Кому довірять контроль декларацій українських корупціонерів?

Перегляди: 405

5 місяців публічних протистоянь прем’єра та громадськості, 3 місяці виснажливого конкурсного відбору, 53 кандидати на посаду керівника, 20 допущених до співбесід, 9 відправлених на спецперевірку – і от вже за лічені дні конкурсна комісія нарешті назве 5 імен фіналістів, рекомендованих на керівництво Національним агентством з питань запобігання корупції (НАЗК)

Після цього Кабмін суто символічно затвердить список рекомендованих, і з того часу в Україні нарешті запрацює орган, відповідальний за збір та аналіз майнових декларацій усіх чиновників, за перевірку їхнього стилю життя та регулювання конфлікту інтересів.

На те, щоб антикорупційний закон, ухвалений ще в жовтні 2014 року, нарешті запрацював, знадобився «всього лише» один рік та ще пара місяців – смішно маленький час з точки зору пострадянської бюрократії та страшенно втрачений час з точки зору держави, що реформується.

Що таке Нацагентство із запобігання корупції?

Усі знають про Антикорупційне бюро як про орган, який шукає докази корупції серед високопосадовців та робить усе можливе, аби посадити топ-корупціонерів і надовго.

Це такі собі хірурги з лазерним скальпелем, вони вирізають корупційні пухлини з державного організму та, за потреби, ампутують особливо заражені місця.

А от Агентство з превенції корупції – це вже терапевти.

Вони стежать за державним організмом та його здоров’ям, діагностують потенційно проблемні зони з точку зору ризиків корупції та займаються загальним спостереженням за чиновництвом. А ще пишуть стандарти антикорупційної роботи, стежать за обізнаністю людей про антикорупційні міри та підтримують діалог із викривачами корупції.

Для цього антикорупційний закон дав їм декілька інструментів. Вони перераховані на діаграмі нижче.

Натисніть на зображення, щоб переглянути в більшому розмірі

З малюнку видно, що НАЗК, по суті, є високоінтелектуальною аналітичною установою, яка весь час дивиться, вимірює, порівнює та задає стандарти. Хоча законодавець передбачив для НАЗК й більш прикладні інструменти роботи.

Агентство також буде займатись порівнянням майнових декларацій усіх службовців країни із їх реальними статками, надаватиме допомогу викривачам корупції та складатиме спеціальні приписи в разі виявлення відхилень від вимог антикорупційних законів.

Суспільство сьогодні гостро вимагає від установ на зразок НАЗК ефективного вирішення цілком прикладних антикорупційних задач. Наразі їх успішно вирішують журналісти та громадські активісти.

Проте, варто пам’ятати – не чиновники навіть через залізобетонні факти можуть лише звернутись до правоохоронців та в медіа, тоді як уповноважені державою органи мають право контролювати та карати.

Саме для невідворотності покарання за корупцію у тому числі і потрібне нормально працююче НАЗК. А тим більше, коли в Україні з’явилось таке непросте антикорупційне законодавство. Роз’яснювати його зміст так само буде Агентство.

Як відібрати найкращих на керівництво?

Закон щодо вимог до керівників Антикорупційного агентства виявився доволі лаконічним. Агентство очолює п’ять співкерівників, кожен з яких має бути громадянином України, не молодшим за 35 років, з вищою освітою та володінням державною мовою.

Додаткові вимоги – здатність за своїми діловими та моральними якостями, освітнім і професійним рівнем та станом здоров’я виконувати відповідні службові обов’язки. Члени агентства призначаються на посаду урядом за результатами відкритого конкурсу, строком на чотири роки.

Натисніть на зображення, щоб переглянути в більшому розмірі

Доволі абстрактні вимоги до топ-борців з корупцією, чи не так?

Натомість, від того, хто очолить НАЗК, великою мірою залежить як саме агентство почне працювати, та чи буде від того толк. Тому і не дивно, що через склад конкурсної комісії та якість її членів так сперечались команда прем’єра та антикорупційні активісти. От тількитривало це нестерпно довгі п’ять місяців.

Усі зацікавлені, тим часом, несли свої документи на конкурс.

У підсумку, на булаву головних у запобіганні корупції подалося 53 охочих. Більшість з них не пройшла і першого сита відбору, тож до участі в співбесідах комісія допустила лише 20.

Серед основних проблем у відсіяних активісти називали разючу невідповідність реальних доходів кандидатів задекларованим ними ж, корупційні скелети у шафах та відсутність будь-якого антикорупційного досвіду.

І вже на етапі співбесід усі 20 кандидати презентували членам комісії себе самих, власний досвід у сфері запобігання та боротьби з корупцією, а також свої плани із запуску НАЗК та організації його роботи.

За підсумками співбесід комісія рекомендувала дев’ятьох напівфіналістів на проходження спеціальної антикорупційної перевірки. Порядок її проведення вже визначений антикорупційним законом. Сама ж перевірка триває фактично місяць і передбачає детальну перевірку таких відомостей кандидатів:

  • наявність судових рішень про притягнення особи до кримінальної відповідальності, в тому числі за корупційні правопорушення;
  • наявність судимості, стан її зняття чи погашення;
  • факт адміністративних стягнень за правопорушення, пов’язані з корупцією;
  • достовірність відомостей у майновій декларації кандидата;
  • наявність в особи корпоративних прав;
  • стан здоров’я, освіти кандидата та наявність в нього наукового ступеня;
  • відношення особи до військового обов’язку;
  • наявність допуску до державної таємниці;
  • поширення на особу люстраційних заборон.

На жаль, Україна ще далеко не електронізована держава. У ній держреєстри часто або відсутні, або мало пов’язані один з одним. Плюс кілька кандидатів отримували дипломи ще старого зразка. Тож спецперевірка кандидатів дещо затягнулась та досі триває. Очікується, що її результати будуть відомі після 18 листопада.

Проте це зовсім не забороняє зблизька подивитись на ключових кандидатів на керівництво НАЗК, з яких комісія має обрати п’ятьох. Інформація про кандидатів (за алфавітом) бралась із відкритих джерел, у тому числі з їх відповідей під час співбесід з комісією, які транслювались онлайн.

 Веніславський Федір

Веніславський Федір, 46 років, родом з волинського села, доцент кафедри конституційного права в Національному юридичному університеті імені Ярослава Мудрого (Харків), кандидат юридичних наук.

Певний час працював експертом у міжнародних проектах з питань відповідності українського законодавства Європейській конвенції з прав людини та доброчесності посадових осіб. Входив до групи експертів із доопрацювання закону «Про очищення влади», був одним із ініціаторів створення Харківського громадянського форуму. Очолює Координаційну раду Харківської громадської люстраційної палати та в рамках часткової мобілізації проходить службу в Державній прикордонній службі.

У 2014 році заробив 2,6 млн. гривень, з них 131 тис. грн. як зарплату, 2,5 млн грн йому повернули у якості боргу — раніше працював адвокатом. У дружини 8 тисяч гривень задекларованого доходу. З братами цього кандидата пов'язана низка публічних скандалів, втім, на співбесіді він упевнено пояснив їх перипетії. Вважає власним «коником» у розбудові НАЗК методологічну та аналітичну роботу.

 Дмитрієв Юрій

Дмитрієв Юрій, 36 років, народився в Казані, завідувач аналітичним сектором Управління моніторингу корупціогенних чинників Секретаріату Кабінету Міністрів України.

Закінчив юрфак Національної юридичної академії імені Ярослава Мудрого, та економічний факультет Приазовського державного технічного університету. Майже все життя працював в прокуратурі Донецької області, де здійснював нагляд за дотриманням законів органами внутрішніх справ, СБУ, митницею.

За його словами, порушив понад 10 кримінальних справ по митниці. З 2012 року працював у Генпрокуратурі. У 2014 році заробив 227,1 тис. гривень, все як зарплату. Дружина — 20 тис. гривень, вона володіє земельною ділянкою під Маріуполем. Сім'я також володіє автомобілями Мазда 6 і Хонда CR-V.

 Корчак Наталія

Корчак Наталія, 47 років, із Козятина, доцент кафедри адміністративно-правових дисциплін Національної академії прокуратури України. Закінчила юрфак Київського університету імені Тараса Шевченка, тривалий час викладала на юрфаку Чернівецького університету імені Юрія Федьковича, де в тому числі навчала нинішнього прем'єра Арсенія Яценюка та навіть рецензувала його роботу.

Далі стала доцентом, завкафедрою, та професором в Юридичному інституті Національного авіаційного університету. У 2014 р заробила 163 тис. гривень зарплати. Чоловік – не заробив нічого. Має пару квартир у Києві. Власним «коником» в розбудові НАЗК вважає аналітику.

 Маселко Роман

Маселко Роман, 36 років, з Жидачева, керівник юрвідділу головного офісу «ПроКредитБанк» у Києві. Закінчив юрфак Львівського національного університету та працював юристом спочатку в львівській «Укрпошті», а далі весь час в «ПроКредитБанк».

З 2012 року займається адвокатською практикою. Активіст Революції гідності, один з координаторів групи «Юридичний захист Автомайдану» та один з ініціаторів створення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради з питань переслідування учасників Автомайдану. Займається питаннями очищення судової системи, зокрема, супроводжує кримінальну справу за фактом тиску голови Апеляційного суду Черкаської області на суддю Сергія Бондаренка.

Був обраний до Ради громадського контролю при Національному антикорупційному бюро. У 2014 р заробив 394 тис гривень, з яких 390 тис. — зарплата. Його акцент у роботі НАЗК — «викривачі корупції», аналіз декларацій чиновників, взаємодія з неурядовими організаціями.

 Серьогін Олександр

Серьогін Олександр, 38 років, з Рівного, доцент кафедри міжнародного приватного права Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Отримав диплом магістра міжнародного права в цьому виші; в 2003 році захистив кандидатську.

З 2004 року має адвокатське свідоцтво, став співзасновником адвокатського об'єднання «Серьогін, Стоянов і партнери». Експерт Українського союзу промисловців і підприємців, а також радник з правових питань Антирейдерського союзу підприємців України. У 2014 році заробив 162 тис. гривень, з яких 128 тис. – зарплата, має 460 тис. на банківському рахунку, пару квартир на сім'ю та позашляховик «Туарег». Своєю перевагою по роботі в НАЗК вважає юридичний супровід діяльності агентства.

Скопич Олександр, 40 років, із села у Чорнобильському районі Київської області, заступник керівника Національного агентства з питань держслужби. Закінчив Львівську комерційну академію як юрист та Національну академію державного управління як магістр держуправління. Практично все життя працював на державній службі, де пройшов шлях від начальника відділу райдержадміністрації, головного спеціаліста кількох центральних органів влади, до керівника відділу протидії незаконному обігу підакцизних товарів в податковій міліції.

У 2014 році він заробив 84,7 тис. гривень, це переважно зарплата, знімає квартиру в Києві. Його акцентом в роботі НАЗК є побудова агентства, а також перевірка стилю життя чиновників.

Чижиковський Вадим, 37 років, родом із запорізького села, заступник начальника Управління моніторингу корупціогенних чинників Секретаріату Кабінету Міністрів України.

Закінчив юрфак Запорізького державного університету. Тривалий час займав різні посади в органах прокуратури. За його словами, перейшов із системи прокуратури в Кабмін, щоб реалізувати свій потенціал. Хоче залучати до роботи НАЗК чиновників, які практично займалися моніторингом декларацій посадовців.

У 2014 році заробив 271,7 тис. гривень, з яких 146 тис. гривень як зарплату, 125 тис. — дохід від продажу майна. Дружина заробила 465,6 тис. гривень. Має квартири у Києві та Запоріжжі, ділянку в с. Хмільна Києво-Святошинського району Київщини, а також дорогу іномарку Infiniti. Його акцент в роботі НАЗК – антикорупційна експертиза, підготовка нормативних актів.

 Чумак Виктор

Чумак Віктор, 57 років, із Хмельницького. Народний депутат України, заступник голови Комітету Верховної Ради з питань запобігання та протидії корупції, в минулому — керівник цього ж комітету, кандидат юридичних наук.

Закінчив Хмельницьке вище артилерійське командне училище та отримав юридичну освіту в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка. Тривалий час працював на військовій службі, з якої пішов у званні генерал-майора юстиції, був директором програм політичного аналізу та безпеки Міжнародного центру перспективних досліджень, головою Українського інституту публічної політики, є народним депутатом України — обирався по мажоритарці в Дніпровському районі Києва, став членом фракції партії УДАР, наразі член фракції партії «Блок Петра Порошенка».

У 2014 році він отримав 523 тис. гривень, з них зарплатою 178 тис. гривень, подарунками — 164 тис. за угодою дарування майна, 80 тис. гривень – дохід від продажу майна, 101 тис. гривень – інші види доходів.

Дружина заробила 43,6 тис. гривень, з них 30 тис. гривень зарплати та 13 тис. гривень як інші види доходів. Кандидат володіє будинком у селі Хлепча під Києвом (179 кв.м.), земельною ділянкою під ним, гаражем і господарськими спорудами, а також частиною квартири в Києві. Має позашляховик Хюндай Санта Фе та автомобіль ВАЗ 2102. Своїм акцентом у роботі НАЗК вважає запуск та організацію роботи агентства.

 Шалгородскій Владислав

Шалгородскій Владислав, 43 роки, з одеського села, адвокат. Закінчив Первомайський коледж Миколаївської області та МАУП. Спеціальність магістра отримав в Національній академії адвокатури, навчався в аспірантурі Національної академії держуправління, яку залишив за сімейними обставинами.

Тривалий час працював опером в податковій міліції на Миколаївщині, звідки перейшов у приватний сектор, а далі у банківську сферу, де був заступником начальника управління з реалізації активів в заставі «УкрСиббанку».

У 2014 році він заробив 105 тис. гривень від адвокатської діяльності. Дружина не заробила нічого. Сім'я має квартиру в Києві, автомобіль Мазда CX-7. Його акцентом в роботі НАЗК буде взаємодія з правоохоронними органами та міжнародними організаціями.

Що ж в підсумку?

Нехитрий аналіз дев’ятки фіналістів показує, що маємо на борту одного політика-важковаговика – Віктор Чумак; двох цивільних активістів-юристів з автомайдановского та люстраційного рухів – Роман Маселко та Федір Веніславський; двох викладачів-науковців – Наталя Корчак та Олександр Серьогін; двох прокурорів – Вадим Чижиковський та Юрій Дмитрієв; одного чиновника  – Олександр Скопич, та одного адвоката  – Владислав Шалгородскій.

З них, за результатами проходження спецперевірки, комісія і буде обирати мінімум суперфіналістів, які очолять агентство.

Аби НАЗК запрацювало, в нього має з’явитись від трьох до п’яти членів-співкерівників. А значить, ключова дискусія в конкурсній комісії ще попереду. І питання, кого ж обере комісія, – депутата, громадянських активістів, людей з практичним досвідом боротьби з корупцією, вихідців з прокуратури чи науковців, залишається відкритим.

А поки що представництво ООН в Україні завершило тендер на створення електронної системи онлайн збору та перевірки майнових декларацій майже мільйона українських чиновників.

Очікується, що система буде автоматично перевіряти всі дані декларацій посадовців, занесені ними онлайн, і запрацює не пізніше 1 квітня наступного року. За брехню в деклараціях з нового року даватимуть два роки тюрми.

Адмініструвати цю систему, а ще вести спеціальний електронний реєстр корупціонерів, який позбавляє їх права на роботу в держорганах, має саме новообране керівництво НАЗК.

 Натисніть на зображення, щоб переглянути в більшому розмірі
 Натисніть на зображення, щоб переглянути в більшому розмірі

Олексій Хмара, Transparency International Україна, спеціально для УП

Tweet about this on TwitterShare on FacebookShare on Google+

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

code