Один в полі воїн: як боротися із корупцією в армії

Перегляди: 479

Екс-доброволець АТО розпочав нову війну після повернення із зони бойових дій — проти корупції в армії та серед особового складу

В ефірі Громадського Олексій Гіренко розказує про факти та докази, про які зазвичай говорити «не прийнято».

Олексій Гіренко має дві вищі освіти, одна з яких — юридична. До війни працював генеральним директором комерційного підприємства. У серпні 2014 пішов добровольцем на фронт. Провів 13 місяців в армії, 8 з яких — у зоні АТО. Під час проходження воєнної служби потрапив до 28 окремої механізованої бригади, був командиром самохідної артилерійської установки (САУ), заступником командира взводу. Наразі веде активну боротьбу проти корупції та крадіжок в зоні посадовцями Збройних Сил України АТО, з якими він зіткнувся під час своєї служби у лавах ЗСУ.

За словами Олексія, перше, з чим стикаєшся на війні, — це байдужість та небажання командування іти назустріч бійцям. Після трьох місяців перебування у зоні АТО Олексій, спільно зі своїми фронтовими товаришами, виступив ініціатором проведення розслідування щодо корупції в зоні АТО. Після початку розслідування знайомі та волонтери попереджали його про можливі наслідки, мовляв, подібне часто закінчувалось проблемами для ініціаторів розслідувань. Незважаючи на це, Олексій все ж вирішив зайнятися притягненням до кримінальної відповідальності командирів своєї частини.

За словами Олексія Гіренка, все почалось з продажу продуктів харчування: після завезення службою забезпечення харчів, призначених бійцям, їжу ховали в окремих приміщеннях під замком, а через деякий час офіцери відвозили продукти до місцевих магазинів та продавали. Так чинили і з волонтерською допомогою.

Далі почали зливати солярку з бойової техніки, різати метал на закинутій державній шахті, займались мародерством тощо. Керівництво віддавало наказ бійцям різати металеві конструкції державної шахти, після чого цей метал вивозився для здачі на металобрухт мікроавтобусом, переданим волонтерами. Хто виконував ці накази — отримував сигарети, привезені волонтерами, додаткові відрядження додому, лояльне ставлення командирів. Крім цих інцидентів, відомі й випадкі фізичного знущання над солдатами з переломами кінцівок, ребер…

«Боротьба за справедливість мала свої наслідки для тих з бійців, хто вирішив не мовчки спостерігати, а притягнути офіцерів до юридичної відповідальності».

Коли командування дізналось про розслідування, то його разом зі свідками злочинів позбавили заробітної плати і продовольчих атестатів. Після цього забезпечувати себе харчуванням з липня по вересень вони мали за власні кошти. Командування не полишало й спроб залякати Олексія та інших свідків.

Спочатку чоловік звернувся до Міністерства Оборони з проханням про подальше розслідування та покарання винних у скоєних правопорушеннях. Наразі є офіційні документи внутрішнього розслідування Міністерства Оборони, підписані начальником Генерального Штабу Віктором Муженко. В листі зазначено, що за результатами певірки всі факти, про які розповідає Олексій Гіренко підтвердилися, а винуватців притягнули до дисциплінарної відповідальності.

 

Згодом, були звернення до Військової прокуратури.

«Після дембелю я телефонував до прокурора, який вів цю справу. Він сказав, що ситуація важка, оскільки немає фото чи відеодоказів про вчинення правопорушень. А мої диктофонні записи до справи залучати не хочуть. Є хлопці після дембелю, які вже не бояться відкрито говорити про побачене, але Прокуратура говорить, що опитувати їх важко з технічних причин — всі вони перебувають в різних регіонах України. Хоча Міністерство Оборони і визнає факти злочинів, звільняти винних вони не поспішають. А Воєнна Прокуратура не має ані волі, ані бажання притягнути відповідальних до суду. Щоправда є певні надії на активність слідчих, враховуючи мої дії після демобілізації, в тому числі зустріч з Головним військовим прокурором України», — розповідає Олексій.

На думку Олексія Гіренка, головна проблема в тому, що посадові особи бригад знають, що не будуть покарані, а солдати впевнені, що не можуть себе захистити, саме тому подібні інциденти потребують розголосу.

/Катерина Лизогуб

Джерело: Hromadske.tv

Tweet about this on TwitterShare on FacebookShare on Google+

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

code