Народний депутат Олександр Марченко: навантаження на місцеві бюджети зросло, в Білій Церкві просто не вистачає ресурсів

Перегляди: 159

Про ОТГ, питання інвентаризації землі, а також діяльність керівництва Білої Церкви «Моя Київщина» поспілкувалася зі «свободівцем»-мажоритарником Олександром Марченком, який представляє найбільше місто Київської області

b4imTd5t

Олександр Марченко

— У Білій Церкві давно говорять про ОТГ. Оцініть перспективи створення об’єднаної громади. У яких межах вона має бути?

— Почну з того, що депутати-«свободівці» не голосували за жоден із законів про добровільне обєднання громад. Я вважаю, що ОТГ – це хибний шлях, фактично шлях усунення українців з далеких сіл від влади.  Бо староста не є особою, яка може надати будь-яку довідку як голова сільської ради. Децентралізація повинна відбуватися в розрізі передачі фінансових важелів заробітку грошей. Але перед тим як знищити сільські ради, в них відібрали прибутковий податок з громадян.

Сьогодні збільшилося навантаження на місцеві бюджети, в Білій Церкві просто не вистачає ресурсів для того, щоб тягнути додаткові повноваження. Наприклад,  ПТУ, коледжі, технікуми, які скинули на місто, повинні фінансуватися із центрального бюджету.

— Чи плануєте Ви балотуватися на голову ОТГ? Або ж знову підете у Верховну Раду?

— Місто Біла Церква є обласним центром, і зрозуміло, що місту потрібен розвиток. Але заради землі створювати ОТГ і знищувати менші села – неправильно. Я не кажу про Шкарівку, Терезине, Фурси. Є значно менші села такі як Городище, Пилипча тощо. Уявіть, що я живу в селі Городище, а Ви є головою об’єднаної територіальної громади Білоцерківщини. При цьому  в Білій Церкві проживає 152 тисячі 865 виборців. В першу чергу Ви про кого будете піклуватися? Ви за мене забудете!

Авжеж, партія Свобода готується до будь-яких виборів. Ми готуємо і вдосконалюємо свою виборчу програму, проводимо зрізи. На мою думку, сьогодні українську владу треба змінювати. На моє переконання, вибори до Верховної Ради мають відбуватися кожні півроку. Італія мала аналогічний досвід, який показав: до поки там панувала корупція та злочинність – не було розвитку економіки. Тільки після того, як було прийнято рішення, що вибори повинні проводитися кожні 4 місяці та було змінено уряд, відбулися зміни. Як результат, сьогодні Італія має одну із розвинених економік Європи.

—  Як Ви оціните роботу Геннадія Дикого на посаді мера БЦ? Чи рухається місто в правильному напрямку, чи простоює на місці?

— Як на мене, в діях міського голови є найважливішим те, щоб його робота влаштовувала виборців. Я бачу і позитивні, і негативні моменти. Мешканці міста роботу міського голови краще оцінять на наступних виборах. Хоча  я деякі речі робив би по-іншому.

У нас в 2015 році були майже ідентичні передвиборчі програми. Сьогодні владою курс більш зроблений на тротуарні доріжки та на ті об’єкти, які кидаються в очі. Це його позиція, він – мер, він розпоряджається бюджетом мешканців Білої Церкви, які тут платять податки. Це його шлях і його бачення розвитку міста. Хоча більшість відгуків, на мою думку, позитивні. А отже мешканці отримали, те що їм подобається.

— Останнім часом поширюється інформація про те, що в Білоцерківському районі майже не залишилося земельних ділянок…

— На останньому пленарному тижні Верховної Ради було ухвалено низку земельних законопроектів, один з котрих надає можливість навести порядок у визначенні землі. Якщо говорити про нестачу землі для наділів, то наша позиція є такою: має відбутись повна інвентаризація землі, перевірка земель фермерських господарств, фасадних земель, а також земель навколо траси Київ-Одеса, а також міст Володарка і Біла Церква. Цю землю, яка була видана за рахунок земель резерву запасу, тобто землі під ведення селянського і фермерського господарства, треба проінвентаризувати, розібратися і тоді, я впевнений, земель для учасників бойових дій вистачить.

Треба сказати, що під час моїх зустрічей з учасниками бойових дій, вони також негативно відгукуються відносно даної ситуації. Я побачив, що вони вже досить гарно вивчили земельне законодавство. Тому я думаю, що доб’ються вони своєї землі. Головне, щоб в них було бажання будувати. Бо коли я спостерігаю як, наприклад, в районі Гайку вони перепродують земельні ділянки, то я задумуюсь над тим, що напевно в нас не зовсім якісний механізм соціальних гарантій, які повинні мати учасники АТО.

— Як Вам вдається поєднувати бізнес і політику?

— Я не займаюся бізнесом. По закону я не маю право займатися підприємницькою діяльністю. Свого часу я переоформив на дружину акції Білоцерківського кар’єру. У «Каменярі» (будівельна компанія, — Ред) зараз зовсім інший виконавчий директор.

Сьогодні не дуже багато роботи для будівельників, транспортників тощо. Зараз ми переживаємо складні часи консервації виробництва.

Я залишаюсь в опозиції до сьогоднішнього Президента, бо не можна будувати розвиток в державі так, щоб брати кредити, віддавати будівництво українських доріг: китайцям, туркам, македонцям та італійцям. Це якась маячня. Створюються такі умови, щоб український бізнес не кредитувався, не розвивавався, а Україна сьогодні є таким собі  сільськогосподарським сировинним придатком.

—  Останнім часом багато говорять про гальмування розвитку «Свободи» на Київщині. Зокрема, говорять про проблеми з оновленням політсили. Ви допомагаєте молодим «свободівцям» області?

— Обов’язково! Я відгукуюсь на всі звернення помічників. До речі, в основному всі мої помічники з Київської області. Треба сказати, що зараз йде процес становлення, проведення аналізу та роботи над помилками, які були допущені під час виборів в 2014 та 2015 році. Ми теж допускаємо помилки, і на Київщині певно, що вони також є.

— Ви часто їздите на Донбас. Що Ви бачите там, як змінилася ситуація після відмови АТО і початку операції об’єднаних сил (ООС)?

— Я сьогодні не бачу якоїсь різниці в змінах. Практично кожного місяця я буваю на Сході. Останній раз я приїхав 29 квітня, був там 5 діб. На мою думку, зараз йде строжова, оборонна, якась мисливська війна, яка втомлює і виснажує, в першу чергу, психологічно і морально. Хотілося б мати кращу допомогу, яку везеш, але всі свої візити я роблю для того, аби хоч наші хлопці побачили свіже обличчя та поспілкувалися про наболіле. Я також проводжу там прийоми серед громадян Луганщини і Донеччини, бо це ті люди, які залишились і не втекли ні в Росію, ні на окуповані території.

Мене запитують, зокрема, про ООС і що буде далі. Але ж практично нічого не змінилося. Верховний Головнокомандуючий, Президент України Порошенко забрав більше повноважень на себе через Генеральний штаб і Ставку операцій об’єднаних сил. З іншого боку, я вважаю, що це правильно. Коли в 2014 році я став  бійцем 72 бригади, дивувався -  яка антитерористична операція, що це за маячня?  Викопаний окоп, бліндаж тощо.  Ні в статуті поліції, ні в Нацгвардії не прописано копати окопи, керувати танками тощо.

З самого початку в нас йде московсько-українська війна. І це не операція об’єднаних сил і не антитерористична операція, а сама звичайна війна. Особливо останні дні ми спостерігаємо, що збільшилась кількість обстрілів забороненими калібрами. Тільки-но світова спільнота починає турбуватись — все затихає, переходять на фронтальні позиції. Але наші бійці пристосувались і повірте, ворогу вони теж можуть влаштувати справжній кошмар.

—  І на останок, додайте від себе, що на сьогодні турбує особисто Вас?

— Я сьогодні опікуюсь Асоціацією коледжів, технікумів і вважаю, що професійно-технічна освіта повинна бути на державному фінансуванні. Я це питання доведу до логічного завершення. Мною готується законопроект, який визначить основні критерії підготовки фахівців фахової передвищої освіти  для потреб реального сектору економіки та надасть можливість спрощеного доступу до освітньої послуги за власні кошти фізичних і юридичних осіб.

Сьогодні складно співпрацювати з непрофесійним в.о. міністра охорони здоров’я Ульяною Супрун, але я, однопартійці ВО «Свобода» та ліквідатори ЧАЕС відновимо програму лікування онкохворих ліквідаторів та їх медичне забезпечення. Це повинно бути!

Ну і те, про що ми з вами вже говорили раніше – землі ОТГ. Необхідно навести порядок, проінвентаризувавши всі землі. В нас є наболіле питання об’їзної дороги навколо Білої Церкви (Р17, Р04, Р32), де залишається невирішеним лише питання виділення землі. Тепер департамент земельних ресурсів спільно з обласною держадміністрацією повинні знайти6 газемлі, які вирішать проблему будівництва об’їзної дороги. Будівництво дороги вирішить питання з транзитним транспортом, щоб він йшов не через Білу Церкву, а обходив її. Ці питання і проблеми я як народний депутат намагаюся вирішити, використовуючи свої повноваження та шляхом подачі депутатських звернень і запитів.

Спілкувалася Надія Савчук, «Моя Київщина»

Источник Моя Київщина

Tweet about this on TwitterShare on FacebookShare on Google+

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

code