Межигір’я до і після Януковича

Перегляди: 592

Відразу після перемоги Революції Гідності увага всіх українців була прикута, окрім Майдану, ще до одного клаптику землі

Туди потягнулись довжелезні черги автомобілів, перед входом вишикувався натовп охочих доторкнутись до таємничої історії, яку ретельно ховали від народного ока майже сто років...

Mежигір'я — колишня резиденція збіглого екс-президента Віктора Януковича. Сьогодні це своєрідний Музей корупції, свідчення людської жадоби до багатства і розкоші.

Проте ця місцина може розповісти значно цікавішу історію, пов'язану з історичним минулим українського народу.

Археологи та історики, служителі церкви та громадські діячі вже десятки років виношують ідею відродження на вищезгаданій території Межигірського Спасо-Преображенського козацького монастиря, який з перервами існував тут від часів Київської Русі до 1935 року.

І здається, справа нарешті зсунулась з місця.

Громадська рада при Київській обласній державній адміністрації зібрала разом представників влади, громади та науковців з метою вирішення питання відновлення монастирських споруд на території Межигір’я й створення там культурно-історичного заповідника.

Також цим питанням ще за президентства Януковича серйозно зацікавилось ЮНЕСКО.

«Два роки тому у Парижі на генеральній конференції організації вперше в історії було озвучено пропозицію внести у світовий реєстр проект відновлення пам'ятки Межигірського монастиря. Цей план схвалили – було вирішено провести у Києві донорську конференцію для залучення інвесторів», – розповідає представник фонду ЮНЕСКО в Україні Олексій Рижков.

За словами Рижкова, вже відбулися переговори з представниками української діаспори, які запевнили, що кошти для відбудови історичної святині обов'язково знайдуться.

«Необхідно буде відкрити дипломатичний рахунок, створити міжвідомчу робочу групу з відновлення пам'ятки, також розробити туристичну рекреаційну програму, зробити її привабливою, щоб вона приносила прибуток у бюджет Київської області», – наголошує представник ЮНЕСКО.

Проте пошук спонсорів для відбудови монастиря — далеко не першочерговий етап у цьому проекті. Виявляється, територія Межигір'я досі не досліджувалась науковцями, археологічні роботи не велись yзагалі.

Януковичева карта Межигір'я. Джерело: УП

Тому експерти пропонують: спочатку провести там розкопки, а вже потім працювати над планом розбудови монастирського комплексу та парку.

 Археологічна карта Межигір’я:
1. Багатошарова пам’ятка:
— поселення з ліпною керамікою;
— місце Межигірського монастиря ХVІ–ХVІІІ ст.
— місце Межигірської фаянсової фабрики ХІХ ст.

2. Земляне укріплення ХVІІІ ст. («батарея»).

3. Багатошарова пам’ятка в ур. Хутір:
— поселення трипільської культури;
— поселення давньоруського часу;
— поселення пізньосередньовічного часу.

4. Поселення пізньотрипільського часу.

5. Багатошарова пам’ятка:
— поселення давньоруського часу;
— поселення пізньосередньовічного часу;
— кераміка доби бронзи–ранньозалізного часу.

Заступник директора Національного центру народної культури «Музей Івана Гончара»Анатолій Заїка нагадує, що під президентською екс-резиденцією, окрім самого монастирського комплексу, поховані інші культурні пам'ятки.

Йдеться про фаянсову фабрику, Межигірський хутір, на території якого мешкали древні слов'янські племена, Онуфріївський печерний монастир XIV століття тощо.

Подейкують, що легендарна бібліотека Ярослава Мудрого та трофеї, які козаки привозили з численних походів, теж закопані десь там.

Відомо, що останній кошовий отаман Петро Калнишевський, збудувавши в Межигір'ї кам'яну церкву Петра і Павла, залишив у ній свою оздоблену шаблю та клейноди.

Будівництвом резиденції (відомої під назвою «хонка»), поля для гольфу та летовища Янукович фактично донищив залишки героїчної історії.

«На гольф-полі були створені штучні декоративні озера. Всі ними сьогодні не намилуються. Але ця вода насправді безжально руйнує все те, що сховано під шаром землі», – пояснює Заїка й закликає якнайшвидше розпочати археологічні дослідження.

Його підтримує голова Українського благодійного фонду пошуку «Пам’ять» Михайло Крисько: "Якщо ми не зробимо цього сьогодні, то завтра вже буде пізно".

За словами дослідника, розкопки потрібні ще й для того, щоб віднайти у Межигір'ї старе козацьке кладовище, на якому покояться видатні військові діячі.

За переказами, в Межигірському монастирі поховано, зокрема, козацьких полковників Семена Палія, Самуся та Остапа Гоголя, пращура письменника Миколи Гоголя.

Говорять, нібито саме під час будівництва резиденції Януковича бульдозери остаточно зрівняли усі могили козаків та монахів.

«Треба бути нелюдом, аби дозволити наругатись над святими мощами героїв, які боролись за Україну, – зауважує представник ЮНЕСКО Олексій Рижков. – Не дивно, чому Януковича спіткала така ганебна доля».

Історична ганьба спіткала й попередників колишнього президента – більшовицьких лідерів, за наказом яких 1935 року було розібрано увесь монастирський комплекс, а на його місці побудовано державну дачу для партійних вождів.

Залишки монастирської цегли тоді кинули на проїжджу частину у Нових Петрівцях.

«Наш фонд бере на себе відповідальність за проведення дослідження й ідентифікацію тих людських останків, які ми знайдемо, – продовжує Крисько. – Це спроба відновити не лише історичну справедливість, а й підняти патріотичний дух нашому населенню і воїнам, які зараз захищають Україну на сході».

За часів незалежної України це вже далеко не перша ініціатива з відновлення на території Межигір'я козацького монастиря й заповідника.

Зокрема, Богдан Николин, протоієрей УПЦ Київського патріархату, настоятель Вишгородського храму святого князя Володимира, згадує, як ще за президентства Леоніда Кучми, 1997 року перейнявся цією ідеєю.

Межигір'я тоді підпорядковувалось Державному управлінню справами й до нього так само нікого не пускали. Пан Богдан зміг домовитись з охороною про побудову у дводенний термін каплички, але її дозволили поставити лише під межигірським парканом.

У 2008 році Вишгородська районна рада на чолі з тодішнім головою Ярославом Москаленком (нині народний депутат від групи «Воля народу») ухвалила звернення до голови держави (тоді президентом був Ющенко) із закликом повернути Межигір'ю статус заповідної території з наступним відродженням козацького Спасо-Преображенського монастиря.

Москаленко і депутати райради попереджали, що існує реальна загроза приватизації національної святині. Проте заповідник таки було привласнено Януковичем.

«Деякі люди думають, що, маючи гроші і владу, можуть підкупити, залякати, відгородитись від світу. Але бачимо, що вони зрештою виявляються безсилими. Адже відомо, що якщо не Господь будує дім, даремно трудяться будівельники, якщо не Господь стереже обійстя, даремно працює охорона», – зауважує отець Богдан.

Нині діє постанова Верховної Ради про передачу Межигір'я у державну власність. Попри це, територію комплексу наразі контролюють недержавні структури. У ньому також мешкають переселенці з Донбасу.

Листівка кінця XIX сторіччя. Джерело: ЖЖ Михайла Кальницького

За деякими даними, нинішній Музей корупції заборгував державі за спожиту електроенергію близько 26 мільйонів гривень.

«Я розумію, коли відразу після втечі Януковича центральна влада не змогла знайти можливості, щоб всю територію передати на зберігання державній установі, – говоритьРодіон Старенький, голова села Нові Петрівці. – Але минуло вже півтора роки, а цього досі чомусь не зроблено. У мене та моїх односельчан складається таке враження, що це комусь вигідно – вигідно, щоб і надалі держава не контролювала цей об'єкт».

[Від ІП: у вересні 2014 року Генпрокуратура повідомляла, що "Межигір'я" остаточно повернуте в розпорядження Кабміну]

Водночас Старенький віддає належне нинішньому коменданту Межигір'я, активісту Майдану Денису Тарахкотелику та його хлопцям, які, за словами сільського голови, утримують цю територію у належному стані й не дають остаточно її розграбувати.

 Поштівка межі 1920-30-х років. Архітектурний комплекс монастиря має такий же вигляд, як і в XIX сторіччі. Після перенесення столиці УСРР у Київ (1934 р.) будівлі знесуть, а на їхньому місці влаштують урядову резиденцію. У 2007 р. все це державне майно привласнить чиновник Янукович

Наразі життєдіяльність екс-резиденції Януковича підтримується за рахунок плати за вхід, яка становить 50 гривень з людини. Охочим відвідати «хонку», в якій мешкав горе-президент, доведеться викласти з кишені 200 гривень.

«Межигір'я повинно стати візитною карткою нашого села і району, – продовжує Старенький. – Дай Боже, з часом вдасться остаточно повернути цю землю під контроль держави й відновити монастирський комплекс, який належатиме Київському патріархату».

До слова, «русскій мір» і тут гав не ловить. За словами представника ЮНЕСКО Олексія Рижкова, відомо, що Московський патріархат, з благословення патріарха Кірілла, виділив кошти на «межигірський проект» і веде свою роботу у цьому напрямку.

Попри це, вже на самій території Межигір'я священиками УПЦ КП і парафіянами встановлено хрест та капличку. Її освячення відбулось 18 серпня. Тепер монахи Видубицького монастиря безперешкодно звершують там молитви.

У свою чергу голова Громадської ради при Київській облдержадміністрації Руслан Грінченко запевняє, що ентузіазм щодо відродження Межигірського монастиря присутній не лише у церкви, громадських діячів та науковців.

«У наших державних мужів, зокрема, у голови Київської ОДА Володимира Шандри, є також політична воля до цього. Тому усім нам разом значно легше буде реалізувати цей проект», – наголошує Грінченко.

За результатами засідання Громадська рада при Київській облдержадміністрації одноголосно підтримала рішення про необхідність відновлення національної історичної пам’ятки культурної спадщини Межигірського Спасо-Преображенського козацького військового монастиря.

Також запропоновано створити за участі керівних підрозділів Київської ОДА, новообраних депутатів Київщини, відомих меценатів, Українського відділення фонду ЮНЕСКО об’єднану дирекцію. Вона візьме на себе відповідальність і контроль над відродженням святині.

Вирішено звернутись до фонду ЮНЕСКО з проханням провести найближчим часом донорську конференцію в Києві з метою збору коштів для фінансування будівництва монастирського комплексу.

У свою чергу Музей Івана Гончара незабаром видасть збірку історичних досліджень Межигір’я.

Лілія Янчук, для УП

Tweet about this on TwitterShare on FacebookShare on Google+

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

code