Как устроен цветочный бизнес. Репортаж с крупнейшего предприятия в Украине

Перегляди: 120

200 тысяч срезанных роз в день. Для этого нужны 23 гектара земли, 750 работников и не менее 20 градусов тепла зимой. ЭП побывала на крупнейшем в Европе предприятии по выращиванию цветов, которое находится под Киевом, чтобы узнать как устроен «цветочный бизнес» в Украине

41c4aae-troyandy-1580 (1)

Тут ніколи не буває зими, а найнижча температура в січні сягає +20 градусів. У режимі постійного літа на Київщині працює найбільше в Європі трояндове «місто під склом» — тепличний комплекс «Асканія-флора».

Підприємство вирощує мільйони білих, червоних, жовтих, рожевих троянд на площі 23 га.

Таким масштабами не може похизуватись більше ні один «квітковий» виробник в Україні. Найближчий за площею конкурент — підприємство «Камелія» — має 11 га, і вирощує, крім троянд, ще тюльпани, хризантеми та орхідеї.

Далі більше. Виявляється, що загалом троянди в Україні вирощуються на площі, яка дорівнює близько 46 га землі.

Тобто, кожна друга троянда в країні виростає саме в теплицях «Асканії-флори». Якщо вірити цифрам, які називають ЕП на підприємстві.

«Асканія-флора» входить до групи компаній «Асканія» — багатопрофільного українського холдингу, заснованого у 1996 році братами Валерієм та Сергієм Горбанями. До групи входять 12 компаній. Серед напрямів діяльності — імпорт, виробництво і дистрибуція продуктів харчування (компанія «Квас бевериджиз», ТМ «Ярило»), стрілецької зброї (компанія «Зброяр»), переробка та експорт меду («Асканія-пак»).

 

80 мільйонів за квіткову імперію

Один із засновників та генеральний директор компанії Валерій Горбань згадує, що у 2000 році він стояв перед вибором: інвестувати кошти у свинарство чи в квітковий бізнес. «Обрав те, що більш приємно пахне», — пояснює свій вибір бізнесмен. Так з'явилась «Асканія-Флора».

Власники компанії — бізнесмени Сергій та Валерій Горбані — не фігурують у рейтингах найзаможніших українців. Валерій, наприклад, більше відомий широкому загалу як ралійний гонщик. Він майстер спорту міжнародного класу України, дворазовий абсолютний чемпіон України з ралі, абсолютний чемпіон Естонії та Латвії.

 

Валерій Горбань

Крім цього, власник квіткової імперії є рекордсменом серед українських ралістів за кількістю стартів: в період з 2002 по 2018 роки він взяв участь у 180 змаганнях національного та світового рівня.

А починали брати у буремні 90-ті роки з дистрибуції та імпорту продуктів харчування.

«Перші гроші я заробив ще в 13 років в колгоспі. Потім продавав яблука, полуницю і малину з бабусиного саду. Потім відкрив кіоск, пізніше — магазин. У 18 років у мене вже була власна компанія і два десятка підлеглих.

У 1995-му ми були першими, хто завіз в Україну льодяники Mentos і цукерки Fruittella. Пізніше почали ввозити бульйонні кубики Gallina Blanca, кави Nescafe і MacCoffee. Тоді в Україні імпортні товари були в дивину, їх майже ніде не було, тому попит був великий, а наш заробіток хороший». З інтерв'ю Валерія Горбаня MC Today.

 

Після кризи 1998 року і знецінення української валюти вони зазнали суттєвих збитків і вирішили, що крім торгівлі також варто було б зайнятись виробництвом.

Для цього вони придбали підприємство-банкрот у банку «Україна» — занедбаний тепличний комплекс у селі Залісся, від якого залишилися лише каркас і земля. Майбутні потужності для «квіткового бізнесу» обійшлись Горбаням у 50 тисяч доларів.

Проте це були лише початкові вкладення, які є краплею в морі порівняно з тим, скільки було витрачено на вивчення технологій з вирощування троянд та будівництво сучасного комплексу в селі Квітневе неподалік від Залісся.

 

За словами Валерія Горбаня, за чотири роки у підприємство було вкладено 80 мільйонів євро. Проект — голландський, обладнання везли з США, Німеччини, Данії і Голландії.

«Ми розраховували окупити проект за три роки, але в умовах нинішньої економіки на це знадобилося десять років», — зізнається бізнесмен.

Квіти без запаху

Дітище Горбанів вражає не лише розмірами, а й запахами, які наповнюють теплиці. Хоча співробітники кажуть, що насправді їх троянди не мають аромату, для простих відвідувачів ними наповнене все повітря.

 

«Голландці, у яких ми купуємо саджанці, забирають у квітки ген запаху. Улітку температура в теплицях +35-40 градусів і працювати в таких приміщеннях людям дуже важко», — пояснює HR-директор компанії Володимир Рудницький.

Здивувати «Асканія-флора» може не лише кольорами троянд, а й назвами сортів, яких тут близько 60. «Місс Піггі» — ніжно-рожеві, «Лавлі Лідія» — насичені рожеві, «Білуга» — біліша за сніг, а колір «Леді Бомбастік» тримають в таємниці.

 

В компанії кажуть, що українці надають перевагу білій та червоній трояндам. Натомість, жителі країн Євросоюзу полюбляють кольорові мікси.

Троянда — найбільш складна квітка з точки зору технології вирощування, вона росте цілий рік. Її частка на ринку України — 50%. Український роздрібний ринок троянд оцінюється в 10 мільярдів гривень.

Основними постачальниками троянд у світі є Кенія, Ефіопія, Колумбія, Еквадор. Постійне літо дозволяє цим країнам економити на енергетичних ресурсах. В Україні на енергії зекономити важко.

 

Головним конкурентом для українського виробника є імпортні троянди через нижчі затрати на їх виробництво.

«Близько 60% собівартості троянди — вартість електроенергії. Після запуску нового ринку електроенергії ця цифра виросла до 80%», — зазначає Горбань.

Раніше його компанія при оплаті електроенергії користувалася нічним тарифом, але з 1 липня, після запуску нового ринку, правила змінилися. Зараз різниця між нічним і денним тарифами на електроенергію мінімальна.

«В Україні тарифи на електроенергію вищі, ніж в ЄС, тому ми стаємо неконкурентоспроможні порівняно з імпортною продукцією. Якщо нічого не зміниться, то наші витрати стануть вищими, ніж доходи», — пояснює підприємець.

 

Компанія думає про власну генерацію електроенергії: хоче спалювати газ і отримувати струм й тепло для функціонування теплиць. Для частини компаній виробляти електроенергію для себе стає ефективніше, ніж купувати її на ринку.

Головне у цьому бізнесі — встигати не лише за цінами на електроенергію, а й за технологіями. За весь період існування «Асканія-флора» збільшила ефективність бізнесу у два рази. Спочатку тут вирощували 200 троянд на кв м, зараз — 400.

«Поки ми будували теплиці, технології пішли далеко вперед. Тепер нам треба інвестувати 16 млн євро, щоб їх наздогнати», — додає власник компанії.

Хто купляє українську троянду

Зараз фірма вступає у високий сезон продажів, який триватиме до грудня. Червоний день в календарі — День учителя, це один з пікових періодів продажу.

Крім того, багато троянд в Україні купують до Дня святого Валентина, 8 березня та 1 вересня. Мертвим сезоном у торгівлі трояндами вважається період з 25 червня по 25 серпня. Тоді на ринок виходять «домашні» квіти.

 

Щоденно «Асканія-флора» зрізає 150-200 тис троянд. Для бізнесу квітка вигідна тим, що росте весь рік. У пікові сезони продажів ріст квітів можна пришвидшити, збільшивши температуру в теплицях на кілька градусів.

Основний ринок реалізації — український, хоча невеликі партії ідуть у Польщу, Молдову та Білорусь.

Ринок ЄС насичений квітами з Африки та Америки. Їх доставляють літаками в місто Алсмер, Нідерланди, де вже понад сто років відбуваються «квіткові аукціони». Після цього товар транспортують у різні куточки світу, навіть в Токіо.

Шлях троянди на полицю

Троянди — справа делікатна, щоб їх вирощувати, потрібна сила волі і рук. Чаклують над рослинами квітникарі. За день квітникар зрізає 2 тис рослин. Загалом в компанії 750 працівників.

Щоб стати квітникарем, потрібно пройти 30-денне навчання. Працівник зрізає троянди та формує кущі. На кущі виростає близько 13 пагонів, з них залишають сім. Інші пригинають, щоб пагони отримали максимум корисних речовин.

 

Цикл вирощування троянди на підприємстві — п'ять років. Від посадки до першого зрізання троянд проходить орієнтовно 55 днів. Кущі троянди вирощують таким чином, щоби щоденно можна було зрізати квіти з одного квадратного метра.

Щоби влітку квіти не отримували сонячних опіків, на стелях теплиць є спеціальні штори, також встановлена система «туман», що підтримує вологість у приміщенні. Узимку температура в теплицях сягає +21 градус, для її підтримки газом підігрівається вода, яка подається в приміщення по трубах.

Посадковий матеріал компанія імпортує з Нідерландів. Нові рослини висаджують у субстрат з мінеральної вати, щоб мінімізувати наявність паразитів. Гарантія продуктивності куща — п'ять років. Під кожен кущ подається вода.

 

Готовність квітки визначають за ступенем розкриття бутону, який тут називають бокалом. Довжина стебла не має значення. Після цього квіти складають у візок і відправляють в сортувальний цех. Далі процес нагадує роботу ювеліра.

Сортувальниці розкладають квіти на столі. Їх завдання — насадити «бокал» на вилочку сортувальної машини. Автоматичний датчик зчитує довжину стебла, висоту «бокала» і розкладає квіти у різні комірки по 20 штук залежно від розміру. На підприємстві є три сортувальні машини, їх потужність — 9 тис троянд за годину.

«Сортувальні машини потрібні для того, що троянда зазнавала мінімального впливу, не билася», — пояснює Рудницький.

 

Після цього квіти упаковують в пакети по 20 штук з маленькими отворами, щоб квіти отримували повітря і там не накопичувалася волога. Пачку квітів обв'язують ниткою, і букет рівняють ножем до однакової довжини.

Після цього троянди потрапляють в холодильник з температурою +5 градусів, звідки розвозяться покупцям у власних вантажівках із системами клімат-контролю.

«Працівники мають спеціальні шкіряні рукавиці, які ми купуємо в Нідерландах, бо іноді доводиться працювати з колючими сортами», — каже Рудницький.

 

Квіти після зрізання слід продати за сім днів, поки вони свіжі. Ціни взимку і влітку відрізняються вдвічі.

«Маємо власну мережу „Я люблю квіти“, але на ній майже не заробляємо через високі затрати на утримання точок», — розповідає Горбань. За його словами, мережа дає 0,5% обороту компанії, але допомагає вивчати попит.

 

Источник epravda

Tweet about this on TwitterShare on FacebookShare on Google+

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

code