Слідство без суду. Як змусити суддів розглядати справи НАБУ

Перегляди: 227

І в НАБУ, й експерти вважають створення антикорупційного суду єдиним дієвим рішенням у боротьбі з корупцією. Але перспективи створення такого суду і надалі лишаються примарними. DW з'ясовувала причини такої ситуації

17429309_303

16 серпня в Національному антикорупційному бюро України (НАБУ) повідомили невтішну статистику — у більш ніж чверті справ переданих детективами до суду, розгляд досі не розпочався. Серед причин затягування в НАБУ називають проблеми з визначенням підсудності, але також відпустки суддів, неявка учасників процесу, тривалий розгляд апеляційних скарг на повернення обвинувального акту.

Загалом, зазначають у НАБУ, 37 справ досі знаходяться на розгляді, а судові рішення є лише у 22 випадках, в більшості з яких йдеться про угоди щодо визнання провини «з другорядними учасниками корупційних схем». Задля виходу із цієї ситуації в бюро наголошують на необхідності якнайшвидшого створення в Україні Спеціалізованого антикорупційного суду, який дозволив би «поставити крапку» в справах, підготовлених детективами НАБУ та прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП). DW вирішила з’ясувати, чи свідомо саботуються справи антикорупційного бюро та чи зможе антикорупційний суд вирішити цю проблему.

Гостра суддівська недостатність

Спроби пояснити такі проблеми зі справами антикорупційних органів їхньою недостатньою підготовкою не витримують жодної критики, запевняють опитані DW правники. Головний експерт антикорупційної групи Реанімаційного пакету реформ Олександр Лємєнов запевняє, що будь-які огріхи детективів НАБУ виправляються прокурорами САП, або справи повертаються детективам для подальшого збору доказової бази. «Тому все, що потрапляє в суд, — вже підготовлено належним чином. Інакше судді просто з полегшенням закривали б справи», — каже Лємєнов.

З цим погоджується й експерт Центру політико-правових реформ Олександр Банчук, за словами якого, справи НАБУ в судах затримуються безпідставно. На його думку, це жодним чином не викликано якістю підготовки матеріалів.

Затримки з розглядом більшості справ, поданих НАБУ та САП, у переважній кількості випадків викликані банальною відсутністю в судах достатньої кількості суддів, котрі мали б належну кваліфікацію.

Як пояснює виконавчий директор антикорупційної організації «Transparency International Україна» Ярослав Юрчишин, внаслідок судової реформи нові судді довгий час не призначалися, тому велика кількість судів, особливо первинної ланки, залишається недоукомплектованими. «До того ж, справи НАБУ є складними і вимагають від суддів стажу від п’яти років, тому, коли така справа потрапляє в районний суд, у них банально не вистачає людей для своєчасного розгляду», — пояснює експерт.

Але причина із затягуванням розгляду полягає не лише в браку суддів. На думку Лємєнова з Реанімаційного пакету реформ, низка справ затягується судами цілком свідомо, особливо, коли йдеться про людей, близьких до політичного керівництва країни, або представників правоохоронної та судової систем.

Директор фундації DeJure Михайло Жернаков пояснює таку неспішність тим, що судова система досі залишається в Україні політично залежною. «Для суддів справи НАБУ є незручними. Ухвалиш негативне рішення — спричиниш обурення громадськості, ухвалиш позитивне — отримаєш „на горіхи“ від політичного керівництва», — каже юрист.

Антикорупційна необхідність

З твердженням НАБУ про гостру потребу в створенні Спеціалізованого антикорупційного суду опитані DW експерти повністю згодні. За словами виконавчого директора «Transparency International Україна» Юрчишина, прописана у відповідному законопроекті процедура відбору суддів дозволить зменшити їхню залежність від політиків. Особливо на це можна сподіватись, якщо до конкурсної комісії увійдуть представники західних країн, котрі вже мають успішний досвід боротьби з корупцією.

Створення окремої судової інстанції для розгляду корупційних справ, на думку експертів, також дозволить уникнути ситуацій, коли перевантажені судді змушені розглядати їх на рівні з іншими кримінальними злочинами, або коли у суддів немає належної для їх розгляду кваліфікації. «Це дозволить уникнути затягування розгляду цих випадків, які мають розслідуватися та розглядатися якомога швидше, бажано впродовж половини року, інакше фігуранти просто встигають замести сліди», — розповідає Юрчишин.

Жернаков додає, що будь-які дискусії щодо створення антикорупційних судів не мають сенсу, адже формально вони передбачені судовою реформою, ухваленою ще другого червня минулого року. Згідно із законом України «Про судоустрій та статус суддів», упродовж року мало бути ухвалене законодавство, яке б врегулювало принципи роботи антикорупційного суду. Про те, що Україна взяла на себе зобов’язання перед МВФ, забезпечити законодавчу основу для створення антикорупційного суду ще до червня 2017 року, нагадує і Банчук, експерт Центру політико-правових реформ. Втім, внесений під номером 6011 ще першого лютого цього року законопроект «Про антикорупційні суди» так і залишається на розгляді парламенту.

Президентські відмовки

Зволікання зі створенням антикорупційного суду експерти пояснюють також  політичними причинами. За словами Юрчишина, у справах НАБУ є представники найбільших парламентських партій, тому багато їхніх представників використовують усі свої ресурси, аби заблокувати в парламенті створення незалежної антикорупційної судової інстанції. Народний депутат і колишній заступник голови антикорупційного комітету Верховної Ради Віктор Чумак (позафракційний) звинувачує у цьому передусім президента Петра Порошенка. «Поки в адміністрації президента не буде розуміння, як можна впливати на цей суд, з боку президента сприяння не буде», — каже нардеп.

Одним із кроків на підтвердження такого твердження Жернаков називає законопроект, запропонований депутатом від «Блоку Петра Порошенка» Сергієм Алексеєвим. Цей законопроект пропонує скасувати необхідність створення Вищого антикорупційного суду та передбачає створення антикорупційних палат в існуючих судах. На думку правників, з якими вдалось поспілкуватись DW, така ідея не лише не вирішить проблему розгляду корупційних справ у недоукомплектованих судах, але й не створить жодних умов для прозорого добору антикорупційних суддів.

Зараз обидва законопроекти перебувають на розгляді Венеціанської комісії, куди голова Верховної Ради Андрій Парубій звернувся із запитом провести їх експертну оцінку. На думку Жернакова, такий крок дозволить адміністрації президента ще більше загальмувати процес створення антикорупційного суду. «Коли це треба Порошенку, закон, що дозволяє призначити Юрія Луценка генпрокурором, голосується двома читаннями в один день без жодних висновків Венеціанської комісії та без огляду на регламент», — критикує експерт. Тому, за його словами, дії адміністрації президента та парламенту є лише формальними приводами, аби й надалі зволікати зі створенням суду, який би пришвидшив процес розгляду справ корупціонерів.

Источник dw.com

Tweet about this on TwitterShare on FacebookShare on Google+

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

code