Коли у нас будуть кредити, як в Європі — експерти

Перегляди: 107

Фінансові експерти називають причини повільного відновлення кредитування

69_main_ukr

Національний банк України 8 разів знижував облікову ставку протягом 2016—2017 років. Облікова ставка за цей період знизилася з 22% до 12,5% річних.

За логікою НБУ, облікова ставка, як орієнтир вартості залучених та розміщених грошових коштів у фінансовому секторі, мала вплинути на здешевлення кредитування бізнесу та населення.

Але, як свідчать дані компанії Простобанк Консалтинг, кредити для фізосіб за останні півтора року знизилися на 0,5-4,5 відсоткові пункти (в.п.), в залежності від об'єкту позики. Так, наприклад, автокредити подешевшали з 23,3% до 18,7%, іпотека – з 24,9% до 22,5%. Ефективна ставка по безготівкових кредитах знизилася за цей період з 83,88% до 83,38%.

Найбільше подешевшали річні позики для малого та середнього бізнесу – на 5,6 в.п. Так, станом на 1 червня поточного року кредити коштували 21,18%, на початку січня минулого року ставки були на рівні 26,84%.

Проте цього не достатньо, щоб говорити про повномасштабне відновлення кредитування. Для того, щоб позичальники могли активно залучати фінансування на свої потреби, вартість кредитів має знизитися ще приблизно на 10 в.п.

НВ Бізнес звернувся до експертів із питаннями про те, чому, на їхню думку, в Україні не знижується вартість кредитування, в якій перспективі та за яких умов українці зможуть почати користуватися доступними кредитами для покращення якості життя та розвитку бізнесу.

Сергій Фурса, фахівець відділу продажів боргових цінних паперів інвесткомпанії Dragon Capital

Кредитування, в принципі, є ризикованим бізнесом. Але в цивілізованих країнах ці ризики є економічними. Тобто банки мають добре проаналізувати клієнта, щоб управляти цією ризикованістю. Виникають хіба що проблеми, якщо приходить криза, й економічна якість тих компаній, які беруть гроші, суттєво змінюється.

В Україні проблема інша. По-перше, дійсно є криза, дійсно є поганий економічний стан, що впливає на кредитну якість компаній. Але найбільша проблема у судовій системі. Проблема в тому, що якщо я взяв 100 мільйонів кредиту, то мені легше 10 мільйонів заплатити судді і не повертати банку 90, ніж нести всі 100. І цією можливістю чимало компаній користуються. Через що банкам дійсно дуже обережно ставляться до кредитування.

Зараз у нас права банків не захищені. На жаль, у парламенті вже кілька років знаходиться законопроект, який би міг змінити ситуацію, але який там і продовжує лежати. А прийняти цей закон про захист прав кредиторів, це перше, що треба зробити, щоб змінити ситуацію. А, по-друге, це здійснити реформа судової гілки влади. Захист права власності – це ключове питання.

Також треба зважити, що рівень інфляції в Україні у 2016 р. склав 12%, і прогнозується на рівні 10% у цьому році. Якісні позичальники, наприклад аграрії, зараз можуть отримати кредити і під 16%. (Враховуючи вартість депозитів, які мають знаходитися на 2-4 відсоткові пункти вище рівню інфляції, то вартість кредитів, яка має бути вищою на 2-4 в.п. за вартість депозитів, на рівні 18-20%). Це реальна, економічно обґрунтована ставка. Тобто ми не можемо казати, що кредити в Україні занадто дорогі.

Ми маємо знизити системні ризики, як інфляція і кредитний ризик держави, а потім вже говорити про те, щоб з'явились дешеві кредити.

У подальшому ставки, напевно, будуть зменшуватись, оскільки Національний банк продовжує лібералізувати валютний ринок і продовжує зменшувати ставку рефінансування.

Державні банки, які є найбільшими в системі, також мають піти на зниження вартості кредитів, бо немає жодних обмежень для цього, і гроші у них не коштують більше. Державні банки не повинні залучати кошти так дорого, тому що вони в лідерах рівню відсоткових ставок по депозитах. Це проблема, а не те, що вони кредитують дорого. Коли вони зменшать свої відсоткові ставки до розумних рівнів, вони будуть кредитувати на розумному рівню.

Марія Репко, заступник директора Центру економічної стратегії

На сьогодні банки видають кредити дуже повільно. Тут проблема не стільки в тому, що кредити видавати ризиково, є проблема у захисті права власності. Насправді найбільші проблеми із захистом прав кредиторів – це не можливість банків забрати завдатки і повернути хоча б частину кредиту. Крок у цьому напрямку було зроблено, коли прийняли закон про фінансову реструктуризацію. Це досудове врегулювання проблем між кредитором та позичальником. І після формування необхідних органів керівництва, секретаріату з питань цієї фінансової реструктуризації, ринок має отримати додатковий інструмент для врегулювання таких спорів, а кредитори отримають інструмент для захисту своїх прав. Але цього не достатньо. Потрібен закон про захист прав кредиторів, який поки що не прийнятий.

Як для будь-якого бізнесу потрібна судова реформа. У неї впирається захист прав власності, захист прав кредиторів, захист прав інвесторів.

Зазвичай банк розуміє, які активи є у власності, які є грошові потоки і він може оцінити, чи спроможна компанія погасити цей кредит, а у випадку фінансових труднощів, яким чином буде відбуватись колекторство. У випадку України бізнес не структурується прозорим і прийнятним чином і банки часто не в змозі відстежити ланцюжок власності. Якщо бізнес структурує свої активи таким чином, що на одній компанії знаходяться активи, через іншу ТОВ отримує виручку, інша компанія, яка навіть не зареєстрована в Україні, є власником цих двох, то банкам дуже складно видати кредит, щоб ще й свої інтереси захистити. А для чого робиться така структуризація бізнесу? Для захисту прав власності від рейдерства, як правило. Тобто якщо у нас будуть нормальні суди, нормальний захист права власності, то з'явиться значно більше потенційно цікавих банкам позичальників.

Руслан Чорний, головний редактор порталу Finclub

З 2009 року в Україні з'явилась така гра — «візьму у банку кредит і не віддай». Якихось кардинальних змін за останні роки не відбулося. Ті люди, які з 2009-го чи з 2013 року не платять по кредитах, вони і досі їх не повертають.

Тож зараз з'явився новий тренд серед невеличких банків, які видають невеличкі кредити – до $20 тис. Це та сума, яка робить економічно невиправданими спроби «кинути» банк і через суд лишити собі гроші. Якраз такі суми на будь-які потреби банки видають і не бояться, що їх не повернуть.

В цілому саме бізнесмени користуються тією «грою». Не прості люди, а саме бізнесмени. Багато таких бізнесменів сидять у Верховній Раді. І вони фактично блокують прийняття закону про захист прав кредиторів. Він є панацея, але із цим законом легше було б видавати кредити, не боячись спроб фіктивного банкрутства компаній-боржників, або втрати завдатків по кредиту тощо. Тому виходить, що перепоною для кредитування на сьогоднішній день є саме Верховна Рада.

Для того, щоб кредити стали більш доступними, треба збалансувати економіку. ВВП має рости, інфляція має падати. Якраз інфляція впливає на ставку депозитів, тому що люди хочуть зберегти свої гроші. А ставка депозитів позначається на ставці кредитування. Що таке ставка кредиту? Це ставка залучення, тобто депозиту, плюс маржа банку – кілька процентів на операційні витрати та ведення кредитів. Якщо депозити будуть знижуватись, як це відбувається зараз, ми будемо бачити зниження вартості кредитів.

Найближчі 2-3 роки дешеві кредити не передбачаються. Ми не будемо бачити суттєвого зниження вартості кредитів до 10%, як у Росії чи у Польщі, тому що ризики української економіки досить великі. Ми бачимо розбалансування у Верховній Раді і політичній системі. Постійно нас лякають черговими виборами президента, чи парламенту – це політична нестабільність. І ця політична нестабільність впливає на економіку і на ризики держави, як такої. Тому поки не буде ризик держави такий, як в Європі, у нас не будуть такі кредити, як там.

Источник Новое время

Tweet about this on TwitterShare on FacebookShare on Google+

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

code