Новый рынок электроэнергии: что изменится для населения с 1 июля

Перегляди: 150

Вскоре в Украине должен полноценно заработать новый рынок электроэнергии. Каким он будет и к чему готовиться населению? (укр)

bc132d0-elektrika-690_690x426

Одна з найбільш обговорюваних тем в Україні після президентських виборів та напередодні парламентських — запуск нового ринку електроенергії.

«Закон про ринок електроенергії», який парламент ухвалив ще у квітні 2017 року, передбачає перехід на нову модель з 1 липня 2019 року.

Однак з наближенням дати запуску в учасників ринку, профільних експертів та міжнародних партнерів України почали виникати питання.

Перші «дзвіночки» пролунали з боку міжнародних інституцій. Серед них — Європейський банк реконструкції та розвитку, Світовий банк та представництво ЄС. Усі вони радили владі не поспішати із запуском ринку, вказуючи на очевидні проблеми.

Згодом своє занепокоєння висловили РНБО та СБУ, які попередили про загрозу національній безпеці України.

Утім, позиція прем'єр-міністра Володимира Гройсмана та міністра енергетики Ігоря Насалика залишається незмінною: ринок повинен запрацювати 1 липня.

Застереження учасників ринку про те, що новація на руку Рінату Ахметову — найбагатшій людині України, власнику енергетичного гіганта ДТЕК — також не працюють. За старт ринку виступають і державні «Енергоатом» та «Укргідроенерго», незважаючи на питання про готовність софту та регуляторної бази.

Основним і відкритим опонентом нового ринку виступає олігарх Ігор Коломойський. Причина — високі ціни на електроенергію впливають на прибутковість феросплавного бізнесу групи «Приват».

Попри суперечливість запропонованої моделі, на останньому засіданні Кабмін ухвалив два рішення, які ще на крок наблизили Україну до запуску нового ринку. Яким він буде та до чого готуватися населенню?

Новий закон — нові правила

Наразі ринок електроенергії в Україні працює за моделлю єдиного «котла»: усі виробники продають струм державному підприємству «Енергоринок» за встановленою державою ціною. Для кожного виробника вона окрема.

За сучасної моделі тарифоутворення найбільше коштує «зелена» енергетика, а найдешевшу електроенергію продукують атомні станції.

Річ у тім, що в Україні низькі податки на викиди «викопної» енергетики, а в ціну електроенергії, виробленої АЕС, не закладена вартість декомісії — виведення з експлуатації та знешкодження атомних електростанцій.

Раніше вироблений струм викуповували обленерго та постачали його споживачам за регульованим тарифом. При цьому існувало вузьке коло гравців, які купували і постачали електроенергію за нерегульованим тарифом.

За такої моделі гроші у споживачів збирали обленерго і передавали їх «Енергоринку», після чого вони розподілялися між виробниками та оператором мереж «Укренерго».

Тарифи для бізнесу визначалися за допомогою середньозваженого показника щогодинного споживання. Так, компанія у певній області отримувала усереднений тариф незалежно від того, коли використовувала електроенергію. Чи у пікові години, коли енергія найдорожча, чи вночі, коли вартість значно нижча.

Перша частина реформи ринку електроенергії в Україні запрацювала 1 січня 2019 року. Вона торкнулася роздрібного ринку — гравців, які працюють з кінцевим споживачем. Якщо раніше бізнес купував енергію в обленерго, то зараз він може сам обирати будь-якого зручного постачальника.

Самі обленерго з 1 січня поділили на дві частини: одна виконуватиме функції оператора розподілу електроенергії, тобто обслуговуватиме електромережі, а друга стане постачальником. Іншими словами, обленерго тепер займається лише дротами і трансформаторами, а за електроенергію споживач платить іншій структурі — постачальнику.

Проте повноцінно ринок повинен запрацювати з 1 липня. Друга частина реформи торкнеться оптової частини ринку, що передбачає роботу генеруючих компаній за новими правилами.

Зокрема, вартість електроенергії для атомних електростанцій та гідроелектростанцій буде встановлюватися ринком, а вугільна генерація не буде обґрунтовувати НКРЕ ціни на вугілля, як це було раніше. Компанії-постачальниці зможуть домовлятися з виробниками щодо різних графіків оплати за електроенергію.

Вартість електроенергії за новими правилами залежатиме від обсягів споживання, графіків розрахунків, платіжної дисципліни та споживання в розрізі доби. Як відомо, в пікові години електроенергія дорожча, а вночі — дешевша.

Для населення весь цей час діяла пільгова ціна. Яким був механізм компенсації? Для цього існує поняття «дотаційні сертифікати» — різниця, яку доплачує промисловість за низькі тарифи для населення. Кожного місяця НКРЕ розраховує суму цих дотацій на місяць уперед.

Пільгова ціна для населення збережеться і в майбутньому, але замість крос-субсидування, від якого відповідно до нового закону вирішили відмовитися, буде використаний інший механізм.

Ручне управління «ринком»

Оскільки в питанні тарифоутворення в Україні соціальні міркування досі превалюють над економічною логікою, зміни з 1 липня торкнуться тільки промислових споживачів. Населення вирішили ізолювати від ризиків імовірних коливань цін.

Для цього Кабмін 5 червня ухвалив положення про покладання спеціальних зобов'язань (PSO, спеціальні обов'язки для забезпечення загальносуспільних інтересів. — ЕП) з постачання електроенергії для потреб населення до 31 грудня 2020 року.

Йдеться про інструмент, який вже кілька років успішно використовує уряд для стримування цін на газ для побутових споживачів і за скасування якого виступає керівник «Нафтогазу» Андрій Коболєв.

В Україні ціни на електроенергію виглядають так: населення в середньому платить 1,05 грн за кВт-год, а промисловість — близько 2 грн за кВт-год. Таким чином, тягар перехресного субсидування лягає на плечі бізнесу.

Відповідно до ухваленого урядом документа, спеціальні зобов'язання покладаються на державні компанії «Енергоатом» та «Укргідроенерго».

Ці виробники повинні з 1 липня забезпечити населення 80% електроенергії за цінами, нижчими від тарифу для побутових споживачів. Решту 20% постачальник повинен купувати на відкритому ринку.

Забезпечувати населення електроенергією повинен так званий постачальник універсальних послуг. Обсяги цих спеціальних зобов'язань буде визначати Національна комісія, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

При цьому холдинг ДТЕК, частка якого на ринку виробництва електроенергії становить майже 24%, буде продавати вироблений струм за ринковими цінами. Це ж стосується інших представників теплової генерації.

Оцінки представників НКРЕ та Кабміну щодо впливу механізму PSO на зростання цін на електроенергію суттєво відрізняються.

На думку регулятора, ухвалена урядом редакція документа містить критичні недоліки. Одним з вірогідних наслідків запуску нової моделі енергоринку стане зростання цін для побутових споживачів на 40-50%. При цьому Володимир Гройсман стверджує, що ціни для промисловості зростуть максимум на 5-6%.

Як це позначиться на звичайних українцях? Оскільки населення в Україні залишається дотаційною частиною споживачів, прямого впливу не буде. Однак зростання цін на електроенергію для бізнесу призведе до підвищення вартості товарів та послуг.

Мова йде про тарифи на водопостачання і водовідведення, вартість проїзду в електричному транспорті та основні товари споживчого кошика: хліб, м'ясо, овочі.

Як змінити постачальника

Суттєвою перевагою нового ринку законотворці та урядовці називають право споживача вільно обирати постачальника електроенергії. Таку можливість українці офіційно отримали з 1 січня 2019 року.

До речі, без особливих труднощів споживачі можуть змінювати і постачальника газу.

Чи користуються українці такою опцією? Поки що ні. Це пов'язано з тим, що у населення — фіксовані ціни, які субсидуються бізнесом, і вони набагато нижчі за ринкові.

Постачальник не може запропонувати населенню більш привабливий тариф, а в цьому питанні на перший план завжди виходять фінансові стимули.

Зміна постачальника може стати актуальною лише у разі приведення цін на електроенергію до ринкових показників. Коли це станеться — питання відкрите, але точно не в найближчі два-три роки.

Яким буде порядок зміни постачальника? Він прописаний у правилах роздрібного ринку. Окремої інструкції для побутових споживачів не розробили, вона однакова для всіх.

Процедура виглядає так: клієнт укладає угоду з новим постачальником, а старого сповіщає, що вирішив відмовитися від його послуг. Новий постачальник повідомляє оператору системи передавання, що відтепер даний споживач купуватиме електроенергію у нього.

Паралельно вносяться зміни в програмні комплекси оператора, а в «Енергоринок» заявляється обсяг струму, необхідний з урахуванням нового споживача. Вся процедура, відповідно до закону, безкоштовна.

Чи почнуть споживачі змінювати постачальників у разі приведення цін для населення до ринкових показників?

«Населення, можливо, і захоче кудись переходити, але чи захочуть цього постачальники? Для нас нема великої різниці кого обслуговувати: однокімнатну квартиру чи великий завод», — розповідає директор однієї з компаній-постачальниць.

За його словами, трудові та матеріальні затрати на оформлення нового споживача та його адміністрування абсолютно однакові. (Мова не йде про «постачальників універсальних послуг», які зобов'язані це робити. — ЕП.)

«У кращому випадку від населення можна отримати 5% дохідності. Якщо такий клієнт споживатиме струму на 1 тис грн, то заробіток становитиме 50 грн. Цього навіть не вистачить на канцелярію. Немає жодного сенсу витрачати на це час та ресурси», — підсумував він.

Источник epravda

Tweet about this on TwitterShare on FacebookShare on Google+

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

code