Молодь і вибори. Право голосу – це також обов’язок, особливо в час війни

Перегляди: 629

В Україні стартувала передвиборча президентська кампанія. Соціологи прогнозують різні результати виборів, крім цього додають, що цього разу і явка виборців буде меншою. Особливо це стосуватиметься молоді

EC6ADBF0-B10B-4E55-BC72-B86C66068FBB_w1023_r1_s

Не секрет, що у людей більш старшого віку, а це слід розуміти 50+, як правило усталений вибір тієї чи іншої політичної сили, того чи іншого кандидата у президенти. Відтак, кожен із претендентів цю нішу зайняв давно. Серед кандидатів у президенти розгорнеться боротьба за українську молодь, вважають експерти. Та чи активна вона?

Ось так агітували молодь взяти участь у виборах у 2014 році

Ось так агітували молодь взяти участь у виборах у 2014 році

Ще за підсумками президентської кампанії 2014 року у соціологічній службі Центру Разумкова стверджували, що українська молодь понад 5 років сама не демонструє активності.

  • 1998 рік – 67% молодих людей віком 18-29.
  • 1999 рік – 61%
  • 2002 рік – 59%
  • 2004 рік (після Помаранчевої революції) – 71%
  • 2014 рік (після Революції гідності) – 44%Чи буде молодь йти на вибори у 2019-му?

Цьогорічна явка на вибори буде помітно нижчою і це пов’язано із меншим мобілізаційним ефектом, вважає керівник політико-правових програм Центру Разумкова Юрій Якименко. До прикладу, каже він, у 2014 році молодь була активнішою на вістрі подій Революції гідності. Крім того, свій результат дала теза: «Нам потрібно скоріше обрати президента, аби стабілізувати ситуацію!»

Скоріше вибори будуть проходити в загальних умовах

Юрій Якименко

«Зараз ці вибори також проходять в умовах війни, в особливих умовах, але тоді, коли це вже стало певною нормальністю. І це не заважає у нас мати певні конкурентні політичні процеси. І дуже гостру політичну боротьбу. Тому я думаю, тут не буде якихось додаткових мобілізаційних чинників. Скоріше вибори будуть проходити в загальних умовах. І на них буде позначатися весь той стан суспільства і настрої, які у переддень виборчої кампанії. І те саме розчарування, і та сама обмеженість вибору між кандидатами. Така певна демотивація, певне позбавлення від ілюзій, пов'язаних із післямайданним періодом»

Крім того, експерт зазначає, що ще одним фактором пасивності молоді у виборах є низький рівень обізнаності у виборчому праві й можливостях громадян. Молодь здебільшого не розуміє, яким чином може вплинути на ситуацію в країні.

Ілюстрація спільноти «Твій голос», 2014 рік

Ілюстрація спільноти «Твій голос», 2014 рік

Кияни таки підуть обирати главу держави

Радіо Свобода звернулося до перехожих киян і серед щонайменше десяти опитаних молодих киян, усі висловили впевненість, що вони підуть на вибори президента. Більшість із них уже брали участь у виборах у минулих роках. Зараз хоч і не визначилися із кандидатурою, але усвідомлюють, що це їхній громадянський обов'язок.

Чому варто йти на вибори?

Без права на критику в майбутньому, а владу завжди є за що критикувати, вважає Станіслав Грещишин. Нині він є помічником виконувача обов’язків Міністра охорони здоров’я України Уляни Супрун.

Право голосу – це також обов’язок. І особливо цинічно ігнорувати його у час, коли сотні тисяч твоїх співгромадян не бояться ціною життя захищати шанс країни бути вільною

Станіслав Грещишин

В студентські роки Станіслав один із тих, хто очолював колону студентів під час Революції гідності (тоді ще Євромайдану). На його думку, нині молодь повинна чітко усвідомити, що дитячі ігри завершилися. Слід розуміти свої не тільки права, а я обов’язки.

«Право голосу – це також обов’язок. І особливо цинічно ігнорувати його у час, коли сотні тисяч твоїх співгромадян не бояться ціною життя захищати шанс країни бути вільною і розвиватись, у тому числі мати демократичні вибори не з однією опцією для галочки», – зазначає Грещишин.

Ще один учасник подій Революції гідності Ілля Кротенко, а нині антикорупційний активіст, вважає, що для молоді абсолютно не важливо: брати участь у виборах чи ні.

На його думку, це важливо для держави – залучити молодь до цього процесу. Таким чином держава легітимізує вибори, як такі. «Судячи зі світових тенденцій, молодь все частіше демонструє абсолютну байдужість до політичних процесів, або обирає крайнощі у вигляді радикальних течій», – зауважує він.

Передвиборча кампанія до виборів президента почалася 31 грудня 2018 року. Самі вибори голови держави мають відбутися 31 березня 2019 року.

Політична карикатура Олексія Кустовського

Політична карикатура Олексія Кустовського

Источник Радио Свобода

Tweet about this on TwitterShare on FacebookShare on Google+

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

code