Податковий VoxCheck. Правда та маніпуляції від Романа Насірова

Перегляди: 329

VoxCheck проаналізував тези з інтерв’ю голови ДФС Романа Насірова, які він дав наприкінці минулого року. Виявилось, що головний податківець часто помиляється, використовує невірні дані та маніпулює. Під час перевірки ми знайшли лише два випадки правди з 11 цитат та одну тезу лишили без вердикту.

image-34312

Автори: Максим Скубенко (аналітик VoxCheck), Олена Шкарпова (редактор VoxCheck)

Про мінімальну зарплату

“Сегодня мы считаем, что к весне минимальную зарплату реально поднять до пяти тысяч. А на следующий год – до 7,5 тысяч. Хороший пример – Беларусь. Пока они смотрели за тем, что мы делаем, подняли зарплату в стране до $500 в эквиваленте. А чем Украина отличается от Беларуси?” (Джерело – Лівий Беріг)

Маніпуляція. Перш за все, ані середня, ані мінімальна зарплати в Білорусі не дорівнюють $500. З 1 січня 2017 мінімальна зарплата в Білорусі становитиме $135 (або 265 рублів). Середня зарплата по країні становить близько $365, хоча по Мінську справді приблизно $500 (1008 білоруських рублів).

Підвищення мінімальної зарплати до 5 тис грн, тоді як середня зарплата за 11 міс. 2016 становила 5070 грн, означає, що суттєво мала б зрости і продуктивність праці та збільшитись фінансові результати компаній (що малоімовірно зробити у наказному порядку), або ж практично всі отримуватимуть заробітну плату близьку до мінімального рівня, принаймні легально. Збільшення обмежень (зокрема розміру зарплати) за незмінного рівня контролю за дотриманням цих обмежень зазвичай веде до зростання тінізації.

Про тіньову економіку

“В Украине существует большая проблема: у нас в стране нет четкой аналитики теневого рынка. Во многих государствах такой анализ делают преимущественно министерство экономики либо министерство финансов. И наше ведомство поднимало данный вопрос неоднократно” (Ділова Столиця)

Неправда. Розрахунки тіньової економіки регулярно робить Мінекономрозвитку, а окрім нього – Національний інститут стратегичних досліджень, Міжнародний центр перспективних дослідженьта інші. Дані дещо відрізняються залежно від методології розрахунку, але аналітика з цього приводу в Україні точно є, тим більше – від Мінекономрозвитку.

(Репліка журналіста): И все-таки формулировка “доля теневой экономики в ВВП страны” существует…

(Роман Насіров) <…> Что касается зарплат, я бы не сказал, что они в тени: отчасти это манипуляции. Я часто привожу простую статистику. В Украине официально трудоустроено всего 10,5 млн людей. Хотя, исходя из населения в более чем 42 млн, должно быть около 20 млн человек. Но часть их трудоустроена де-юре как частные предприниматели. Тогда это уже не совсем тень, а некая сероватая зона, так как определенный процент из них — наемные работники.” (Ділова Столиця)

Без вердикта. Насіров наводить правильну статистику (окрім 20 млн, які нібито мають офіційно працювати), але випускає частину інформації. Пояснимо чому.

Наведене Насіровим число офіційно працевлаштованих найманих працівників майже правильне – 10,3 млн осіб. Проте, за перше півріччя 2016 року (останні наявні дані на момент інтерв’ю) кількість зайнятого населення склала 16,2 млн осіб. До неї, окрім найманих працівників, входять 4 млн осіб зайнятих неформально та близько 1,9 млн фізичних осіб-підприємців. Разом з безробітними в країні (1,6 млн людей) кількість населення, яке є частиною робочої сили, тобто могло б працювати, 17,8 млн. Чому Насіров вважає, що 20 млн людей з 42 млн мають працювати – нам складно сказати.

Чи є ФОПи інструментом зниження податкового навантаження? Так, у тому сенсі, що з доходів за виконання однакової роботи ті, хто працевлаштований на загальних підставах, та ФОПи сплачують різний обсяг податків. Насіров називає це “сіруватою зоною”, а не тінню. Можливо, через те, що це просто інша (до речи, законна) форма отримання доходів.

Але він не говорить про зарплати, які виплачуються в конвертах і які є складовою сірої економіки. Тому говорити, що в Україні немає тіньових зарплат – неправильно.

«Внутренний НДС увеличился с 8 млрд грн в месяц до 12 млрд грн. А НДС на таможне с 9-11 млрд грн (в зависимости от сезонности) до 16 млрд грн в месяц» (Ділова Столиця)

Перебільшення. За казначейськими звітами про доходи, надходження від внутрішнього ПДВ в середньому зросли з 9 млрд (2015 рік) до 11,3 млрд грн (11 міс. 2016 року) на місяць. Надходження від імпортного ПДВ в аналогічному періоді в середньому зросли з 11,6 млрд до 14,8 млрд грн на місяць.

Отже, зростання не таке значне, як намагається показати пан Насіров. До того ж, зростання доходів від імпортного ПДВ є наслідком не лише роботи фіскальних органів, а й зміни валютного курсу та світових цін, зростання споживчого та інвестиційного попиту на імпортні товари, скасування імпортних обмежень (додаткового мита) та запровадження зони вільної торгівлі з ЄС.

Довідково: Якщо враховувати бюджетні відшкодування, то чисті надходження від внутрішнього ПДВ дещо інші: зростання в середньому з 3,3 млрд грн до 4,8 млрд. грн на місяць.

“Полтора года назад ГФСУ анализировала, какая часть НДС может находиться в тени (так как ранее существовали фиктивные предприятия и налоговый кредит). Мы полагали, что лишь около 20% НДС в тени. Но когда в начале 2015 года предприняли ряд мер по детенизации уплаты НДС, вскоре поняли, что этот процент был в действительности больше. Потому что при таком же уровне экономики и при том, что ВВП поднялся всего приблизительно на 1,5% (по разным сводкам), уплата НДС на внутренние продукты выросла почти на 50%. Постепенно с 8 млрд грн в месяц мы дошли до того, что сейчас собираем свыше 12 млрд грн.” (Ділова Столиця)

Маніпуляція. Підвищення надходження ПДВ відбулося за рахунок багатьох факторів, наприклад, запровадження системи електронного адміністрування ПДВ, збільшення світових цін, зростання споживчого та інвестиційного попиту, девальвації. Тобто не обов’язково через детінізацію. Порівняння реальної зміни ВВП і номінального зростання ПДВ не є коректним, бо не враховує зміну рівня цін, а у 2015 році значну роль у підвищенні надходжень від ПДВ відіграв саме високий рівень інфляції. Доки не проведено ґрунтовний аналіз, некоректно робити такі категоричні твердження (щодо провідної ролі детінізації).

Сумарний обсяг ПДВ на внутрішні товари виріс не на 50%, а на 30% (зі 96,6 млрд за 11 місяців 2015 до 125 млрд грн за аналогічний період 2016 року без врахування бюджетного відшкодування).

Щодо решти наведених даних, як ми вже писали вище, надходження ПДВ за місяць зросли в середньому з 9 млрд до 11,3 млрд грн на місяць без врахування бюджетного відшкодування та з 3,3 млрд грн до 4,8 млрд з урахуванням відшкодування.

Про податки в Україні та Європі

“…если сравнивать европейские и украинские налоговые ставки, то наши достаточно низкие” (Ділова Столиця)

Правда. За дослідженням PWC в Україні загальне податкове навантаження складає 51,9%, тоді як середнє по ЄС та Європейській асоціації вільної торгівлі – 40,3%. Але в зазначеному дослідженні не враховано зниження в Україні ставки ЄСВ в 2016 році до 22%, тобто фактично вдвічі. Тобто Насіров правий, зараз загальне податкове навантаження в Україні нижче за середнє по Європі.

Про місцеві бюджети

«Полтора года назад местные бюджеты получали 5-6 млрд грн в месяц, а в августе текущего года —15 млрд» (Ділова Столиця)

Неправда. Півтора роки тому (січень-червень 2015) надходження до місцевих бюджетів склали 55 млрд грн (без трансфертів) або в середньому 9 млрд на місяць. З урахуванням трансфертів – 133 млрд або 22 млрд грн на місяць.

За 11 місяців 2016 року місцеві бюджети отримали 152 млрд грн без трансфертів та 322 млрд з урахуванням трансфертів, тобто в середньому відповідно 14 та 29 млрд грн на місяць.

Тобто, надходження до місцевих бюджетів зросли не втричі, як говорить Насіров, а на близько 55% без врахування трансфертів та 32% з урахуванням. Окрім того, наведені дані є номінальними та не скоригованими на інфляцію.

Про одеську митницю

Из 25 регионов Одесса – на 21 месте, четвертая с конца по выполнению поставленных задач. Это при том, что доля Одесской таможни в наполнении бюджета не очень-то и велика – около 6-6,5%. И когда другие показывают в среднем 15% перевыполнения поступлений, то за Одессой числится где-то 8% невыполнения нормы. Это – первая проблема. Вторая – вопрос ускорения таможенного контроля. (Лівий Беріг)

Неправда та маніпуляція. VoxCheck проаналізував виконання цільових показників надходження митних платежів для митниць ДФС з травня по жовтень 2016 року (інтерв’ю вийшло в листопаді 2016 року).

За виконанням поставлених задач у жовтні Одеса (як регіон) була на 14 місці, а не на 21. За проаналізований період, її позиція у рейтингу періодично змінювалися.  Так, на 21 місці вона була лише в травні. У червні – 23 місце, а з липня  покращила результат, і по вересень трималася на 17-18 місцях.

Неправда, що частка Одеської митниці в наповненні бюджету була 6 – 6,5%. У травні-жовтні вона коливалася від 7% до 8,6%. Крім того, саме твердження є маніпулятивним, адже Одеса – в першій п’ятірці за наповненням бюджету митними платежами, її випереджають лише місто Київ, Київська та періодично Дніпропетровська області.

Неправдиві дані стосовно недовиконання планів Одесою та перевиконання іншими митницями. З травня по вересень середнє недовиконання за всіма 25 регіонами – 14,5%, водночас за аналогічний період Одеса недовиконала план на 27%. У жовтні ситуація покращилася – середнє недовиконання 6%,  Одеса показала 7,5%. Крім того, Одеса – далеко не найбільш злісний порушник планів. Наприклад, за травень – жовтень середній відсоток недовиконання склав: у Херсоні – 58,8%; у Запоріжжі – 37,6%;  у Києві – 20%. В Одесі цей показник складає 24,1%.

Див. розрахунки тут, джерело інформації – тут.

Последний случай с контрабандой сигарет у нас был как раз на Одесской таможне. Девять контейнеров с сигаретами из Грузии зашли в Одесскую таможню и были оформлены как псевдотранзит…

Правда. Такий випадок справді був. Станом на листопад це був останній відомий випадок контрабанди цигарок, хоча після інтерв’ю Насірова (24 листопада) митники затримали ще декілька нелегальних вантажів із цигарками. Враховуючи, що значна частина торгівлі морем йде через Одесу, не дивно що саме там, а не припустимо у Києві перехоплюють таку контрабанду.

Про податкову реформу

Налоговая реформа – это инструмент регулирования экономических процессов, инструмент стимулирования. На сегодняшний день самая большая проблема не в ставках и не в администрировании, а в дефиците Пенсионного фонда. (Лівий Беріг)

Маніпуляція. Дефіцит Пенсійного фонду справді існує, але його наявність навряд чи напряму стосується спрощення адміністрування податків. Незважаючи на певне покращення, українська система оподаткування досі заплутана та  залишає простір для суб’єктивізму податківців. Полегшення адміністрування сприятиме легалізації бізнесу і, відповідно, збільшенню надходжень зокрема до Пенсійного фонду.

Про лібералізацію/реформу податкової системи

Цього року ми досягли надзвичайних результатів. Було проведено системну реформу податкової та митної служб. Як результат, дуже значне збільшення надходжень на 30% до бюджетів усіх рівнів, а це – понад 6 млрд доларів. (пост в Facebook)

Перебільшення. Статистика майже правильна, податкові надходження до зведеного бюджету за 11 місяців 2015 року склали 452 млрд грн, а за аналогічний період 2016 року – 585 млрд грн. Тобто зростання склало 133 млрд грн (29%), або ж 5,2 млрд доларів за середньорічним курсом НБУ.

Таке зростання показників відбулося значною мірою за рахунок макроекономічних чинників – зростання імпорту (як у доларах, так і в гривневому еквіваленті за рахунок девальвації), інфляції, коливання світових цін. Окрім того, наповненню бюджету сприяли зростання ефективної ставки ПДФО і заробітних плат, запровадження системи електронного адміністрування, підвищення ставок акцизів. І хоча системної реформи податкової та митної служб не було, але позитивні зміни особливо в частині адміністрування податків справді відбулися.

Источник voxukraine

Tweet about this on TwitterShare on FacebookShare on Google+

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

code