Служу державі: кому повернуть VIP-пенсії

Перегляди: 4 650

Існування державних службовців уже скоро може регулюватися в Україні по-новому: Верховна Рада ухвалила Закон «Про державну службу». Заявлено, що тепер країна отримає прогресивні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави й суспільства, а ще – рівний доступ до державної служби для всіх. Це станеться з 1 травня 2016 року за умови, що закон набере чинності. Натомість реформа ризикує потонути у критиці

Призначатимуть за конкурсом

Ухвалювали закон складно. До його тексту вносили дуже багато поправок. До останнього моменту не було зрозуміло, чи вистачить голосів, та все ж маємо 261 голос за.

То що ним запропоновано? Цікавих новацій чимало. Зокрема, що державних службовців призначатимуть за конкурсом, і вони, за словами співавтора законопроекту Альони Шкрум, мають бути фаховими, не лише добре знати державну мову, але й володіти іноземною – англійською.

Також обмежено змогу міністрів (які є політиками, а не держслужбовцями) впливати на кадрову політику міністерства. А керівник апарату парламенту призначається та звільняється Верховною Радою. Президент відповідатиме за призначення та звільнення керівника апарату своєї Адміністрації.

Окрім того, розділено політичні посади й посади державних службовців, окремі категорії посадовців загалом виводять поза межі державної служби. Таким чином обмежується політична діяльність державних службовців. Також запроваджується посада секретаря міністерства, який вирішуватиме кадрові питання, відповідатиме за реформи.

Окрема цікава річ – те, що представники громадянських об'єднань, наукових установ та інші фахівці й експерти, які входять до складу конкурсної комісії, повинні будуть оприлюднювати декларації про доходи. І на них поширюється дія закону про запобігання корупції.

Де менше, там і більше

Альона Шкрум

Альона Шкрум

Як пояснила АСН народний депутат Альона Шкрум, передбачено серйозне зменшення армії державних службовців і підвищення зарплат тим, хто залишиться. Ліміт у документі не прописано. Зарплатну сітку має розрахувати Кабмін. Та, як стверджує депутат, найменше платитимуть дві мінімалки, що нині становить близько 2 700 гривень на місяць, а з 1 січня буде майже 3 тисячі. На зарплату впливатиме стаж. До речі, верхня межа зарплатні державного службовця становитиме 27–30 тисяч гривень.

«У нас дуже роздутий штат держслужбовців. Наприклад, помічники міністрів, депутатів і суддів, радники, прес-секретарі, працівники з обслуговування, айтішники, бібліотекари – усі вони на державній службі. Ми розмежовуємо людей, які справді здійснюють державну політику, опікуються системними реформами, та інших. Прогнозуємо, що після реформи залишиться 150 тисяч держслужбовців замість 260, яких маємо нині. Але й це не остаточно, тому що Міністерство фінансів і Нацагенство державної служби навіть не можуть підрахувати кількість державних службовців через роздуті штати», – пояснила вона, додавши, що народні депутати не матимуть змоги залишати за собою ранг державного службовця по завершенні парламентської каденції.

Хитросплетіння для своїх…

Проте, окрім цікавих новацій, вистачає і критики. Причому найбільше зауважень викликало не запровадження нового, а атавізми з минулого – передусім привілеї у пенсійному забезпеченні. Навіть спікер ВР Володимир Гройсман, який назвав ухвалення цього закону історичним без перебільшення, окремо зазначив, що робота над деякими дискусійними питаннями цього законодавчого акту триватиме, зокрема щодо питання пенсійного забезпечення державних службовців: «Можуть бути різні підходи й різні бачення. І якщо ми з вами вважаємо, що нам потрібно особливо врегулювати пенсійне забезпечення людей, давайте винесемо це питання в окрему дискусію».

Довелося Альоні Шкрум відповідати й на незручні запитання про збереження VIP-пенсій бувалим держслужбовцям. Та вона справедливо зазначає, що пенсійного забезпечення чиновників цей законопроект не регулює.

«За європейською концепцією пенсійне забезпечення однакове для всіх громадян і регулюється окремим законом. Але є люди, які по 20 років пропрацювали на держслужбі, а потім отримували іншу пенсію. Причому саме задля цього вони і йшли на держслужбу, сплачували внески. І ми не можемо поширювати цей закон на тих людей, які все своє життя працювали на держслужбі, а тепер отримують підвищену пенсію, тому що закон не має зворотної дії. Тому юридично правильним буде рішення, що з дня прийняття закону жоден державний службовець не отримуватиме спеціальну пенсію. Але для людей, які понад 10 років пропрацювали на держслужбі до ухвалення цього закону, залишаться старі правила, і вони отримуватимуть ті пенсії, які їм було гарантовано, коли вони влаштовувалися на роботу», – заявила вона.

Критика бувалих

Віктор Пинзеник

Віктор Пинзеник

Натомість Віктор Пинзеник (у минулому міністр фінансів і віце-прем'єр, а нині член Комітету ВР з питань бюджету, нардеп від БПП) пояснює все набагато простіше. Мовляв, прийнято черговий закон, яким відроджуються спецпенсії:

«Йдеться про поділ людей на сорти, про збереження спеціальних пенсійних систем. Престиж – це зарплатня, а не різні правила дорожнього руху. Це неправильно з точки зору управління країною. Закон про держслужбу не повинен регулювати пенсії. Пенсії мають регулюватися окремим законом. І я не знаю, як виправити бардак, який створив парламент разом з урядом. У нас є зарплата держслужбовця розміром 140 тисяч гривень на місяць – це у голови Агентства по боротьбі з корупцією. І кожен закон містить норми з оплати праці. І зверніть увагу: усі закони, які стосуються тієї чи іншої галузі, обов’язково містять зарплату і пенсію, там скоро й на поховання кошти закладатимуть», — обурюється він. Окрім того, Віктор Пинзеник пояснив, що для молоді в законі спецпенсій не передбачено, що теж проблема. Лише для тих, хто має 10–20 років стажу.

Розкритикував закон і голова парламентського Комітету з питань фінансової політики Сергій Рибалка (фракція РПЛ). Він переконаний, що повернення спецпенсій, ліквідованих з 1 червня цього року, – ганьба:

Сергій Рибалка

Сергій Рибалка

«Без усіляких бюджетних розрахунків влада хоче повернути преференції для «своїх». Простий працівник отримуватиме пенсію розміром 50% від заробітної плати, а той, хто працював на «бюрократичну машину», – 90%? Ось що значить «жити по-новому»? Це однозначно соціальна несправедливість. Коаліція пообіцяла, що до 1 червня 2016 року (коли має набути чинності цей закон) ці, м'яко кажучи, «спірні» норми про спецпенсії держслужбовцям будуть доопрацьовані. Ми не будемо чекати. Радикальна партія вимагатиме скасування ганебного розподілу українців на пенсійні «касти», – заявив він АСН.

Не почули ми похвали і з уст екс-міністра праці й соцполітики, голови Комітету ВР з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення Людмили Денісової (фракція НФ).

Людмила Денісова

Людмила Денісова

«Я незадоволена цим законом, але це компроміс. Ви знаєте, там треба багато чого рахувати й перераховувати. До 1 травня ми вноситимемо до нього зміни», – коротко й категорично прокоментувала вона ситуацію АСН.

А Михайло Папієв (фракція «Опозиційного блоку»), який теж у минулому був міністром соцполітики, заявив АСН, що цей законопроект не просто антисоціальний, він порушує 1-шу й 22-гу статті Конституції України.

Михайло Папієв

Михайло Папієв

«Я ініціюватиму звернення до Конституційного суду України, щоб він визнав положення цього закону такими, що суперечать нашому Основному Закону», – зазначив він.

Відтерміновані розрахунки

Що ж до коштів, потрібних на впровадження цієї реформи, що рекомендував Мінфін, або чи є на це гроші у проекті бюджету на 2016 рік – то це справжня таїна. Виявляється, навіть автори законопроекту не отримали від Мінфіну бодай попередніх розрахунків необхідних сум на виплату компенсацій тим, хто потрапить під скорочення.

Шкрум, відповідаючи на запитання про наявність таких коштів, висловилася категорично. «Це не до мене, це до Міністерства фінансів», – спрямувала вона нас, відзначивши, що передбачається набуття законом чинності з 1 травня, а не з 1 січня саме для того, щоб Мінфін устиг усе добре порахувати.

Не зміг назвати бодай якихось цифр і заступник міністра економічного розвитку й торгівлі України Максим Нефьодов. Саме відсутністю такої інформації він аргументував відмову коментувати АСН цей закон.

Павло Розенко

Павло Розенко

У свою чергу не коментує нині можливих ризиків, які потягне за собою набуття цим законом чинності, й міністр соціальної політики і праці Павло Розенко. Він каже, що для цього мусить вивчити результати депутатського голосування: «Я не бачив останньої редакції після комітету. І не знаю, за які саме питання і як депутати проголосували», – написав він у повідомленні АСН.

Отож доведеться зачекати. І сподіватися, що реформа держслужби (яка реально вкрай потрібна країні) відбудеться, не перетворившись на традиційне політичне створення проблем опоненту.

Джерело: АСН

Tweet about this on TwitterShare on FacebookShare on Google+

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

code