Обличчя.Андрій Скирта.Історія з життя та як переплітаються долі

Перегляди: 2 107

 

«Коли прощаєтесь,обійми мусять бути міцними.Тоді ви ніби-то залишаєтесь з поруч із близькою людиною.Вона збереже на своєму тілі відбиток вашого тіла так надовго ,наскільки здатна вас пам'ятати-так,буцімто ви нікуди і не йшли».(прим.автора: Є.Положній «Іловайськ»)

Так,колись пійшов із рідного дому і наш герой ,простий украінський хлопець,Андрій Скирта. Він пішов захищати Україну,назавжди ...

skirtabigНа своїй сторінці у Фейсбуку  Людмила Луняка  нещодавна написала.

Безымянный

«10 квітня виповнилося дев'ять місяців нашому затишному гніздечку#‎АвтовокзалНиколаевскийПост.Першим гостем в нас був блакитноокий красень в блакитному береті, сором'язливий,зовсім юний хлопчина Андрій Скирта.

Після шквалу камер та фотосесії,коли ми з ним залишилися на одинці,Андрій заспокоївся і вже почував себе більш впевнено. Розговорилися. Андрій,розповідав про маму та брата,який до речі теж в АТО. За бесідою пролетів швидко час до його від'їзду.
Попрощалися вже як рідні.
Минув час і от трагічна звістка 15 листопада 2015р,Андрій загинув в Луганській обл...підірвався на фугасі. Довгі і нудні процедури затяглися на місяці,ДНК одне,друге...Підтверджено((
27 лютого 2016р Андрія поховали в м.Веселіново.»

image

1

040d99c8559fb174ebeaf

 

(прим.автора: Андрій закінчив Веселінівську середню школу, після чого поступив у Миколаївський національний університет імені В. Сухомлинського на історіко-правовий факультет. Після першого курсу він пішов у ряди Озброєних сил України, службу проходів у танковій частині «Десна». У 2014 році був покликаний по мобілізації у ряди 79-ої аеромобільної бригади, ніс службу на посаді головного сержанта взводу, був у «гарячих точках». Боєць був нагороджений нагрудним знаком «Ветеран війни» , нагрудним знаком «За військову службу», орденом «За мужність» III ступеню.)

257
«Тепер через дев'ять місяців,завітали до нас його мама Тетяна та її чоловік Фред з Данії.

11219533_1533461823627036_2066202396929627005_n

13061962_1533461773627041_8493561432806400681_n
Не можу вам передати словами,що переживала мама,але вона мужня жінка,зтримувала сльози які ось-ось впадуть з очей,зібрала всі сили та емоцій в жіночий кулак.
Цікаво мені було дізнатися у Фреда,як в них в Данії.Чи є в них волонтери. -Є. Але ж таки в них більше опікується держава своїми людьми.
Фреду запропонували спробувати себе в ролі волонтера,пояснили йому,що тепер він справжній бендерівець)

За кавою,розповідали свою статистику,хвасталися своїми прапорами та подарунками від хлопців)).
На прощання,наші гості передавали вітання всім.
І от така вона доля і зла і хороша.
Миру та добра Всім !!!»

Наталя  Барашковська

Tweet about this on TwitterShare on FacebookShare on Google+

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

code