ОЛЬГА ВАРЧЕНКО: У ДЕРЖАВНОМУ БЮРО РОЗСЛІДУВАНЬ МИ МАЄМО НЕ НАВЧАТИСЬ, А ВИКОРИСТОВУВАТИ СВІЙ ДОСВІД І ЗНАННЯ НА ПОВНУ

Перегляди: 698

Державне бюро розслідувань — орган, який фактично ще не існує, але вже активно обговорюється в суспільстві. Ми вирішили дізнатися, які функції планується передати новим правоохоронцям і як проходить конкурс на керівні посади ДБР

Гість «ДС» — Варченко Ольга Олександрівна, яка бере участь у конкурсі на заміщення посади директора ДБР. За нинішньою посадою Варченко — начальник Управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України.

Створення Державного бюро розслідувань викликає різні питання в суспільства. Що це таке: наслідування західних шаблонів, контроль над контролюючими, нові схеми? Ольго, як ви вважаєте, чи не простіше було б якісно реформувати те, що маємо, замість створення нових органів з нуля в такий важкий для країни час? Структур більшає, а результатів обмаль.

Знаєте, хто чекає найліпших умов, той ніколи не почне діяти. Існуюча правоохоронна система демонструє нежиттєздатність, а тому необхідно не лише люструвати чи переатестовувати кадри. Треба змінювати саму конфігурацію системи, оптимальніше розподілити функції, виробити нові підходи і стратегії діяльності.

І головне при цьому — не сподіватися на швидкий результат. Ефективна правоохоронна система починається з ефективного оперативного працівника, слідчого, прокурора і закінчується не менш ефективним суддею. Це дуже складна і надто громіздка машина, щоб її можна було швидко перезавантажити чи перебудувати з якісним результатом за короткий час.

Як ви вважаєте, чим зумовлений інтерес громадянського суспільства до цієї теми?

Абсолютно нормальна ситуація для демократичної держави. Це означає, що суспільний запит на ефективну правоохоронну систему й досі не задоволено. Звідси і інтерес — суспільство ставить свої вимоги, бо усвідомлює важливість ДБР для захисту своїх прав і свобод. Так чи інакше, люди чекають на позитивні зміни.

Гадаю, в нашій ситуації не може бути сил, які б діяли в інтересах країни і водночас виступали проти якнайшвидшого створення і початку роботи Державного бюро розслідувань.

Чому? Адже нові структури викликають чи найбільший спротив системи.

Це так, та залишається питання цінностей. Взагалі зараз велику ставку зробили на створення передусім антикорупційних органів. Я гадаю, що це правильно, бо корупція — велика проблема будь-якої державної системи, і винищувати її необхідно на всіх рівнях.

Але життя людини є найвищою цінністю, її права та свободи. Створення Бюро є вкрай необхідним для всього суспільства, для простих людей. Ми маємо в ньому вже не навчатись, а використовувати свій досвід та знання на повну. Зважаючи на те, що довіра до правоохоронних органів критично низька, маємо подолати неабиякий скептицизм українців.

Частина цього скептицизму — у ставленні до проведення відкритих конкурсів.

Дійсно, навколо порядку проведення конкурсу багато дискусій. І мене вони дивують. Конкурс розпочався влітку та триває вже майже півроку, сумнівів у його об'єктивності досі не виникало. Однак, багато нарікань викликала відсутність у складі комісії саме громадських активістів. Якщо ми подивимось у Закон «Про Державне бюро розслідувань», то стаття 11 чітко передбачає порядок призначення Директора ДБР та його заступників. Також вона визначає квотний принцип формування складу Конкурсної комісії. Порядок її роботи і взагалі самого конкурсу є доволі відкритим для суспільства та прозорим.

Я думаю, що законодавець свідомо створив саме таку модель проведення конкурсу з метою збалансувати всі питання. Учасники ж відбору — як члени конкурсної комісії, так і претенденти на посади в Бюро — виконують приписи цієї моделі.

Як ви оцінюєте хід нинішньої правоохоронної реформи в країні? Наскільки ефективно вона протікає?

Про ефективність можна говорити, коли результати відповідають поставленій меті. Мета в нас дуже амбітна. Про результати говорити складніше, бо, враховуючи масштаби змін, минуло не так багато часу.

Очевидно, що сьогодні вкрай багато проблем і вимог, які лишаються незадоволеними. Чи означає це, що реформа не вдалася? Звичайно, ні. Необхідно подвоїти зусилля, працювати ще інтенсивніше в обраному напрямі та швидко усувати допущені помилки. І дуже важливо, щоб ця робота була системною, щоб ми не виходили із завдань якогось окремого органу, а керувалися баченням його ролі і місця в усій правоохоронній системі. Тоді в нас не виникатиме спорів, конфліктів, не поставатиме проблема підслідності і т.д.

Я вважаю, що ми повинні зберегти професіоналів, на підготовку яких наша держава витрачала шалені кошти. Шляхом відповідного конкурсного відбору та спецперевірок відібрати найкращих. Вони кожен день вирішують людські долі, відповідають за життя та безпеку своїх колег і ризикують своїм власним життям. Скільки ще трагедій повинно статися, щоб ми нарешті зрозуміли, що у правоохоронній системі місце спеціально підготовленим фахівцям? Суспільство втомилось від реформ з «гарною обкладинкою».

Поговоримо детальніше власне про ДБР. У чому полягатимуть його завдання?

На Бюро покладається розслідування злочинів, скоєних посадовцями найвищого рівня, правоохоронцями, суддями (окрім тих, що віднесені до підслідності НАБУ), військові злочини, корупційні злочини, скоєні керівниками НАБУ та САП.

Наприклад, суддя отримав хабар — це розслідує НАБУ. Суддя скоїв вбивство, ДТП та інші загальнокримінальні злочини — розслідує ДБР. Простіше кажучи, такі трагедії, як загибель правоохоронців в Княжичах або вбивство громадянина у Кривому Озері, мало б розслідувати ДБР. Це стосується і особливо тяжких злочинів, скоєних організованими злочинними групами та злочинними організаціями.

Конкурс на зайняття керівних посад в ДБР триває. Вас та ще кількох кандидатів багато хто вважає найбільш імовірними претендентами на перемогу у відборі. Що ви скажете з приводу таких прогнозів?

Скажу, що вони безпідставні. Конкурс ще тільки в розпалі. Правила його проведення не передбачають жодних критеріїв для визначення фаворитів аж до оголошення конкурсною комісією переможців відбору. Тому коли конкурсантів називають «прохідними», «підставними», «заполітизованими» і так далі, це виключно чиїсь суб'єктивні припущення та домисли. «Сенсація», яка створена штучно.

У реальності шанси кожного кандидата, який пройшов попередні конкурсні етапи, залежать виключно від його професійних і особистісних якостей, що перевірятимуться на наступних етапах. Цей конкурс є унікальним за порядком проведення. Такої кількості різноманітних та цікавих тестів ще не було під час жодного конкурсу. Крім того, кандидати пройдуть поліграф та спецперевірку. Я вважаю, що така кількість етапів та їх відкрите висвітлення для громадськості все ж таки дає свої позитивні результати та запобігає недобросовісній конкуренції.

А дискредитація окремих кандидатів, на жаль, прогнозована. Всі, хто працює в «системі», завжди мають бути до цього готовими. У боротьбі зі злочинністю ми з відкритим забралом.

Якщо говорити про відкрите забрало, то як ви, наприклад, прокоментуєте свій трудовий шлях під час президентства Януковича?

Я з 2002 року в органах прокуратури. Як ви розумієте, встигла попрацювати при чотирьох Президентах. Хто б не був «біля керма» країни, я займалася своєю роботою, а не кулуарними інтригами.

І все-таки, як вас оминула люстрація?

Усе просто — я пройшла спеціальну перевірку, передбачену законом «Про очищення влади». Перевірка не виявила жодних підстав застосовувати щодо мене положення відповідного люстраційного законодавства.

Повернемось до конкурсу. На одному з етапів кандидати мали написати есе та публічно захистити своє бачення перших кроків на керівних посадах в ДБР. Як бачите їх ви?

Перш за все — відбір претендентів. Є рівень задач і кредит довіри від громадянського суспільства. Тому досудове розслідування мають здійснювати особи «нового формату». Так, для них обов'язкова бездоганна репутація, високі моральні якості та серйозна база теоретичної і практичної підготовки. Окрім того, кандидатам знадобиться стресостійкість, цілеспрямованість, вмотивованість та здатність фахово протистояти спробам дискредитації з боку «потенційних клієнтів» Бюро.

ДБР не має часу на навчання, зволікання та «п'ятирічні помилки». Саме тому перевагу необхідно віддавати професійним і цілеспрямованим молодим людям. Бюро має ефективно запрацювати вже з моменту перших призначень.

Тож керівництву ДБР належить попрацювати ще й менеджерами з відбору персоналу. Якщо ви робите ставку на людей «нового формату», чи не забракне їм професійного досвіду представників старої школи?

Звісно, не потрібно перетворювати у нав'язливу ідею тренд формування нового органу з нових людей. Взагалі ніколи не можна ігнорувати справді цінний професійний досвід, тим більше в такій специфічній сфері, як правоохоронна діяльність.

Водночас, слова «молодий» і «професійний» для мене не є антонімами. Це цілком сумісні речі. Наприклад, у нашому Департаменті сьогодні працюють молоді фахівці, з новими підходами і методами в роботі, які прийшли із різних правоохоронних органів. І їм точно не бракує професійного досвіду.

Окрім кадрових проблем, які ще завдання має вирішити майбутнє керівництво ДБР?

Особливу увагу треба приділити взаємодії з усіма правоохоронними органами в частині здійснення досудового розслідування та розкриття злочинів. Окремо хотілося б виділити необхідність плідної співпраці з новоствореними антикорупційними органами — НАБУ, САП та НАЗК. В рамках роботи в ГПУ очолюване мною управління вже має досвід вдалої взаємодії з НАБУ. Зокрема, в листопаді цього року успішно проведено спецоперацію з викриття шахрайської схеми на 2 млн. доларів.

Перші кримінальні провадження відкриті за матеріалами НАЗК саме нашим Департаментом. Тільки ефективна координація роботи між ключовими правоохоронними органами дозволить спільно працювати на результат і не провокуватиме штучних конфліктів між відомствами.

Важливо взаємодіяти з громадськими організаціями, активістами, засобами масової інформації. Нині вони мають реальний вплив на реформи, громадську думку та володіють потужною інформаційною мережею, яка здатна реально допомогти Бюро у розкритті та розслідуванні злочинів. Завдяки такій взаємодії можливо досягнути й загального всеохоплюючого висвітлення діяльності та результатів роботи ДБР для відновлення довіри до правоохоронної системи. Це корисно обабіч.

На яких принципах, на вашу думку, має базуватися повсякденна робота ДБР?

Принцип тісної та партнерської співпраці між слідчим, прокурором та оперативним працівником є запорукою успішного розкриття злочину. Я кажу це з практичного досвіду, бо за такою моделлю побудована діяльність за моїм теперішнім місцем роботи. Я пишаюсь колективом, в якому працюю. Це молоді, але досвідчені і професійні слідчі та прокурори, які не рахуються із власним часом, посадами, а всі разом днями і ночами працюють як єдине ціле. Вони самовіддані своїй роботі, плідно взаємодіють з оперативними підрозділами, професійно використовують всі інструменти оперативної роботи, визначені Кримінальним процесуальним кодексом. Саме такою я бачу і роботу ДБР.

Зважаючи на те, ким «опікуватиметься» ДБР, керівники і слідчі Бюро неминуче зіштовхнуться з високими корупційними ризиками. Як бути з цими спокусами?

Насамперед, треба вирішити проблему мотивації співробітників. Посадовий оклад, скажімо, керівників НАБУ складає більше 60 тисяч гривень плюс різні доплати, за рахунок яких сума фактичної зарплати виходить удвічі більшою. У пріоритеті також забезпечення особистої безпеки працівників ДБР, виключення будь-якого впливу на них.

Загалом же важливо розуміти, що справа не лише в зарплатах ДБР-івців, але і в рівні матеріального забезпечення цього органу в цілому. Для максимально ефективної роботи ДБР необхідні сучасні технології. Ми не повинні економити на новітньому обладнанні для оперативно-технічних управлінь, оскільки злочинність йде пліч-о-пліч із технічним прогресом та ІТ-технологіями. На жаль, не всі сьогодні це розуміють, покладаючись лише на людський фактор.

На даний момент вже відібрано 19 конкурсантів, які претендують на одну із посад — директора ДБР, першого заступника та заступника. Тобто за рівних умов хтось може стати директором, а хтось — одним із його заступників, отримавши різні повноваження. Чи не бентежить вас така несправедливість?

Зовсім ні, і несправедливості я тут не бачу. Те, що йде єдиний відбір за єдиними критеріями, говорить про одне: всі троє мають бути професіоналами одного рівня. Звісно, законом передбачена певна службова ієрархія, чітко визначені повноваження директора, першого заступника і заступника та їхня взаємодія. Попри це, керівництво ДБР, яке сьогодні обирається, повинно скласти такий собі тріумвірат для успішної роботи цього органу. Між ними має бути повна координація дій, чітка комунікація. Це єдиний керівний механізм.

Що спонукало особисто вас, Ольгу Варченко, працівника прокуратури, взяти участь у конкурсі на посаду одного з керівників ДБР?

Якихось незвичайних мотивів не було. Як, зрештою, і сумнівів у тому, що треба подавати документи на конкурс. Все своє свідоме життя я присвятила роботі в органах прокуратури та впевнена, що працюю за покликанням. Специфіка роботи в Генеральній прокуратурі є досить близькою до того, чим займатиметься Державне бюро розслідувань. І недарма функції досудового розслідування мають перейти від ГПУ саме до ДБР.

Мені прикро споглядати, наскільки сильно суспільство розчароване правоохоронною системою. Стояти осторонь я не можу і не буду. Добре усвідомлюю, які перші кроки необхідно зробити, щоб ДБР запрацювало швидко та ефективно, і як у цьому допоможе мій досвід.

Якщо вже мова зайшла про ГПУ, то нещодавно до парламенту внесено законопроект про остаточну передачу функцій від Генпрокуратури до ДБР лише в 2019 році. Чи не означає це, що як мінімум два роки з початку роботи Держбюро буде таким собі декоративним органом?

Не означає. У ГПУ на стадії провадження перебувають десятки тисяч справ. Це не просто якісь папірці, котрі можна взяти і перенести в кабінети слідчих нового органу. Це розслідування, які інколи ведуться роками. Щоб ввести нових суб'єктів цих проваджень в курс справи, треба немало часу і зусиль. Передача повноважень в таких масштабах — надзвичайно складний процес, і тут важлива поступовість, аби система досудового розслідування не зазнала колапсу. Але загалом я за те, щоб ДБР розпочало свою роботу вчасно, без зайвих відтермінувань.

Яким чином забезпечити незалежність роботи ДБР, аби воно не перетворилося на інструмент політичного тиску чи переслідування?

По-перше, це питання особистісних якостей. Окрім досвіду та професійних навичок, директор ДБР чи його заступники повинні вміти протистояти цьому політичному чи будь-якому іншому тиску.

Разом з тим, варто розуміти, що якими б харизматичними і непохитними не були керівники ДБР, вони безсилі без підтримки громадянського суспільства. Тільки з довірою і увагою з боку громадян Державне бюро розслідувань може стати дійсно незалежним та ефективним. Зрештою, ніхто не зацікавлений в повноцінній роботі ДБР більше за самих громадян.

Я категорично проти будь-якого втручання в діяльність Бюро або взагалі у правоохоронну діяльність. Кожен має займатись своєю справою. Ми повинні звітувати про свою діяльність лише народу, а не окремим політикам чи «експертам». Необхідно виключити зайвий піар та розголошення даних досудового розслідування. «Пишатись» треба не кількістю затриманих осіб чи повідомлених підозр, а реальними результатами — вироками у цих провадженнях, поновленими правами громадян та відшкодованими збитками. Ми всі це розуміємо, а тепер маємо втілити.

Источник dsnews

Tweet about this on TwitterShare on FacebookShare on Google+

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

code