Сезон полювання на корупціонерів. Гучні справи та затримання червня

Перегляди: 408

Йдучи на посаду генпрокурора Юрій Луценко з трибуни Верховної Ради обіцяв прогрес у справах поплічників Януковича і, схоже, перші кроки ГПУ у цьому напрямку таки починає робити. Одразу кілька гучних корупційних розслідувань отримали свій розвиток

На початку червня булі затримані фігуранти справи, порушеної ще два роки тому проти младоолігарха Сергія Курченка.

Ще більшим здивуванням стали арешти низки людей, близьких до газового олігарха і депутата Олександра Онищенка. Стараннями НАБУ і в самого нардепа справи можуть піти зовсім погано, адже Луценко уже направив у Раду прохання про арешт Онищенка. Тож скоро він може також опинитися у камері. Якщо, звичайно, його знову не випустять на чергові «змагання» у Ніццу.

«Українська правда» вирішила розібратися, хто, чому і за що уже опинився за ґратами, та які перспективи у гучних затримань перерости у гучні суди.

Справи Курченка

На один із «гаманців Сім’ї» Сергія Курченка в Україні заведено одразу кілька справ. На початку червня свій розвиток отримали дві з них: справа про продаж державного скрапленого газу та крадіжку бензину у «Нафтогазу».

Перша історія стосується початку розвитку корупційних оборудок Курченка, коли  завдяки лобіюванню з боку уряду та профільних міністерств компанії із групи «ГазУкраїна-2009» стали фаворитами аукціонів із продажу  скрапленого газу.

 

ФК «МЕТАЛЛИСТ»

Сигналом про активізацію розслідування справ Курченка став арешт колишнього заступника міністра економіки Олександра Сухомлина у «газовій справі». Він у 2010—2014 роках був головою Аукціонного комітету, який продавав нафту, газовий конденсат, скраплений газ і вугілля.

За версією ГПУ, Сухомлин відповідав за те, щоб скраплений газ «Укргазвидобування» та «Укрнафти» за пільговими цінами на аукціонах потрапляв саме до компаній Курченка. Всього такого газу за «сприяння» Сухомлина продали на 2 мільярди гривень. Потім компанії  младоолігарха продавали його вже за ринковими цінами – в три-чотири рази дорожче.

За нової влади Сухомлин з країни не втікав, як його колишні патрони, і навіть встиг попрацювати в уряді Яценюка. Правда, попрацювати на команду реформаторів йому судилося недовго. 1 жовтня 2014 року Сухомлин був призначений заступником міністра економіки, функцію якого тоді тимчасово виконував Анатолій Максюта. Однак уже 9 жовтня Сухомлина із Мінекономіки швиденько звільнили.

Як розповів Луценко, до останнього часу Сухомлин спокійно їздив за кордон і навіть планував поїздку у Бразилію. Коли 10 червня його зупинили в Києві для перевірки документів, то він навіть не підозрював, що мандрувати йому тепер доведеться у камеру СІЗО.

Суд арештував Сухомлина на 2 місяці, встановивши заставу у 100 мільйонів гривень.

Поки у пресі обговорювали, які наслідки матиме це затримання, ГПУ розродилася наступним арештом. І ще гучнішим.

Якщо Сухомлин був лише одним із членів аукціонного комітету, хоч і ключовим, то затриманий 12 червня Андрій Кошель значився формальним засновником компанії Курченка «СЄПЕК».

Його взяли просто на кордоні під час спроби виїхати у Польщу.

Кошель, який, за документами вклав у статуний капітал «СЄПЕК» 100 мільйонів гривень, довгий час керував цією компанією, тож для розслідування схем Курченка він є одним із ключових персонажів.

Уже 14 червня суд арештував його так само, як і Сухомлина, на два місяці. При цьому заставу для Кошеля встановили вдвічі більшу – 200 мільйонів гривень.

Однак за кілька днів навіть така сума застави стала видаватись скромною, коли з’явилась нова – 450 мільйонів. При тому, прізвище арештованого було не менш сенсаційним.

17 червня слідчі ГПУ затримали, а 18 червня суд арештував на два місяці молодшого брата із сумнозвісного клану Кацуб Олександра. Його захист вже подав апеляцію, але  поки що  її розгляд не призначено.

Кацуба , будучи главою «Чорноморнафтогазу», підписував документи на закупівлю скандальних «вишок Бойка». Правда, затримали його не в цій справі, а в розслідуванні «бензинової» справи Курченка.

За версією слідства, Кацуба-молодший після свого переходу із «Чорноморнафтогазу» на посаду заступника глави «Нафтогазу» допоміг компанії Курченка «Газ України 2020» вкрасти у державного холдингу бензину на 500 мільйонів гривень.

Прикметно, що пост в «Нафтогазі» Олександр Кацуба фактично успадкував від свого старшого брата Сергія, а батько обох братів Володимир Кацуба зараз єдепутатом Ради від групи «Відродження», яку прийнято пов’язувати із олігархом Ігорем Коломойським...

Проти Кацуби-молодшого є інші справи: про розтрату майже 285 мільйонів гривень на сейсморозвідку, коли гроші були виведені на фіктивні фірми, та про можливу причетність його до спроби розтрати майна «Нафтогазу» – 3,4 млрд кубометрів газу на суму майже 12 млрд гривень.

Обох братів Кацуб оголосили у розшук, ще восени 2015 року. Тоді в МВС заявляли, що вони виїхали з країни. Але затримали Олександра Кацубу в Україні біля його будинку.

Джерела «Української правди» в правоохоронних органах  запевняють, що це не останню гучне затримання у справі Курченка.  «Документи готуються, обсяги великі», –  говорить співрозмовник УП в ГПУ.

Справа Онищенка

Поппри такі старання ГПУ, найрезонанснішу справу останнього часу країні, все ж, подарувало Національне антикорупційне бюол.

15 червня на спільний прес-конференції з директором НАБУ Артемом Ситником глава антикорупційної прокуратури Назар Холодницький заявив, що офіційно попросив генпрокурора внести у Раду подання про зняття недоторканності з депутата Олександра Онищенка.

 

OBOZREVATEL.COM

За словами прокурора, Онищенко був організатором схеми розкрадання майна державного «Укргазвидобування». В НАБУ цю схему «оцінили» у майже 3 мільярди гривень та потенційних 12 років тюрми.

Саму справу розслідують уже достатньо давно, восени минулого року Онищенко навіть ходив в НАБУ на допит, з якого, щоправда, дуже швидко пішов.

За версією слідчих, Онищенко і ще 20 службовців різного рівня продавали газ державної компанії, який отримували за договором спільної діяльності на фіктивних аукціонах. Там його скуповували за заниженими цінами фіктивні фірми з орбіти Онищенка і продавали уже за ринковою вартістю.

Натисніть на зображення, щоб подивитися схему в повному розмірі

Натисніть на зображення, щоб подивитися схему в повному розмірі

Антикорупціонери просили ГПУ не зволікати із цим поданням, і Луценко вирішив не тягнути. Уже наступного дня подання було в Раді.

А от Онищенка там не було.

На запитання, куди подівся народний депутат посеред робочого тижня, дуже скоро знайшлась відповідь – він у Ніцці. Як з’ясувалося, туди він вилетів ввечері 15 червня, якраз напередодні прес-конференції Ситника і Холодницького.

Луценко порадив Онищенку повернутись самому, щоб уникнути «неестетичного повернення». І депутат його почув. Правда, в Україну Онищенко повернувся лише тоді, коли Рада остаточно розійшлась на вихідні і не могла б проголосувати за його арешт.

А поки Онищенко шукає, як не потрапити під арешт, за ґратами уже сидять 10 його поплічників. УП вдалося з’ясувати повний список уже затриманих фігурантів «справи Онишенка».

10 заарештованих у «справі Онищенка»:

  1. Постний Валерій Миколайович

Був представником юридичної особи – нерезидента України Ведестіма Трейдинг ЛТД (VEDESTIMA TRADING LTD), що є однією із засновників фірми «ХАС». Остання має договір про спільну діяльність з «Укргазвидобуванням».

Розмір застави -  1 мільйон гривень.

  1. Рябошапка Олег Мстиславович

Офіційно не працює. Відповідав за створення фіктивних фірм, через які виводились гроші УГВ.

Розмір застави – 1,5 мільйона гривень.

  1. Кравченко Дмитро Сергійович

Займався веденням бухгалтерського обліку та фінансової звітності спільної діяльності фірм «ХАС», «Карпатнадраінвест», «Надра Геоцентр» з «Укргазвидобуванням».

Розмір застави – 200 мільйонів гривень.

  1. Сергієнко Олександр Петрович

Адвокат, здійснював юридичний супровід діяльності фірм «ХАС», «Карпатнадраінвест», «Надра Геоцентр» та представляв компанію Остексперт Лімітед, яка підконтрольна Онищенку.

Розмір застави – 200 мільйонів гривень.

  1. Іванов Микита Сергійович

Директор біржі «ЦЕНТР», яка проводила фіктивні аукціони з продажу природного газу.

Розмір застави – 50 мільйонів гривень.

  1. Пігуляк Василь Миколайович

Директор біржі «Львівська універсальна», що проводила фіктивні аукціони з продажу газу.

Розмір застави – 50 мільйонів гривень.

  1. Гречанюк Мар’яна Петрівна

Представник «Нафтогаз Трейду» та «Газтранспроекту», які купували природний газ на фіктивних аукціонах. Основним обов’язком був пошук та координація із покупцями газу.

Розмір застави – 200 мільйонів гривень.

  1. Купріяненко Владислав Станіславович

Був директором ТОВ «Київпромзбут», яке купувало природний газ на фіктивних аукціонах з подальшим перепродажем.

Розмір застави – 50 мільйонів гривень.

  1. Желєзняк Леся Володимирівна

Займалась діяльністю, пов’язаною із створенням фіктивних фірм, основним завданням яких було виведення грошей, отриманих від перепродажу газу.

Розмір застави – 50 мільйонів гривень.

  1. Смаглюк Юрій Миколайович

Директор «Газтранспроекту», який здійснював купівлю газу на фіктивних біржах.

Розмір застави – 200 мільйонів гривень.

Однак у НАБУ заявляли, що у схемі Онищенка задіяно 20 людей. Як свідчать дані подання у Раду, у справі проходить навіть матір депутата Інесса Кадирова. В інтерв’ю  «Українській правді», яке буде  опубліковано незабаром Онищенко розповів, що дійсно декілька років тому переписав на свою матір свій газовий бізнес. Також він впевнений, що справи  проти нього  пов’язані із майбутньою приватизацією «Укргазвидобування» та  таким чином його просто змушують продати  фірми, які мають  договори про спільну діяльність із держкомпанією.

Зараз же депутат-олігарх спокійно ходить на допити в НАБУ, проводить зустрічі і активно спілкується з пресою. За його версією, він з України не втікав, а виїжджав на змагання із кінного спорту.

Чи не поновляться «змагання», коли Рада знову почне працювати, покаже час. А його, між іншим, залишилось небагато. За словами спікера Ради Андрія Парубія,на розгляд подання ГПУ щодо Онищенка у Ради піде днів 10, тож до 5 липня, коли збереться парламент, воно має бути готове.

Справи Майдану і несподіване сусідство Ляшка

Вранці 21 червня слідчі ГПУ приїхали з обшуком в маєтки екс-секретаря РНБО Андрія Клюєва та його заступника Володимира Сівковича у справі про розгін студентів на Майдані. Прокурори отримали дозвіл на обшук «з метою встановлення місця перебування».

Той факт, що Клюєва уже дуже давно немає в Україні, і навіть Інтерпол уже оголосив його у розшук, не завадив працівникам ГПУ шукати його в Конча-Заспі.

І якщо Клюєва вони своїм візитом навряд чи злякали, то у таборі головного радикала країни Олега Ляшка переполоху наробили. Приїхавши на місце о 7 ранку слідчі ГПУ «переплутали будинки» і зібрались обшукувати не маєток соратника Януковича, а будинок Ляшка, який стоїть через дорогу.

З’ясувалося, що «борець з олігархами» Ляшко досі живе в особняку площею майже 550 квадратів, де «переховувався» від екс-глави МВС Віталія Захарченка в часи Майдану.

Революція закінчилась, Захарченко втік в Росію, а Ляшку, видно, так сподобалось жити в елітному поселенні, що він вирішив нікуди не з’їжджати. Тим паче, що плата за житло доволі скромна – 60 тисяч гривень на рік.

Соратники з Радикальної партії одразу заявили про політичний тиск Порошенка на свого лідера «в день народження його матері».

Однак у ГПУ дуже швидко визнали помилку і вибачились перед Ляшком. Хоч і в доволі своєрідній манері. Прес-секретар Луценка Лариса Сарган пояснила, що «просто ніхто не чекав, що такий радикальний опозиціонер є найближчим сусідом найодіозніших представників режиму Януковича».

Співрозмовники УП в генпрокуратурі переконують, що «обшук у Ляшка» стався випадково.

«Реальна випадковість. Там же фактично один паркан», – розповів співрозмовник, поінформований із ситуацією.

Хай би як абсурдно і комічно не виглядала ситуація з обшуком у Клюєва, вона проте засвідчила одну цікаву деталь. Після втечі Андрія Клюєва та його брата Сергія їхнє майно було під негласною недоторканністю в Україні. Візит ГПУ до маєтку Клюєвих може бути сигналом, що ця ситуація змінилась.

Ситуація останніх тижнів дає певні підставі для сподівань, що слідство у справах колишніх та нинішніх корупціонерів може зрушитись із мертвої точки.

Хоча в українських реаліях будь-який оптимізм без підтвердження справами рівнозначний самообману. Тим паче, що такі самі гучні затримання були і за часів  колишніх генеральних прокурорів, зокрема Шокіна, який в перший же тиждень затримав регіонала Олександра Єфремова, а пізніше демонстрував у Раді цілий фільм про хабарництво радикала Ігоря Мосійчука.

Ці справи, як відомо,  закінчилися нічим. Проте вже у четвертого генпрокурора  після перемоги революції Юрія Луценка такої можливості вже не буде. І суспільство, і західні партнери вимагають  розслідування гучних справ. 

Романюк Роман, УП

Tweet about this on TwitterShare on FacebookShare on Google+

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

code