ProZorro.Продажі на 10% ефективніші, ніж стара система аукціонів, — ФГВФО

Перегляди: 555

Тарас Єлейко та Ілля Михайлов розповідають про досягенння та подальший розвиток системи ProZorro.Продажі у стінах Фонду гарантуванння вкадів фізичних осіб

70_main_ukr

Фото: Наталія Кравчук

ProZorro.Продажі святкують річницю: для чого створили систему і куди рухатимуться електронні аукціони з продажу майна ліквідованих банків.

У Фонді гарантування вкладів фізичних осіб 22 червня відмітять річницю з дня підписання меморандуму про створення  проекту ProZorro.Продажі – системи публічних електронних аукців з продажу активів банків, які знаходяться у стані ліквідації.

НВ Бізнес зустрівся з т.в.о. директора департаменту консолідованого продажу активів Тарасом Єлейко та керівником відділу організації та моніторингу процесів даного департаменту Іллєю Михайловим. Саме ці люди взяли на себе відповідальність за статегію та тактику розпродажу майна, що тримає на своєму балансі Фонд гарантування – більше 400 млн грн. Ми поговорили про те, як починалися ProZorro.Продажі, про досягнення і подальші плани.

— Що наразі може святкувати ProZorro.Продажі?

Єлейко: — Коли ми прийшли у 2016-му, то побачили, що перед нами стоять  масштабні завдання, якщо ми хочемо не просто запустити активний продаж активів банків, що ліквідуються, а робити це прозоро і максимально ефективно. В управління Фонду передано  активи, балансовою вартістю 470 млрд грн. І, на жаль, не найкращої якості, про що свідчить їх незалежна оцінка, яка ледь перевищує 100 млрд грн. Це досить специфічні активи, адже 80% із них – право вимоги за кредитами. При цьому на їхній продаж у нас є всього три роки. Оскільки законодавчо банки ліквідуються протягом 5 років, криза почалася у 2014-му, а ми були створені на початку 2016.

— Що зробили в першу чергу?

— Ми почали відкривати всю інформацію, яка не містить банківської таємниці про активи. До цього кредити продавалися із зазначенням суми боргу і номеру кредитного договору. Прийняти рішення про купівлю такого активу, опираючись на таку інформацію, вочевидь, було дуже складно. Також для великих активів ми почали робити додаткові презентації для інвесторів. Наступний крок – був сам процес продажу активів,так звана «остання миля»).

— Якщо говорити про інформацію, Фонд і зараз не так багато дає. Залишилися кредитори банку, яким не повернули гроші, які мають право вимагати контролю за продажем цих активів, але вони не повної інформації. Фонд лише нещодавно почав публікувати інформацію, яке майно вони здають в оренду.

— Фонд — це державна установа. Коли в країні падає за рік половина банківської системи, в якій працювала велика кількість людей, була шалена кількість процесів, і все на різних операційних платформах працювало. То спершу це все треба було звести до купи. А досвіду роботи з такими масивами даних в Україні державні інституції не мали.

Мало того, Фонд взяв на себе функцію координації судово-претензійної діяльності за всіма банками, що ліквідуються. Мова йде про декілька сотень тисяч судових справ. І все це треба було розгортати максимально швидко.

— І все ж таки ми не можемо не говорити про зловживання. Які схеми ProZorro.Продажі перекрили?

— Коли ми почали будувати процес, було три питання, які ми мали вирішити. З розкриттям інформації плюс-мінус ми справилися. Ми оприлюднили активи всіх банків всіх категорій на нашому веб-сайті і на їхніх веб-сайтах ще у травні минулого року.

— По-друге, питання проходження. В рамках нормативно-правових актів побудований максимально зрозумілий прозорий процес проходження активу від банку до моменту його виставлення на продаж. Зараз втрутитися у цей процес не можливо.

І, останнє питання – біржі, які продають активи. Стало зрозуміло, що всі наші старання будуть марними, якщо ми не наведемо лад з останньою ланкою. Вони продавали активи, а скарг отримували пачки, бо у когось не натискалася кнопка на біржі, або, коли були якісь особливо цікаві активи, то когось не реєстрували, додзвонитися до бірж було важко в певних непоодиноких випадках.

Головне досягнення ProZorro.Продажі — це насправді прозорість, якої не мав ФГВФО за старої системи

Михайлов: — Ми отримували дуже багато сигналів з ринку, що суб'єктивно або об'єктивно хтось щось не може зробити. Але головне, що не було єдиної бази даних, до якої були б підключені всі електронні майданчики. Будь-який електронний майданчик на той момент був сам собі базою даних, сам собі оператором, сам собі програмістом і працював на власному програмному забезпеченні. І на кожну скаргу ці майданчики нам відповідали, що у них все було добре.

Єлейко: — Стара система працювала так. Коли ми визначали біржу і давали їй актив на продаж, вона була ексклюзивним продавцем даного активу. Тож вона сама реєструвала всіх учасників, сама знаходила покупців. Тобто ставала брокером даного активу. А біржа не може одночасно в собі об'єднувати всі вищезгадані функції. Брокер не може сам проводити торги, тому що може мати зацікавленість впливу на торги (або конфлікт інтересів).

— Був час, коли СЕТАМ, яка займається реалізацією арештованого майна і продажем активів працюючих банків у т.ч., коли лише заговорили про створення ProZorro.Продажі, там виступали проти такої ініціативи. І наразі участі не беруть. У чому проблема? Ці всі біржі-брокери вам ставили палки в колеса?

Михайлов: — Були різні моменти. Не аплодували точно, бо ламалася «стабільна бізнес-модель».

СЕТАМ був акредитований як електронний майданчик до впровадження проекту ProZorro.Продажі. СЕТАМ весь час продавав активи через власну систему. У них теж були певні організаційно-технічні труднощі, на які скаржилися учасники. У жовтні минулого року була акредитація майданчиків. СЕТАМ не виявив бажання долучитися до нової системи і продовжував залишатися у старій і на момент прийняття рішення про переведення всіх торгів в систему ProZorro.Продажі вони не виявили бажання до неї долучитися. Долучення до новоствореної системи означало би гру за єдиним регламентом, а в СЕТАМ був свій, яким вони керувалися.

Учасники торгів експериментують із аукціонами, але ми також можемо «грати» в цю гру

— То які маєте результати роботи, який у вас показник ефективності?

Єлейко: — Я б виділив три показники. Перший – ми забезпечили продаж активів на понад один мільярд гривень. По-друге, ціна реалізації в процесі торгів зростає у середньому більш ніж на 10%, що перевищує аналогічний показник старої системи. Тобто від плюс-мінус тих самих активів ми отримуємо більше коштів. Третє, система справді прозора, суттєво зменшилась кількість скарг, що не можна взяти участь в торгах, що погано працює система.

З іншого боку, з’явилося море рішень судів, якими забороняють проводити торги. При старій системі не було майже таких рішень, а зараз кожного тижня  надходять пачки рішень «заборонити проводити торги». Для нас це показник, ми розуміємо, чому з'явилися ці рішення. Тому що вплинути на хід торгів вже немає можливості.

— Хоча учасники, мабуть, експериментують?

— Так, наприклад, була така стратегія: реєструвалися, піднімали надвисоко ціну в ході торгів, потім не розраховувалися, торги ніби зривалися – таким чином, фактично відстрочували фактичний продаж активу. Але ми теж робимо висновки. Внесли зміни у правила, і зараз можна реєструватися, вигравати аукціон і не розраховуватися, але є 5% гарантійного внеску, який в такому випадку перераховується банку. Тож ми раді всім, хто  "братиме участь" у торгах за такою схемою, втрачаючи ці 5%.

Шахрайство на операційних рівнях не є проблемою ProZorro.Продажі. На такі речі ми реагуємо, але вони будуть завжди певною мірою присутні

— Є історія: учасник торгів чесно переміг на ProZorro.Продажі, коли дійшла мова до документації та реквізитів для оплати за лот, то ліквідатор банку з наданням цієї інформації затягував аж поки сам боржник не погасив свій борг перед банком, таким чином повернувши собі заставне майно. При цьому, боржник також брав участь у торгах, очевидно, намагаючись викупити його за меншу, ніж кредит, ціну.

Михайлов: – Згідно нормативно-правових актів, боржник має право погасити свій борг на будь-якому етапі, аж до моменту укладання угоди купівлі-продажу і переходу прав власності третій особі, яка стала переможцем на торгах, предметом яких був цей актив. Тому однозначно стверджувати, що зацікавлені особи, з точки зору отримання грошової винагороди, тягнули, щоб боржник погасив, ми не можемо. Фонду головне щоб заходили гроші, і чим більше, тим краще.

Якщо ця система сама по собі стимулює позичальників бігти і гасити свої борги, щоб їхня застава не продавалася третім особам, то це теж грошовий потік до Фонду, в якому ми так само зацікавлені.

У цьому випадку ми продавали право вимоги за кредитом. Право вимоги рідко майже ніколи не продається вище номіналу. В середньому, ціна продажу прав вимоги складає 27% від заборгованості. Тому такі випадки для Фонду є дуже корисними, бо боржник погашає борг повністю. І це не є проблемою процесу продажу, ці речі відбуваються на операційних рівнях, коли можна документ заховати. Звичайно, ми на них реагуємо максимально швидко, але подібні речі будуть завжди певною мірою присутні.

— Ви не так давно змінили систему торгів, відмовилися від оцінки майна. Чому прийняли таке рішення?

Єлейко: — Рішення про стартову ціну ми приймали у відповідності до юстованої методики оцінки, але завжди це було підставою для звинувачень у суб'єктивності, якою б не була запропонована стартова ціна. Кредитори банків казали, що занадто дешево і ми все продаємо за копійки. А ринок казав, що ми хочемо занадто дорого і нічого купити не можна. Це все забирало дуже багато ресурсів і часу. Тому прийняли рішення нічого не оцінювати, стартувати з балансової  заборгованості за правами вимоги. Виставляємо за 100%, не продається – знижуємо стартову ціну на 10%. Індивідуальні права вимог торгуються до 30% від заборгованості, після досягнення цього рівня, цей актив буде продаватися вже у складі пулів активів.

— У вас лишилося два роки, щоб реалізувати активи більшої частини виведених з ринку банків. Якими будуть подальші стратегічні кроки, щоб виконати завдання?

Михайлов: – Один із елементів цієї стратегії, це перехід на торги з номіналу. Це перенесення оцінки активу з сфери компетенції Фонду на плечі ринку.

Друга складова – впровадження системи голандських аукціонів, яка вже зараз працює, але поки дуже сильно розтягнута у часі. Ми вже зараз торгуємо циклами, де перші торги — стартова ціна, і на кожних наступних, які відбуваються не раніше, ніж через 7 робочих днів, ціна автоматично знижується на 10%. В рамках вдосконалення існуючої моделі голландських аукціонів, часовий проміжок буде скорочений. Тобто, ми будемо не місяцями перевиставляти на повторні торги активи, а скорочувати цей період для того, аби вкластися в обмежені строки ліквідації.

Єлейко: – Зараз працюємо спільно з Національним банком, щоб спробувати через міжнародних радників з продажу активів продати два пули активів, з балансовою вартістю 13 млрд грн. Це окремий проект. Ми хочемо  в рамках найкращих світових практик міжнародного ринку боргових зобов'язань виставити на продаж пули  активів, які знаходяться в заставі Національного банку під кредитами рефінансування, дати до них доступ, як українським, так і всім зовнішнім гравцям.

— Ви для цього будете якийсь майданчик залучати?

– Вже залучено двоє радників з продажу активів. Робота досить активно ведеться, починаючи ще з середини минулого року. Очікуємо, що в середині літа вже виставимо на продаж ці два пули.

— Що це за активи?

— Це два пули кредитів у заставі НБУ у 8-ми банках. Це виключно кредити великих юридичних осіб.

— Чула ви ще плануєте запускати якісь електронні кімнати?

Михайлов: – VDR, віртуальна кімната даних. Певним чином вже реалізований цей інструмент. Зараз, коли ви приходите в банк, підписуєте угоду про нерозголошення, аби отримати доступ до інформації, що містить банківську таємницю, то вам на комп'ютері показують скановані оригінали всіх документів, що містяться у кредитній справі, яка вас зацікавила з точки зору придбання. Наступним етапом еволюції VDR стане переміщення цієї точки доступу до інформації з кімнати у банку у віртуальний простір. Звісно, належним чином забезпечивши захист та, попередньо підписавши  ті самі угоди про нерозголошення. Щоб людина з будь-якої точки світу могла через захищені канали доступу так само подивитися всі ці документи.

— Згадуючи про перипетії із судами, які ви зараз маєте, Фонд гарантування а також міжнародна антикорупційна організація Transparency International почали публічно говорити про цю проблему. А які кроки ви робите, щоб себе убезпечити від нереформованої судової системи?

— По-перше, діюче законодавство про систему гарантування  прямо забороняє накладати будь-які обмеження на продаж активів. Тобто суди, коли приймають такі рішення, діють в супереч діючому законодавству, на підставі своїх внутрішніх переконань. Ми провели роботу спільно з НБУ і міжнародними фінансовими інституціями стосовно ідентифікація слабких місць у діючому законодавстві і підготували пакет змін, які дозволять ці ризики або повністю зняти, або звести до мінімуму. Ми передали свої напрацювання до міжнародних фінансових інституцій і до органів влади, які є суб'єктами законодавчої ініціативи,оскільки Фонд гарантування вкладів не є суб'єктом законодавчої ініціативи і не може напряму вносити законопроекти на розгляд Верховної Ради.

В рамках цієїзаконодавчої ініціативи, ми ініціювали внесення доволі суттєвих змін, щодо порядку продажу майна (застави за кредитами неплатоспроможних банків) в рамках виконавчого провадження та в рамках процедур  ліквідації підприємств-боржників неплатоспроможних банків, щоб таке майно також продавалося за процедурами Фонду гарантування вкладів. Якщо нам вдасться ці питання вирішити на законодавчому рівні, зникне сенс впливати на продаж активів через судову систему. Дуже важливо, щоб були абсолютно прозорі процедури продажу майна та активів Фонду всюди, адже майно (застава за кредитом) насправді завжди має більшу цінність ніж власне права вимоги за кредитом.

Дуже сподіваємося, що вищевказані зміни будуть найближчим часом прийняті. Це значно підвищить інституційну спроможність Фонду, як продавця активів, і значно підвищить привабливість активів в очах наших потенційних покупців, включаючи іноземних інвесторів.

Источник Новое время

Tweet about this on TwitterShare on FacebookShare on Google+

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

code