Півмільярда вимагають від України італійці, з яких Україна хоче стягнути чверть мільярда за харківську трасу

Перегляди: 161

Міністерство юстиції України 21 вересня уклало угоду з міжнародною юридичною фірмою «Withers LLP» (Британія) про юридичні послуги на $391 тис, або 10,32 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро»

58cf9639a6eaf-123

У 2017 р. фірма представлятиме Україну в справах за позовами компанії «Todini Construzioni Generali S.p.A.» (Італія) до Державного агентства автомобільних доріг України у Судовій колегії королівської лави Господарського суду Високого суду правосуддя Англії та Міжнародному арбітражному суді Міжнародної Торгової Палати.

МIНЮСТ-КОШТОРИС

«Todini» у 2013 р. виграла тендер на ремонт двох ділянок автодороги М-03 Київ-Харків-Довжанський за 2,27 млрд грн. у рамках спільного з Світовим банком проекту. Роботи мали виконати до вересня 2014 р.

«Укравтодор» у серпні 2016 р. розірвав договір із «Todini» через систематичне невиконання робіт і став вимагати від неї 227,31 млн грн. за двома гарантіями. У вересні 2016 р. суд наказав відкликати ці вимоги і утриматись від нових, бо фірма планує подати позов про арбітраж проти Держагентства, що вона і зробила у березні 2017 р. Сума позовних вимог склала 193,67 млн грн., очікуються вимоги ще на понад 360 млн грн.

За словами замголови «Укравтодору» Євгенія Бараха, підрядник привіз техніку в Україну, але перевірка з’ясувала, що на об’єкті фактично її працювало значно менше, ніж заявлено.

Держагентство відмовилося платити ПДВ за відсутню техніку, тому фірма шість разів переносила дату введення дороги в експлуатацію, а у квітні 2016 р. взагалі заявила про припинення будь-яких робіт і продала техніку.

Згодом стало відомо, що на початку 2016 р. італійську компанію купила фірма «Prime system KZ» (Казахстан) Оріфджана Шадієва і Садира Махмутова.

За угодою з «Withers LLP», найдорожче коштують послуги партнера Крістофера Коффіна – $762 за годину. Кошторис також включає копіювання по $0,27 за сторінку.

До справи залучать англійських радників Люка Парсонса і Руперта Д’Круза, експерта з французького права Олів’є Лауда та українське юридичне ТОВ «Василь Кісіль і Партнери» Василя Кисіля, Олега Альошина та Олега Макарова.

За даними керівника держпідприємства «Укрдорінвест» Олени Криворучко, проблема з «Todini» була викликана незадовільною якістю робіт та контролюючих суб’єктів. В інтерв’ю «Дзеркалу тижня» вона повідомила наступне:

— Йдеться про проект, який фінансується Світовим банком, — ремонт ділянки траси М-03 “Київ—Харків—Довжанський”. Його реалізація розпочалася в січні 2013-го, загальна вартість — 450 млн дол. Для реалізації робіт на ділянці Лубни—Полтава на загальну вартість порядку 240 млн дол. впродовж півтора року був обраний підрядник — італійська компанія Todini.

— 2014-го вони мали закінчити.

— Так. Що цікаво, іншими складовими цього проекту ніхто не опікувався, усі зосередилися виключно на роботі Todini. І 2013 р. вибірка кредитних коштів була хорошою, порядку 80 млн, наступного року — близько 85. Усі очікували, що й виконання робіт буде на рівні. Але 2015-го розпочалися проблеми — контракт вчасно виконаний не був, і його треба було продовжувати. Тоді виявилося, що контракт підписувався в гривнях, і відповідно до його умов, оплата мала здійснюватися в євро та доларах за курсом 8 і 10 грн відповідно. Звичайно, на той час такого курсу вже не було. Як з’ясувалося потім, 100% виконання робіт підрядник теж не забезпечив. При вибірці у 207 млн із 240 готовність виконаних робіт не дотягала до 70%. Природно, нам ця ситуація здалася дуже підозрілою. Контракт подовжувався п’ять разів, і вже була спроба підрядника просити шосте подовження, а основною статтею його витрат було утримання офісу підрядника в Римі. Сам об’єкт має безліч дефектів. Переговори з підрядником зайшли в глухий кут. Вони приїжджали, намагалися “владнати” це питання з Мінінфраструктури та Укравтодором. Не вийшло. Роботи були зупинені самим підрядником. Подавалися претензії, і в серпні 2016 року контракт розірвали з нашої ініціативи. Але роботи завершити треба, і на відкритому тендері, проведеному за всіма процедурами Світового банку, було знайдено нову компанію. Наш кредитор був шокований не менше ніж ми статусом виконання робіт підрядником, який в інших країнах добре себе зарекомендував, а ось в Україні повівся інакше.

— Вочевидь, в Україні йому дозволили поводитися в такий спосіб.

— Напевно. З одного боку, хтось дозволив їм так поводитися, з іншого — у них були й об’єктивні чинники. Відповідно до наданої Todini фінансової звітності в них справді почалися фінансові проблеми, пов’язані з кризою в європейських країнах. Але чомусь відбилася ця криза саме на українському контракті. І була ціла низка причин, які нас просто змусили цей контракт розірвати.

— На що мають піти інші кошти цієї позики?

— Це ще один цікавий момент. Вибірка коштів здійснювалася виключно на той напрям, який реалізовували Todini. Інші два напрями навіть не починали реалізовувати. Вже зараз ми успішно провели тендер і підписали контракт на 38 млн дол. з підрядником, який реалізовуватиме компонент “Безпека руху”. Йдеться про ремонт і реконструкцію на автодорозі М-12. Тут підписано договір на 18 місяців, до кінця 2018 року ми плануємо завершити цю складову.

Цей кредитний проект також передбачав, уперше за довгі роки, будівництво нової дороги, а не реконструкцію чи капітальний ремонт старої. Йдеться про будівництво об’їзних доріг трьох населених пунктів у Полтавській області (Красногорівка, Покровська Багачка й Полтава), ініціативу, за ідеєю корисну навіть із погляду розвитку місцевої інфраструктури. Але від моменту початку проекту ніхто нічого в цьому напрямі не робив. Тендерної документації та проекту не було, питання землевідведення ніхто не вирішував. А сама по собі процедура землевідведення дуже тривала, трудовитратна, така що потребує чималих зусиль. Ви собі не уявляєте, з якими боями відводилася земля під ці три ділянки. Всі суди не закінчилися дотепер. Вартість цих робіт порядку 150 млн дол., які ніхто навіть не намагався освоїти. У жовтні 2016 року ми підписали контракт із іноземним підрядником, проект уже на стадії реалізації. І його ми також хочемо закінчити наступного року.

— Ви змінили підрядника й для головної складової проекту? 

— Так, замість італійської компанії добудовуватиме ділянку М-3 китайська компанія. Сподіваємося, що вона зможе якісно виконати роботу й буде добросовісним виконавцем, тому що відгуки про китайських підрядників на ринках різні. Але ми принаймні у 2016—2017 рр. зробили все можливе для того, щоб наступного року цей проект із усіма його складовими завершився.

— Ви кажете про усунення симптомів, а як лікувати саму хворобу? Адже роботу підрядників і раніше хтось контролював? Випадкові компанії реалізовувати проекти МФО не приходять. Усе завжди прозоро, публічно, за інструкцією. А в підсумку потрібно переносити строки та переробляти.

— І ми й наші кредитори отримали певні уроки з цієї ситуації. Почасти змінили підходи, почасти підсилили контроль, звернули увагу на аспекти, які раніше здавалися незначними. Наприклад, кожний подібний проект реалізує тристороння команда, що складається з замовника, підрядника та інженера-консультанта. Останні здійснюють технічний нагляд на об’єктах. Як засвідчив гіркий досвід, якість послуг, що надається інженерами, не менш важлива, ніж якість роботи самого підрядника. А питання незалежності інжинірингової компанії від інших учасників процесу виявилося ледь не ключовим для успішної його реалізації. Проект, реалізований Todini, масштабний, і його інженерний супровід розділили між двома компаніями — італійською та французькою. На ділянці, яку вели італійці, кількість дефектів була мінімальною, всі документи були в порядку, усі роботи сертифіковані. На ділянці, за яку відповідали французи, — з точністю до навпаки, уже минув рік від моменту припинення контракту, а французький інженер дотепер не надав звіту про стан справ на об’єкті на момент розриву контракту, тобто на серпень 2016 року.

Нині ми вже розуміємо, що нам важливо не просто знайти хорошого підрядника, а зібрати професійну команду, у якій здійснювався б поточний контроль над реалізацією проектів. Наші кредитори теж змінили своє ставлення до контролю над реалізацією проектів в Україні — практично щомісяця до нас прилітають представники МФО й у робочих поїздках відвідують об’єкти, які будуються за їхні кошти. Після ситуації з Todini контроль став дуже жорстким. Раз на один-два місяці, наприклад, сюди прилітає команда Світового банку, яка складається з експертів, які ніколи не працювали в Україні. На об’єкти ми завжди виїжджаємо без попередження. Команда цікавиться не тільки тим, як виконуються роботи і який реальний, фізичний, прогрес, а й чи дотримуються всі інші складові контрактів — соціальні, екологічні, технологічні. Якщо раніше був моніторинг, то нині це вже пресинг. Усі сили спрямовані на те, щоб завершити проект.

Источник Наші гроші

Tweet about this on TwitterShare on FacebookShare on Google+

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

code