Недоторканні: справа «рюкзаків Авакова»

Перегляди: 328

На початку 2016 року журналісти проаналізували відеозапис із кабінету екс-заступника міністра внутрішніх справ Сергія Чеботаря. На цьому відео людина, схожа на сина міністра – Олександра Авакова – домовляється з Чеботарем, як в обхід законної процедури отримає гроші з держбюджету на постачання рюкзаків для потреб МВС. Згодом контракт дійсно отримала фірма, близька до міністерського сина. Рюкзаки журналістам так і не показали. Розслідувати збитки бюджету взявся військовий прокурор Анатолій Матіос, але за 9 місяців справа не зрушила з місця

Чому – з’ясовувала програма «Схеми», спільний проект Радіо Свобода та «UA:Першого» каналу.

Поява подібного відеозапису на Заході, швидше за все, призвела б щонайменше до відставки чиновників та проведення всебічного прозорого розслідування. Тоді як український міністр внутрішніх справ політичної відповідальності не поніс – він перебуває на посаді.

Що ж до офіційного розслідування – то тут була надія на військову прокуратуру. За справу про завдані збитки державі при закупівлі рюкзаків взявся головний військовий прокурор Анатолій Матіос та його підопічні.

«Схеми» уважно стежили за перебігом слідства. Та виявилось, що майже за рік розслідування це відео з кабінету екс-заступника міністра внутрішніх справ Сергія Чеботаря не було долучене до справи як доказ. Окрім того, відомство Матіоса не допитало жодного з фігурантів відео.

Що українські прокурори шукають у Кремнієвій долині

На противагу цій млявій, якщо не незрушній справі Військова прокуратура активно провадила паралельне слідство за зовсім іншим фактом. Слідчі розшукують, аби покарати, тих, хто опублікував у мережі інтернет відеозаписи з кабінету заступника голови МВС Чеботаря. Мовляв, це були секретні матеріали контррозвідки СБУ в іншій справі – про розкрадання піску. А отже, той, хто опублікував записи з кабінету, – злочинець.

Щоб його знайти та покарати, військові прокурори проявили неабияку кмітливість.

Слідчі розшукують, аби покарати, тих, хто опублікував у мережі інтернет відеозаписи з кабінету заступника голови МВС Чеботаря. Мовляв, це були секретні матеріали контррозвідки СБУ в іншій справі – про розкрадання піску. А отже, той, хто опублікував записи з кабінету, – злочинець

Печерський суд міста Києва своїм рішенням у березні надав українським слідчим право на доступ до речей та документів компанії YouTube у Каліфорнії, сервіс для хостингу відео якого розташовується в центральному офісі компанії Google. Таким чином українські слідчі хочуть довідатися, хто саме виклав на YouTube відео з кабінету українського чиновника МВС, яке вважається секретним матеріалом слідства.

На запитання журналістів «Схем» суддя відповідав не охоче і радив звертатися до прес-служби: «Є прес-служба, звертайтесь. Я не пам’ятаю всі свої рішення».

Утім українські слідчі не мають мандату оперування на території США, тому їм доведеться чекати, доки американські правоохоронці визначаться, чи допомагати українцям ідентифікувати того, хто оприлюднив відео з кабінету чиновника.

Колишній заступник генпрокурора Віталій Касько, який відповідав саме за міжнародну співпрацю, має сумнів, що американці на це підуть.

«На мою думку, це випадок, коли американський суд навряд чи дозволить втручання в приватне життя, враховуючи те, що інформація, яка була розкрита, – вона є суспільно значимою», – пояснив він.

Виходить, справа про привласнення, розтрату майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем при закупівлі рюкзаків 9 місяців без руху пролежала у відомстві Анатолія Матіоса.

Виходить, справа про привласнення, розтрату майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем при закупівлі рюкзаків 9 місяців без руху пролежала у відомстві Анатолія Матіоса

Водночас спроби знайти, хто виніс назагал відео з кабінету Чеботаря, де потайки вирішувалась доля бюджетних мільйонів, виглядають набагато активнішими й переконливішими.

Поговорити про це «Схеми» спробували з головним військовим прокурором Матіосом, попросивши про інтерв’ю.

«Я не даю коментарів, я не комп’ютер, я не тримаю в голові, я не можу вам сказати, я не пам’ятаю всіх справ. Рюкзаки МВС – звертайтеся до НАБУ, ми відправили справу туди. Вони її витребували», – відповів він.

За справу береться НАБУ

Так, виявилось, що після того, як справа 9 місяців пролежала у прокуратурі без помітних зрушень, у березні її зрештою витребувало для свого розслідування Національне антикорупційне бюро. Детективи НАБУ отримали в суді дозвіл на ревізію вже документів Міністерства внутрішніх справ.

Прес-секретар НАБУ Світлана Оліфіра пояснила, що цю ревізію має проводити Державна фінансова інспекція.

«Розпочалася вона в понеділок 23 травня. І, за даними від Державної фінансової інспекції, поки що співробітники міністерства не йдуть на співпрацю, тобто не надають документи, необхідні для проведення ревізії», – розповіла вона про те, як починалася ревізія.

Після того, як в НАБУ розповіли про те, що підлеглі Авакова не дають Держфінінспекції провести ревізію, у МВС одразу це почали спростовувати.

«Посадові особи МВС надають всі необхідні документи, вчиняють всі дії, які вони можуть вчинити, які є в їхньому розпорядженні для того, щоб ревізори Держфінінспекції працювали», – пояснив директор департаменту комунікації МВС Артем Шевченко.

Більше того, в Держфінінспекції в той же день журналістів запевнили, що у відомстві Авакова ревізія закупівлі рюкзаків проходить безперешкодно.

ГРАФІКА

Складно тепер сказати, чи це НАБУ привидівся конфлікт під час ревізії у міністерстві Авакова, чи ж непорозуміння між органами влади швидко усунули після інтересу журналістів.

Але факт у тому, що всі ці слідчі дії у травні 2016 року вже проводяться у рамках розслідування НАБУ після того, як кримінальна справа безрезультатно пролежала у військовій прокуратурі 9 місяців.

Але факт у тому, що всі ці слідчі дії у травні 2016 року вже проводяться у рамках розслідування НАБУ після того, як кримінальна справа безрезультатно пролежала у військовій прокуратурі 9 місяців

Журналісти програми поцікавилися у нового генерального прокурораЮрія Луценка, чи задоволений роботою головного військового прокурора Анатолія Матіоса.

«Я в цілому задоволений його роботою, хоча висловив йому ряд критичних зауважень. Не сприймаю м’яке ставлення до інших керівників „оборонки“, які під час війни розкрадають державний бюджет, військовий бюджет. Цього я не сприймаю», – відповів він.

Після обрання на посаду генерального прокурора Юрій Луценко залишив Анатолія Матіоса своїм заступником – на посаді головного військового прокурора України.

Tweet about this on TwitterShare on FacebookShare on Google+

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

code