Небезпечний як прецедент: чому Путін так довго не йшов на заборону Меджлісу

Перегляди: 287

Про те, що заборона Меджлісу стає ще одним доказом окупаційного статусу Криму, в Кремлі не замислюються. Заборона Меджлісу на загальному тлі торжества демонстративного безправ'я мало що змінює

В історії із забороною Меджлісу кримськотатарського народу дивним є те, що на його остаточне знищення у Російської держави пішло цілих два роки — і це при тому, що після анексії півострова кримськотатарський парламент залишався єдиною структурою, яка могла посперечатися в легітимності з новими органами кримської влади. Яка дійсно була обрана, і сам цей факт ніким і ніколи не заперечувався, — пише Віталій Портников для Радіо Свобода.

Адже Меджліс — не громадська організація. Меджліс — це саме обраний орган національного представництва. І саме цим Меджліс так відрізняється від громадських організацій народів самої Росії. Коли ви створюєте громадську організацію, нехай навіть найбільш авторитетну, найбільш шановну, у влади залишається шанс створити поруч з вашою організацією іншу, менш поважну вами самими, проте таку, яка має можливість відстоювати ваші інтереси перед державою. Це можна зробити навіть в релігійній громаді. Зараз мало хто пам'ятає про трюк, який було проведено в 2000 році, в розпал боротьби Кремля з Володимиром Гусинським, не тільки власником НТВ, а й главою Російського єврейського конгресу. Одним з близьких до Гусинського людей був головний рабин Росії Адольф Шаєвич. Однак поряд з Конгресом єврейських релігійних організацій раптово виникла Федерація єврейських громад, яка обрала ще одного головного рабина, Берл Лазара. З цього моменту для Кремля, офіційних ЗМІ, навіть для російськомовної Вікіпедії саме ця людина — головний рабин Росії.

Не може бути країни, в якій на рівних діють Аксьонов і Джемілєв — це навіть Путін, що не помічає різниці між сунітами і шиїтами, мав би розуміти

Так ось, з кримськими татарами так не виходить. Можна створити якусь приємну для влади альтернативну організацію — це робилося і при Вікторі Януковичі, і при Володимирі Путіні. Можна навіть знайти спільну мову з релігійними авторитетами. Але обраний народом орган не можна замінити ніким і нічим. Його можна тільки знищити.

Можливо, на першому етапі анексіоністських планів Путіна існувала ідея «перевербувати» лідерів Меджлісу або хоча б обдурити їх — інакше навіщо потрібна була спроба поспілкуватися з Мустафою Джемілєвим, яку президент Росії зробив за посередництва першого президента Татарстану Мінтімера Шаймієва? Але ця спроба в будь-якому випадку була приречена на провал. По-перше, тому що Джемілєв порядна людина. По-друге, тому що він справжній національний лідер, боєць, а не номенклатурний персонаж — нехай навіть такий досвідчений, як колишній перший секретар Татарського обкому КПРС Шаймієв. І по-третє, тому що при анексії Криму Путін зробив ставку на шовіністичні сили, які очолював Аксьонов, які ненавиділи кримських татар і мріяли про їх нове вигнання з рідної землі. Не може бути країни, в якій на рівних діють Аксьонов і Джемілєв — це навіть Путін, що не помічає різниці між сунітами і шиїтами, мав би розуміти.

У цій ситуації питання про заборону Меджлісу було лише справою часу. Меджліс небезпечний як прецедент — ніде більше на контрольованих Росією територіях і в самій Росії не існує обраного окремим народом органу національного представництва. І якщо такі «меджліси» з'явилися б навіть у тих народів, які складають меншість у власних національних республіках і зайнялися б захистом їхніх прав, це зробило б Росію абсолютно іншою країною. Режим цього рішуче не міг допустити. Ну і щодо самого Криму — як погодитися з ситуацією, коли з депутатами Держради півострова ніхто не бажає спілкуватися, а з членами Меджлісу зустрічаються на найвищому рівні всюди?

Російські керівники добре розуміють, що анексований півострів можна утримати лише всупереч праву, тільки змусивши світ, Україну і самих незгодних кримчан відступити перед алогічною силою

Чому Меджліс не забороняли так довго? Чи не тому, що про нього забули. Чи не тому, що хотіли домовитися з його лідерами — принаймні, з тими, хто залишається в Криму. За інформацією, відомою в Києві, Меджліс хотіли представити терористичною організацією, приписати його представникам злочини, які повинні були привести до загибелі людей, зганьбити перед Заходом і Туреччиною — і після цього заборонити. Але операція провалилася завдяки мудрості лідерів кримськотатарського народу і консолідованості рядів Меджлісу. Тоді було прийнято рішення «замочити» кримськотатарський «парламент» без особливих звинувачень. Просто так. Тим більше що його заборона створює потужний важіль тиску на будь-кого, хто коли-небудь брав участь в його діяльності, від обрання до членства. А значить, на всіх кримських татар! Цілий народ під «ковпаком».

Про те, що заборона Меджлісу стає ще одним доказом окупаційного статусу Криму, в Кремлі не замислюються. Тому що російські керівники добре розуміють, що анексований півострів можна утримати лише всупереч праву, тільки змусивши світ, Україну і самих незгодних кримчан відступити перед алогічною силою. Заборона Меджлісу на загальному тлі торжества демонстративного безправ'я мало що змінює.

Небезпечний як прецедент: чому Путін так довго не йшов на заборону Меджлісу
Віталій Портніков

Журналіст, публіцист

Tweet about this on TwitterShare on FacebookShare on Google+

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

code