Проблеми екології: що обіцяють українські політики

Перегляди: 95

Україну останнім часом накрив чи то осінній туман, чи то смог. У соціальних мережах з'явилася інформація про високий рівень забруднення повітря оксидом вуглецю. Водночас у Центральній геофізичній обсерваторії спростували інформацію про велику концентрацію шкідливих речовин у повітрі, а в уряді запевнили, що у них немає інформації про аномальне забруднення в Києві та інших містах

97563-1_uk_normal

Навіть якщо загрози здоров'ю громадян зараз немає, варто сказати, що екологічна безпека – загалом не найсильніший напрямок роботи української влади. Серед населення не проводиться кампанія щодо необхідності сортувати сміття, в містах періодично виникає «сміттєвий колапс», йде вирубка лісів, «зелена» енергетика активно розвивається лише останні кілька років.

«Слово і Діло» зібрало обіцянки нової та попередньої влади, щоб подивитися, що зробили і мають намір зробити політики в області екології.

Відмова від пластика і моніторинг викидів на підприємствах: що обіцяє Зеленський і Кабмін

У передвиборчій програмі президента Володимира Зеленського темі екології присвячено два абзаци: «Екологія країни – інвестиція в майбутні покоління. Запровадження європейських стандартів промислового і продовольчого виробництва. Україна повинна стати світовим екологічним продовольчим супермаркетом. Сортування і переробка сміття, відмова від пластику, контроль вирубки лісу, забруднення річок, виснаження чорноземів – наш внесок у майбутнє країни».

Під час пресмарафону президент підтвердив, що підтримує відмову від пластику, і сказав, що питання відмови від пакетів можуть порушити найближчим часом.

В уряді Олексія Гончарука питаннями екології буде займатися об'єднане відомство – Міністерство енергетики та захисту довкілля, яке очолює Олексій Оржель. У програмі Кабінету міністрів є великий блок обіцянок, які стосуються екології. Зокрема, обіцяють:

  • посилити контроль та відповідальність за порушення у сфері екологічного законодавства;
  • запровадити систему автоматичного моніторингу викидів на підприємствах;
  • створити систему збору, аналізу та поширення даних про стан повітря;
  • впровадити планові перевірки суб'єктів господарювання відповідно до ризиків для навколишнього середовища, а також створити реєстр підприємств, які впливають на навколишнє середовище;
  • підготувати на основі директив ЄС пакет законів, щоб унормувати поводження з відходами;
  • посилити відповідальність за несанкціоноване поводження з відходами;
  • запровадити систему моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів.

Крім того, Кабмін обіцяє створити національну систему адаптації до зміни клімату, а також допомогти громадянам підготуватися до наслідків таких змін (зокрема, організувати проведення необхідних досліджень).

«Батьківщина» обіцяє зменшити забруднення навколишнього середовища

У партії «Батьківщина» в передвиборчій програмі цікава обіцянка – зменшити забруднення навколишнього середовища. Причому подробиць, якими шляхами збираються вирішити цю проблему, в програмі немає. Також у партії є обіцянка вирішити проблему зі сміттям.

Обіцянки стосовно екології давала і партія «Слуга народу»: запровадити кримінальну відповідальність за грубі порушення правил поводження з відходами та створити законодавчі стимули для будівництва сміттєпереробних заводів.

Багато обіцянок з екології у свої програми записали депутати-мажоритарники, вони всі ще в процесі виконання, адже нова Верховна рада працює тільки півтора-два місяці. В'ячеслав Медяник обіцяв посилити контроль за викидами промислових і енергетичних підприємств. Схожа обіцянка у Романа Каптелова – наполягати на розробці і реалізації жорстких вимог до відповідальності великих промислових підприємств за забруднення навколишнього середовища (у своєму окрузі №36).

Сергій Штепа теж обіцяв на законодавчому рівні вирішити проблему забруднення навколишнього середовища та погіршення екології через неконтрольовані викиди на заводах Запоріжжя.

Антон Яценко взяв на себе зобов'язання обмежити забруднення повітря і води, а Олексій Мовчан – тільки домагатися вирішення цієї проблеми. Артем Дубнов захищатиме об'єкти природно-заповідного фонду свого округу (№213) від знищення і забруднення.

Однакова обіцянка є в програмах Анни Лічман і Євгена Пивоварова –домагатися ухвалення національної програми щодо поліпшення екології. Максим Березін має намір здійснювати законодавчу підтримку обмеження викидів і застосування передових технологій в очищенні повітря.

Наталя Піпа повинна розробити законодавство про механізм поліпшення екологічної ситуації у великих і малих містах. Олександр Дубинський має намір особисто внести законопроєкт «Про обов'язки бізнесу компенсувати збиток екології та здоров'ю людей».

Іван Чайківський обіцяв виборцям підтримувати і розвивати екологічні проєкти, а Юрій Шаповалов – домогтися, щоб в місцевих бюджетах залишалося 80% від екологічного податку.

Багато мажоритарники в програмах зробили акцент на боротьбі зі «сміттєвою проблемою». Хороша обіцянка у Ольги Василевської-Смаглюк – підвищити рівень обізнаності населення про сортування і переробку сміття. Дмитро Шенцев теж виступає за екологічний розподіл сміття і обіцяв це забезпечувати.

Ігор Гурдій та Максим Гузенко обіцяли боротися з несанкціонованими стихійними звалищами. Олександр Ткаченко обіцяв домогтися створення мережі легалізованих звалищ із застосуванням новітніх технологій утилізації сміття.

Проблемою сміття також обіцяли займатися Віктор Балога, Сергій Колебошин, Георгій Мазурашу, Роберт Горват, Микола Галушко, Дмитро Нальотов, Павло Мельник.

Мери масово обіцяли побудувати сміттєпереробні заводи

Побудувати сміттєпереробний завод – просто топова обіцянка серед мерів, причому досі її ніхто не виконав.

Мер Івано-Франківська Руслан Марцінків давав таку обіцянку в квітні 2017 року, мер Чернігова Владислав Атрошенко – в жовтні 2015-го. Причому торік Атрошенко заявив, що питання будівництва заводу зависло. За його словами, в умовах нинішнього законодавства сміттєпереробний завод не буде таким, що окупається. У червні цього року він сказав, що проєкт можна буде реалізувати за умови змін у законодавстві: або формування державного спецфонду за податками на виробників упаковок, або за рахунок зеленого тарифу.

Побудувати сміттєпереробне підприємство обіцяв в 2017 році Олександр Симчишин. Міський голова Хмельницького заявив, що проєкт мають намір реалізувати до 2022 року. На початку минулого року міська влада оголосила конкурс на виготовлення техніко-економічного обґрунтування будівництва комплексу. Станом на листопад 2018-го стартував процес виготовлення проєктно-кошторисної документації. Час виконати обіцянку в Симчишина ще є, поки ж – в процесі.

У харківського мера Геннадія Кернеса у виконанні обіцянки побудувати сміттєпереробний комплекс більше прогресу. У травні минулого року на околиці міста Дергачі вже йшло будівництво. Мер Житомира Сергій Сухомлин дав аналогічну обіцянку тільки в березні цього року: «У нас в Житомирі є велика проблема зі сміттям. Але до кінця цього року ми плануємо побудувати і відкрити новий сучасний сміттєпереробний завод. Сподіваюся, він буде першим в Україні». До кінця року залишилося буквально два місяці, але поки немає новин про те, що завод побудований.

Андрій Садовий вже свою обіцянку провалив: мер повинен був побудувати завод за три роки, до літа 2019-го, але проєкт не реалізований. У червні минулого року було підписано угоду про надання Львову 35 млн євро на реалізацію проєкту поводження з твердими побутовими відходами. За словами Садового, роботи з будівництва сміттєпереробного комплексу повинні початися в 2018-му.

Наприкінці минулого року міська влада заявила, що за два роки у Львові має запрацювати завод з переробки відходів. Він буде першим в Україні, побудованим за європейським зразком, і працюватиме за технологією механічної та біологічної переробки. Зважаючи на те, що в цьому році завод не з'явився, обіцянку за термінами провалено.

Андрій Райкович теж провалив обіцянку реалізувати проєкт з будівництва сміттєпереробного заводу, але у мера Кропивницького зовсім сумна ситуація. Зобов'язання він взяв на себе в вересні 2015 року, і досі для будівництва не знайдено інвестора. «Я вивчав питання щодо будівництва сміттєпереробного заводу в Кропивницькому. Поки немає реальних інвесторів, які побудували б його тут. Треба розуміти, що для цього необхідні значні кошти. Наразі єдиний вихід – дегазація», – повідомив секретар міської ради Андрій Табалов. З огляду на те, що місцеві вибори вже в наступному році, а питання будівництва взагалі не зрушилося з мертвої точки, обіцянку не виконано.

Як проблеми з екологією вирішувала попередня влада

Народний депутат VIII скликання Степан Івахів обіцяв ще в передвиборчій програмі ініціювати збільшення штрафних санкцій за забруднення навколишнього середовища. Але за роки роботи у Верховній раді Івахів відповідних законодавчих ініціатив не подав.

Сергій Рудик не зміг змусити парламент VIII скликання ухвалити пакет екологічних законопроектів«Насамперед: про повну заборону пластика і поліетиленових пакетів і запровадження кримінальної відповідальності за забруднення наших річок і підробку продуктів дитячого харчування», – говорив він у вересні 2018-го. Законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння збереженню водних об'єктів і моря» на голосування так не виносився, як і ініціатива про зменшення кількості пластикових пакетів у громадському обігу.

Володимир Парасюк виконав обіцянку підготувати законопроект про збільшення штрафу за незаконне вивезення сміття в 100 разів. Однак користі від цього все одно не було – законопроєкт був знятий з розгляду. Також і Олег Недава реалізував обіцянку зареєструвати законопроєкт про стабілізацію екології Донбасу. Однак проєкт закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері поводження з відходами для запобігання негативного впливу відходів кінцевого споживання продукції на навколишнє середовище» був теж знятий з розгляду.

Дмитро Шпенов виконав обіцянку сприяти ухваленню закону про екологічну безпеку. Три роки тому парламент схвалив проєкти законів «Про стратегічну екологічну оцінку» і «Про оцінку впливу на навколишнє середовище», що спрямовані на вдосконалення механізму екологічного контролю за діяльністю господарюючих суб'єктів. Нардеп голосував «За».

Кабінет міністрів Володимира Гройсмана відповідно до програми діяльності повинен був гармонізувати законодавство з директивами Євросоюзу з біорізноманіття, оцінці атмосферного повітря, викиди газів, поводження з відходами. Але зробити це не вдалося: до кінця терміну роботи уряду не всі потрібні законопроекти були остаточно схвалені Радою.

Крім того, колишній міністр екології Остап Семерак не виконав обіцянку створити загальнодержавну автоматизовану систему екологічних даних. Минулого року було схвалено її концепцію, а також зроблено замовлення на розробку програмного забезпечення. Але в повному обсязі система так і не встигла заробити. Водночас Семерак виконав обіцянку запровадити механізми оцінки наслідків впливу громадських і приватних проєктів на навколишнє середовище. Міністерство розробило відповідний законопроект, наприкінці 2017 року він набув чинності.

Олександра Худякова

Источник slovoidilo

Tweet about this on TwitterShare on FacebookShare on Google+

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

code