма його дружини/кума проводить масштабну кампанію знайомства/рекламування своїх товарів закладам, які ось-ось отримають бюджетні кошти саме на цей товар. Залучає клієнтів кум, а 80 відсотків прибутку отримуватиме дружина нардепа.

Прекрасна схема. І головне, що порушень закону немає. Що з того, що дружина нардепа з компаньйоном передбачили, що сільради/сільські школи-садочки масово кинуться купувати дитячі майданчики? І під очікуваний попит запропонували послуги своєї фірми.

Запитуємо у народного депутата, як так сталося, що фірма його дружини отримала замовлень на понад мільйон гривень, левова частка коштів яких – завдяки субвенції, яку завів нардеп?

– Це її приватна справа, – каже Юрій Вознюк. – Вони цим займаються. Я знаю, що їх каталог лежить у кожній сільській раді. Спілкуються із сільськими головами і т.д. Вони проробили колосальну роботу. І в дружини та її компаньйона була прийнято рішення про те, що було б непогано створити фірму. На рахунок того, чому заключають з ними договір, то це таке питання риторичне… напевно треба питати в сільських голів, адміністрацій, чому таке рішення приймають. Я знаю точно, що в них ціна конкретно спроможна, навіть нижча, тому все пропрацьовано з постачальниками, наскільки я знаю. Там дуже хороші ціни і громада не програє. Крім того, всі ці об’єкти, які робляться за моїм сприянням, вони так само оцінюються людьми. І беруться на мій рахунок (Юрій Вознюк наводить прилад, що якщо є проблеми з якимсь об’єктом, на який він допоміг залучити кошти, то репутаційно перепадає і йому – авт.).

Нардеп підтверджує, що це фактично перша субвенція, залучена ним, в якій йдеться про кошти на дитячі майданчики, хоч потреба в них назрівала давно. Він не заперечує, що ділився з дружиною інформацією щодо планування бюджету субвенції та потреби сільрад у дитмайданчиках.

– Накопичення звернень щодо дитмайданчиків відбувалося з геометричною прогресією, тобто все більше і більше. І прийнято було рішення виділяти ці кошти.

– Схоже, що фірму створили під цей попит на дитячі майданчики і про те, що буде можливість стартувати на бюджетних коштах?

– Справа в тому, що це відбувається не тільки по державних установах. В них є і приватні замовлення.

– Через ці 80 відсотків [подальшого прибутку], котрі вирішили на вашу дружину записувати, складається враження, що це Ваша спільна справа (тобто що тут оцінювався і ваш внесок).

– Ну я ж не буду вас переконувати. Це приватна справа людей, що цим займаються.

Ця субвенція – це зло, – експерт

Співзасновник фірми Руслан Шевчук запевняє: про те що сільради, які він об’їздив, отримали субвенцію на майданчики завдяки його куму Юрію Вознюку, він дізнався вкінці серпня-на початку вересня. Каже, що зараз «Тіволі-Ленд» готується до тендерів. Мовляв, частину коштів з цієї субвенції таки, об’єднавши, проводитимуть через тендер.

А Юрій Вознюк розповідає, що завдяки субвенції закриває близько 20% прохань, які відбуваються в селах.

– Сьогодні величезний попит громад на дитячі майданчики, – пояснює Юрій Вознюк. – Вони користуються попитом у дітей, у мамочок. Тому те, що я не зміг все реалізувати – це факт, але я буду намагатися.

А що ж це за субвенція взагалі? Експерт Реанімаційного Пакету Реформ Анатолій Ткачук вважає, що «вибивання» нардепами коштів на свій округ – це крадіжка грошей Державного бюджету, які планувалися у Державний фонд регіонального розвитку.

Каже, що для ДФРР існують чіткі процедури, гроші з нього пропорційно розподіляються між областями відповідно до кількості населення (80%), і 20% розподіляється між областями, де рівень ВВП на душу населення менше 75%. Ці гроші мають використовуватися на конкретні проекти розвитку, які випливають зі стратегії.

– Що роблять депутати? – Анатолій Ткачук пояснює звідки взялася субвенція. – Вони не хочуть голосувати за бюджет, поки не отримають грошей для того, щоб «обласкати» свій округ. І торгуються. В результаті у 2017-му році Державний фонд регіонального розвитку замість 7,8 мільярдів, який мав бути по закону, став 3,5 мільярдів. Натомість депутати собі, хорошим, дали 5 мільярдів і обізвали ці гроші «субвенція на соціально-економічний розвиток окремим територіям». Тобто по-суті це гроші, які мали розподілятися відповідно до правил, стали розподіляться без правил.

За словами експерта, ця субвенція не має законодавчої основи.

– Немає в Україні жодного закону, який би передбачав існування такої субвенції, – пояснює Анатолій Ткачук. – Крім закону про державний бюджет України. От зараз у проекті бюджету на 2018 рік такої субвенції немає. Є Державний фонд регіонального розвитку в розмірі 8,1 млрд. грн. Але я переконаний, що коли це дійде до голосування, депутати будуть вимагати собі грошей, тому державний фонд знову скоротять , а депутати отримають гроші щоб ощасливлювати людей на територіях. А фактично витрачати неефективно публічні кошти.

– Назва субвенції – на соціально-економічнй розвиток окремих територій. Тобто з назви субвенції зрозуміло, що гроші мають бути спрямовані на те, щоб покращити соціально-економічну ситуацію в цій території. От подивіться, є затверджені переліки витрачання цих грошей, і побачите, що в одному з районів Вінницької області 7 тисяч гривень спрямували на закупівлю іграшок в дитячий садочок. Якщо місцеве самоврядування на сьогодні не має 7 тисяч гривень на іграшки, треба гнати в шию таке місцеве самоврядування. По-друге, за рік ці іграшки перетворяться на порох, і публічні гроші, які направлені на розвиток, фактично втратяться. Візьміть Львівську область. Там є район, де всі ставлять дитячі майданчики, в тому числі в одному селі, де є 6 хат.

Анатолій Ткачук називає таке виділення коштів депутатською ганьбою.

– Депутати думають, що люди за це їх люблять. Коли їжджу в регіони, спілкуюся з людьми, в тому числі управлінцями, головами громад, то вони плюються на це і кажуть «до яких пір ми маємо танцювати перед депутатом, щоб він ощасливив нас грошима, коли це гроші, які за законом мали би бути нам надані згідно процедур і правил, до яких ми вже привчилися: що треба готувати проекти, що проект має мати початок, кінець, результати, впливи. А тут це розбещує людей – навіщо писати якісь проекти, треба йти до депутата, вклонитися йому і попросити гроші на щось.

Якби не субвенція, то гроші прийшли би згідно правил: не так що в одному густо, а другому – пусто, а прийшли би відповідно до правил. І тоді місцеве самоврядування подивилося би що їм зараз потрібно: дитячий майданчик чи поремонтувати каналізацію, чи дах школи.

Анатолій Ткачук розповідає спрощену схему як приблизно відбувається складання бюджету цієї субвенції:

– Є помічники депутата, які спілкуються і думають «ага, в цьому селі нас на виборах можуть підтримати. Давайте в цьому селі щось зробимо. Що зробимо? Поставимо дитячий майданчик і напишемо – за підтримки такого-то народного депутата. І складається дивна історія – що це бюджетні гроші, а в регіонах їздиш, і там думають, що це не за гроші українських платників податків будується, а за депутатські. І це ще більше розмиває українську ідентичність. Тому ця субвенція – це зло.

Антоніна Торбіч, АЖР «Четверта влада». Автор інфографіки Юрій Горбач

«Публікація створена за фінансової підтримки Уряду Канади через Департамент закордонних справ, торгівлі та розвитку (DFATD) за посередництва Інтерньюз-Нетворк».

Уряд Канади не відповідає за зміст публікації і може не поділяти точки зору висловлені в публікації.

«Article was prepared with the financial support of the Government of Canada provided through the Department of Foreign Affairs, Trade and Development (DFATD)»

Источник Наші гроші

Tweet about this on TwitterShare on FacebookShare on Google+

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

code