Скільки держава витрачає на те, що нікому, крім чиновників, не потрібно

Перегляди: 334

Верховна Рада України провалила голосування за закон про роздержавлення ЗМІ

«Ні корупції!» на прикладі лише однієї області – Київської – покаже, скільки витрачається бюджетних коштів на те, що нікому, окрім чиновників, не потрібно.

8 жовтня цього року до порядку денного чергової сесії Верховної Ради України було включено голосування за законопроект №1123 «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації», одначе народні обранці так і не спромоглися його ухвалити.

Як написала на своїй сторінці у Фейсбук народний депутат Ольга Червакова, «закон про реформування друкованих ЗМІ став жертвою парламентського неробства».

До нього знову не дійшла черга. При цьому депутат виклала фото з напівпорожньою сесійною залою, з якого вочевидь видно, що якби черга й дійшла, то необхідної кількості голосів навряд чи назбиралося б.

Червакова

Це вже другий провал голосування. 17 вересня цього року у депутатів так само не дійшли до нього руки.

Варто зазначити, що цей законопроект був рекомендований профільним парламентським комітетом ВР до розгляду в цілому, підтриманий Українською асоціацією видавців періодичної преси, а також позитивно схвалений міжнародною спільнотою.

Додамо, що Парламентська Асамблея Ради Європи ще у 2005 році закликала органи влади України розпочати роздержавлення друкованих засобів масової інформації, заснованих органами державної влади та місцевого самоврядування (підпункт 12.4 пункту 12 Резолюції Парламентської Асамблеї Ради Європи «Про виконання обов’язків та зобов’язань Україною» від 05.10.2005 № 1466), Держкомтелерадіо України підготовлено проект Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації».

У свою чергу народний депутат Світлана Заліщук зазначила, що в коаліції є політичне зобов’язання ухвалити закон про реформування комунальних ЗМІ.

Напередодні розгляду законопроекту про роздержавлення комунальних ЗМІ Верховну Раду пікетували активісти та громадські діячі на підтримку документа. Вони вимагали припинити витрачати мільйони гривень на комунальні ЗМІ, які переважно слугують піар-майданчиком для місцевої та центральної влад.

За словами члена ГО «Телекритика» Світлани Остапи, деякі редактори цих видань також виступають за роздержавлення. «Великий відсоток цих газет не є збитковими. Звичайно, заробляють вони переважно під час виборчих кампаній. Не всі головні редактори проти цього закону, навпаки вони обома руками за і кажуть: «Відпустіть нас уже у вільне плавання». Проект уже багато разів намагалися ухвалити, але весь час казали: ми це зробимо тільки після виборів. Але проходили вибори, і ніхто не поспішав реформувати комунальні ЗМІ»,– сказала вона.

Директор Інституту медіа права Тарас Шевченко також наполягає на тому, що роздержавлення ЗМІ – це звільнення журналістів із рабства.

Він також окреслив механізм роздержавлення: «Пріоритет — це приватизація ЗМІ колективом видання та продовження самостійної роботи. В пільговому режимі ми залишаємо їм приміщення та ще кілька матеріальних стимулів для того, щоб вони працювали й надалі. Другий шлях — це перетворення ЗМІ на вісник, який не міститиме журналістської складової. Там публікуватиметься лише офіційна інформація, що, по суті, виводить його з розряду ЗМІ».

У пояснювальній записці до законопроекту йдеться про те, що за орієнтовними розрахунками, на реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації загальна сума коштів складатиме 195,57 млн. гривень, в тому числі: на першому етапі в сумі 6, 98 млн. гривень; на другому етапі – в сумі 188,59 млн. гривень.

Автори законопроекту порахували, що протягом 2013 року фінансову підтримку отримали 645 газет в сумі 97 899 500 гривень. В середньому на 1 газету виділено 151,8 тис. гривень.

За інформацією Державного комітету телебачення і радіомовлення України, на 2014 рік було заплановано надання фінансової підтримки в сумі 97 064 000 гривень. В середньому на 1 газету планується 150,5 тис. гривень.

Розрахунок першого етапу реформування: 150,5 тис. гривень * 44 (видання) * 1,054 (прогнозний коефіцієнт росту цін на 2015 рік) = 6 979,6 тис. гривень

Розрахунок другого етапу реформування: 150,5 тис. гривень * 601 (видання) * 1,045 (прогнозний коефіцієнт росту цін на 2016 рік) = 94 520,8 тис. гривень. 150,5 тис. гривень * 601 (видання) * 1,04 (прогнозний коефіцієнт росту цін на 2017 рік) = 94 068,5 тис. гривень.

Тобто, внаслідок реформування можна буде зекономити майже мільярд бюджетних гривень.

«Ні корупції!» покаже цифри, які витрачає лише Київщина на підтримку своїх комунальних ЗМІ.

Так, у Київській облдержадміністрації є Програма підтримки розвитку комунальних засобів масової інформації Київської області на 2012—2015 роки. Ця програма (згідно з офіційним текстом документу), опікується поліпшенням умов діяльності комунальних засобів масової інформації, забезпеченням вільного обміну інформацією; створенням умов для висловлювання своїх міркувань і переконань; закладенням основи для правового регулювання відносин із засобами масової інформації; налагодженням ефективної системи інформування населення про діяльність органів виконавчої влади та місцевого самоврядування; утвердженням свободи слова тощо.

Відповідно до Програми, з обласного бюджету на підтримку засобів масової інформації витрачено:

– у 2012 році – обласній газеті «Час Київщини»- 35,1 тис грн; + нове приміщення у центрі Києва + 5 ноутбуків,  Київській державній регіональній ТРК – 75,0 тис грн; випуск «Інформаційного журналу місцевого самоврядування Київської області Київщина» – 45,0 тис грн;

– у 2013 році – обласній газеті «Час Київщини» – 959,6 тис грн; Київській державній регіональній ТРК-75,0 тис грн; випуск «Інформаційного журналу місцевого самоврядування Київської області Київщина» – 45,0 тис грн;

– у 2014 році – обласній газеті «Час Київщини» – 934,6 тис грн; Київській державній ТРК – 75,0 тис грн;

– за 9-ть місяців 2015 року – обласній газеті «Час Київщини» – 1112,2 тис грн; Київській державній регіональній ТРК – 56,1 тис грн; на підтримку заходів з інформування населення щодо заходів із мобілізаційної підготовки, соціального захисту громадян України – 66,9 тис грн.

Газета-рекордсмен зі споживання бюджетних коштів.

Як бачимо, в улюбленцях влади залишається рупор обласних чиновників “Час Київщини”.  І нинішня команда, яка очолила столичну область внаслідок Революції Гідності, любить губу, яка її хвалить, ще дужче, ніж “папєрєднікі”-регіонали, що її заснували: ще рік не закінчився, а сума фінансування вже перевалила за мільйон.

Водночас, згідно з Програмою підтримки розвитку комунальних засобів масової інформації Київської області на 2012—2015 роки, за бюджетні гроші чиновники не лише фінансують свої основні «рупори», а й проводять прес-конференції, брифінги, зустрічі та «інші заходи за участю керівників області, керівників структурних підрозділів облдержадміністрації з представниками засобів масової інформації».

Які результати реалізації Програми?

У Київській ОДА кажуть, що «завдяки отриманим результатам виконання Програми в регіоні реалізовано конституційне право громадян на свободу слова, вільний доступ до інформації та підвищено роль засобів масової інформації у висвітленні діяльності органів виконавчої влади і місцевого самоврядування».

Важко навіть уявити, як можна прожити без «таких вагомих результатів» та ще й зекономити при цьому гроші області.

Валентина Новицька, «Ні корупції!»

Tweet about this on TwitterShare on FacebookShare on Google+

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

code