Серце Львівської площі: історія недобудованого театрального корпусу

Перегляди: 129

Шевченківський район – історичне серце Києва. Саме тут розташована найбільша кількість історичних будинків та об’єктів культурної спадщини. На цьому фоні досить дивним виглядають численні недобудови, які аж ніяк не прикрашають район. В свою чергу місцеві депутати жодним чином не переймаються цим питанням, навіть не намагаючись знайти інвесторів, які були б зацікавлені у добудові цих об’єктів

rsn_7834_1__

Одним з найбільш відомих недобудов Шевченківського району є корпус театрального інституту ім. Карпенко-Карого на Львівській площі. Будувати його почали ще за часів СРСР, проте з настанням незалежності добудовувати його бажаючих не знайшлося.

Рішення Радміну УРСР про будівництво нового навчального корпусу театрального інституту було прийнято ще у 1973 року, а вже в грудні під будівництво була виділена ділянка 0,3 га. Примітно, що земля не була вільною, на ній в ті часи були розміщені двоповерхові будинки. Під заплановане будівництво театрального корпусу  були знесені щонайменше три будинки по вулиці Рейтарська.

За 2,5 роки колективом відомих архітекторів Олегом Уманцем, Анатолієм Добровольським (проектував готель «Україна», будинок з зіркою та станцію метро «Хрещатик») і Янушем Вігом (реконструював Маріїнський палац та київський фунікулер) був підготовлений перший проект будівництва корпусу театрального інституту. Проте він коригувався декілька разів аж до 1980 року. Скоріше за все така тяганина з проектом і стала основною причиною, що будівлю так і не добудували, хоча каркас був майже повністю зведений ще за радянських часів.

zabrow_tetral_inst_4

Архітектура корпусу від самого початку узгоджувалася з сусідніми будівлями: з боку головного корпусу інституту імені Карпенка-Карого (Ярославів Вал, 40) новобуд оформлявся характерними вікнами, а житловий будинок НАН України, що примикає з другого боку, повторювався би округленими кутами. У центрі площі передбачалося розмістити вихід зі станції метро «Львівська брама», яку втім не добудували також.

За задумом архітекторів, будівля мала завершити ансамбль площі в центрі Києва: після Будинку художника і висотного Будинку торгівлі в комплексі з корпусом театрального інституту була запланована її реконструкція. Причому проїзджу частину хотіли спустити вниз у тунель, що можливо було би зробити враховуючи те, що вулиця Артема (тепер Січових Стрільців). На сьогоднішній день таке рішення було би дуже виправданим, враховуючи напружений трафік, який можна спостерігати на Львівській площі.

Цікаві факти:

  • Загальна площа 9-поверхового театрального довгобуду — 9909,9 тис. кв. м;
  • Площа забудови — 2,323 тис. кв. м;
  • Кошторисна вартість – 2953,47 тис. руб. (шалена сума, як на кінець 70-х років);
  • Зал для глядачів мав би вміщати 456 осіб. Розмір запланованої сцени – 15*12 метрів;
  • Будівля більше 20 років залишається без будь-якої консервації, тому, на думку експертів, тепер підлягає тільки знесенню. Для знесення необхідне застосування безвібраційних технологій демонтажу.

Офіційною датою згортання будівельних робіт вважається кінець 80-х років, одразу після Чорнобильської катастрофи. Оскільки більшість державних коштів після аварії направлялася саме на ліквідацію насідків та будівництво нового житла для відселення людей, то відповідно велика кількість перспективних будівельних проектів просто завмерли.

zabrow_tetral_inst_6

За дивним збігом обставин найбільш не пощастило у цій ситуації Львівській площі. Тут законсервували театральний корпус, відділення дитячої урології та станцію метро Львівська брама. Власне комплексного рішення щодо реконструкції площі до сьогоднішнього дня так і не існує.

Земля і недобуд зараз перебувають у власності театрального інституту ім. Карпенка-Карого, але ні в нього, ні у міської влади немає грошей на закінчення робіт. Між тим охота за ділянками в районі Львівської площі неабияка і ціна квадратного метру сягає 2000 доларів. Питання тільки у тому, чи доведеться таки зносити вже побудовану конструкцію, чи все ж таки вдасться використати те, що вже є. А від цього відповідно буде залежати і ціна добудови.

zabrow_tetral_inst_2

У 2010 році перший проректор КНУ театру, кіно і телебачення імені І.Карпенка-Карого Інна Кочарян в інтерв’ю виданню «Газета по-киевски» заявляла, що інвестори, які планували добудувати корпус, в них були, проте через невиконання плану робіт договір з ними був розірваний. «Частину підготовчих робіт вони (інвестори – ред.) провели, але до будівництва так і не приступили. Так що на сьогоднішній день про подальшу долю довгобуду нічого не відомо. Наскільки мені відомо, інвестори проводили експертизу нинішнього стану будівлі — мовляв, 25 років без консервації привели її в стан повної непридатності», — зазначала вона майже 7 років тому.

В цьому контексті хочеться задати питання місцевим депутатам, які переймаються хаотичною забудовою Шевченківського району: чи не хочуть вони посприяти у пошуку інвесторів, аби недобудови в історичній місцевості були нарешті добудовані? Чи вони тільки напередодні виборів готові були обіцяти перейматися цими питаннями?

Источник 1news

Tweet about this on TwitterShare on FacebookShare on Google+

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

code