Інститут привітних виконавців-

Перегляди: 147

Мін’юст позбавив права на професію одного з перших приватних виконавців України. Державні виконавці за «об’єкт на стопі» не постраждали

dovbenko (1)

Нещодавно серед судових виконавців сталась подія, яка матиме стратегічний вплив на розвиток цього ринку послуг. Слово «ринок» вжите не випадково: вже близько року рішення українських судів виконують не лише державні виконавці, а й приватні.

Так от. 14 травня Дисциплінарна комісія при Мін’юсті припинила діяльність приватного виконавця Андрія Авторгова. Тим часом державні виконавці, які були задіяні в цій же історії жодним чином не постраждали.

Відтак всі учасники ринку очікують, чим закінчиться ця історія, і яка зі сторін переможе. Саме від цього і буде залежати, хто буде грати першу скрипку у зборі грошей із величезного ринку грошей, які крутяться довкола судових рішень.

Важливо й те, що Авторгов – мало не перший, хто відкрито розповідав про існування корупційного «ринку НЕвиконання судових рішень». Саме завдяки йому  широкому загалу стали відомі такі поняття як «об’єкт на стопі» чи «об’єкт на абонементі» – негласні терміни, які використовуються у стінах Державної виконавчої служби.

Схематично про суть проблеми.

У березні цього року Авторгов за чотири дні виконав судовий наказ про стягнення понад 5 млн грн боргу з банку на користь приватної фірми, який столична державна виконавча служба не виконувала два роки.

Авторгов стверджує, що діяв у межах закону. Разом з тим комісія дійшла висновку, що він вчинив два грубі порушення.

Претензія Мін’юсту до Авторгова №1: Авторгов порушив закон, оскільки незаконно паралельно відкрив аналогічне провадження, яке вже було на розгляді у столичному райвідділі ДВС. Авторгов заперечує, вказуючи, що ДВС неправомірно не закінчило вказане провадження, адже оригінал судового наказу про стягнення боргу з банку фірма принесла йому. Більше того, у системі жодних даних про незакінчене провадження у ДВС Авторгов не бачив(!).

Претензія Мін’юсту до Авторгова №2: Існує ухвала Госпсуду м. Києва від 24.07.2017, яка заборонила вчиняти будь-які дії у провадженні про стягнення 5,57 млн грн з банку. І Авторгов її не виконав. Авторгов переконує, що ця ухвала його як приватного виконавця не стосувалася.

А тепер про все це докладніше.

ФОТО1 (1)

Історія почалася з боргів ЗАТ «Котнар» – закарпатського винного заводу. Підприємство було винне банку ВТБ і ще сімом іншим фірмам майже 100 млн грн, і у 2010 «пірнула» в процедуру банкрутства. Тоді суд визнав, що «Котнар» винен банку 61 млн грнневиплаченого кредиту і пені. Окрім того ВТБ банк став першочерговим кредитором, тобто тим, хто має отримати гроші від банкрута в першу чергу. Решта кредиторів «Котнара» потрапили в останню чергу на отримання боргів.

У 2012 році почались перші «нюанси».

Банкрут ЗАТ «Котнар», його афілійована фірма ТОВ «Котнар-М» і ВТБ банк, який очолював комітет кредиторів, у березні 2012-го підписали мирову угоду. Відповідно до неї борги «Котнара» мала погасити фірма «Котнар-М», якій натомість переходило все майно винного заводу. За угодою виплати фактично отримував лише один кредитор із восьми, а саме – ВТБ банк.

Так, за мировою угодою «Котнар-М» мав повернути банку 32 млн грн. Решту базового боргу «Котнару» в 30 млн грн банк переуступив ТОВ «Прокарус», і у результаті ця фірма стала одним з тих семи кредиторів, що були в хвості черги на повернення грошей.

Після укладення мирової «Котнар-М» перерахував банку першу частину – 5,6 млн грн. Однак в той же час «Прокарус» зрозумів, що вся ця комбінація призведе до того, що він не отримає жодних грошей і тому подав у суд на скасування мирової угоди. У грудні 2012 року апеляційний суд  позов задовольнив.

Здавалось, що все просто повернулось на стартові позиції. Однак сталося зовсім не так.

Наступна активна дія сталась аж у 2016 році. «Котнар-М» вирішив відібрати у ВТБ сплачену частину грошей за півроку дії мирової угоди. Чому він чекав для цього чотири роки – дослідити не вдалось.

У лютому 2016-го винороби-банкрути отримали ухвалу госпсуду Закарпатської області, якою російських банкірів зобов’язали повернути «Котнару-М» 5,6 млн грн, виплачених по скасованій мировій угоді.

Справа перейшла до рук державних виконавців і ті професійно почали тягнути час.

Варто зауважити, що на той момент приватних виконавців в Україні ще не існувало, а існувала лише монополія Державної виконавчої служби (ДВС), яку контролював замміністра юстиції Сергій Шкляр із оточення юриста Андрія Довбенка, якого називають «смотрящим по Мін’юсту».

довбенко

Спочатку держвиконавці неодноразово відмовлялися відкривати виконавче провадження по стягуванню боргу з банку. Наприклад, один раз вони мотивували це тим, що директор «Котнар-М» при подачі заяви не долучив доказів того, що він має право представляти свою фірму. «Котнар-М» пішов в суд, який визнав дії держвиконавця неправомірними.

Згодом у ДВС скасували вже відкрите провадження за заявою «Котнар-М», що суд теж визнавнеправомірним.

Після цього державні виконавці просто перестали займатись своєю роботою. Це підтверджує судова ухвала за листопад 2016 року, у якій суд визнав неправомірною бездіяльність державного виконавця і зобов’язав його вжити необхідні заходи по стягненню боргу з банку.

Надалі ДВС  кілька разів зупиняло виконавче провадження, а потім знову відновлювало. Це відбувалося у зв’язку із діями банку, який намагався перекласти стягнення боргу у 5,6 млн грн на фірми «Прокарус» та ще одну фірму – «Смарт Капітал Інвест», про яку – трохи нижче. Судивідмовлялися визнати останніх боржниками фірми «Котнар-М», оскільки вони до цього боргу ніякого стосунку не мають.

Відзначимо, що діями держвиконавців зацікавився Солом’янський райвідділ Нацполіції разом з СБУ. Як зазначав у суді прокурор при отриманні доступу до документів у ДВС, рішення суду (про стягнення боргу) не виконується, що є порушенням закону. У судовому реєстрі є лише одна ухвала щодо цієї справи, як вона розслідується – невідомо.

На фоні бездіяльності держвиконавців активні дії вживав і ВТБ банк. Окрім згаданого трохи вище, банк також безуспішно намагався визнати наказ про стягнення з нього боргу недійсним, хотів розстрочити виплату боргу. І крім того, ВТБ додав ще одну петлю в і так нелегку картину.

13 липня 2017 року банк продав право вимоги на частину «котнарівського» боргу у розмірі 32 млн грн новому гравцю в нашій історії – ТОВ «Смарт Капітал Інвест». І вже 24 липня ця фірма через госпсуд м. Києва заблокувала будь-які дії по стягненню 5,6 млн грн. боргу з банку.

ФОТО3

Згодом виявиться, що ніякої переуступки у результаті так і не відбулося, а от банк використав цей процес для того, щоб: по-перше, як вже зазначалося, заблокувати стягнення, а по-друге, отримати прописане в судовому рішенні формулювання про зарахування зустрічних вимог. Тобто, фактично списати борг у 5,6 млн грн перед «Котнар-М». Останній категорично не визнає це списання, підкріплюючи свою позицію постановою ВГСУ.

Приблизно в той же час, влітку 2017 року, в Україні було таки запущено інститут приватних виконавців. На початках здавалося, що він залишиться підконтрольним угрупуванню Довбенка через домінування таких фірм як «Тода-груп». Однак тотальний контроль не вдався. Одним із результатів цього стало те, що Авторгов у березні 2018 року стягнув з недоторканого для Мін’юсту банку 5,6 млн грн.

Засідання-1

З юридичного боку ця історія, особливо в частині подій 2017—2018 років виглядає дуже неоднозначною. Немає жодних сумнівів, що дії Авторгова могли стати предметом розгляду дисциплінарної комісії. Однак, дуже дивно, що, даючи оцінку діям приватного виконавця по стягуванню грошей, жодна інша мін’юстівська чи правоохоронна комісія/установа не дала оцінку діям ДВС по нестягненню коштів з банку у 2016—2017 рр.

Більше того, комісією, що позбавила Авторгова ліцензії, керував вищезгаданий Сергій Шкляр. Разом із тим уряд 10 травня звільнив Шкляра з посади замміністра юстиції за власним бажанням, а засідання комісії під його керівництвом, нагадаємо, було 14 травня. Тобто вже-не-чиновник вершив якесь власне правосуддя.

Разом зі Шкляром у комісії засідала ще одна людина, у якої може бути конфлікт інтересів по даній справі. Це – керівник Департаменту Державної виконавчої служби у Мін’юсті Олексій Воробйов, чий підпис стоїть під поданням про притягнення до дисциплінарної відповідальності Авторгова. Саме Воробйов очолював Управління державної виконавчої служби ГТУЮ у м. Києві, де з 2016 року не виконувався цей наказ.

І наостанок ще один момент: ВТБ банк не оскаржив дій приватного виконавця в суді, вже пропустивши всі строки. А от якби банк оскаржив дії Авторгова одночасно і в суді, і в Мін’юсті, то дисциплінарна комісія Мін’юсту мала б відкласти розгляд подання банку до набрання сили судового рішення.

Втім, ця історія ще далека до закінчення. Оцінку рішенню Дисциплінарної комісії Мін’юсту надасть суд. Винороби і банк продовжують свої судові суперечки за гроші і майно. А приватні і державні виконавці очікують, чим усе закінчиться, щоби зрозуміти, хто з них буде допущений до основного столу, а кому залишаться лише об’їдки.

середній-рівень-виконання-судових-рішень-2

Ірина Шарпінська
Источник Наші гроші

Tweet about this on TwitterShare on FacebookShare on Google+

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

code