Одеські вибори. Таємна місія Саші Боровика

Перегляди: 498

За посаду мера Одеси боротимуться на цих виборах 42 кандидати

Це рекорд і для самого міста, і один з найвищих показників для усієї України. Особливими ці вибори обіцяють бути не тільки за числом бажаючих вмоститись у мерське крісло, але і за політичними скандалами, які вже супроводжують перегони.

На думку експертів, претендентів, які ведуть реальну кампанію, всього п'ять. Шанси пройти в другий тур мають діючий міський головаГеннадій Труханов та екс-мер Одеси Едуард Гурвіц, конкуренцію їм складають радник губернатора Михайла Саакашвілі Саша Боровик, ректор Одеської юридичної академії Сергій Ківалов, а також кандидат від партії «Відродження», більш відома своєю тривалою співпрацею з Сергієм Тігіпко, екс-нардеп Світлана Фабрикант. Переважну ж більшість інших кандидатів, невідомих широкій громадськості, експерти називають «технічними».

Головна інтрига — чи збереже своє місце діючий мер міста Геннадій Труханов. На попередніх виборах міського голови, що пройшли позачергово в 2014 році, він набрав 43,5%, випередивши Едуарда Гурвіца, який тоді балотувався від «Удару» Віталія Кличка.

Геннадій Труханов — міський голова Одеси, народний депутат VII скликання, член Партії регіонів. Народився 17 січня 1965 року в Одесі. Закінчив Одеське вище артилерійське командне училище імені Фрунзе. У 2005 обраний депутатом Одеської міської ради. У 2008 році був призначений на посаду Регіонального представника Державного комітету України у справах ветеранів в Одеській області, а через два роки очолив Фракцію Партії регіонів Одеської міськради. На парламентських виборах 2012 року увійшов до Верховної Ради від Партії регіонів. А минулого року переміг на позачергових виборах міського голови Одеси. Одружений, має двох доньок.

Задовго до початку офіційного старту передвиборної компанії Одесу заполонили бігборди з агітацією нової партії Труханова «Довіряй справам». В Одесі ні для кого не секрет, що це – кишенькова партія міського голови. У 2014 році в місцевих ЗМІ з’явилася інформація, що Труханов купив її у колишнього нардепа Олексія Козаченка. Відомо, що ця політична сила була заснована в жовтні 1998 року і мала нехитру назву «Комуністична партія трудящих». «Вона фактично діє тільки в Одесі, бо в інших регіонах фіктивні осередки. Думаю, що у разі поразки Труханова ця партія зникне дуже швидко», — ділиться пронозами з «Главкомом» місцевий журналіст Ігор Столяров.

В штабі Гурвіца також наголосили на тому, що партія конкурента своєчасно не змінила комуністичну символіку, а тому не мала права брати участь у виборах. «Вони (команда Геннадія Труханова, — «Главком») згадали про символіку за кілька днів до початку виборчого процесу, а стандартна процедура в Мін'юсті займає два місяці. Одначе значної суми грошей виявилось достатньо, щоб швидко вирішити проблему і переоформити символіку», — таку корупційну версію безпроблемного старту кампанії партії Труханова озвучив на умовах анонімності один зі співрозмовників «Главкома» в штабі Гурвіца. Там також наголошують, що це не єдине порушення з боку «Довіряй справам». Партія також пропустила визначені законом строки проведення передвиборчого з’їзду, де б мали висуватися кандидати. Але проблема теж була вирішена. І коли у всіх політичних партій в документах була зазначена точна дата проведення зборів, у одеської партії «Довіряй справам» у відповідній графі було пусто. А вже потім, заднім числом, комісія вписала потрібну дату.

Взаємні звинувачення головних конкурентів – не дивина. Конфлікт Гурвіца і Труханова розпочався задовго до початку виборів. «Труханов фактично уникає прямих дебатів з Гурвіцем, який вже заявив на телебаченні, що готовий до них. Він чогось катастрофічного боїться Гурвіца», — зазначає журналіст Ігор Столяров. Медійник згадує красномовний факт, коли на минулих виборах Геннадій Труханов не прийшов на ефір «Першого міського каналу» на дебати з Гурвіцем, хоча попередньо і підтвердив свою участь. Співробітники каналу не розгубилися і замінили нардепа картонною фігурою.

Що ж до самого Гурвіца, то він затаїв велику образу на Порошенка та Кличка, які оформили політичний союз, але не виказали йому підтримки. Показовим є той факт, що Едуард Гурвіц бере участь у виборах як самовисуванець, а не як кандидат від Блоку Петра Порошенка, в який влилася партія «Удар» Кличка, що раніше його висувала. Це викликало подив серед місцевих майданівців. «Багато представників Євромайдану в Одесі сподівалися, що Блок Порошенка підтримає Гурвіца. Він прислужився Майдану, активно його підтримував, у нього є заслуги перед містом, коли він був міським головою», — не приховують невдовлення в команді Гурвіца. Окрім цього, у 2014 році на парламентських виборах Гурвіцу дісталося не дуже престижне 96 місце у виборчому списку президентської партії, і цього виявилося замало, щоб стати народним депутатом. Натомість колишньому одеському губернатору, ставленику мільярдера Коломойського Ігорю Палиці, та затятому противнику Гурвіца, на той момент голові облради, а нині керівнику обласного осередку «Солідарності» Олексію Гончаренку, пощастило більше. Вони опинились у першій півстотні списку президентської політсили.

Конфлікт між Гурвіцом та Гончаренко тягнеться ще з середини минулого десятиліття, коли перший був мером, а другий засідав у міськраді. Вони публічно конфліктували і досить часто переходили на особисті образи.

Едуард Гурвіц — український політичний діяч. Народився 30 січня 1948 року на Вінниччині. Закінчив Ленінградський інженерно-будівельний інститут. У квітні 1994 року обраний народним депутатом України від «Народного руху України», а вже у липні 1994 року — міським головою Одеси. Обирався народним депутатом України у 2002 році — за списком блоку «Наша Україна», у 2012 році за списком партії УДАР. Одружений, має трьох дітей.

Не має шансів на підтримку Едуард Гурвіц і з боку губернатора Одеської області Міхеїла Саакашвілі. Хоча висуванця команди губернатора Сашу Боровика, Гурвіц серйозним опонентом не вважає і вже встиг назвати його технічним кандидатом. Начебто Боровик забере відсотки у Гурвіца, що вигідно саме Труханову. «Сам факт його (Боровика, — «Главком») висунення на вибори з позиції радника чинного губернатора (Міхеїла Саакашівілі, — «Главком») і його відкрита підтримка досить дивна, враховуючи відсутність впізнаваності у Боровика серед абсолютної більшості одеситів», — так коментують старт виборчої компанії конкурента в штабі Гурвіца.

Сашу Боровика разом з іншими реформаторами ще минулого року запросив в Україну Президент Петро Порошенко. Кандидатура Боровика більше двох місяців розглядалася на посаду заступника глави Мінекономіки України, проте він так і не дочекався затвердження з боку прем'єр-міністра. Пізніше Боровик, який змінив заради роботи в Україні громадянство, пояснив своє звільнення конфліктом з головою уряду.

Саша Боровик, як він саме себе називає, народився у Львові у 1968 році. Навчався у Львівському Державному університеті на факультеті іноземних мов. Пізніше вступив до юридичного факультету Празького університету. Навчався також у Гарвардському університеті. 11 років пропрацював у «Майкрософті» юристом на різних посадах. З лютого 2015 року працював в міністерстві економіки України, скандально звільнився. А в травні став радником в команді голови Одеської ОДА Михеїла Саакашвілі.

Тому факту, що саме він, а не Гурвіц представляє на виборах в Одесі БПП, у Боровика є просте пояснення. «Це логічно, що я йду від президентської партії, бо саме команда Президента мене запросила в країну, і Президент спеціальним указом надав мені громадянство», — зазначив кандидат в коментарі «Главкому». Є у Боровика відповідь і на запитання, чому він обрав саме Одесу, адже малою Батьківщиною кандидата є місто Лева: «Так, я народився у Львові, але я до 10-12 років частково жив в Одесі, бо в мене тут жила бабця, і я у неї проводив дитинство. Тому для мене Одеса майже так само рідна, як і Львів». З бабусею Боровика, точніше з будинком, в якому вона колись жила, власне, і пов'язаний перший гучний скандал одеських перегонів. Справа в тому, що під час зустрічі з одеситами за свого радника Боровика агітував голова Одеської облдержадміністрації Міхеїл Саакашвілі. Зустріч проходила 30 вересня у дворі житлового будинку за адресою: вулиця Академіка Лазарєва, 4. Саме тут раніше і жила бабуся Боровика, тому свою передвиборну кампанію він вирішив почати з цієї адреси. На запитання присутніх, чому голова ОДА бере участь в агітації в робочий час, Саакашвілі відповів, що цей час не можна вважати робочим, бо напередодні він закінчив працювати «о четвертій ранку».

Сам Боровик пояснив активну участь губернатора у своїй виборчій кампанії тим, що він і Саакашвілі – одна команда: «Ми прийшли як одна команда і йдемо однією командою. У нас є реформи, які ми хочемо проводити в місті та області. Міхеїл Саакашвілі агітує за реформи, а не за Сашу Боровика як кандидата. Я дуже радий що він тут, у нас одна і та сама програма», — пояснив кандидат «Главкому». Проте, напевно, забув, що закон забороняє участь у передвиборній агітації посадовим і службовим особам у робочий час. До того ж виборчі гасла Боровика говорять самі за себе: «Кандидат Саакашвілі в мери Одеси — Саша Боровик».

Конкуренти Боровика в один голос звинувачують його у використанні адміністративного ресурсу. Проте він щиро не розуміє зміст цих обвинувачень. «Який адмінресурс? Коли міжнародні спостерігачі надають інформацію, що мерія в липні зробила соціальний фонд, де громадяни і бізнес вклали гроші, і з тих грошей потім вживалося багато на агітацію — це порушення. А коли Саша Боровик з’явився на фото з Саакашвілі — це адмінресурс. Коли у людей є друзі, вони можуть з’являтися з ними як хочуть і де хочуть», — обурюється кандидат від БПП, паралельно кидаючи звинувачення в порушеннях діючому меру Труханову.

У опонентів Боровика інша думка. «Губернатор Саакашвілі — арбітр, а він сам порушує правила гри. Йому здається, якщо просто прибрати гречку, то вибори апріорі будуть чесними. Це дурниці, бо сьогодні фальсифікація виборів — ціла індустрія», — зазначила в коментарі «Главкому» ще один кандидат в мери Світлана Фабрикант.

Тим часом сам Боровик на закиди опонентів не зважає і самовпевнено називає себе «фаворитом одеситів». Він весь час заявляє про те, що виступає проти старих облич і старих мерів, і не згоден з твердженням, що він — технічний кандидат проти Едуарда Гурвіца. Проте, якщо з другим туром у нього не складеться, Боровик обіцяє не підтримувати жодного з конкурентів, мовляв, немає кого. «У нас є двадцять міських каналів. Кожен з них належить комусь. І коли, наприклад, дивишся канал Гурвіца, там кажуть, що він виграє вибори. Я ще не бачив коректних і об’єктивних соціологічних опитувань, яким би довіряв», — зазначив Боровик у розмові з «Главкомом». За його словами, його команда веде дуже агресивну компанію. «Дивіться, це місто контролюють бандити, тут всі старі сили. А ми будемо їх критикувати, показувати, де вони грабували. Технічні кандидати такі речі не роблять. Я хочу взяти свої голоси. Голоси молоді, яка ніколи не ходила на вибори, голоси бізнесу, бо ніхто тут не дав бізнесу заробляти гроші», — пояснює концепцію своєї роботи з виборцем соратник Саакашвілі.

Проте на голоси молоді, схоже, поклав око і ще один кандидат, одіозність якого відома на усю країну. У виборах міського голови братиме участь позафракційний нардеп і за сумісництвом президент Одеської юридичної академії Сергій Ківалов.

Сергій Ківалов народився 1 травня 1954 року в Тирасполі. Закінчив судово-прокурорський факультет Свердловського юридичного інституту. Пройшов шлях від викладача до ректора Одеської державної юридичної академії, яким став у 1998 році. З 2001 року — голова Вищої ради юстиції. У 2004 році під час першого та другого туру виборів президента України обіймав посаду голови Центральної виборчої комісії України і оголосив Януковича президентом. Був звинувачений у фальсифікаціях, за що отримав прізвисько «підрахуй». Народний депутат України III-VII скликань від Партії регіонів. На парламентських виборах 2014 року увійшов до ВР, вигравши на окрузі в Одесі. Очолює «Українську морську партію Сергія Ківалова».

Колишній «регіонал» Ківалов цього разу не може розраховувати на адмінресурс, але у нього є гроші і «залізна» електоральна база, яка в будь-якому випадку принесе якийсь результат. Мова про викладачів і студентів вишу, який довгі роки очолює кандидат. Плюс до всього Ківалов досі зберігає вплив у місцевій судовій системі, і це надає йому додаткову перевагу. На вибори він зібрався від Морської партії, яку сам і очолює.

Замикає п’ятірку головних претендентів на мерське крісло в Одесі Світлана Фабрикант.

Світлана Фабрикант — колишній народний депутат України від Партії регіонів. Народилась в Одесі 16 червня 1967 року. У 1984 році вступила до Одеського державного університету імені Мечникова, але так і не закінчила його, через що була єдиним нардепом 7-го скликання від Партії регіонів без вищої освіти. З 2009 року керувала Одеською обласною організацією партії «Сильна Україна» Сергія Тігіпка.

Фабрикант є найближчою соратницею Сергія Тігіпка. Цей політик після зміни влади і втечі з країни соратників Януковича теж не нагадує про себе. Проте, на думку одеських експертів, Фабрикант не спроможна скласти конкуренцію іншим кандидатам. Її участь, скоріше, має номінальний характер і спрямована на розкрутку у місті нового політичного проекту – партії «Відродження». Ця сила, як відомо, знаходиться в сфері інтересів олігарха Коломойського. «Просто для галочки», — так оцінив балотування Фабрикант один з київських політтехнологів, що нині задіяний на одеських виборах.

Tweet about this on TwitterShare on FacebookShare on Google+

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

code