Розчарування є домінуючим настроєм в українському суспільстві

Перегляди: 331

На цьому  в  інтерв'ю «Новому времени»  акцентувала авторитетний соціолог, старший науковий співробітник Інституту соціології НАН України та директор фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Ірина Бекешкіна.  Вона також поділилася своїми думками про те,  як  мотивувати  українських  громадян переходити на українську мову,  який головний роз'єднувальний фактор домінує нині в українському суспільстві,  як  змінюються настрої  людей на звільнених від окупації територіях Донбасу,  хто може перемогти на майбутніх виборах до парламенту, а також про інші трансформації у настроях людей від часу Євромайдану та початку агресії РФ

22_main_ukr

Фото: Наталія Кравчук / НВ

Ірина Бекешкіна: Росія забрала Крим, але втратила Україну 

Про найрадикальніші зміни в свідомості українців

Найрадикальніші зміни в свідомості українців відбулися в 2014 році — мова йде насамперед про різку зміну зовнішньополітичних орієнтацій, розповіла в інтерв'ю НВ авторитетний соціолог, старший науковий співробітник Інституту соціології НАН України та голова фонду Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва Ірина Бекешкіна.

«Раніше, коли ми запитували, чи потрібно інтегруватися в ЄС, нам відповідали: „Потрібно“.»Потрібно в Митний союз?" — «Потрібно» – "А туди або туди? «Ось тут починався розподіл. А після ось цього „кунштюка“ Росії (анексії Криму та збройного конфлікту на Донбасі) східний вектор звалився», — сказала Бекешкіна.

За її словами, втративши довіру до Росії, багато українців пішли в «нам нікуди не потрібно інтегруватися» або «важко сказати». Але, в будь-якому разі, наголосила соціолог, тепер немає двох векторів, він один — на Захід.

Крім того, сказала Бекешкіна, змінилося ставлення українців до НАТО. Якщо раніше населення завжди було солідарне в тому, що «НАТО нам не треба» і навіть на заході України думки ділилися майже порівну, то тепер вступ до НАТО підтримують більшість — 78% — українців, а в разі проведення референдуму він був би однозначно виграшним.

«Росія отримала Крим, але втратила Україну. Вже все», — наголосила Бекешкіна.

Змусити всіх перейти на українську просто тому, що хочеться швидких перемог, неможливо. Потрібна українська масова культура

Фото: Наталія Кравчук/НВ

Ірина Бекешкіна закликала утриматися від насильства в питанні українізації

Ірина Бекешкіна в інтерв'ю НВ поділилася рецептом того, як збільшити відсоток українців, які розмовляють українською мовою.

За її словами, змусити всіх перейти на українську просто тому, що хочеться швидких перемог, неможливо. Потрібна українська масова культура.

«Вибачте, потрібна українська (письменниця Дар'я) Донцова. Те, що люди читали б на пляжі. Детективні телесеріали потрібно робити забійні. Щоб не російські дивилися, а українські. У нас же, згідно з опитуванням, зовсім не розуміють українську мову всього 1% населення. Навіть в Криму таких було всього 10%», — сказала Бекешкіна.

Соціолог закликала утриматися від насильства в питанні українізації.

«Ірина Фаріон після її скандального візиту в дитячий садок, (де вона дітям з російськими іменами порадила „виїжджати в Московію“) на виборах 2012 року, я думаю, пару відсотків Партії регіонів принесла. А зараз (на слуху схожі скандали, пов'язані з дитячою письменницею Ларисою) Ніцой. Ну, шановні, так не можна. Навіть з точки зору успіху того, чого ти хочеш досягти. Потрібно вибирати потрібні засоби. Так можна тільки налаштувати проти української мови», — сказала Бекешкіна.

Вона розповіла, що українці не стали більше говорити українською мовою: якщо в 1992 році переважно українською мовою говорили 37%, в 2016-мe — 42%. У той же час, зазначила вона, змінилося ставлення до української та російської мов. У 1996 році було питання: «Як ви вважаєте, чи потрібно надати російській статус офіційної?». «Так» відповів — 51%, «ні» — 33%. Те ж питання в 2016 році: «так» — 30%, «ні» — 55%. Але це змінювалося поступово. Різкого стрибка навіть у 2014 році не відбулося.

Головний роз'єднувальний фактор в українському суспільстві – нетерпимість

Фото: Наталія Кравчук/НВ

Нетерпимість роз'єднує людей, заявила Ірина Бекешкіна

Найголовнішим роз'єднуючим фактором в українському суспільстві сьогодні є нетерпимість,  каже  Ірина Бекешкіна.

Вона зазначила, що було проведено дослідження з прав людини і поставлено питання «Як ви думаєте, чи можна позбавляти прав певні категорії населення?». Загальна готовність українців до обмеження прав певних груп людей виявилася дуже високою: висловилися за обмеження прав наркозалежних 66% населення (з них 26% вважають, що права людей цієї групи повинні бути «безумовно обмежені» і ще 40% — «за певних обставин»).

У той же час за обмеження прав сексуальних меншин висловилися 46% (19% — «безумовно» і 27% — «за певних обставин»).

«Нічого собі? Ось ця нетерпимість до інакшості зростає. Коли людина з іншою точкою зору стає не опонентом, а ворогом», — наголосила Бекешкіна.

Про зміну в свідомості людей на звільнених від окупації територіях Донбасу

Фото: Наталія Кравчук/НВ

Ірина Бекешкіна: 5% жителів звільнених від окупації територій хочуть відокремитися від України 

Мешканці звільнених від окупації територій Донбасу стають більш проукраїнськими, розповіла в інтерв'ю НВ  Ірина Бекешкіна.

За її словами, в кінці 2014 року опитування показали, що 35% людей, які жили там, хотіли відокремитися від України, 20% хотіли бути з «ДНР» і «ЛНР», а ще 15% приєднатися до Росії. Зараз залишилося лише близько 5% тих, хто хоче відокремитися від України.

Така зміна в свідомості людей на звільнених територіях Донецької та Луганської областей дала Бекешкіній привід для стриманого оптимізму щодо можливості чогось схожого на окупованій території. Вона наголосила, що оптимізм стриманий, тому що там все інфіковано російською пропагандою.

Про справи проти нардепів: Здається, ритуальною жертвою буде Добкін

 

Ірина Бекешкіна: Очікувала, що після оприлюднення е-декларацій політики почнуть іти з влади

Народного депутата від Опозиційного блоку Михайла Добкіна можуть показово судити,  каже  Ірина Бекешкіна.

«Когось в ритуальну жертву, я думаю, принесуть. Схоже, домовилися, що це буде Добкін», — сказала Бекешкіна.

У той же час, вона не виключила, що відкриття кримінального провадження проти нього може бути ходом для зговірливості Опоблока.

Як зазначила соціолог, вона була впевнена, що після оприлюднення електронних декларацій політики почнуть іти з влади, але цього не сталося.

"Тихесенько сядуть і будуть насолоджуватися життям, щоб їх не чіпали. Але ні. Ось це і насторожує. Вони ніби впевнені, що нічого не буде. «Діамантових» прокурорів скільки вже судять? Третій рік, і нічого не чути. Треба садити, врешті-решт, за законом. Треба. Нікуди не дітися. А до цього не готові, тому що «сьогодні — ти, а завтра — я», — сказала Бекешкіна.

Соціолог вказала на терпець, який луснув, і розчарування у учасників Майдану і АТО

Фото: Наталія Кравчук/НВ

Ірина Бекешкіна: У нас один шлях — йти в Європу 

Розчарування є домінуючим настроєм в українському суспільстві,  наголосила  соціолог  Ірина Бекешкіна.

«У людей зростає почуття несправедливості, особливо у тих, хто був учасником Майдану і АТО. Все частіше і частіше виникає питання: а за що ми боролися? Це небезпечно. Мирним третій Майдан вже не буде: у людей на руках багато зброї», — сказала вона.

За її словами, терпець в українському суспільстві вже давно урвався.

"Люди хочуть, щоб все було відразу. А якщо не відразу — значить, «все пропало». Ми тримаємося на тому, що у нас немає іншого виходу. Нам нікуди відступати. Тому що у нас один шлях: або йти в Європу, інакше нас підімне Росія. Рухаємося повільно, два кроки вперед, один назад, пострибати на місці, потім раптом нас відкидає назад, потім ривком знову вперед. У нас, знаєте, складні рухи тіла, але ми все-таки просуваємося ", — зазначила Бекешкіна.

На виборах в Раду можуть перемогти популісти

Фото: Наталія Кравчук/НВ

За словами Бекешкіної, як правило, на загальнонаціональних виборах в Україні перемагає опозиція

Популісти мають високі шанси на перемогу на парламентських виборах у 2019 році, акцентувала  Ірина Бекешкіна.

"Будуть вибори, і я боюся, що на цих виборах популісти святкуватимуть перемогу. За нашими останніми даними, з невеликим відривом, але лідирує (Юлія) Тимошенко. Далі купчасто йдуть Петро Порошенко, Юрій Бойко, Вадим Рабинович. У Тимошенко свій прихильник, а у Порошенка є резерв — ті, хто проти Тимошенко. Як за Кучму голосували ", — сказала Бекешкіна.

Соціолог зазначила унікальність загальнонаціональних виборів в Україні — на них завжди перемагала опозиція. Винятком був 1999 року, коли на виборах президента вдруге переміг Леонід Кучма.

«Всі решта президентів у нас змінювалися, за партійними списками теж перемагала опозиція. Тому що у нас кожні вибори — це аукціон обіцянок. Пообіцяли і не зробили? А вони не можуть, навіть якщо б хотіли, не можуть. Ах, ви такі — ну, ми інших виберемо. І так до нескінченності. Можна, звичайно, було б сказати: ось, ви такі брехуни, багато обіцяєте. А якщо говорити чесно — пройдуть на виборах ті, хто не буде обіцяти, наберуть достатню кількість голосів? Навряд чи», — сказала Бекешкіна.

Вона зазначила, що будь-яке демократичне суспільство хворе популізмом, «тому що треба перемагати на виборах». У той же час, за її словами, одна справа — популізм в країнах, де більшість становить середній клас, і інша — де більшість становить бідне населення.

Як приклад вона привела референдум в Швейцарії про гарантований прибуток. Передбачалося, що кожному мешканецю, незалежно від того, чи є у нього робота, держава буде щомісяця виплачувати 2,5 тис. швейцарських франків ($2,5 тис.). 78% швейцарців проголосували проти.

«У них логічно виникло питання: за чий рахунок? І вони розуміють: за рахунок тих, хто працює. А як би у нас проголосували? Сказали б: добре, нехай дають, адже шара. Ось і різниця», — зазначила Бекешкіна.

Повну версію матеріалу читайте в свіжому номері журналу Новое Время - №28 від 11 серпня 2017 року.

Источник dif.org.ua

Tweet about this on TwitterShare on FacebookShare on Google+

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

code