Обнулити «чорну касу»

Перегляди: 319

Так звана амбарна книга регіоналів, опублікована журналістами «Української правди», не принесла сенсацій, але вкотре пожвавила розмови про необхідність боротьби з політичною корупцією

З опублікованих документів українці навряд чи почерпнули щось нове. Ну хто не знав раніше, що Янукович та його команда купували вибори, платили за джинсу на провідних телеканалах країни й були тотально корумповані? Шок викликали тільки оприлюднені суми. Уперше стали відомі конкретні цифри.

Відразу почалися суперечки про справжність списку. Політики, чиї прі­звища в ньому присутні, кинулися навперебій заперечувати свою спів­працю з регіоналами. Одначе як мінімум один фігурант побічно підтвердив справжність переліку. Журналіст Олексій Мустафін у Facebook розмістив посилання на своє інтерв’ю 2012 року, де він відкрито говорив, що консультує Партію регіонів. Інформацію про отримувані ним $20 тис. щомісячної плати за ті консультації медійник не спростував.

Однією з головних сенсацій виявилося те, що гроші в регіоналів брала навіть партія «Наша Україна». Утім, дані про це теж давно циркулювали в кулуарах та ЗМІ. Наприклад, у Донецьку 2012 року представники регіональних організацій НУ не дуже й приховували свої теплі стосунки з колись принциповими супротивниками. Намети нашоукраїнців у 2012 році спокійно стояли на центральній площі Донецька поруч із регіональськими. Ще 2004-го таке в обласному центрі звичайно було неможливим. За помаранчеву символіку людей на вулицях могли побити. Однак із роками взаємини між Ющенком та Януковичем теплішали.

Дізнавшись про свою присутність в опублікованих списках, Костенко поспішив запевнити громадськість, що не брав грошей у регіоналів. Однак з огляду на нульовий рейтинг як самого Юрія Івановича, так і партії «Наша Україна» скандал навряд чи зашкодить іміджу когось із них.

Слід нагадати, що у 2012 році партія «Наша Україна» на відміну від інших помаранчевих партій відмовилася приєднуватися до Об’єднаної опозиції і пішла на вибори самостійно, набравши за підсумками трохи більше ніж 1% голосів. Таким чином Ющенко фактично підіграв Януковичу та Партії регіонів, відтягнувши в опозиції 226 тис. прихильників.

Іншою несподіваною сумою стали 2,2 млн, видані донецькому соціологу Євгенові Копатьку. У минулому той очолював кишенькову соціологічну контору регіоналів R&B Group, яка публікувала неправдоподібні цифри підтримки Януковича й ПР. Люди, що цікавилися політикою, із цих результатів сміялися. Ті, кого вона не обходила, продавали голоси за гречку і чхали на всі рейтинги. Складалося враження, що Копатько взагалі бере результати зі стелі, а його соціологічна контора є фейком й існує лише на папері. І раптом виявилося, що йому виділяли справді величезні кошти.

НА ДУМКУ ЕКСПЕРТІВ, ОПРИЛЮДНЕНІ ДОКУМЕНТИ НАВРЯД ЧИ СТАНУТЬ  ОСНОВОЮ КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ. БО НАЛЕЖНИХ ДОКАЗІВ У НАПИСАНИХ ВІД РУКИ РЕЄСТРАХ ЯВНО НЕ ДОСТАТНЬО

Тепер Копатько поїхав до Криму й відпрацьовує свої мільйони написанням різних апокаліптичних прогнозів щодо України, а також розповідями про те, як добре жити на анексованому півострові та в «ДНР».

Варто зазначити, що опублікована частина «чорної каси» — лише малий відсоток того, що витекло із засіків Партії регіонів. Чимало матеріалів направив до Національного антикорупційного бюро України Віктор Трепак, який розповів про це у своєму інтерв’ю виданню «Дзеркало тижня». Він стверджує, що передав правоохоронцям відомості на $2 млрд. В «Української правди» виявилася лише мала частина цього масиву інформації. Матеріали дісталися журналістам, за їхніми словами, від анонімного джерела, називати яке вони відмовилися.

Чому злив стався саме зараз, поки що не зрозуміло. Очевидно, ми спостерігаємо видиму частину якоїсь політичної гри, котра здебільшого ще прихована від нас кулуарами. Дехто з журналістів та експертів уже висловив припущення, що «засвітка» фрагмента списку й інтригуюче інтерв’ю Трепака, який повідомив, що в реєстрах значиться безліч діючих політиків і чиновників, — це своєрідний торг. Таким чином влада надсилає сигнали фігурантам відомостей, що можна домовитись і на певних умовах стерти звідтіля свої прізвища.

На користь цієї версії свідчить курйозна історія з Олегом Ляшком, який напередодні оприлюднення списків заявив у Facebook, що його ім’я, швидше за все, там з’явиться і що це провокація влади проти нього та його партії. Публікація викликала масу приводів для шпильок і жартів. Ніколи ще шапки на злодіях не палахкотіли так яскраво. Однак в оприлюднених журналістами списках Ляшка не виявилося. Отже, Олега Валерійовича наразі не топлять, а лише запрошують до торгу.

Поки що головний висновок, який можна зробити після появи частини «чорної каси» в ЗМІ, що режим Януковича, що називав себе легітимним, насправді ніколи таким не був. Усі ці сотні тисяч доларів, котрі Партія регіонів платила ДВК й ОВК, по суті, доводять, що її представники не прийшли до влади за допомогою законних демократичних процедур, а банально купили собі мандати й крісла.

Фактично виходить, що як мінімум вибори 2012 року були тотально сфальсифіковані на користь Януковича та його клану. Отже, всі претензії сепаратистів із приводу «державного перевороту» в 2014 році більше не мають сенсу, бо ж громадяни боролися на вулиці не з легітимним державним керівництвом, а з воєнізованими структурами мафії, що незаконно узурпувала владу в країні.

У світлі нових фактів трактування подій зими 2013–2014 років набуває однозначної форми опору незаконному захопленню влади. Це означає, що на звання «хунти» в тодішньому протистоянні куди більше заслуговувала кліка Януковича, ніж уряд, який прийшов до влади після перемоги Майдану.

Залишається сподіватися, що цього разу корупційний скандал закінчиться притягненням до відповідальності бодай частини фігурантів отриманих списків Але саме із цього приводу юристи мають великі сумніви. На думку експертів, оприлюднені документи навряд чи стануть основою кримінальних справ. Бо належних доказів у написаних від руки реєстрах явно не достатньо. У цивілізованій країні оприлюднення такої інформації означало б політичну смерть для кожного, хто в них опинився. Але в Україні, як ми знаємо, суспільство не таке вибагливе. Тож на багатьох «героїв» списку може чекати довга кар’єра в політиці.

Джерело: Тиждень

Tweet about this on TwitterShare on FacebookShare on Google+

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

code