ТОП-100 найвпливовіших людей Київщини

Перегляди: 763

Підбиваючи підсумки 2018 року, інформаційний портал «Моя Київщина» підготував рейтинг найбільш впливових та авторитетних людей Київської області, у який ввійшли відомі політики, підприємці та журналісти

top100

2018 рік пройшов під знаком внутрішньої турбулентності всередині влади та зміни голови президентської вертикалі на Київщині. Після двохрічного керування областю Олександром Горганом, який представляв орбіту впливового нардепа Ярослава Москаленка, напередодні президентської кампанії на Банковій ухвалили рішення провести у Київській обласній державній адміністрації серйозні кадрові пертурбації. У результаті в крісло очільника КОДА було призначено Олександра Терещука – представника групи впливу силовиків.

Таке рішення було зроблено з урахуванням розуміння ризиків того, що напередодні президентських виборів Київщина серйозно «провисатиме» у «шахматці» Банкової: попереднє керівництво області продемонструвало інертність та неефективність політичної роботи. Команда Терещука, за задумкою Адміністрації президента, має показати всім місцевим «елітам» залізний кулак.

Інша справа, що часу на розкачку у нової команди зовсім не лишилося. А враховуючи надзвичайно складний політичний ландшафт в пристоличному регіоні, за лічені місяці до президентських виборів приборкати усі відцентрові рухи буде вкрай непросто. Тим паче, що за «Батьківщиною» у 2018 році було збережено крісло голови облради. А, отже, майданчик для гострих політичних заяв команді головного опонента чинної влади збережено. І за законами драматургії, в останньому акті цієї політичної п’єси ця рушниця ще цілком може вистрілити.

1. ІГОР КОНОНЕНКО

Народний депутат України, голова Київського обласного осередку партії БПП-«Солідарність»

Один із найближчих соратників Петра Порошенка Ігор Кононенко продовжує зберігати вплив на Київщину, залишаючись ключовим гравцем в області. Після того, як цього політика-«важковаговика» було призначено у квітні 2017 року головою осередку партії «Солідарність», він став головним відповідальним за кадрову і виборчу роботу в столичному регіоні. Щоправда, не все йде гладко: політичні амбіції Кононенка часто розбиваються об спротив місцевих «еліт», як на загальнообласному, так і районному рівнях.

Зокрема, складнощі спостерігаються в напрямку реалізації його особистих політичних амбіцій. Кононенко вже два роки демонструє активність в Обухівському та Васильківському районах Київської області, які входять у мажоритарний округ №94. Розрахунок робиться на участь у парламентських виборах, які відбудуться восени 2019 року. Але якщо на Васильківщині у Кононенка все більш-менш спокійно, то закріпитися в Обухівському районі йому досі не вдалося. Не в останню чергу – через супротив з боку численних місцевих груп впливу, які явно не раді хай і впливовому, але немісцевому політику.

Головним ворогом Кононенка стала опозиційно налаштована до нього Обухівська райрада. Через контргру з боку її керівництва невдачею завершилося призначення у 2017 році на посаду голови Обухівської районної державної адміністрації молодого «варяга» Івана Рудяка, якого пов’язували з головою Служби безпеки України Василем Грицаком і нардепом та соратником Кононенка Сергієм Березенком. Влітку 2018 року більшості в райраді вдалося нейтралізувати Рудяка, який після цього навіть перестав приїжджати у ввірений йому район. У результаті, замість нього головою РДА врешті-решт було призначено місцевого голову села Долина Михайла Письменного. Утім, поки що це не дає бажаного результату. Окрім проблем з контрольованістю райради, непроста ситуація спостерігається в одному з ключових міст Обухівщини – Українці, де після звільнення Павла Козирєва, який очолював мерію протягом 15 років, влада контролюється місцевими групами впливу. Попри спроби президентської партії змінити ситуацію в місті, поки що це не вдається.

Окрім того, не вийшло в Кононенка та його афілійованих структур на чолі з менеджером Віталієм Кропачовим реалізувати купівлю державної енергогенеруючої компанії «Центренерго», до якої входить, зокрема, найпотужніша на Київщині Трипільська ТЕС. Конкурс, який мав відбутися в грудні 2018 року, було скасовано в останній момент.

Якщо ж говорити про загальнообласний аспект, то тут Кононенку вдалося серйозно змінити політичний ландшафт. Однією з найбільших змін, до якої приклав руку депутат, стало звільнення в жовтні 2018 року голови Київської ОДА Олександра Горгана, якого називають ставлеником нардепа-мажоритарника Ярослава Москаленка. Інша справа, що призначення Олександра Терещука хоч і стало підсиленням Банкової на Київщині, але навряд чи додасть ресурсів особисто Кононенку: новий голова ОДА не належить до його орбіти.

2. ОЛЕКСАНДР ТЕРЕЩУК

Голова Київської обласної державної адміністрації

Генерал-майор міліції у відставці Олександр Терещук з 2017 року займається чиновницькою роботою. До того, як опинитися на Київщині, він з квітня 2017 року до кінця жовтня 2018 року був першим заступником голови Одеської обласної державної адміністрації.

Чутки про те, що він розглядається на посаду очільника Київщини, почали курсувати у високих кабінетах давно. Про можливе призначення Терещука говорили ще у 2016 році, але тоді Ярославу Москаленку вдалося просунути свого протеже Горгана. Після цього про можливість переводу генерала міліції з Південної Пальміри до Київської області заговорили лише весною 2018 року. Утім, усілякі спроби домовитися з Банковою з боку Ярослава Москаленка значно гальмували процес ухвалення остаточного рішення. У результаті Терещука призначили на посаду голови Київської ОДА лише 30 жовтня 2018 року.

До робити в облдержадміністраціях Олександр Терещук понад 30 років працював у правоохоронній системі. Зокрема, він обіймав керівні посади в столичній міліції: очолював Печерське та Голосіївське районні управління МВС. З березня 2008 по березень 2010 року – був заступником начальника Головного управління МВС України в місті Києві – начальником Управління кадрового забезпечення. Саме там Терещук працював під орудою Віталія Яреми, який тоді очолював столичне управління МВС, і з яким зараз, вже на посаді голови ОДА, зберігає тісні контакти.

Пізніше, з 2012 по 2014 рік, Терещук очолював Управління МВС України у Волинській області. У липні 2014 року його призначили начальником Головного управління Національної поліції в Києві, а президент Петро Порошенко скасував люстрацію Терещука попри те, що той підпадав під дію закону «Про очищення влади». Однак, у 2015 році за наполяганням тодішньої голови Нацполіції Хатії Деканоїдзе, голова МВС Арсен Аваков звільнив Терещука з лав поліції.  Варто зазначити, що під час Майдану Терещук став відомим, зокрема, відправкою волинського «Беркута» на київський Євромайдан. Також його звинувачували у переслідуванні активістів. Утім, жодних рішень судів з цього приводу ухвалено не було.

Чинного голову ОДА характеризують як жорсткого керівника. За листопад-грудень 2018 року Терещук встиг звільнити більшість заступників, а також кардинально змінити кадровий склад свого апарату. На відміну від свого попередника, він дуже активно здійснює робочі візити до різних районів, проводячи виїзні зустрічі та наради.

Важливим показником ефективності роботи Терещука стануть президентські вибори, які відбудуться весною 2019 року. Від їхніх результатів залежить і майбутнє самого голови КОДА. Адже він отримав посаду керівника регіонального виборчого штабу і разом з Ігорем Кононенком, головою Київської обласної організації БПП «Солідарність», відповідає за результати Петра Порошенка на Київщині.

Чи надовго затримається Терещук у Київській області? Є висока вірогідність того, що вже у 2019 році нинішній голова КОДА або піде на підвищення, або ж піде у відставку в разі зміни керівництва країни. Утім, саме авторитарний підхід генерала зараз конче потрібен президенту. Щоправда, часу для того, щоб встигнути приструнити опозиційно налаштовану Київську облраду, а також нелояльних до нинішньої влади «князьків» у регіонах, у Терещука майже не лишилося.

3. ЯРОСЛАВ МОСКАЛЕНКО

Народний депутат України

Попри зменшення контролю над Київською обласною державною адміністрацією, колишній «регіонал» Ярослав Москаленко лишається одним із найбільш впливових політиків Київщини. Так, завдяки тому, що очолює депутатську групу «Воля народу» у Верховній Раді, йому вдалося зберегти підтримку Адміністрації президента, хоч і втратив свою креатуру на посаді голови Київської ОДА Олександра Горгана. Кулуарна боротьба за збереження очільника області велася Москаленком протягом усього 2018 року, але в результаті втримати свою людину в цьому кріслі нардепу все ж таки не вдалося. Більше того, «злетіли» і заступники голови КОДА, яких пов’язували з Москаленком.

Але варто визнати, що Москаленко розповсюджує свій вплив у різних сферах. У 2017 році йому, хай зі скандалами і тиском на представників футбольної громадськості, вдалося очолити Федерацію футболу Київської області. Також він продовжує зберігати серйозний вплив на депутатський корпус в облраді. Зокрема, окрім своїх людей у БПП, він контролює значну частину фракції «Наш Край».

Ще один важіль впливу – мажоритарні округи. Під контролем Москаленка знаходиться округ №96 з центром у Вишгороді, в який також входять Буча, Славутич, Бородянський, Вишгородський, Іванківський, Поліський райони. Попри те, що Москаленко не є членом президентської партії БПП-«Солідарність», він фігурує у виборчому штабі цієї політсили як куратор даного округу. Окрім того, Москаленко вибив округ №95 (включає в себе Ірпінь та більшу частину Києво-Святошинського району) для близького до себе колишнього мера Ірпеня Володимира Карплюка. Щоправда, це абсолютно не означає стовідсоткову перемогу скандально відомого екс-голови міста: за нього планує боротися «ударівська» група на чолі з головою Києво-Святошинської РДА Мирославою Смірновою.

Відкритим залишається й питання відносно №93 (центр – Миронівка), який як відступне пообіцяли Олександру Горгану. Утім, схоже, що округ колишній голова КОДА так і не отримає: ставлення до нього у високих кабінетах, попри авторитет Москаленка – вкрай неоднозначне.

Варто додати, що наближена до одіозного нардепа Ярослава Москаленка ТОВ «Спец Комплект Постач» виграла тендер на утримання 6 375,5 км доріг місцевого значення у всіх районах Київщини, за що отримає 806 млн грн у наступному році.

У будь-якому разі Ярослав Москаленко продовжує контролювати виборчі процеси на Київщині не лише на рівні округів та об’єднаних територіальних громад, але й на рівні президентських перегонів. Його близькі зв’язки з БПП накладаються на досить теплі стосунки з керівництвом «Батьківщини». Багато в чому це дає змогу Москаленку балансувати між опонентами і розраховувати на збереження свого авторитету за будь-якого результату президентських виборів в Україні.

4. КОСТЯНТИН БОНДАРЄВ

Голова Київського обласного осередку «Батьківщини»

Попри жорсткий тиск з боку Банкової, опозиційна партія «Батьківщина» на Київщині залишається, бодай і частково, у владі. Заслуга у цьому лежить на Костянтині Бондарєві, який хоч і не займає жодних офіційних посад в органах влади, але є одним із найбільш впливових гравців на Київщині та однією з ключових фігур під час президентської кампанії-2019 у Юлії Тимошенко.

Про те, наскільки важливим Бондарєв є для лідера «Батьківщини», стало зрозуміло в липні 2018 року, під час його затримання в аеропорту «Бориспіль». На своїй сторінці у Facebook вранці 17 липня Бондарєв написав, що після прибуття в аеропорт невідомі особи нібито викрали його «прямо зі злітної смуги», після чого був викрадений паспорт і особистий телефон. Визволяти екс-нардепа в аеропорт особисто прибула лідер «Батьківщини» Юлія Тимошенко, члени фракції «Батьківщини» у ВР Олександра Кужель, Ігор Луценко, а також голова Київської облради Ганна Старикова.

Справа в тому, що Бондарєва називають одним із спонсорів цієї політсили. Йому належить банк «Велес», в якому, як зазначають ЗМІ, лежать партійні кошти. У грудні 2015 року Нацбанк відкликав ліцензію у цієї фінустанови за відмивання грошей і спробу вивести за кордон 460 мільйонів доларів. Проте банк через суд скасував це рішення НБУ.

Також Бондарєв був фігурантом журналістського розслідування про мережу ломбардів, прибутки від діяльності якої нібито отримує оточення Тимошенко. Родина лідера «Батьківщини» отримала 2,4 млн грн прибутків від кіпрської компанії Diafox Consulting Limited, яка володіє мережею ломбардів «Дешева готівка». Виявилося, що ця офшорна компанія займається експортом продукції сільськогосподарських фірм з орбіти Костянтина Бондарєва.

Попри вкрай високу одіозність, Бондарєв, проти якого неодноразово відкривалися кримінальні справи, наразі контролює Київську облраду, де головою залишається його колишня помічниця у Верховній Раді Ганна Старикова. Попри усі спроби її зняти з боку влади, Бондарєву вдалося домовитися з іншими впливовими гравцями в облраді.

Йдеться, зокрема, про головного «опоблоківця» Київщини Олександра Качного, який входить до групи «газовиків», і з яким Бондарєв товаришує з часів спільного членства в Соціалістичній партії України, а також про Ярослава Москаленка, який хоч і позиціонує себе лояльним до команди президента Петра Порошенка, але якому не вигідна її монополія на Київщині.

Якщо ж говорити про власні політичні амбіції Бондарєва, то вони полягають у повернені в публічну політику та свою формалізацію як впливового гравця на рівні Київської області. Зокрема, йдеться про отримання посади голови Київської ОДА. Утім, це можливо лише за одного сценарію – якщо президентом стане Юлія Тимошенко. Саме тому можна не сумніватися, що Бондарєв до останнього робитиме все для її перемоги на президентських виборах. Це дасть можливість скандальному політику взяти під контроль усю Київську область та влаштувати тут великий переділ. Переможеним на Київщині доведеться ділитися з новою владою. І, знаючи апетити команди Юлії Тимошенко, це буде явно недешево.

5. ВІТАЛІЙ КЛИЧКО

Київський міський голова

Попри те, що Київ і Київська область є окремими адміністративними одиницями, вплив столиці на навколишні території не варто применшувати. Близько півмільйона жителів Київщини працюють у Києві. Навіть обласна адміністрація знаходиться саме в столиці. Важливо і те, що мер Києва Віталій Кличко має особистий політичний вплив на область. У 2014 році під час домовленостей між ним і Петром Порошенко крісло голови Київської ОДА відійшло до «ударівської» квоти, і хоча за чотири роки очільником області жодного разу не став ставленик Кличка, це абсолютно не означає, що призначення усіх губернаторів не проходить без його відома.

Більш того, у близького оточення мера столиці є чимало інтересів на Київщині, що часто конвертується у посади. Окрім кількох депутатів в облраді, у складі фракції БПП варто виділити наявність «своєї» голови Києво-Святошинської РДА Мирослави Смірнової.

Які амбіції Кличка щодо Київщини? Він хоче розширити межі Києва. У грудні 2017 року Київська міськрада ініціювала створення місцевої асоціації «Київська агломерація» у складі 11 міст – Київ, Бориспіль, Боярка, Бровари, Буча, Васильків, Вишгород, Вишневе, Ірпінь, Обухів, Українка та 8 селищ – Ворзель, Глеваха, Гостомель, Калинівка (Броварський район), Калинівка (Васильківський район), Коцюбинське, Козин, Чабани. За логікою мерії Києва, усі ці населенні пункти мають увійти до складу Києва. Щоправда, це викликало спротив у більшості громад. І попри тиск з боку Київської міської державної адміністрації, який тривав протягом усього 2018 року, досягнути своєї цілі столиця не змогла. Більшість мерів міст навколо Києва беруть участь у консультаціях з цього приводу, але законопроект «Про міські агломерації», зареєстрований ще в липні 2017 року, досі не розглянуто Верховною Радою.

Загалом, приєднати населений пункт з кількома десятками тисяч жителів не так просто. Тим паче, що у даному випадку мова йде про сотні тисяч людей. Свого часу, у 1988 році, Київ приєднав Троєщину, Жуляни та Бортничі. Але на той момент сумарне населення цих територій було меншим за один Бориспіль. Востаннє столиця розширювалася у 2001 році, коли включила в межі міста Пущу-Водицю – курортну зону.

Поки ж команда Кличка всіляко намагається приєднати до Києва Коцюбинське. У травні 2015 року депутати Коцюбинської селищної ради прийняли рішення про приєднання селища до міста Ірпінь. У березні 2018 року в смт Коцюбинське відбулися громадські слухання, на яких більшість присутніх проголосували за приєднання селища до Києва. У вересні Київрада звернулась до Верховної Ради з проханням розглянути питання про приєднання селища до столиці, утім у парламенті поки не поспішають освячувати об’єднання.

Поки ж у команді Кличка заявляють, що модель Київської агломерації буде побудована на досвіді Метрополії Великого Парижа. Щоправда, подібне порівняння, на думку експертів, некоректне. Якщо врахувати, що у Києві, на відміну від столиці Франції, відбувається повна монополізація влади з боку мерії (повноваження столичних РДА обмежені, а райради – ліквідовані), є серйозні сумніви відносно того, що громади міст-супутників забажають віддавати всю повноту влади Кличку та його соратникам.

6. ЮРІЙ БОЙКО

Екс-голова фракції «Опозиційний блок» у Верховній Раді

Вплив колишніх «регіоналів» на столичний регіон зберігається. Інша справа, що через конфлікти всередині команди відбувається взаємне послаблення груп впливу на загальноукраїнському рівні. У 2018 році остаточно формалізувався розкол спадкоємця Партії регіонів – «Опозиційного блоку». Після того, як група «газовиків» Бойка-Льовочкіна вирішила влитися в команду Медведчука-Рабіновича із «За життя», стало зрозуміло, що «Опозиційному блоку» залишилося зовсім недовго. Два угрупування – Бойко-Льовочкін і Новинський-Вілкул (за яким неформально стоїть Рінат Ахметов) – стали ледь не кровними ворогами.

Якщо говорити про даний конфлікт в контексті ситуації на Київщині, то варто враховувати, що даний регіон завжди неформально відносився саме до вотчини «газовиків». Юрій Бойко був куратором Київської області від Партії регіонів, а його протеже Олександр Качний, який за часів Януковича очолював Київську обласну раду, зараз контролює всі осередки «Опозиційного блоку» на Київщині. Доходило до того, що Качному вдалося завести у Київську обласну державну адміністрацію своїх людей. Зокрема, керівником апарату КОДА за часів Олександра Горгана стала Тетяна Жуль, близька помічниця Качного. Щоправда, після призначення головою адміністрації Олександра Терещука той швидко звільнив Жуль з займаної посади.

Також Качному вдалося завести на посаду голови Ставищенської РДА колишнього регіонала Володимира Репету. Посередником між Качним і Репетою нібито виступила екс-глава Ставищенського райради – Ірина Паланська, з якою Качний підтримував теплі стосунки.

Серйозні позиції зберігаються в Бойка в Білій Церкві. У першу чергу йдеться про контроль над концесійним підприємством «Білоцерківвода» – міським водоканалом, який був переданий у приватні руки у 2013 році. До цього підприємства також має відношення місцевий політик, екс-нардеп від «Батьківщини» Володимир Полочанінов, який зараз перебуває в політпроекті «Основа», що став пристанищем для багатьох персонажів, які входять до групи впливу «газовиків». Через Полочанінова Бойко зберігає важелі впливу на фракцію «Самопоміч» в облраді і на мера Білої Церкви Геннадія Дикого – це робиться через Ольгу Бабій – голову бюджетної комісії Київської облради, члена фракції «Самопоміч». Бабій є директором закритого недиверсифікованого венчурного корпоративного інвестиційного фонду «Титан», який є офіційним господарем «Білоцерківводи».

Можна очікувати, що 2019 рік стане вкрай непростим для «газовиків», яким буде вкрай важливо не впустити на Київщину конкурентів з групи Ахметова. А ті якраз роблять досить активні спроби домовитися з олігархом Василем Хмельницьким, який може стати серйозним союзником у боротьбі з командою Юрія Бойка. Справа в тому, що саме між «Опозиційним блоком» Ахметова і проектом «За життя – Опозиційна платформа» Льовочкіна-Бойка-Медведчука-Рабіновича під час парламентських виборів-2019 розгорнеться боротьба за електорат у регіонах. І тоді Київщина стане одним із майданчиків запеклої боротьби між колишніми соратниками, а нині найбільш ярими конкурентами, за і так не надто чисельний «біло-синій» електорат.

7. ГАННА СТАРИКОВА

Голова Київської обласної ради

Попри численні атаки, Ганна Старикова все ж таки зуміла зберегти посаду голови облради. Більш того, їй разом з колишнім шефом Костянтином Бондарєвим у 2018 році вдалося втримати статус-кво на Київщині.

Старикова розпочала політичну кар’єру у віці 22 років, ставши помічником-консультантом тодішнього нардепа Костянтина Бондарєва від ВО «Батьківщина» у VI та VIІ скликаннях. На цій позиції вона працювала протягом семи років, після чого залишилася в його команді.

У 2014 році вона балотувалася у Верховну Раду від «Батьківщини», проте безрезультатно, а у 2012 та 2015 роках — в мери Обухова, але програла чинному очільнику міста Олександру Левченку. У 2014 році за сприяння Костянтина Бондарєва жінка посіла посаду першого заступника голови Київської обласної державної адміністрації Володимира Шандри. У Київській ОДА Старикова встигла попрацювати лише шість місяців, але, подейкують, що навіть за такий короткий термін вона встигла перерозподілити ринок транспортних перевезень на Київщині під представників «Батьківщини».

Уже в 2015 році Ганну Старикову обрали депутатом Київоблради від «Батьківщини», а вже скоро вона отримала посаду голови Київської обласної ради. З тих пір жінка потрапляла в низку політичних і кримінальних скандалів. У березні 2017 року в її кабінет навідалися співробітники СБУ з підозрою керівництва облради у виведенні бюджетних коштів через ряд комунальних підприємств області, які потім нібито йшли на фінансування проплачених мітингів.

ЗМІ неодноразово писали про конфлікти між БПП і Ганною Стариковою. Але вихлопу з цього не було – головою облради залишалася представниця «Батьківщини».

Прихід Старикової у владу позитивно відобразився на її фінансовому стані. Враховуючи той факт, що вона ніколи не займалася бізнесом, це не завадило їй задекларувати 2,6 млн грн готівкою, коштовності та акції банку «Велес», який належав Костянтину Бондарєву.

У 2015 році жінка придбала три квартири – дві з яких розташовані в Києві, площею 60 та 73 квадратних метрів. У власності Старикової також є чотири авто, серед них три вантажівки та елітний Jaguar F-PACE, який вона придбала у грудні 2016 року за 1,66 млн грн.

У 2018 році позиції Ганни Старикової в Київській області посилились. І це попри те, що протягом року в політичних колах кілька разів піднімалось питання про заміну керівництва облради. Але Старикова знаходила можливість стабілізувати ситуацію і залишитися на посаді.

Альянс «Батьківщини» з «Опоблоком» та фракцією «Свободи» на предмет втримання контролю над ключовими комунальними підприємствами області збережено. Більш того, її патрону Костянтину Бондарєву, як розповіли джерела у Київській облраді, вдалося переконати свого друга Ярослава Москаленка, а тому, у свою чергу, президента Петра Порошенка, у недоцільності заміни голови облради.

 

8. АРТУР ПАЛАТНИЙ

Народний депутат України

Група «ударівців», які орієнтуються на мера Києва Віталія Кличка, продовжує зберігати вплив на ситуацію в Київській області. Артур Палатний є давнім соратником мера, і саме на ньому в багатьох питаннях замикаються інтереси очільника столиці на Київщині. Більше того, Палатний навчався у Переяслав-Хмельницькому педагогічному університеті разом з Кличком.

Тривалий час Палатний активно займався промислом у сфері нерухомості, а наразі має інтереси в ресторанному бізнесі. Його називають співвласником інтернет-порталу Ukr.net, який лідирує в українському онлайн-сегменті. А також пов’язують з чоловічим клубом «Ріо», що розташований у центрі Києва, та іншими бізнес-проектами подібного спрямування.

Окрім того, Палатний має інтерес у спорті. Він є почесним президентом Федерації боксу Києва. Це захоплення й допомогло чоловікові завести дружбу з братами Кличками, які стали хрещеними батьками його дітей.

Артур Палатний активно почав займатися політикою у 2010 році. Тоді він став депутатом Київської обласної ради від партії «УДАР». Уже у 2012 році він був народним депутатом від цієї ж партії. Чоловік очолив комітет з питань сім’ї, молоді та спорту. На дострокових виборах 2014 року Палатний став народним депутатом від БПП по квоті «УДАРу».

Окрім столиці, депутат має серйозні політичні інтереси на Київщині, зокрема, в Києво-Святошинському районі. Після Революції Гідності протеже Палатного Мирослава Смірнова, яка раніше була його помічником-консультантом у Верховній Раді, стала головою Києво-Святошинської райдержадміністрації.

Колишні помічники Палатного у минулому скликанні парламенту – Дмитро Христюк, заступник мера Ірпеня, а також чинний мер Переяслав-Хмельницького Тарас Костін. Усі вони, тою чи іншою мірою, продовжують орієнтуватися на Палатного.

Депутат був і однією з ключових фігур в переговорному процесі по зняттю Олександра Горгана з посади губернатора та призначення нового голови Київської ОДА Олександра Терещука, оскільки згідно з домовленостями ще далекого 2014 року керівник Київщини залишається квотою «УДАРу».

У зв’язку з амбіціями Кличка створити Київську агломерацію, і початком реальної роботи в цьому напрямку Палатний всі свої зв’язки на Київщині застосовує для просування цього процесу. Утім, поки що реалізувати це йому не вдається через спротив з боку голів міст-супутників Києва. Враховуючи той факт, що в Україні у 2019 році проходять президентські і парламентські вибори, дуже малоймовірно, що кличківцям вдасться просунути свій проект і змусити капітулювати місцеве керівництво.

Ще одне з завдань, який займатиметься депутат – відновлення партії «УДАР» і підготовка до парламентських виборів, які відбудуться восени 2019 року. Наразі осередки партії Кличка перебувають у напівкоматозному стані. І від активності Палатного і його оточення залежатиме те, у яких кондиціях «УДАР» підійде до виборів.

 

9. ОЛЕКСАНДР КАЧНИЙ

Депутат Київської обласної ради

 

Колишній голова Київської обласної ради, екс-«регіонал» Олександр Качний отримав «золоту акцію». Допомогло йому в цьому об’єднання частини партії «Опозиційний блок» (так звана група «газовиків» Фірташ, Льовочкін, Бойко) із партією Вадима Рабіновича та Віктора Медведчука «За життя». Саме на Качного покладена відповідальність за даний процес на Київщині. З боку «За життя» це контролюється правою рукою Медведчука Юрієм Загороднім.

За роки політичної діяльності на Київщині – а вперше він став депутатом облради ще в далекому 2006 році – Качному вдалося вибудувати ефективну мережу: він має депутатів практично в кожному органі місцевого самоуправління області. Його колега Юрій Чередніченко очолює департамент транспортної інфраструктури КОДА, тобто увесь транспорт області зав’язаний на партії «Опоблок».

Олександра Качного разом із його братом Ігорем вважають причетними до організації «підвозу» «тітушок» на «Антимайдан» задля допомоги утримання режиму Януковича. Усі перевірки від СБУ, прокуратури та інших органів не змогли виявити його зловживання на посаді. А Качний уже у 2015 році зумів провести в облраду фракцію колишніх «регіоналів». Також головний «опоблоківець» Київщини зберігає контроль над обласною газетою «Час Київщини», яку очолює Вікторія Ляховець, його близька соратниця.

Після звільнення голови Київської ОДА Олександра Горгана та призначення Олександра Терещука в КОДА відбулися деякі кадрові зміни, які послабили Качного. Зокрема, новий губернатор звільнив голову апарату облдержадміністрації Тетяну Жуль, яка до цього працювала в команді Олександра Сталиноленовича.

Після того, як остаточно оформився розкол «Опоблоку», п’ять обласних організацій політпартії заявили про перехід до складу об'єднання «Опозиційна платформа – За життя». Серед них і Київський обласний осередок. Це було цілком очікувано: Качний завжди орієнтувався на Юрія Бойка і ніколи цього не приховував. А розкол «Опоблоку» дає йому можливість підрости і перейти на загальнодержавний рівень.

Амбіції Качного відомі давно – він мріє про крісло депутата Верховної Ради. Злиття «За життя» та угрупування Бойка робить шанси Качного отримати місце у прохідній частині об’єднаного списку досить серйозними. Про те, що Качний планує перейти у топ-політику, стало зрозуміло після того, коли практично усі свої партійні справи на рівні області він вирішив передати своєму колезі по партії, голові фракції «Опоблоку» Валерію Ксьонзенку.

 

10. ВАСИЛЬ ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ

Олігарх

Василь Хмельницький та його команда продовжують зберігати значний вплив на Київську область. Окрім того, він очолює будівельну компанію UDP, яка має чимало об’єктів у Києві.

Головною вотчиною олігарха на Київщині є Біла Церква, де він вже багато років намагається взяти владу. Сам Хмельницький зараз практично відійшов від участі у великій політиці. Хоча це лише формальність. Насправді, йому вдається мати свої інтереси у «Радикальній партії», «Батьківщині» та «Опоблоці». З останніми, а конкретно з групою Ріната Ахметова, він веде активні переговори. Якщо ж говорити про партію Юлії Тимошенко, то варто відзначити, що Хмельницького називають одним зі спонсорів цієї політсили.

Якщо ж говорити про його особистий політичний шлях, то вперше Хмельницький став народним депутатом від Партії зелених України ще у 1998 році. У 2005 році він  був членом «БЮТу». А в 2007 — став нардепом від Партії регіонів, і залишався в її лавах до 2014 року.

Одним із ключових регіонів для Хмельницького залишається Київщина. Олігарх продовжує реалізовувати проект будівництва технопарку в Білій Церкві. Зокрема, він заявив про плани збудувати в місті 4 підприємства до 2020 року. Вже зараз будується два заводи з виготовлення електрообладнання: розеток та лампочок. Також у 2018 році він відбудував «Біофарму», де за рік до того сталася серйозна пожежа.

Після того, як у 2015 році Хмельницькому не вдалося протягнути на крісло мера Білої Церкви лояльного до себе Костянтина Єфименка, він шукає інші варіанти для отримання влади в місті. У 2007 році чоловік хотів поставити екс-мера міста Українка Павла Козирєва в заступники мера Білої Церкви Геннадія Дикого. Проте міськрада не дала голосів за це рішення. На фоні певного послаблення Костянтина Єфименка, якого навіть усередині команди олігарха називають токсичним, один з його людей Ігор Лохман веде бізнесову і політичну лінію Хмельницького в місті. Також слід зазначити, що в системі безпеки компаній бізнесмена працює екс-голова міліції Білої Церкви Іван Одрина.

Активно турдиться Хмельницький і в медіа-напрямку. Так, він викупив білоцерківський телеканал «Крокус» з газетою «Главная», яка після ребрендингу отримала назву «Тиждень». На чолі цього холдингу олігарх поставив відомого київського політтехнолога Дениса Богуша, який вже багато років відповідає не лише за медіа, а й за виборчі технології.

Паралельно Хмельницький активізує загальноукраїнську політичну діяльність. Зокрема, він взяв під контроль партію «Народний рух України», яку очолив нардеп Віктор Кривенко. Цікаво, що білоцерківську ланку партії очолив Сергій Якимчук, який був заступником мера Білої Церкви Василя Савчука (якого, до речі, також відносять до орбіти Хмельницького) і депутатом Білоцерківської міської ради від «Нашої України».

 

11. МИКОЛА СТАРИЧЕНКО

Заступник голови Київської облради

Микола Стариченко є дуже досвідченим та виваженим політиком, але не дуже перебірливим у плані політичних смаків. Вперше від став депутатом обласної ради від Партії регіонів у 2012 році, коли виграв вибори у Таращанському районі, де 4 роки працював заступником голови РДА. Депутатом цього скликання він став як перший «радикал» Київщини.

Свого часу пощастило Стариченку потрудитися і в найприбутковішому секторі Київської ОДА – управлінні капітального будівництва. Саме тоді він потрапив у серйозний скандал. Мова йде про зведення школи в селі Микуличі Бородянського району, яке триває вже багато років. У 2013 році наближена до родини Стариченків ТОВ «-Українська енергетична компанія-» виграла тендер на завершення будівництва, яке, згідно договору, мало завершитися до кінця 2015 року, але триває й досі. Минулого року для продовження робіт по цій школі було виділено додатково 105 млн грн. Окрім того, за часів роботи Стариченка в КОДА компанія його батька отримувала підрядів на сотні мільйонів гривень.

Варто додати, що зараз Микола Стариченко є помічником нардепа від «Радикальної партії», голови комітету ВР з питань будівництва Сергія Скуратовського, який допомагає чоловікові просувати потрібні проекти. Цього року Скуратівський потрапив у серйозний скандал – п’яний нардеп побив сільського голову Плахтянки Олександра Сорочана. Але за «дивних» обставин правоохоронці не порушили справу проти недоторканого депутата, тоді як в мережі розгорнулася активна робота з дискредитації сільського голови.

Попри всі обставини, заступник голови облради планує боротися за мандат депутата ВР. Подейкують, що у 2019 році він спробує свої сили на 93-му виборчому окрузі, на якому у 2014 році переміг нардеп-втікач Олександр Онищенко.

 

12. РУСЛАН СОЛЬВАР

Народний депутат України

Чинний народний депутат Верховної Ради Руслан Сольвар є дуже впливовою особою на Київщині не тільки в політичних, а й бізнесових колах. Варто сказати, що депутат здобуває на окрузі №91 (до якого входять Фастівський, Макарівський, частково Сквирський та Києво-Святошинський райони) мандат другий раз поспіль. І завдяки активній роботі Сольвара на цій території, поки немає жодної кандидатури, яка могла б йому достойно протистояти.

Депутат продовжує активно залучати державні кошти для будівництва та реконструкції соціальних об’єктів на ввіреному йому окрузі. Вдалося отримати виділення майже 5 млн грн субвенції на ремонт ЛОР-відділення у Фастівській ЦРЛ та закупку стоматологічної установки за 130 тис грн. Окрім того, продовжує працювати запущений від початку каденції проект «Безкоштовний автобус», який перевозить пільговиків у Макарівському, Сквирському, Фастівському та Києво-Святошинському районах.

Тим часом тривають інформаційні війни. Зокрема, у 2018 році депутата звинуватили в «кришуванні» видобутку торфу на теренах Макарівського району. Про це стало відомо після того, як п’яний нардеп від «Радикально партії Олега Ляшка» Сергій Скуратівський побив голову Плахтянської сільради Макарівського району Олександра Сорочана. Саме тоді «радикали» кинули всі сили, аби «відбілити» ім’я правої руки Ляшка Сергія Скуратівського, робили журналістське розслідування і, задля відволікання уваги, навіть Руслану Сольвару приписали участь до махінацій із торфом.

 

13. СЕРГІЙ КНЯЗЄВ

Голова Національної поліції

Попри відносну відсутність інформаційних приводів, голова Нацполіції Сергій Князєв зберігає авторитет у Київській області, який за минулий рік послабився хіба що через те, що зусилля голови Нацполіції були направлені на масштаби всієї країни. Зокрема, він продовжує формувати білоцерківську еліту. Так, у 2018 році не без сприяння Князєва місто Біла Церква отримало патрульну поліцію.

За більше ніж двадцять років роботи у правоохоронній системі переважну більшість своєї кар’єри він провів саме на Київщині. Князєв – уродженець Білої Церкви, звідти, власне, й почалась його робота в органах. У 1992 році Князєв розпочав свою кар’єру з посади міліціонера відділу охорони. У 1995 році перейшов на службу в кримінальний відділ. А з 1995 по 2008 рік пройшов шлях від оперуповноваженого карного розшуку міліції Білої Церкви до заступника начальника – начальника кримінальної міліції міського відділу. З 2008 року він тривалий час очолював управління карного розшуку ГУ МВС України в Київській області.

У листопаді 2014 року Князєва перевели на Донбас, де він виконував обов’язки заступника начальника Головного управління МВС України в Донецькій області, а також займав посаду начальника кримінальної міліції Донеччини. З листопада 2016 року службовець очолив Департамент карного розшуку Національної поліції України, а вже за три місяці — Нацполіцію України.

Князєв підтягнув до поліцейської верхівки кадри з Київщини. Саме так начальник слідства обласної поліції Олександр Осіпов отримав підвищення у Головне слідче управління Нацполіції України. Можна згадати і Віталія Невгада, який також протягом багатьох років працював у Білій Церкві, а у вересні 2017 року став заступником голови Національної поліції України – начальником головного слідчого управління.

Завдяки службі, Князєв знає всіх головних гравців Київщини. Із деякими він перебуває у теплих стосунках. Зокрема, розповідають про дружбу голови Нацполіції з депутатом Київської облради Леонідом Глиняним, у дружини якого він орендує квартиру в Києві.

 

14. ГЕОРГІЙ ЦАГАРЕІШВІЛІ

Голова фракції БПП-«Солідарність» у Київській обласній раді

За останній рік Георгій Цагареішвілі доріс до рівня голови фракції БПП-«Солідарність» у Київській обласній раді. Саме перед ним було поставлене завдання взяти під контроль більшість в облраді, що йому частково вдалося. Також він є членом комісії з питань капітального будівництва, архітектури, транспорту та зв’язку, розвитку інфраструктурних об’єктів, паливно-енергетичного забезпечення. До 2015 року чоловік ніколи не був на держслужбі й усе життя займався бізнесом. На громадських засадах був помічником екс-нардепа від «Партії регіонів» Вадима Столара, який є великим київським забудовником. Також депутат є генеральним директором ТОВ «НОВЕ СТОЛІТТЯ ГРУП», окрім того володіє ще низкою компаній, які займаються будівництвом та охоронною діяльністю.

Двоюрідним братом та партнером по будівельному бізнесу Георгія Цагарешвілі є Лев Парцхаладзе. Спочатку він очолював фракцію БПП-«Солідарність». Потім Парцхаладзе пішов на підвищення – став заступником міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства. Тоді фракція БПП у облраді обрала головою Руслана Кузьменка, проте він виявився недостатньо пробивною фігурою. Ходять чутки, що врегулювати ситуацію взявся Лев  Парцхаладзе, який лобіював призначення головою свого кузена.

Після того, як депутат очолив фракцію, позиції президентської партії на Київщині суттєво посилилися. У кулуарах облради говорять, що в разі зняття з посади Ганни Старикової, її місце може зайняти Георгій Цагареішвілі. Але поки сторони домовилися між собою про ненапад і співробітництво у рамках колегіального органу.

 

15. ХВИЧА МЕПАРІШВІЛІ

Народний депутат України

Народний депутат від «Народного фронту» Хвича Мепарішвілі продовжує власну піар-кампанію в Білій Церкві. Не в останню чергу це стає можливим завдяки його впливу в розподілі державних субвенцій.

Попри те, що Біла Церква не є його вотчиною – сам він зробив кар’єру в Києві – його вплив не варто применшувати. У сьомому скликанні ВР Мепарішвілі був помічником народного депутата Арсенія Яценюка, а також був головою фракції «Народного фронту» у минулому скликанні Київської облради.

З 2010 до 2015 року він працював першим заступником генерального директора столичного КП з охорони, утримання та експлуатації земель водного фонду Києва «Плесо». Мепарішівілі неодноразово звинувачували у «кришуванні» несанкціонованої торгівлі на Оболонській набережній, Трухановому острові, в Гідропарку, на інших пляжах Києва, які знаходяться у підпорядкуванні КП «Плесо». Його також звинувачували у здачі в оренду комунального майна фірмам, які мають відношення до нього. Окрім того, з 2015 по 2016 рік Мепарішвілі був радником патронатної служби голови КМДА Віталія Кличка.

Вплив на Київщину Мепарішвілі забезпечує лобіюванням інтересів області, перебуваючи в бюджетному комітеті ВР. За це він отримав подяку від мера Білої Церкви Геннадія Дикого. Останній часто розповідає, що саме завдяки роботі Мепарішвілі місто отримує великі фінансові вливання з державного бюджету. Останнім часом Мепарішвілі все частіше з’являється в Білій Церкві в компанії Геннадія Дикого на різного плану інфраструктурних заходах.

Амбіції Мепарішвілі явно стосуються мажоритарного округу №90, до складу якого входить Біла Церква. Не виключено, що перемогти йому допомагатиме мер Геннадій Дикий, якому вигідний союзник у Верховній Раді.

16. ОЛЬГА БАБІЙ

Депутат Київської облради, голова бюджетної комісії

Формально представляючи партію «Самопоміч», Ольга Бабій є не лише депутатом обласної ради і головою бюджетної комісії. Протягом кількох років вона була директором концесіонера місцевого водоканалу ТОВ «Білоцерківвода». З грудня 2017 року Бабій почала виконувати обов’язки голови наглядової ради Закритого недиверсифікованого венчурного корпоративного інвестиційного фонду «Титан», який є власником компанії «Белоцерківвода». Цей фонд пов’язують з екс-нардепом Володимиром Полочаніновим, якого разом з головою фракції «Опоблоку» у Верховній Раді Юрієм Бойком називають реальним власником концесійного водоканалу.

На місцевих виборах-2015 Бабій балотувалася до Київської облради, де отримала посаду голови бюджетної комісії. Цікаво, що свого часу Полочанінов очолював бюджетну комісію облради, і тому отримання посади Бабій навряд можна назвати збігом обставин.

У 2017 році її  обрали віце-президентом Асоціації водоканалів України «Укрводоканалекологія».

Також Бабій зберігає вплив на мера Білої Церкви Геннадія Дикого, хоча останнім часом в них зіпсувалися стосунки. При цьому вона планує балотуватися у Верховну Раду по округу №90 в Білій Церкві. Бабій є довіреною особою Андрія Садового як кандидата в президенти. Зберігаючи контроль над бюджетною комісією, жінка може розраховувати на серйозні ресурси під час парламентської кампанії.

 

17. ДМИТРО ЦЕНОВ

Начальник головного управління Національної поліції в Київській області

Після змін у Київській ОДА і призначення губернатором генерала міліції Олександра Терещука у високих кабінетах розглядали ймовірність звільнення Ценова з посади. Утім, оскільки він є лояльним до вертикалі МВС на чолі з Арсеном Аваковим, йому поки що вдається її зберігати.

Роботу на Київщині він розпочав з посади начальника Ірпінського міського відділу ГУ МВС в Київській області, а з травня 2010 року зайняв вакансію заступника начальника управління Державної служби боротьби з економічною злочинністю Управління МВС в Чернігівській області.

У квітні 2014 року Ценова призначили начальником Києво-Святошинського районного відділу міліції, а вже за шість місяців перевели до Головного управління Нацполіції у Київській області. Там він спочатку був заступником начальника поліції, а у 2016 році очолив поліцію Київщини.

За 2018 рік поліція під керівництвом Ценова досягла чималих результатів. Наприклад, відбулася презентація першої в Україні інтелектуально-аналітичної системи відеоспостереження обласного значення. На початку квітня на Київщині розпочала свою роботу водна поліція. У серпні в місті Біла Церква створено підрозділ патрульної поліції, який входить до складу Управління патрульної поліції Київської області, який існує з подачі голови Нацполіції України Сергія Князєва.

За підтримки Дмитра Ценова впроваджено програму «Community Policing» – проект партнерських відносин між поліцейськими, громадою та місцевою владою на Київщині.

 

18. ВІТАЛІЙ ЯРЕМА

Перший заступник голови Київського обласного осередку БПП-«Солідарність»

Серйозний вплив на Київщині зберігає Віталій Ярема, який є другою людиною в обласній організації президентської сили після Віталія Кононенка. Але на цьому його функціонал не вичерпується: про авторитет Яреми можна судити з того, що до його думок дослухається не лише голова Київської ОДА Олександр Терещук, але й президент Петро Порошенко.

Уродженець Переяславщини за понад 25-річну кар’єру в правоохоронних органах обіймав посади першого заступника начальника Департаменту карного розшуку МВС України та голови Головного управління МВС України в Києві. У березні 2010 року, відразу після перемоги на виборах Януковича, Ярема подав у відставку з посади керівника столичної міліції. А у 2012 році став народним депутатом за мажоритарним округом №212 у Києві, входив до фракції «Батьківщини».

Одразу після Революції Гідності Ярема працював у Кабміні та обіймав посаду першого віце-прем'єр-міністра. У червні 2014 року він став першим генеральним прокурором, який в минулому був працівником міліції і жодного дня не працював у прокуратурі. Після звільнення в лютому 2015 року він досі зберігає серйозний вплив у силових органах. Також займається громадською діяльністю.

У лютому 2018 року Ярема став першим заступником голови Київської обласної організації, яку очолює Ігор Кононенко. Водночас, як писали в ЗМІ, на цьому його робота на Київщині не завершується. Зокрема, його називають куратором округу №98 з центром у Борисполі та ймовірним кандидатом в депутати на майбутніх парламентських виборах. У такому разі його основним конкурентом стане чинний переможець цього округу Сергій Міщенко. Враховуючи міцні позиції Яреми на рідній Переяславщині, а також в Яготинському та Згурівському районах, його перспективи перемогти на парламентських виборах восени 2019 видаються досить серйозними.

 

19. ПАВЛО РІЗАНЕНКО

Народний депутат України

Одним із найбільш рейтингових політиків на Лівобережжі Київщини залишається Павло Різаненко – народний депутат України 7-го та 8-го скликань від округу №97 з центром у Броварах.

Варто зазначити, що Різаненко протягом тривалого часу проживав у Росії, де працював у Москві в інвестиційних компаніях «Тройка Диалог», «Ренессанс Капитал», а також був членом ради директорів компанії ОАО «Корпорация «ВСМПО-АВИСМА», яка входить в російську державну корпорацію «Ростех», що в деяких експертів викликає певні питання відносно зв’язків нардепа з російською «оборонкою».

Різаненко багато років працює в комісії з питань приватизації та на своєму мажоритарному окрузі, активно підтримує медичну реформу. Протягом тривалого часу він перебував у серйозному конфлікті з мером Броварів Ігорем Сапожком, але останнім часом публічно його не критикує.

Цікаво, що народний депутат зберігає лояльність до президентської політсили. Зокрема, він був одним із основних лобістів створення Баришівської ОТГ. На виборах, що відбулися 23 грудня, перемогу здобув Олександр Вареніченко, за якого агітував Різаненко.

Саме на нього «Блок Петра Порошенка» робить ставку на майбутніх парламентських виборах. Окрім того, депутат відповідатиме за результат Порошенка по виборчому округу №97.

 

20. ТЕТЯНА, АНАТОЛІЙ та АНДРІЙ ЗАСУХИ

Політики, бізнесмени

Родина Засух залишається однією з найвпливовіших сімей Київської області у політичних та бізнесових колах. Анатолій Засуха – рекордсмен серед губернаторів Київщини по тривалості перебування на посаді. Так, з 1996 по 2005 рік Засуха був головою КОДА.

Його дружина, Герой України Тетяна Засуха, тричі була народним депутатом, причому двічі балотувалася від «Партії регіонів». На парламентських виборах 2012 року вона балотувалася до ВР по 94-у виборчому округу. Тоді згідно з протоколом окружної виборчої комісії, її було визнано переможцем. Однак тодішня об’єднана опозиція оскаржила результати. Як наслідок, округ був визнаний проблемним, і на ньому були оголошені перевибори. Після цього Тетяна Засуха не балотувалася.

Тетяна Засуха очолює агрофірму «Світанок», яка є одним із найбільших сільськогосподарських підприємств Київщини, і тримає у своєму розпорядженні понад 61 тисяч га землі. Використовуючи зв’язки родини, компанія отримувала величезні дотації з державного бюджету, завдяки чому Засухам вдалось швидко розвинути сімейний бізнес.

На їхньому підприємстві працює близько 750 осіб. Обсяг цукру, що виробляється на цукрових заводах ПСП «Агрофірма» Світанок» складає приблизно 5% від усього обсягу цукру виробленого в Україні. Для зберігання зернових культур ПСП «Агрофірма «Світанок» має елеватори загальною місткістю одночасного зберігання понад 270 000 тон зернових. За останні роки родина Засух інвестувала в модернізацію Саливінсківського цукрового заводу майже 2,5 млрд гривень. Агрофірма «Світанок» є найбільшим платником податків Васильківського району разом із Саливінківським цукровим заводом.

Останнім часом у політичну гру входить син Тетяни та Анатолія Засух – Андрій, який є президентом футбольного клубу «Колос» із Ковалівки. Він керує сімейним бізнесом та від імені родини займається благодійністю.

У родини Засух є своя вотчина – село Ковалівка Васильківського району, яку називають «українською Швейцарією».  Свій вплив та авторитет Тетяна Засуха яскраво продемонструвала на нещодавніх виборах в об’єднану громаду з центром у їхньому селі Ковалівка – вона підтримала президентську політсилу «Солідарність», яка встановила абсолютний рекорд України по кількості голосів.

 

21. ЛЕОНІД ГЛИНЯНИЙ

Депутат Київської обласної ради

«Бронзовий призер» парламентських виборів 2014 року від 92-го округу Леонід Глиняний є чинним депутатом облради, але має серйозні політичні амбіції. Він є найбагатшим депутатом облради, зберігає позиції одного з найвпливовіших людей Білої Церкви та авторитетного бізнесмена. Його ототожнюють з так званою «групою ТЕЦ» та оточенням олігарха Костянтина Жеваго.

Глиняний займає керівну посаду в Білоцерківській ТЕЦ, є заступником директора білоцерківського шинного заводу «Росава». Серйозних успіхів він досяг на ниві аграрного бізнесу, залишаючись провідним латифундистом. Він є фактичним власником ТОВ «Сквирський комбінат хлібопродуктів», а також має частку права власності у ТОВ «Шамраївський цукровий завод». Керівництво Сквирського і Білоцерківського районів, так чи інакше, знаходяться в орбіті депутата. Протягом останніх років він суттєво потіснив на Сквирщині місцевих магнатів Суслових. Cквирський комбінат хлібопродуктів, співвласником якого є Глиняний, зараз, по деяким даним, поставляє закордон 25% всього об’єму подібної продукції серед усіх підприємств України.

Окрім того, депутат продовжує очолювати благодійний фонд імені самого себе. У 2018 році ця організація серйозно активізувала свою діяльність на Сквирщині. Таким чином, Леонід Глиняний глибше закріплюється у своєму районі, що наглядно демонструє його наміри балотуватись у 2019 році на виборах до Верховної Ради. Тим не менш, сам Глиняний рідко з’являється на людях, залишається не публічним політиком.

 

22. СЕРГІЙ МІЩЕНКО

Народний депутат України

Нардеп-мажоритарник Сергій Міщенко – багаторічний працівник прокуратури і відомий політичний діяч – явно націлений на те, щоб зберегти за собою рідний округ №98, хоча зробити це буде не дуже просто.

Варто нагадати, що для Міщенка місто Бориспіль, де знаходиться центр цього округу, є давньою вотчиною. Він починав свою кар’єру у Бориспільській прокуратурі і швидко дослужився до посади прокурора Київської області, а також заступника прокурора міста Києва. Він став наймолодшим в Україні генералом юстиції. Стрімкий кар’єрний злет Міщенка пов’язують з тим, що він – колишній зять екс-генпрокурора України Михайла Потебенька.

Згодом Міщенко пішов у народні депутати від «БЮТ». У 2010 році був єдиним з блоку, хто голосував за призначення Віктора Пшонки генеральним прокурором, а в 2012 році Міщенко пішов з партії Тимошенко й успішно балотувався у Верховну Раду по округу №98 як самовисуванець. Це вдалося йому зробити за мовчазного сприяння «Партії регіонів», яка не виставила на цьому окрузі жодного кандидата. Наприкінці 2013 року в ЗМІ з’явилася інформація про те, що син генерального прокурора, нардеп від «Партії регіонів» Артем Пшонка, став хрещеним батьком сина Сергія Міщенка.

Міщенко зберігає серйозні позиції на своєму окрузі, регулярно влаштовує різні заходи. З ним пов’язують колишнього Бориспільського міжрайонного прокурора Миколу Ульмера, який зараз обіймає пост заступника прокурора і зберігає серйозний вплив на район. Окрім того, в оточення Міщенка входить голова Бориспільської райради Владислав Байчас.

У той же час, в Яготинському, Згурівському і Переяслав-Хмельницькому районах, які входять у цей округ, вплив Міщенка значно нижчий, ніж у його потенційного конкурента Віталія Яреми, який поступово набирає позиції в окрузі.

 

23. КОСТЯНТИН ЖЕВАГО

Народний депутат, олігарх

Олігарх Костянтин Жеваго має основні бізнес-активи на Полтавщині, де вже чотири скликання поспіль обирається нардепом, але значна частина його бізнесу розташована на Київщині, а саме у Білій Церкві. Варто сказати, що Жеваго є дуже послідовним політиком, адже тривалий час був у партії Тимошенко, а в часи масового «тушкування» під «Партію регіонів», не вийшов з БЮТу. Подейкують, що Юлія Тимошенко заручилася неофіційною підтримкою олігарха напередодні виборів президента.

Завод «Росава» у Білій Церкві входить у фінансово-промислову групу Жеваго «Фінанси і кредит». Відомим на всю країну у 2015 році однойменний банк олігарха став після того, як адміністрація повідомила про його банкрутування. На початку 2018 року у ДФС розповіли про виведення через «Росаву» 52,66 млн доларів за кордон, а під кінець року акціонери підприємства розпочали процес ліквідації юридичної особи ПАТ «Росава», що, на думку експертів, було зроблено для уникнення від сплати пені в розмірі 1,3 млрд грн.

Акціонерам заводу вдалося створити нову юридичну особу та продовжити модернізувати підприємство. За неофіційними даними, обсяг вироблених шин з кожним роком тільки зростає, а значна їх частина йде на експорт.

Варто додати, що наприкінці 2017 року Костянтин Жеваго купив 77,5% корпоративних прав на телеканал «Еспресо», викупивши «долю» Арсенія Яценюка та дружини голови МВС Інни Авакової, за рахунок чого зайняв серйозну позицію у медійному просторі України.

Олігарх Жеваго повністю контролює директора заводу «Росава» Олександра Далібу, якого просувають на посаду голови штабу БПП-«Солідарності» у Білій Церкві напередодні виборів президента, але це не заважає Жеваго неофіційно підтримувати «Батьківщину».

 

24. ОЛЕКСАНДР ТУРЕНКО

Голова Бориспільської районної державної адміністрації

За півтора роки діяльності на посаді голови Бориспільської РДА Олександр Туренко став одним з найбільш незалежних очільників районних адміністрації Київщини. Також він один з найбагатших голів РДА – задекларував 9 млн грн, також він володіє яхтою і будинком на 500 квадратних метрів.

Політикою почав займатися досить давно. Ще у 2002 році Туренко балотувався на посаду мера Українки, але програв Павлу Козирєву. Зробити політичний ривок він зумів лише після Революції гідності. До роботи в Борисполі він обіймав посаду голови РДА в Обухівському районі.

На посаді голови Бориспільської РДА Туренко ледь не одразу пішов на конфронтацію з міською владою. Причому, завдав дуже серйозного удару: Туренко домігся перереєстрації аеропорту «Бориспіль» у село Гора. Таким чином податки (а це – близько 100 мільйонів гривень на рік) тепер надходитимуть до районного бюджету.

У 2018 році Туренко таки зумів покращити становище району – Бориспільщина наразі є найбільшим платником податків до обласного бюджету.

Але, не зважаючи на всі позитивні моменти, у Бориспільському районі досі не створено жодної об’єднаної територіальної громади. Не в останню чергу це пояснюється позицією районної влади, яка не хоче ділитися повноваженнями. Натомість Туренко публічно заявляє про бажання об'єднати район і місто в Бориспільську громаду, а за його логікою це означає, що саме РДА має взяти під контроль і район, і місто. Проти такого сценарію виступає мер Борисполя Анатолій Федорчук, який відкрито конфліктує з Туренком саме з цього приводу.

 

25. ВОЛОДИМИР КАРПЛЮК

Лідер партії «Нові обличчя», екс-мер Ірпеня

Попри добровільну відставку з крісла мера Ірпеня, Володимир Карплюк зберігає вплив на Приірпіння. Не зважаючи на неоднозначну репутацію та «славу» дерибанщика, яка розійшлася далеко за межі Приірпіння, Карплюк має серйозні шанси уже в 2019 році потрапити у Верховну Раду. Точно відомо, що він висуватиме свою кандидатуру по 95-му виборчому округу, в який входить Ірпінь та більша частина Києво-Святошинського району.

Варто нагадати, що за часів Карплюка сталася тотальна забудова міста з порушенням усіх норм та знищенням зелених зон. Тоді він став рекордсменом за кількістю нерухомості серед мерів міст в Україні, задекларувавши 67 квартир.

Зараз Карплюк, склавши повноваження міського голови, продовжує повністю контролювати місто через депутатів «Нових облич», яка має свою більшість у міськраді, а також через свою давню соратницю, в.о. міського голови Анастасію Попсуй. Варто додати, що з його подачі депутати у грудні 2018 року прийняли оновлений генплан Ірпеня, який розкритикувала громада міста, оскаржуючи даний документ в судах.

Водночас Карплюк залишається головою Інвестиційної ради Ірпеня, завдяки чому зберігає контроль над забудовою міста. Зокрема, курував будівництво нових інфраструктурних об’єктів. На його рахунку – реконструйована міська набережна, оновлення парку Перемоги, а також добудовані корпуси двох міських шкіл.

Якщо ж говорити про перспективи перемоги Карплюка на 95 виборчому округу, то тут очікується серйозна боротьба проти голови Києво-Святошинської РДА Мирослави Смірнової, за якою стоїть група «ударівців».

 

26. МАКСИМ КИРИЧУК

Прокурор Київської області

Максим Киричук призначений прокурором області у серпні 2018 року, а до цього займав аналогічну посаду в прокуратурі Волинської області. Він замінив на посаді Дмитра Чібісова, який став прокурором Полтавської області.

Корінний львів'янин починав будувати свою кар'єру у рідній для себе області, де працював з 2002 по 2011 рік. У квітні 2011 року перейшов до прокуратури Київської області, де займав посади начальника слідчого відділу, прокурора слідчого відділу та начальника слідчого управління. Згодом його перевели до прокуратури Закарпатської області, де Киричук працював начальником міліцейського відділу, природоохоронним прокурором, а також прокурором Тячівського району.

Згідно декларації, Киричук має у власності дві квартири у Львові. Його дружині належить однокімнатна квартира у Львові та два авто – Honda 2007 року та KIA 2008 року.

Максима Киричука вважають креатурою нардепа Ярослава Москаленка, який посприяв призначенню Киричука на Київщині. Утім, за час роботи в столичному регіоні він ще встиг потрапати у скандали, але й  особливої активності також не проявив.

 

27. ОЛЕГ ВЕЛІКІН

Народний депутат

Попри майже повну відсутність публічності, нардеп від «БПП» Олег Велікін зберігає чималий вплив у низці районів області. Політично Велікін представляє команду Віталія Кличка і особисто Артура Палатного. З останнім у листопаді 2018 року Велікін подав законопроект про криміналізацію наклепу. Цей документ викликав різку критику авторів з боку ЗМІ та громадськості.

Велікін розпочав свій політичний шлях у 2004 році, коли став членом партії «ПОРА». У 2006 році він вперше балотувався до Верховної Ради, але вибори не виграв. Проте того ж таки року він став депутатом Обухівської районної ради. У 2010 році від «УДАРу» став депутатом Київської обласної ради і очолив її фракцію. Вже у 2012 році Велікін був помічником-консультантом Віталія Кличка, який має потужний вплив на Київ і Київську область.

У 2016 році він став народним депутатом Верховної Ради за списком «БПП» після того, як низка народних депутатів цієї політсили перейшла на роботу в уряд, здавши мандати.

Окрім політики і бізнесу Олег Велікін має інтереси у спорті. Входить до правління Федерації змішаних єдиноборств ММА України. До слова, саме Артур Палатний нині є почесним президентом цієї ж федерації.

У травні 2018 року Велікін, разом з Палатним і головою Києво-Святошинської РДА Мирославою Смірновою, брав участь у відкритті спорткомплексу у Вишневому. Уже 1 грудня дах цього спортивного об’єкту обвалився, в результаті чого мало не постраждали діти.

 

28. ВОЛОДИМИР МАЙБОЖЕНКО

Заступник голови Київської обласної ради

Володимир Майбоженко, як і увесь «УКРОП», поступово втрачає позиції на Київщині. Це відбувається попри те, що він має чималий досвід роботи в політиці, адже свого часу був членом «НДП» та «БЮТ».

У 2006—2010 роках Володимир Майбоженко був головою облради, тоді він обрався від «БЮТ». Зараз представляє партію «УКРОП» та входить у вузьке коло осіб (разом з Качним, Бондарєвим та Москаленком), які ухвалюють та втілюють у життя стратегічні рішення на Київщині. Утім, у 2018 році його позиції суттєво послабилися: вигідні позиції «УКРОПу» в облраді нівельовані через кулуарні домовленості центральних політичних гравців.

За часів Януковича, у 2010 році, Майбоженку приписали «клонування» обласного осередку «Батьківщини» на користь тодішньої влади. Оскільки у нього залишилася партійна печатка, йому вдалося сформувати списки з лояльних до «Партії регіонів» людей і подати їх до ЦВК. І хоча справжня «Батьківщина» подала свої списки, у реєстрації їй відмовили. У результаті Майбоженку вдалося зірвати вибори до облради політсилі Юлії Тимошенко, яка тоді мала всі шанси отримати одноосібну більшість у представницькому органі Київської області. У 2015 році він потрапив в «УКРОПу», вибивши собі крісло заступника голови облради.

У 2018 році у Клавдієво-Тарасовому громада влаштувала протести через проблеми з водопостачанням. Майбоженко разом із секретарем партії Денисом Борисенком публічно пообіцяли посприяти у виділенні коштів на реконструкцію водопровідної мережі, однак своєї обіцянки поки не виконали.

Тим часом в «УКРОПу», через внутрішні розколи (зокрема, Геннадій Корбан пішов із посади очільника партії), спостерігається падіння рейтингу, а Майбоженку стає все складніше отримувати зиск від наявності фракції в облраді. Тим не менш, у Миронівському та Обухівському районах партія досі зберігає непогані ресурси.

 

29. РУСЛАН ГОЛУБ

Бізнесмен, аграрій, власник групи компаній «ТАК-агро»

Руслан Голуб – впливовий латифундист на півдні Київщини. Він почав займатися сільським господарством на Тетіївщині з 1998 року, а відтоді він є найбільшим аграрним бізнесменом району. Зараз йому належить потужна група компаній «ТАК-агро», яка займається вирощуванням різноманітних зернових культур та тваринництвом, і, фактично, є монополістом у районі. Чоловік також має великі земельні наділи в Одеській та Вінницькій областях. Ходять чутки, що аграрій має нерухомість в Іспанії, де постійно й проживає. Також восени 2018 року він запустив телеканал «Є», який активно розвивається.

Руслан Голуб є активним діячем і в політичній сфері. З 2010 по 2015 рік він був депутатом Київської облради, а в 2013, під час президентства Януковича, отримав посаду голови Тетіївської РДА. До цього був помічником нардепа «бютівця» Бориса Шиянова. Хотів Голуб потрапити і до Верховної Ради – у 2014 році він балотувався по 92-му виборчому окрузі, проте спроба виявилася невдалою – тоді його перегнав Віталій Гудзенко.

Зараз Руслан Голуб повністю контролює Тетіївську ОТГ. Зокрема, нинішній голова громади Руслан Майструк раніше був виконавчим директором в «ТАК-агро», тому його вважають ставлеником Голуба. Окрім Майструка латифундист має ще низку своїх людей у районній та міській радах.

Наразі бізнесмен повернувся до «Аграрної партії», районний осередок якої довгий час контролював та був одним із основних її спонсорів. Через конфлікт з головою Віталієм Скоциком він пішов з політсили, але після того, як очільника партії було усунуто, Голуб знову повернувся. Достовірно відомо, що він досі має амбіції стати нардепом.

 

30. ДМИТРО ДРОНОВ

Голова правління ПАТ «Київоблгаз»

Дмитро Дронов, який з серпня 2016 року очолює компанію, розпочав свою кар’єру в ПАТ «Київоблгаз» у 2011 році. Там він протягом п'яти років працював на різних управлінських посадах: заступника начальника управління з реалізації скрапленого газу, начальника департаменту обліку газу, очолював Києво-Святошинську філію «Київоблгазу», був заступником голови правління з обліку газу та комерційним директором компанії.

За його ініціативи в області почались відкриватись сучасні центри обслуговування клієнтів – споживачів природного газу. Цього року відкрито такий центр у найбільшому місті області – Білій Церкві. У перспективі планується створення аналогічних центрів у кожному районі Київщини.

Дронов ініціював і сприяв проведенню багатьох благодійних та громадських заходів. Нагороджений Почесними грамотами Київської обласної державної адміністрації, Міністерства енергетики та вугільної промисловості, подякою від прем'єр-міністра України.

Водночас Дронов вважається одним з найбільш близьких людей Дмитра Фірташа на Київщині та має серйозні політичні амбіції. Враховуючи появу партії «За життя – Опозиційна платформа», в якій першу скрипку гратимуть «газовики», є висока ймовірність того, що Дронов спробує у 2019 році потрапити до Верховної Ради.

 

31. ВІТАЛІЙ ГУДЗЕНКО

Народний депутат України

Віталій Гудзенко залишається одним із найвпливовіших народних депутатів-мажоритарників на Київщині, має дуже сильні позиції в межах 92-го округу, куди входять Білоцерківський, Володарський, Ставищенський, Таращанський, Тетіївський та частина Сквирського районів.

Депутат продовжує займати своє місце в «хлібному» комітеті з питань податкової і митної політики. У межах свого округу він є одним із найбільших бізнесменів Київщини: сім’я Гудзенка є власником ТОВ «Агро-Лідер-Україна», яка офіційно володіє 3,5 тис га землі під вирощування сільськогосподарських культур та великою кількістю худоби.

Гудзенко зберігає вплив над своєю вотчиною у Білоцерківському районі. Його сестра – Меланія Щербак очолює рідне село нардепа – Іванівку. Також Гудзенко має чималий вплив у Володарському районі, який, до слова, входять у той самий 92-й округ.

У 2018 році Гудзенко неодноразово потрапляв у різного «калібру» скандали. Неабиякого резонансу набула спільна фотосесія з одіозним нардепом Бориславом Розенблатом на фоні великого бурштинового самородку. Цей факт викликав хвилю критики Гудзенка в ЗМІ, адже він є членом митного комітету, має латифундію на Закарпатті, а Розенблат – фігурант «бурштинової справи». Як зазначали журналісти з цього приводу, не все в цій історії можна списати на збіг.

Також Гудзенко активно продовжує підготовку до наступних парламентських виборів. Він «озброївся» багатомільйонною субвенцією на Київщину та приписався до низки інфраструктурних проектів у регіоні. Так, у грудні Гудзенко попіарився на встановленні  флюорографа в Тетіївській лікарні, та взяв участь у відкритті інклюзивно-ресурсного центру в Узині, які були створені на державні кошти.

Щоправда, це не зупиняє поступового падіння впливу Гудзенка на округ. Річ у тім, що «БПП», скоріш за все, не буде підтримувати Гудзенка на парламентських виборах-2019, а в інших політичних сил на окрузі є свої креатури. «Батьківщина» поставить на Віктора Світовенка, БПП, вочевидь, зробить ставку на Леоніда Глиняного, також шанси поборотися за мандат є у засновника благодійного фонду «Фортеця» Олександра Ференця.

 

32. ЮРІЙ КОСЮК

Олігарх

Юрій Косюк лишається одним з найбагатших людей України. За рейтингом журналу «Новое время» він знаходиться на 8-му місці списку найбагатших українців, маючи активів на суму в 908 млн доларів. За минулий рік його статки збільшились на третину. Основне джерело надприбутків – агрохолдинг «Миронівський хлібопродукт», найвідомішою торговою маркою якого є «Наша ряба». «МХП» експортує продукцію до ЄС, ОАЕ, Африки та Саудівської Аравії. Косюк успішно запустив птахопереробні заводи у Нідерландах та Словаччині.

Окрім прибутків із бізнесу, він отримує багатомільйонні дотації з державного бюджету. Не в останню чергу це пов’язано з близькістю Косюка до президента. У 2014 році Петро Порошенко призначив Косюка заступником голови Адміністрації Президента. У грудні 2014 року його звільнили з посади заступника, але призначили своїм позаштатним радником. У 2018 році підприємства Косюка отримали 812 млн гривень дотацій з державного бюджету. Експерти ставлять під сумнів необхідність таких виплат та говорять про корупційні ознаки у схемі дотування «МХП». При цьому холдинг сплачує більшу частину своїх податків у бюджет Люксембургу. Наприкінці 2018 року Косюк викликав велику хвилю обурення в медіа заявою про те, що на підприємства «МХП» камери відеоспостереження відслідковують емоції працівників.

Також, Головна військова прокуратура у 2018 році запідозрила підприємства Косюка у несплаті багатомільярдних податків. Однак, далі ознайомлення правоохоронців з банківськими документами справа не пішла.

Натомість прокуратура затримала конкурента Косюка, екс-народного депутата та власника виробника курятини «Агромарс» (ТМ «Гаврилівські курчата») Євгена Сігала.

Останнім часом Косюк потроху ослаблює свій політичний зв’язок з лінією президента, просуваючи на місцях «Аграрну партію», а також активно просуваючи своїх людей на регіональному рівні. Найбільших успіх Косюка у 2018 року – призначення лояльного до нього Олександра Вельвівця головою Черкаської ОДА та усунення з цієї посади протеже першого заступника голови АП Віталія Ковальчука Юрія Ткаченка.

 

33.ПАВЛО РЯБІКІН

Генеральний директор Міжнародного аеропорту «Бориспіль»

Колишній народний депутат і багаторічний соратник мера Києва Віталія Кличка Павло Рябікін є очільником одного з найбільших платників податків в Україні – Міжнародного аеропорту «Бориспіль». Нардеп 3,4 і 7 скликань ВР з кінця 90-х мав надзвичайно міцні зв’язки на всіх щаблях владної вертикалі в Україні. Під час президентства Віктора Ющенка він був заступником міністра транспорту та зв'язку України.

Очоливши «Міжнародний аеропорт Бориспіль» у 2017 році, розпочав кардинальні зміни у роботі підприємства. Зокрема, важливим стало рішення про переведення оподаткування підприємства з міста Бориспіль до району. Протягом року «Бориспіль» привів 11 нових авіапартнерів. У 2018 році в аеропорту відкрито 24 нових регулярних напрямки. У 2018 році відбувся запуск залізничного сполучення між Києвом та аеропортом «Бориспіль» — Kyiv Boryspil Express. Пасажири отримують альтернативний трансфер до аеропорту-хабу, що стимулює розвантаження автотрафіку в напрямку «Борисполя».

Усередині аеропорту відбувся запуск нової зони видачі багажу на внутрішніх рейсах, спорудження додаткової зони видачі багажу, що було викликане системним зростанням пасажиропотоку аеропорту. Також було побудовано нову трансферну зону терміналу «D».

У 2018 році «Бориспіль» нарощував показники, збільшуючи пасажиропотік у середньому на 24% щомісяця. Аеропорт потрапив у список 90-та кращих європейських летовищ, продемонструвавши 82,6% вчасності авіавідправлень.

 

34. АНАТОЛІЙ ФЕДОРУК

Міський голова Бучі

Анатолій Федорук, який очолює Бучанську міськраду з 1998 року, серйозно розширив свій вплив. Федорук не лише залишається беззмінним очільником міста, перебуваючи на посаді вже п’яту каденцію, але й зумів створити територіальну громаду.

Федорук – політичний перебіжчик зі стажем. Комфорт на посаді голови Бучі він забезпечував лояльністю до тодішньої політичної кон’юктури. Так, він двічі перебував у лавах «Партії регіонів» з перервою на каденцію президента Віктора Ющенка. Згодом Федорук став членом «Нашої України», але у 2010 році знову повернувся під «біло-сині» прапори. Вже після Революції Гідності Федорук опинився у «Блоці Петра Порошенка» від якого балотувався до Верховної Ради. У 2015 році він йшов на вибори міського голови Бучі від партії «Нові обличчя», яку пізніше присвоїв його кум, мер Ірпеня Володимир Карплюк.

Федорук також очолює Київське регіональне відділення Асоціації міст України, куди входять усі мери Київщини. Дана організація виступає проти створення Київської агломерації. Справа в тому, що керівники навколишніх міст-супутників столиці не хочуть вливатися в одне формування, адже це суттєво обмежить їй владу.

У вересні 2018 року Федорук очолив створену на базі міста Бучанську ОТГ. За це він боровся останні кілька років. Подейкують, що Федорук розраховує уникнути кримінальної відповідальності завдяки депутатській недоторканості, тому має намір йти до Верховної Ради, а створена ним громада може стати електоральною базою для Федорука.

 

35. В’ЯЧЕСЛАВ КУЧЕР

Заступник голови Київської ОДА

Заступник голови Київської ОДА В’ячеслав Кучер виявився чи не найстійкішим чиновником з плеяди призначених Олександром Горганом. Принаймні, серед діючих нині заступників Кучер перебуває на посаді найдовше. І, швидше за все, нікуди йти не збирається. Зараз він є сполучною ланкою між КОДА і Кабінетом міністрів.

До цієї посади Кучер працював переважно на державній службі, а в КОДА потрапив з Києво-Святошинського району, де займав посаду начальника відділу по зв’язкам з громадськістю. Спочатку він став позаштатним радником Горгана, який тоді тільки прийшов на посаду голови ОДА. Але вже на початку 2017 року він був призначений керівником апарату – заступником голови КОДА. Пізніше суміщення цих посад стало неможливим і Кучер став просто заступником голови Київської ОДА.

За словами працівників КОДА, саме Кучер відповідає за розподіл і перерозподіл фінансових потоків області. Без його погодження не відбувалося жодної операції. Цю функцію він зберіг за собою і з приходом нового голови Київської ОДА Олександра Терещука.

Що ж стосується політичних амбіцій, то Кучер ніколи не «хапав зірок з неба». Що цікаво, перебуваючи на державній службі, Кучера не було помічено в якихось скандалах чи схемах. Сумнівно, що найближчим часом він покине свою посаду. Це може статися у тому разі, якщо навесні зміниться президент, тоді на Київщину зайде зовсім інша команда.

 

36. АНТОН МИРОНЧУК

Девелопер-забудовник, власник будівельної компанії «Орлан-Інвест Групп»

Один з найбільших забудовників Києво-Святошинського району Антон Мирончук продовжує опікуватися спортом на Київщині, очолює обласне відділення Національного Олімпійського комітету України.

У його сферу інтересів входить Приірпінський регіон. Так, його компанія «Орлан-Інвест Групп» активно працює в Ірпені, Бучі та Вишневому. Також він має активи у Боярці та разом з партнерами реалізує будівельні проекти в Києві. У 2017 році його девелоперська компанія була визнана забудовником №1 у Київській області. Зокрема, він є власником одного з найбільших у Приірпінні інтернет-провайдера «Ilan» та охоронної фірми «Antiterror Security Group».

Мирончук опікується забезпечення житлом та роботою колишніх учасників АТО. Зокрема, у Вишневому в житлових комплексах, які зараз зводить «Орлан», для ветеранів антитерористичної операції виділили 40 квартир, в Ірпені – 50.

Через обласне відділення НОКу Мирончук має серйозний вплив на всі спортивні організації області. Зокрема, він регулярно бере участь у низці програм з питань розвитку олімпійських видів спорту разом з Київською обласною державною адміністрацією. За його підтримки було організовано десятки спортивних змагань та поєдинків.

Хоча сам Мирончук вкотре заявляє про відсутність політичних амбіцій, його вплив на політичні процеси в Приірпінні є суттєвим. Тим паче, що він підтримує тісні ділові стосунки з мерами найбільших міст Києво-Святошинського району та має бізнес-зв’язки з народними депутатами. Варто додати, що навколо його новобудов періодично виникають публічні скандали різної інтенсивності.

 

37. Анатолій та Олександр ПРИСЯЖНЮКИ

Екс-голова Київської ОДА і народний депутат

З того часу як Анатолій Присяжнюк займав посаду губернатора Київської облдержадміністрації минуло чотири роки. Тоді він був однією з найважливіших фігур області. Але після Революції Гідності його вплив значно ослаб, проте на сьогодні все рівно залишається досить вагомим.

За свою кар’єру він дослужився до генерала двох відомств – Служби безпеки і Міністерства внутрішніх справ, а також багато років працював в Криму. Присяжнюк двічі був депутатом Верховної Ради Автономної республіки від «Компартії». За часів президента Кучми він займав пост заступника глави МВС. Анатолій Присяжнюк покинув правоохоронні органи в травні 2005 року. Потім він був заступником голови Ради міністрів АР Крим, головою правління ДАК «Чорноморнафтогаз», а також заступником голови СБУ.

ЗМІ писали, що Юрій Бойко, який в 2010 році керував Київським обласним осередком «Партії регіонів», мав неофіційну квоту на призначення губернатора. Тоді він обрав на цю посаду Анатолія Присяжнюка, який за часи роботи в КОДА повністю зачистив Київську область під «регіоналів», витіснивши з області будь-яку опозицію. Щоправда, відносини між Присяжнюком і Бойком виявилися не настільки теплими. Як результат «газовики» на Київщині обходяться без послуг Присяжнюка.

Треба зазначити, що син Анатолія Присяжнюка – Олександр – у 2014 році опинився в іншому політичному таборі, ставши нардепом від «Народного Фронту». Олександр Присяжнюк приятелює з головою Васильківської районної державної адміністрації Владиславом Одинцем, мером Василькова Володимиром Сабадашем, та має зв’язки майже з усіма основними посадовцями у Києво-Святошинському районі. Також ЗМІ повідомляли, що саме за сприяння Присяжнюків до Верховної Ради потрапив нардеп Михайло Гаврилюк.

Чи зможуть зберегти Присяжнюки залишки свого впливу після президентських і парламентських виборів – велике питання. Багато чого залежатиме від того, чи зможуть вони домовитися з політичними топ-гравцями як з «біло-синього» табору, так і з представниками політсил національно-демократичного спрямування.

 

38. ЛЕВ ПАРЦХАЛАДЗЕ

Заступник міністра регіонального розвитку, депутат облради, забудовник

Раніше, коли Лев Парцхаладзе безпосередньо працював на Київщині, він мав значно більший вплив на життєдіяльність області, аніж зараз. Проте він все одно залишається серйозним політиком у регіоні. Втрата позицій пояснюється роботою в Кабміні, яка забирає достатньо багато часу. По тій же причині Парцхаладзе є одним з найбільших прогульників в Київській обласній раді.

Проте, вплив на фракцію «Солідарність» в обласній раді Парцхаладзе має доволі серйозний, адже чинний голова фракції Георгій Цагареішвілі є двоюрідним заступника міністра.

Після звільнення з КОДА, у листопаді 2016 року, він намагався зберегти контроль над будівельними проектами області через своїх людей. Зокрема, за часів Горгана Парцхаладзе здійснював вплив на КОДА через заступника губернатора Олега Міщенка, який відповідав за питання капітального будівництва.

Парцхаладзе має свою «кишенькову» Конфедерацію будівельників України, яка є лобістом будівельної галузі на рівні всієї України. Утім, у 2017 році Міщенка було звільнено нібито за певні «брудні» схеми під час реалізації тендерів на капітальному будівництві та ремонтах.

Провалився і піар-проект Лева Парцхаладзе КП «Готово», який було запущено у 2016 році. Комунальне підприємство, яке мало приносити в обласну казну мільйони гривень прибутку за надані послуги, само опинилося у багатомільйонних боргах. Восени 2018 році комунальне підприємство перестало видавати закордонні паспортиє

Окрім будівельної галузі інтереси Парцхаладзе розповсюджуються на інші сфери. З його ім’ям пов’язують появу на Київщині низки автозаправних станцій, законне будівництво яких викликає у експертів серйозні зауваження, а також з намивом піску.

 

39. ВАЛЕРІЙ КСЬОНЗЕНКО

Депутат Київської обласної ради, бізнесмен

У 2018 році «опоблоківець» Валерій Ксьонзенко значно посилив свої позиції. Перебуваючи в Київській облраді, він є одним з найбільших впливових політиків Борисполя. Піднявшись на нафтовому бізнесі та обіймаючи керівні посади в компаніях з нафтопереробки, він у 2004 році відкрив власний «Банк регіонального розвитку». Паралельно займався інвестиційним бізнесом у будівельній галузі. Є президентом інвестиційно-будівельної компанії «Місто» та «Спецвисотмонтаж-БУД».

У Київську обласну раду прийшов вперше у цьому скликанні від «Опоблоку» по Борисполю. До цього у 2010 році був депутатом Бориспільської міськради, де обіймав посаду секретаря.

На даний момент Ксьонзенко очолює фракцію «Опоблоку» в облраді, а також нещодавно перейшов до бюджетної комісії, де має «золоту акцію». Перед цим був головою комісії щодо забезпечення здійснення самоврядного контролю в облраді. Важливий момент: зараз лідер обласного «Опоблоку» Олександр Качний активно передає справи своєму Ксьонзенку, і той отримує серйозні зв’язки по всій області.

Якщо раніше він планував очолити Бориспільську ОТГ, або йти у Верховну Раду, то зараз плани змінилися. Наближені особи говорять, що Ксьонзенко зараз веде переговори з неформальними союзниками з «Батьківщини» про те, що у разі виграшу Юлії Тимошенко на президентських виборах, він зможе розраховувати на отримання місця заступника голови Київської ОДА.

 

40. МИРОСЛАВА СМІРНОВА

Голова Києво-Святошинської РДА

Мирослава Смірнова залишається головою найзаможнішого району Київської області – Києво-Святошинського, але її політичні амбіції поширюються далеко за межі Київщини.

Старт її політичної кар’єри відбувся в 2003 році, коли Смірнова стала координатором молоді «Наша Україна» на Київщині, а вже за рік опинилася в політичній партії «Пора». У 2006 році Смірнова стає депутатом Шевченківської районної ради у місті Києві від блоку Віталія Кличка «Пора-ПРП», після розвалу якого опинилася в «УДАРі». У 2010 році вона стала депутатом Київської обласної ради від цієї політсили.

Своєму стрімкому злету Мирослава Смірнова має бути вдячна народному депутату Артуру Палатному, в якого вона була помічницею у 7 скликанні ВР. У 2014 році Смірнова стала заступницею Сергія Возного, тодішнього голови Києво-Святошинської РДА. Проте вже за три місяці вона почала виконувати обов’язки голови РДА, а з квітня 2015 року – повноцінно займає посаду голови.

За час свого перебування на посту голови Києво-Святошинської РДА Мирославі Смірновій вдалося зняти з посади голову райради Олександра Тигова й призначити свою людину – Вадима Гедульянова, який є її фаворитом.

У грудні 2018 року навколо її персони «вибухнув» серйозний скандал. Відкритий весною з пафосом спортивний комплекс у Вишневому не простояв і року. Першого грудня обвалився дах спорткомплексу – тільки дивом тоді ніхто не загинув. Варто зазначити, що силовики не затримали чиновників РДА, які контролювали хід робіт. До слова, Смірнова тримала це будівництво на особистому контролі і допустила введення комплексу в експлуатацію.

Загалом Смірнову у Києво-Святошинському районі називають авторитарним керівником зі значним управлінським досвідом попри відносно молодий вік. Наприклад, нещодавно вона заборонила проводити в Боярці новорічні вистави, аби дискредитувати мера міста Олександра Зарубіна.

В її планах – балотуватися в народні депутати по округу №95, де вона побореться з екс-мером Ірпеня Володимиром Карплюком. Тим не менш, за чутками, її хочуть бачити у Київській ОДА на посаді заступника голови губернатора, а то й навіть у Кабміні в одному з міністерств.

 

41. Олександр та Галина ГЕРЕГИ

Підприємці, власники мережі будівельних гіпермаркетів «Епіцентр»

Латифундісти і власники мережі будівельних гіпермаркетів «Епіцентр» Олександр і Галина Гереги намагаються підім’яти під себе Київщину – як політично, так і економічно. У 2018 році подружжя Герег замкнули десятку списку найбагатших українців за версією журналу «Новое время». Їхні статки оцінили у 843 млн доларів. Порівняно з 2017 роком Гереги збільшили свої капітали на 22%. Вони також є однією з найвпливовіших родин Київщини. Це попри те, що вони найбільшу активність демонструють на Хмельниччині, де фактично утримують монопольну владу.

Зараз родина Герег має три фірмові гіпермаркети «Епіцентр» – у Білій Церкві, Броварах та Петропавлівській Борщагівці. Загалом – подружжя входить до складу найкрупніших інвесторів Київщини.

Окрім цього сімейство Герег продовжує розширювати присутність в аграрному секторі. Так, землеволодіння Герег у 2018 році складали близько 30 тисяч гектарів лише на Київщині. Також вони збудували перевалочну базу в селі Калинівка.

Гереги не полишають своєї політичної активності на Київщині, хоча і не з таким розмахом, як на Хмельниччині. На виборах до Бородянської ОТГ кандидатом в голови був протеже Герег Олександр Ткачук, але перемогти він не зміг. Утім, партія «За конкретні справи» поступово починає розбудовувати свої осередки в столичному регіоні.

 

42. АЛЛА АРЕШКОВИЧ

Заступник голови Київської ОДА

До недавнього часу Алла Арешкович була директором Департаменту охорони здоров’я Київської ОДА, але як раз перед звільненням з посади губернатора Олександра Горгана пішла на підвищення. Варто зазначити, що імовірною причиною підвищення Алли Арешкович до посади заступника голови Київської ОДА є те, що нинішнього голови Київської ОДА Олексанра Терещука вона знала ще за часів своєї роботи в КМДА, коли він був начальником поліції Києва, а Арешкович – першим заступником голови департаменту охорони здоров’я столиці.

Під час призначення Арешкович в КОДА їй пригадали її діяльність в Києві, і те що вона фігурувала у низці скандалів. Зокрема, її підозрювали у фінансових оборудках під час закупок ліків та медичної прокуратури.

На посаді директора Департаменту охорони здоров’я Арешкович активно займалася впровадженням медичної реформи, яка наразі є однією з пріоритетних в Україні.

Наразі Київщина демонструє непогані статистичні показники, зокрема, в системі електронного здоров’я зареєструвалося понад 1 тисяча лікарів первинної ланки, що становить понад 98% від потреби, а більше мільйона жителів столичного регіону обрали собі сімейного лікаря.

Будучи заступником губернатора, Арешкович зберігає значний вплив на медицину області, адже повністю закріпила за собою медичну вертикаль області та продовжує курувати хід реформи.

Зараз Арешкович є одним зі стовпів у системі влади нинішнього очільника області, куруючи увесь гуманітарний напрямок в Київській облдержадміністрації.

 

43. ОЛЕКСІЙ КАВИЛІН

Начальник ГУ ДФС у Київській області

Особистість очільника фіскальної служби Київщини Олексія Кавиліна гостро цікавить журналістів та громадських активістів протягом кількох останніх років. Багато з них бралися підрахувати його статки та розмірковувати з приводу першоджерел їхнього походження, акцентуючи увагу на його перебуванні на державній службі, де оплата праці, як відомо, не дає змоги стати заможною людиною.

Задля об’єктивності оцінювання варто звернути увагу на те, що трудова діяльність Олексія Кавиліна,  пов‘язана з перебуванням на державній службі, розпочалася у 2014 році, чому передувало понад 10 років роботи у великому бізнесі.

У його послужному списку зазначено, що протягом 2003—2013 років він працював помічником заступника голови правління НАК «Нафтогаз Україна», обіймав керівні посади у комерційних структурах, входив до складу наглядових рад ПАТ «Мостобуд» та консорціуму НВО «Укргідроенергобуд».

У жовтні 2018 року Олексій Кавилін отримав посаду начальника Головного управління ДФС у Київській області, де до цього виконував обов‘язки начальника ГУ ДФС протягом двох років.

Так, протягом 2018 року Головним управлінням ДФС у Київській області забезпечено збір коштів до Державного бюджету в сумі 11,2 млрд. грн, що на третину більше за аналогічний період 2017 року.

Крім цього, ліквідовано діяльність 6 «конвертаційних центрів», 10 підпільних виробництв з незаконного виготовлення лікеро-горілчаних виробів, спирту та паливно-мастильних матеріалів, а також 2 «центрів мінімізації митних платежів».

 

44. ОЛЕКСАНДР ТИГОВ

Забудовник, депутат Києво-Святошинської райради

Депутат Києво-Святошинської районної ради та забудовник Олександр Тигов останнім часом трохи відійшов у тінь, але зберігає авторитет на Київщині. Він двічі намагався пройти до Верховної Ради – у 2012 і 2014 роках. Тоді він балотувався за мажоритарним округом №95 з центром у Ірпені. Востаннє він ледь не став нардепом, але поступився Михайлу Гаврилюку, посівши друге місце з відставанням у кількасот голосів. У 2014 році під час президентської кампанії Тигов очолив виборчий штаб Петра Порошенка у Києво-Святошинському районі і Приірпінні. Згодом Тигов став головою районної організації партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність».

На місцевих виборах у 2015 році Тигов був обраний депутатом Києво-Святошинської райради, яку і очолив у березні 2016 року. Проте, вже через півроку райрада звільнила його з посади голови, призначивши на його місце Вадима Гедульянова, лояльну фігуру до голови Києво-Святошинської РДА Мирослави Смірнової. Святошинський районний суд міста Києва визнав дане рішення недійсним, але вже наступного дня райрада зібрала позачергове засідання, під час якого зі скандалом повторно переобрала Гедульянова.

Після звільнення з посади голови райради Тигов зосередився на громадській діяльності та очолив громадський рух «Рух територіальних громад». Він займається допомогою сім'ям переселенців, встановив два меморіальні комплекси в пам'ять загиблим воїнам АТО. Також у 2018 році Тигов заснував спортивний клуб «Доброволець», де безкоштовно проводить тренування для місцевих дітей.

У ЗМІ Тигова давно пов’язують з будівельною компанією «Петровський квартал», яка зводить багатоквартирні житлові будинки з селі Святопетровське, у Вишневому, Крюковщині, Новосілках та інших селах та селищах Києво-Святошинського району. У 2018 році Тигов очолив партію «Соборність». Тигов не полишає свої політичні амбіції, та вочевидь спробує балотуватись до Верховної Ради у 2019 році, хоча боротьба на окрузі очікується вкрай жорсткою.

 

45. ВАСИЛЬ СЛОБОДЯНИК

Начальник Головного управління ДСНС України у Київській області

За керівництва Василя Слободяника ДСНС на Київщині поступово розбудовується. З червня 2016 року і дотепер він очолює Головне управління Державної служби надзвичайних ситуацій у Київські області, поступово проводячи оновлення парку техніки.

Службу в правоохоронних органах Слободяник розпочав у 1988 році. Починав кар’єру в Управлінні державної охорони України на посадах помічника чергового коменданта, співробітника охорони, старшого офіцера безпеки, заступника начальника відділення комендатури охорони, начальника відділення комендатури охорони.

У 2007 році Василь Слободяник став першим заступником начальника ГУБОЗ України. Згодом очолив Службу внутрішньої безпеки МВС України та встиг попрацювати радником тодішнього міністра внутрішніх справ Юрія Луценка. За свою кар’єру дослужився до звання генерал-майора міліції

Коли ДСНС перейшла у підпорядкування Міністерству внутрішніх справ, Василь Слободяник очолив Головне управління Держслужби у Київській області. Йому підпорядковуються 27 районних секторів та відділів, а також Ірпінський міський відділ.

Слободяник провадить політику відповідального керівника: регулярно веде наради по всій області, та особисто приймає участь у різноманітних заходах по всій Київщині: відкриває пожежні частини, нагороджує рятувальників тощо.

 

46. НАТАЛІЯ БІГАРІ

Депутат Київської обласної ради

Наталія Бігарі є одним з найголовніших лобістів медичної реформи столичного регіону. Впровадженням змін системи охорони здоров’я вона активно займається разом колегою по партії «Самопоміч», народним депутатом Іриною Сисоєнко. Окрім роботи у Київській обласній раді, де Бігарі є головою постійної комісії з питань охорони здоров’я, материнства, дитинства, соціального захисту населення та пенсіонерів, вона завідує амбулаторією «Здорова родина» у Білій Церкві.

За сприяння Бігарі вдалося відкрити травматологічне відділення у Дитячій обласній лікарні №2, яка знаходиться в Білій Церкві. За кошти обласного бюджету було закуплено 10 автомобілів екстреної допомоги. Вперше у Київській області на реабілітацію дітей з ДЦП та аутизмом було виділено 10 млн грн. Розроблено проект будівництва 5-ти притрасових Центрів травми, які будуть надавати допомогу постраждалим у ДТП.

Також Наталія Бігарі активно захищає театр імені Саксаганського в Білій Церкві, де колишньому керівнику В’ячеславу Ускову не продовжили контракт, а без погодження з колективом призначили в.о. директора Богдана Пущака.

Окрім того, Наталія Бігарі займається бізнесом, зокрема є бенефіциаром фірм «ПІК» та ТОВ «Палет Центр». Перша займається виготовленням меблів, а друга виробляє палети для твердопаливних котлів.

Поки Наталія Бігарі залишається членом «Самопомочі» та, можливо, буде балотуватися до Верховної Ради у 2019 році за мажоритарним округом №90, що у Білій Церкві.

 

47. ОЛЕКСАНДР ЛЕВЧЕНКО

Міський голова Обухова

Колишній «регіонал» Олександр Левченко залишається одним з найбільш впливових політиків Обухівщини, хоча йому вдається залишатися над схваткою, яка зараз повним ходом триває в цьому при столичному районі.

У далекому 1984 році Левченко почав працювати на Обухівському заводі вентиляційних виробів та конструкцій на посаді інженера і за 10 років допрацювався до гендиректора ТОВ «Обухівський вентиляційний завод». Левченку належить 28,44% від загального капіталу даного підприємства. Також Левченко є кінцевим власником цього заводу.

Його політична кар’єра розпочалася в 2010 році, коли він був року обраний депутатом Київської обласної ради від Партії регіонів. Але вже за два роки, у 2012 році, після загибелі у ДТП тодішнього міського голови Обухова Володимира Мельника, Левченко був обраний мером міста Обухів від ПР. Враховуючи близькі стосунки Мельника та Левченка, можна припустити, що якби не ця трагічна подія Левченко навряд чи вирішив би очолити райцентр.

У 2015 році він повторно виграв вибори, але вже від партії «Наш край». Варто зазначити, що його активно підтримували місцеві бізнесмени. Зокрема, головним спонсором Левченка називали Володимира Крупчака, головного акціонера «Київського картонно-паперового комбінату». На тих виборах Левченко переміг голову Київської облради Ганну Старикову.

За останній рік, під керівництвом Левченка, в Обухові відбулися значні зміни. У місті запрацювали велопатруль поліції, відкрився Open Space Мін’юсту, який значно спрощує процедуру отримання різних документів. Також Левченко очевидно дав зрозуміти, що підтримає на виборах 2019 року команду Порошенка, адже він вже «навів мости» з соратником президента, головою обласного осередку БПП-«Солідарність» Ігорем Кононенком.

 

48. ОЛЕКСАНДР МОСТІПАН

Бізнесмен, керівник групи компаній «Нива Переяславщини», Герой України

Один з найбільших аграрних підприємців Київщини Олександр Мостіпан є засновником групи компаній «Нива Переяславщини», основним напрямком діяльності якої є свинарство. За даними Асоціації «Свинарі України», у 2017 році підприємство посіло третє місце в Україні за об’ємом проданої сировини, що складає 34 млн тонн свинини.

Продукцію для відгодівлі тварин компанія вирощує на орендованих полях у Баришівському, Броварському, Згурівському, Переяслав-Хмельницькому та Яготинському районах. Земельний банк «Ниви» становить близько 22,3 тис га.

У грудні 2018 року Олександр Мостіпан презентував свій десятий свинокомплекс у селі Яблунівка Баришівського району. Варто додати, що перший комплекс було збудовано у 2005 році, а з 2008 – щороку відкривається новий.

М’ясну продукцію компанія реалізовує під торговою маркою «П’ятачок». Таку ж назву має і торгова мережа, яка представлена 24 магазинами у різних районах Київської області. Власну сировину підприємство постачає у вітчизняні м’ясокомбінати та торгові мережі.

У великій політиці Олександр Мостіпан себе так і не реалізував, хоча були спроби балотуватися у Верховну Раду VII скликання. Після цього він повідомив, що політикою більше займатися не буде. Свого часу він мав намір співпрацювати з «Батьківщиною», проте не вдалося. Ходили чутки, що депутат облради Ярослав Добрянський мав намір балотуватися до ВР за рахунок Мостіпана, проте наразі жодних кроків у цьому напрямку не видно.

Після активного формування територіальних громад у Переяслав-Хмельницькому районі вплив Мостіпана тільки посилився, адже бюджети ОТГ значною мірою наповнюються податками, що сплачені його компаніями. 

 

49. ЄВГЕН СІГАЛ

Бізнесмен, екс-народний депутат України III, IV, V, VI, VII скликань

Колишній народний депутат України Євген Сігал, який є засновником компанії «Агромарс», попри серйозні проблеми, які його спіткали у 2018 році, зберігає значний вплив на економічне та політичне життя області.

Як відомо, основні потужності його підприємства знаходяться у Вишгородському, Бориспільському, Броварському та Кагарлицькому районах. Компанія «Агромарс» має закритий комплекс виробництва, що дозволяє їй бути максимально незалежною від умов ринку. За даними Антимонопольного комітету України, під брендом «Гаврилівські курчата» реалізується близько 12% української курятини, значна частина якої експортується.

Євген Сігал п’ять разів поспіль був народним депутатом України, і при цьому не відзначався перебірливістю. Він встиг побувати у Народному Русі, СДПУ(о), Народній партії та Єдиній Україні. Сігал два скликання провів у команді Тимошенко, але був виключений з БЮТу через голосування за зміни до Податкового кодексу, що подавалися президентом Януковичем. Після «біло-сердешних» опинився у Партії регіонів, яку покинув після кривавих подій на Майдані у лютому 2014 року.

Жителі Гаврилівки тривалий час скаржилися на облаштування пташиного могильника посеред поля. У липні цього року силовики затримали Євгена Сігала з дружиною Мариною та керівника філії підприємства. За даними правоохоронців, близько 160 тон курятини були залишені просто неба, а екологічні збитки від підприємства оцінили в 253 млн грн. У свою чергу компанія звинуватила «Київобленерго» у загибелі птахів, що сталася внаслідок відключення електроенергії. Затримані вийшли під заставу в розмірі 5 млн грн за кожного. Але судового рішення по цій справі немає досі. У ЗМІ писали про те, що дана атака на Сігала могла бути пов’язана з переділом ринку і бажанням власника «Миронівського хлібопродукту», мільярдера Юрія Косюка послабити свого конкурента по ринку курятини.

 

50. ГЕННАДІЙ ДИКИЙ

Міський голова Білої Церкви

Чинний мер Білої Церкви Геннадій Дикий протягом трьох років керує найбільшим промисловим центром Київщини. І хоча ситуація у нього непроста – це стосується, зокрема міськради, в якій він майже втратив більшість – реальних конкурентів в нього наразі немає.

У 2015 році балотуючись від «Самопомочі» Геннадій Дикий здобув переконливу перемогу на виборах мера Білої Церкви. Головним конкурентом Дикого у цих перегонах був ставленик олігарха Василя Хмельницького – Костянтин Єфименко, який в день виборів офіційно визнав свою поразку. Не в останню чергу перемога Дикого відбулася завдяки підтримці з боку екс-нардепа Володимира Полочанінова, а також групи крупних білоцерківських бізнесменів. Утім, зараз Дикий фактично залишився сам.

Попри передвиборчі обіцянки провести кардинальні інфраструктурні реформи у місті Дикой зміг лише реалізувати кілька проектів з покращення благоустрою міста. Зокрема, він кладе тротуарну плитку, займається ілюмінацією центральних вулиць міста. При цьому про заміну застарілих комунікацій не йдеться.

Також Дикому закидають причетність до зміни керівництва Київського обласного театру ім. Саксаганського. Обласна рада вирішила змінити керівника театру В’ячеслава Ускова на підконтрольного персонажа. Колектив закладу виступив проти такого призначення, а мер Дикий зайняв вичікувальну позицію, що було сприйняте активістами як потурання обласній владі.

У 2018 році попри свою політичну приналежність до «Самопомочі» Геннадій Дикий почав грати власну гру і пішов на зближення з центральною владою. Так, зараз він наблизився до народного депутата Хвичі Мепарішівілі, який почав заводити серйозні інвестиції з держбюджету в місто. Також Дикий веде переговори з президентською вертикаллю і оновленою Київською ОДА, розуміючи, що один в полі не воїн.

 

51. ВОЛОДИМИР ПОЛОЧАНІНОВ

Екс-нардеп

Володимир Полочанінов, чий вплив останнім часом зжався до Білої Церкви, схоже, розраховує повернутися до великої політики. Колишній соціаліст – у 2006 році був обраний депутатом Київської обласної ради від цієї політсили – екс-голова Київського обласного осередку «Фронту Змін», у 2010 році працював на посаді першого заступника голови Київської обласної державної адміністрації, яку тоді очолював представник Януковича Анатолій Присяжнюк. При цьому з 2010 по 2012 рік був депутатом Київської обласної ради та головою фракції «Фронт Змін». Далі – на парламентських виборах 2012 року – він став народним депутатом від «Батьківщини», але у 2013 році потрапив у скандал, вийшовши з фракції, за що його звинуватили у тому, що він став «тушкою».

Після цього Полочанінов надовго зник з публічної політики, займаючись бізнесом. З ним пов’язують скандально відоме ТОВ «Білоцерківвода». Це підприємство отримало в концесію білоцерківський водоканал, що було зроблено за сприяння тодішнього екс-віце-прем’єр-міністра в уряді Азарова Юрія Бойка, з яким у Полочанінова – давні дружні стосунки.

У 2018 році Полочанінов став активним медійним політиком, очоливши Київську обласну організацію партії «Основа». Деякі експерти зазначили, що кістяк даної політсили являють люди, пов’язані з так званою групою «газовиків» – чинними нардепами від «Опоблоку» — згаданим вище Юрієм Бойком, екс-головою Адміністрації президента часів Януковича Сергієм Львочкіним та його колишнім заступником в АП Сергієм Ларіним. При цьому Полочанінов постійно з’являється у ролі експерта з приводу політичних процесів, і разом з Сергієм Тарутою та Андрієм Ніколаєнком є одним з найбільш активних партійних спікерів в «Основі».

 

52. КОСТЯНТИН ЄФИМЕНКО

Бізнесмен, власник заводу «Біофарма»

Один з найбільших бізнесменів Костянтин Єфименко за останні роки суттєво зменшує свою політичну активність, майже повністю зосереджуючись на бізнесі. Політичну кар’єру Єфименко починав у лавах «Батьківщини», але за зручної нагоди переметнувся до «Партії регіонів». Його називали одним із улюбленців президента-утікача Віктора Януковича. За свою політичну кар’єру Єфименко має бути вдячним олігарху, екс-нардепу від ПР Василю Хмельницькому, який має велику кількість активів у Білій Церкві. Отримання контролю над цим містом є пріоритетом для Єфименка, який у 2015 році балотувався на останніх місцевих виборах на посаду міського голови Білої Церкви, але програв представнику «Самопомочі» Геннадію Дикому.

Єфименко зберігає контроль над головою Білоцерківської РДА Геннадієм Джегуром. Також багаторічного мера Білої Церкви Василя Савчука називають людиною Єфименка.

Він також має серйозний вплив на деякі населені пункти навколо Білої Церкви. Так, Єфименко разом із Джегуром є головними ідеологами створення Шкарівської об’єднаної територіальної громади, на території якої знаходяться потужні підприємства в контролі яких зацікавлений особисто Василь Хмельницький. Зокрема, там його бізнес-структурами будується технопарк.

У Білій Церкві Єфименка та його патрона Василя Хмельницького пов’язують з двома потужними підприємствами: фармацевтичним заводом «Біофарма» та заводом з виробництва гальмівних колодок «Трібо». Також подейкують про бізнес-інтереси Єфименка в окупованому Криму та Росії. Нещодавно, Білу Церкву відвідав кандидат в президенти Олександр Вілкул, який після фактично розвалу «Опоблоку» шукає новий союзників. Цілком імовірно, що Єфименко скоро опиниться в лавах «Опозиційного блоку».

 

53. ОЛЕГ КОРБАН

Заступник голови Аграрної партії України

Екс-заступник голови Київської облдержадміністрації Олег Корбан ще п’ять років тому не мав до Київської області жодного відношення. Так, він встиг побувати депутатом районних рад в Києві. Також Корбан був заступником та головою Голосіївської РДА в столиці. Окрім того Корбан є президентом Всеукраїнської Асоціації працівників підприємств нафтопродуктового забезпечення, яку він створив у 1995 році. Тоді ж він став віце-президентом компанії «Маріам», у власності якої була мережа АЗС у Києві. Саме цю компанію пов’язували з покійним нині київським кримінальним авторитетом Володимиром Киселем.

За часів губернаторства Володимира Шандри Олег Корбан прийшов на посаду заступника, яку займав протягом майже двох років. Був звільнений з посади майже відразу після призначення головою Київської облдержадміністрації Максима Мельничука, але у 2016 році очолив обласний партійний осередок Аграрної партії.

А далі стався скандал, який вилився у заколот. Корбан разом з Володимиром Шандрою та Михайлом Поживановим атакували лідера партії Віталія Скоцика. До них примкнули деякі регіональні осередки партії, фактично прибравши владу в Аграрній партії до своїх рук. Скоцик деякий час намагався пошуміти, виключав цих Корбана та інших заколотників з лав партії, але це абсолютно не мало жодного ефекту.

Зараз Корбан разом з Шандрою відповідають за Київську область, яка має стати одним з базових регіонів для Аграрної партії. Ближче до парламентських виборів «аграрії» вирішуватимуть, як їм далі бути – або намагатися йти до Верховної Ради за списком, або все ж таки шукати собі мажоритарні округи і ставати нардепами по одинці.

 

54. АНАТОЛІЙ ФЕДОРЧУК

Міський голова Борисполя

Один з не надто численних мерів-довгожителів Київщини Анатолій Федорчук вже протягом понад десяти років керує одним з найбільших міст-супутників Києва – Борисполем. Уроженець Хмельниччини, розпочав свій трудовий шлях з Борисполя на посаді вчителя історії в одній із шкіл. Політичній кар’єрі також передувала 15-річна робота в СБУ.

Вперше обраний міським головою у березні 2006 року переконливою більшістю населення міста як самовисуванець. За порівняно короткий час зміг представити місто Бориспіль як сучасну, прогресивну територіальну громаду. Першими успішними проектами були: будівництво науково-виробничого онкологічного і кардіологічного центру «Мах-Well», випуск муніципальних облігацій, перемога у конкурсі бізнес-проектів міст обласного значення на отримання кредиту Світового банку для реконструкції і розвитку водопровідно-каналізаційного господарства.

Протягом всієї діяльності на посаді міського голови Федорчук позиціонує себе як вправний господарник. Під його головуванням реалізовано низку інфраструктурних об’єктів. Лише за останні два роки збудовано за кошти міського бюджету новий садочок на 115 місць, спортивний комплекс у НВК «Ліцей «Дизайн-освіта» імені Павла Чубинського», розпочато будівництво дитсадку на 165 місць, на завершальній стадії будівництво Бориспільського академічного ліцею на 825 місць, майже всі садочки та школи утеплені та обладнані сучасними футбольними полями та тренажерними майданчиками. Владою міста було затверджено інвестиційний договір на будівництво нового сміттєпереробного комплексу вартістю 250 млн грн.

Федорчук наразі не заявляв про свої наміри балотуватись до парламенту і схоже на те, що він продовжить керувати містом.

 

55. ВАДИМ ІВЧЕНКО

Народний депутат України

Представник «Батьківщини» Вадим Івченко залишається досить відомою постаттю на Київщині, і особливо у Білій Церкві, де прожив більшу частину свого життя та почав займатися політикою. Спочатку працював в Українському союзі промисловців та підприємців Антатолія Кінаха, а згодом очолив обласну організацію.

Далі він був у партії «Нова політика», яку заснував віце-прем’єр-міністр в уряді Миколи Азарова Володимир Семиноженко. Саме від цієї партії Івченко став депутатом Білоцерківської міської ради, паралельно засвітившись у будівельних скандалах у Білій Церкві. Варто сказати, що Івченко є бенефіціаром низки приватних підприємств, зокрема «БЦ ІНФОРМГРУП», «БІЛОЦЕРКІВІНВЕСТБУД ХОЛДИНГ» та «РІВ ГРУП».

До Верховної ради цього скликання потрапив за списками «Батьківщини», де став заступником голови комітету з питань аграрної політики та земельних відносин. Варто додати, що Івченко цього року був одним із співавторів законопроекту про продовження мораторію на продаж сільськогосподарських земель.

Цього року група депутатів разом з Вадимом Івченком були готові взяти на поруки власників і топ-менеджерів комплексу «Агромарс», яким належить торгівельна марка «Гаврилівські курчата», зокрема, родину екс-нардепа Євгена Сігала, яких було затримано за нанесення значних екологічних збитків державі. Утім, врешті-решт цього не знадобилася: Сігали зуміли вирішити питання і вийти з-за ґрат, але експерти звернули увагу на близькі стосунки нардепа Івченка та одного з найбільших виробників курятини в Україні.

 

56. ІГОР САПОЖКО

Міський голова Броварів

Ігор Сапожко попри перманентні будівельні скандали у Броварах продовжує зберігати контроль над містом. На політичному горизонті Сапожко уже досить давно, завжди займає ключові посади і є одним з найвпливовіших мерів у пристоличному регіоні. До Броварської міськради потрапив за списками «Батьківщини». І не без допомоги впливового покровителя в особі забудовника та депутата Ігоря Трощенка Сапожко став секретарем.

Коли у 2008 році попередньому міському голові Віктору Антоненку висловили недовіру, він почав виконувати обов’язки мера. Ходили чутки, що цьому посприяв один із родичів Сапожка – Олег Колєсніков, який був на той час депутатом Київоблради від «Батьківщини» та працював у службі безпеки Юлії Тимошенко, будучи радником Олександра Турчинова.

На міського голову у 2010 році чоловік балотувався вже від «Партії регіонів», з якої вийшов лише під кінець Євромайдану. На виборах мера у 2015 році переміг як самовисуванець. Із Сапожком пов'язують грандіозну земельну аферу в Броварах, коли незаконно було змінено цільове призначення території Радіопередавального центру, де знаходився стратегічний комплекс «Борей». Потім стало відомо, що це було зроблено для бізнесмена Віктора Поліщука, який тісно пов'язаний з сім'єю Дмитра Медведєва.

Тим не менш, певні позитивні речі у місті відбуваються. Зокрема, на освіту в Броварах витрачається велика частка міського бюджету. Також понад 10 років працює Міський центр комплексної реабілітації дітей з інвалідністю, який мер планує розширювати.

Міська влада активно займається розвитком медицини, адже Бровари є центром госпітального округу. Окрім того в місті планують відкрити музей пам'яті загиблих учасників АТО з Київщини.

 

57. ВОЛОДИМИР ШАНДРА

Депутат Київської обласної ради, екс-голова Київської ОДА

Володимир Шандра в політиці людина – відома. І зараз, попри відсутність згадок про нього на перших шпальтах газет, залишається в обоймі політиків, які мають серйозний вплив на процеси в Україні. До «вищої ліги» він потрапив ще у 2002 році, коли став народним депутатом від партії «Наша Україна». Пізніше він входив до уряду часів Юлії Тимошенко та Юрія Єханурова, займаючи посаду міністра промислової політики. У 2006 році він став радником президента Ющенка, а у 2007 очолив Міністерство надзвичайних ситуацій. Цю посаду він займав до 2010 року – до приходу до влади Януковича.

На чотири роки Шандра фактично зник з радарів, але після подій Майдану одразу був призначений спочатку в.о. голови, а потім повноцінним головою Київської ОДА. У 2015 році він став депутатом Київської обласної ради від БПП

Ще у 2017 році стало відомо про активізацію Шандри в лавах «Аграрної партії». Уже в 2018 він разом Михайлом Поживановим та Олегом Корбаном здійснили переворот в лавах політичної сили. Вони змогли зруйнувати доволі успішний проект та «вибити» з нього лідера партії Віталія Скоцика. Наслідки «бунту» Скоцик не може здолати і досі, а Шандра разом із своїми компаньйонами зникли з інформаційного поля. Що не заважає бренду захопленої ними «Аграрної партії» на виборах до об’єднаних територіальних громад в грудні 2018 року зайняти третє місце після БПП і «Батьківщини» за кількістю депутатів у радах.

 

58. ВІРА РОГОВА

Директор Департаменту освіти і науки Київської ОДА

Головним освітянином Київщини є Віра Рогова, яка присвятила розвитку даної галузі майже все життя. У Київській ОДА вона чотири роки працювала заступником голови департаменту освіти, а після звільнення Наталії Клокар вже три роки поспіль очолює відомство.

За час своєї роботи в КОДА  Віра Рогова встигла попрацювати при чотирьох губернаторах, і робила це досить успішно. Це дозволяє їй реалізовувати реформу освіти на Київщині та успішно керувати майже 30-тисячним колективом.

Окрім реформування освіти за принципом «Нової української школи», департамент успішно займається інклюзією, зокрема Київщина є лідером з будівництва мережі закладів для дітей з особливими потребами. Також відбувається підготовка мобільної інклюзивно-ресурсної служби, що дозволить навчати дітей, які за станом здоров’я не можуть відвідувати навчальні заклади. У зв’язку з впровадженням реформи децентралізації, працівники  формують систему роботи мережі опорних закладів та дорожню карту, аби забезпечити підвезення дітей до тих шкіл, де вони зможуть отримати якісні знання.

Активна робота з модернізації системи освіти дала змогу підключити всі школи Київщини до мережі Інтернет. Окрім того, проводяться роботи з заміни старої комп’ютерної техніки. Департамент займається реалізацією масштабного проекту – будівництвом Бориспільського академічного ліцею на 850 учнів. 

 

59. ЕДУАРД ЯКУШЕВ

Віце-президент Київської обласної торгово-промислової палати

У 2018 році Київська обласна торгово-промислова палата відзначила свою двадцяту річницю. Едуард Якушев обіймає посаду першого віце-президента Київської ТПП. Саме Якушев є одним з її співзасновників, яка об’єднує понад 200 підприємств Київщини, серед яких є і найбільші платники податків.

Якушев є доктором економічних наук, професором, заслуженим машинобудівником України. Десятиліттями Якушев 15 років очолював завод «Еталон» — підприємство стратегічної промисловості. Якушев – популяризатор спорту в Білій Церкві, очолюючи тенісний клуб «Еталон», який приймає участь у змаганнях на різних рівнях. При торгово-промисловій палаті зареєстровано постійно діючий Третейський суд, чия юрисдикція передбачена в договорах про продаж або купівлю продукції. Таким чином у спірних питаннях розгляд трудових відносин відбувається не в звичайному суді, а саме в Третейському, на базі торгово-промислової палати. Подібні спори розглядають діючі судді, які працюють в судах, за участі сторін угоди та представників палати. Перевага полягає в тому, що такі спори не потребують великих затрат та часу.

Якушев працює разом з головою ТПП Олександром Рябоконем – одним з найдосвідченіших і авторитетних фігур на Київщині, народним депутатом І скликання Верховної Ради. Також Рябоконь є головою Басейнової ради річки Рось. Він виступив ініціатором робіт з очистки русла Росі.

60. ГАЛИНА ЄРКО

Депутат Київської облради

Представниця Бородянщини Галина Єрко, як і більшість політиків районного рівня, часто не гребувала зміною політичних стягів. Після Революції гідності Галина Єрко, яка представляла Партію регіонів, стала заступницею голови Київського обласного осередку «Партії розвитку України». Зараз вона є депутатом Київської обласної ради від БПП, та входить до комісії з питань соціально-економічного розвитку.

Галина Єрко залишається помічником-консультантом нардепа, колишнього «регіонала» Ярослава Москаленка, а також є його вірною представницею на Бородянщині. Єрко також веде активну діяльність на своїй вотчині, де відвідує різні культурно-освітні заходи, усіляко демонструючи свою активність на окрузі.

Єрко звітує, що за її сприяння було виділено з бюджету області 10 млн на ремонт вулиць в окрузі. Залучено з обласного бюджету 1,5 млн гривень на реконструкцію, заміну даху та вікон спортивної зали Бородянській СЗОШ І-ІІІ ступенів №1. Ще 1,5 млн гривень було залучено на  розробку проекту нового корпусу лікарні, а також 800 тисяч гривень на заміну вікон в Бородянській ЦРЛ і проведення енегроаудиту.

Галина Єрко на окрузі проводить також активну роботу з підтримки освіти, спорту, реалізовує благодійні та патріотично-виховні акції та заходи.

Її батько – Георгій Єрко – очолює Бородянську райраду протягом багатьох років. Без його погодження не приймається жодне важливе рішення в районі, а депутатська більшість орієнтується на свого голову. Георгій Єрко також контролює лісові господарства Бородянського району. Після створення Бородянської ОТГ у грудні 2018 року Єрко-старший стане гарантом передачі громаді майна, яке знаходиться на балансі району.

 

61. ВЛАДИСЛАВ ОДИНЕЦЬ

Голова Васильківської районної державної адміністрації, депутат Київської обласної ради

Владислав Одинець вже 4 роки очолює Васильківську РДА, і 8 років є  депутатом Київської обласної ради. Його пов’язують з сім’єю Засух, які є однією з найбільш серйозних груп впливу у Васильківському районі, а також з родиною екс-голови Київської ОДА часів Януковича Анатолія Присяжнюка.

Таким чином він залишається вельми впливовою персоною в районі, хоча самостійною фігурою ніколи не був. Протягом своєї кар’єри він встиг змінити низку політичних сил – «Батьківщина», «Народний фронт», пропрезидентська «Солідарність».

За його каденцію в районі були створені 4 базові опорні заклади.  Путрівський НВК Васильківського району став пілотним проектом Київської області, з якого почалося втілення нового освітнього простору в країні. Відкрито новий сучасний інклюзивно-ресурсний центр з новітнім та технологічним обладнанням, професійними реабілітологами та педагогами для дітей з особливими потребами.

За ініціативи Одинця здійснено   капітальний ремонт терапевтичного корпусу Васильківської ЦРЛ, де зараз розміщені два великих стаціонарних відділення: неврологічне і терапевтичне, з сучасним ремонтом та новітнім  медичним обладнанням.

Також в лікарні впроваджено електронну чергу: сучасна реєстратура, електронна реєстрація пацієнтів, комп’ютеризовані робочі місця лікарів, які ведуть прийом. Васильківський район став лідером із підписання декларацій із лікарями на Київщині. Цей показник становить 73,2%.

 

62. ОЛЕКСАНДР МАРЧЕНКО

Народний депутат України

Представник Білої Церкви у Верховній Раді, «свободівець» Олександр Марченко за чотири роки роботи народним депутатом особливо не відрізнявся активністю у рідному місті. Не в останню чергу це пов’язано з суттєвим зменшенням його бізнес-ресурсів.

У 2014 він став народним депутатом за результатами позачергових парламентських виборах від політичної партії ВО «Свобода» по округу №90 в Білій Церкві. Раніше Марченко встиг побувати помічником у двох нардепів. На початку 2000-х – у нардепа Компартії Анатолія Доманського. А пізніше – у народного депутата від ВО «Свобода» сьомого скликання Олега Гелевея.

Олександр Марченко був генеральним директором ТДВ «Білоцерківський кар'єр» та ПП «Каменяр». Зараз корпоративні права на дані підприємства належать його дружині. Утім, за останні кілька років потік замовлень суттєво зменшився: об’єм будівництва доріг на Київщині суттєво зменшився, а саме під ці будівельні роботи «заточений» його бізнес.

З початком АТО на сході України політик займався волонтерством. У 2014 року став добровольцем 72-ї ОМБР, в складі якої брав участь в боях поблизу населених пунктів Амвросіївка, Степанівка, Савур-Могила. Отримав поранення поблизу міста Красний Луч, після чого був відправлений на лікування.

Марченко відомий тим, що в 2015 році взяв у парламенті відпустку за свій рахунок і відправився будувати оборонних споруд в зону АТО. Численні ЗМІ опублікували фото, на яких Марченко працює на екскаваторі на Донбасі. Пізніше в мережі з'явилися чутки про те, що сімейна фірма Марченка, «Каменяр», отримала субпідряд від Міноборони на забезпечення будівництва оборонних споруд технікою на суму 9 млн грн.

Марченко може спробувати перемогти на мажоритарному окрузі восени 2019 році, але повторити результат 2014 року цього разу йому буде вкрай непросто. По-перше, через наявність досить серйозних конкурентів. По-друге, за часи депутатства він майже не проявляє активність у себе на окрузі, що негативно позначається на його підтримку в Білій Церкві.

 

63. ВОЛОДИМИР САБАДАШ

Міський голова Василькова

Володимир Сабадаш зберігає свої позиції у Василькові. У політику він потрапив за сприяння екс-губернатора Київщини Анатолія Присяжнюка, який свого колегу по СБУ (Сабадаша), поставив головою Васильківської РДА. У ЗМІ повідомляли, що тоді Сабадаш займався виділенням сотень гектарів землі членам Партії регіонів, від якої балотувався на посаду міського голови і переміг. На той час його також підтримував «регіонал» Юрій Бойко.

Під час Революції Гідності, Сабадаш достроково склав свої повноваження, але на наступних вдруге був обраний мером, але вже як самовисуванець. У червні 2016 року у Василькові затвердили генеральний план, згідно з яким місто збільшилося майже на третину за рахунок ближніх сіл та військового містечка в Глевасі.

У жовтні 2016 року стався обвал школи під час уроків. Місцеві жителі, які не раз скаржилися на хаотичну забудову в місті, вважали головним винуватцем цього саме Сабадаша. Варто зазначити, що цього року замість зруйнованої школи почали будувати нову. Щоправда, домогтися цього місцевим жителям було нелегко. Люди навіть перекривали трасу на Київ, аби хоч якось «достукатися» до влади.

Великою проблемою міста, особливо у літній період, є перебої з централізованим водопостачанням. У 2018 році містяни погрожували навіть перекрити Одеську трасу, щоб влада звернула на них увагу. За кошти міського бюджету було зроблено роботи з благоустрою міста, зокрема встановлено дитячі майданчики. Але батьки нарікали на те, що конструкції встановлені неякісно та нашвидкуруч, тому становлять загрозу для здоров'я дітей, проте мер міста жодних порушень не побачив. Головний позитив для Сабадаша – його рівні стосунки з усіма топ-політиками, які мають свої інтереси у Василькові. Зокрема, він не приховуючись, підтримує Ігоря Кононенка, який хоче балотуватися тут до Верховної Ради.

 

64. ЛЕОНІД ДЖУЖИК

Депутат Київської обласної ради

Один з найбільших бізнесменів півдня Київщини, депутат облради Леонід Джужик є членом комісії з питань управління комунальною власністю, приватизації, житлово-комунального господарства та впровадження енергозберігаючих технологій. Він є власником ТОВ «ВЕРОМЕТАЛ УКРАЇНА», яка займається металізацією поверхонь та ТОВ «СВЕТКОМПЛЕКТ УКРАЇНА», яка спеціалізується на оптовому та роздрібному продажі світлодіодних матеріалів.

Джужик має авторитет у Ставищенському районі, де сприяє вирішенню проблем в освітній, культурній, медичній та спортивній сферах. Депутат також займається питаннями екології, тримаючи на контролі ситуацію з будівництвом полігону твердих побутових відходів. Наразі поки невідомо, коли цей об’єкт почне повноцінно працювати.

Також Леонід Джужик є першим заступником голови Київської обласної федерації футболу та очолює комітет дитячо-юнацького футболу КОФФ. За рахунок власних коштів в Ставищенському районі він утримує ФК «Любомир», забезпечується проживання та харчування футболістів. З червня 2017 року бізнесмен також оплачує навчання студентської футбольної команди U-19 на базі НУБіП України.

За сприяння депутата було внесено зміни в  Київську обласну програму розвитку фізичної культури та спорту «Київщина спортивна» на 2017—2020 роки, за рахунок якої вже другий рік компенсуються матеріальні витрати дитячою-юнацьких закладів на перевезення дітей для участі в чемпіонатах Київщини та сувенірної продукції. Завдяки цьому кількість команд, задіяних у новому чемпіонаті Київщини, зросла з 132 до 176 у п’яти вікових категоріях, та стала рекордною за всі часи.

 

65. ЯРОСЛАВ ДОБРЯНСЬКИЙ

Депутат Київської обласної ради

Депутат від «Нашого краю» Ярослав Добрянський залишається досить впливовою особою у Київській обласній раді, завдяки своїм стосункам з головою обласного осередку «Опоблоку» Олександром Качним та нардепом Ярославом Москаленком.

Добрянський має великий досвід роботи в органах місцевого самоврядування, адже встиг попрацювати головою Згурівської, Макарівської, Києво-Святошинської та Бориспілької райдержадміністрацій. Варто додати, що правоохоронні органи у 2009 році відкривали проти посадовця кримінальну справу за незаконне виділення 60 га землі у селі Білогородка, коли він очолював Києво-Святошинську РДА. Землю отримали підставні особи, проте винних в організації схеми не було покарано, адже прокуратура цього року закрила справу через відсутність складу злочину.

Також у ЗМІ повідомляли про його причетність до газових схем з тепломережами Київської області, що мають борги перед НАК «Нафтогаз». Екс-голова Кагарлицької РДА Віктор Коляда розповідав, що «тітушки» Костянтина Бондарєва та Ярослава Добрянського перешкоджали модернізації місцевих котелень, що є комунальною власністю області.

Подейкують, що голова «Нашого краю» в обласній раді почав шукати нове партійне пристанище. Ціль – потрапити до Верховної ради у 2019 році, адже це лишається його давньою заповітною мрією.

Його цікавить округ №98 з центром у Борисполі. Він навіть залучився підтримкою одного з найбільших аграріїв Київщини — Олександра Мостіпана. Але поки його плани розбиваються об наявність у цьому окрузі свого депутата-мажоритарника Сергія Міщенка, який явно не хоче мати тут своїх конкурентів. Тим паче, що на цей округ також може претендувати екс-генпрокурор Віталій Ярема.

 

66. ОЛЕКСАНДР СІРЕНКО

Депутат Київської обласної ради, голова правління ПАТ «Яготинський маслозавод»

Олександра Сіренка дуже добре знають в Яготинському районі, адже він 24 роки є незмінним директором місцевого молокозаводу, що випускає продукцію під брендом «Яготинське». За часів керівництва Сіренка завод став одним із найбільших виробників молочної продукції в Україні.

Сіренко користується величезним авторитетом на Яготинщині та має неабиякий вплив на регіон, адже на заводі працює близько 800 людей. Окрім того, він є почесним громадянином міста Яготин. При цьому він дуже акуратно вміє підлаштовуватися під кожну владу – зараз він усіляко демонструє лояльність президентській вертикалі на Київщині.

Це пояснюється необхідністю збереження умов для ведення бізнесу. Варто додати, що «Яготинський маслозавод» входить до складу корпорації «Молочний альянс», основними акціонерами якого є Федір Шпиг та Олександр Деркач. За даними ЗМІ, вони входять в сотню найбагатших українців, адже володіють активами в розмірах 85 та 71 млн доларів відповідно. «Молочний альянс» за перше півріччя 2018 року реалізував продукції на 2,7 млрд грн.

Олександр Сіренко двічі потрапляв до Київської обласної ради. Спершу був депутатом від «Партії регіонів», а цього скликання – від «Нашого краю». Подейкують, що депутатством Сіренко займається з подачі свого шефа – Федора Шпига, який має теплі стосунки з нардепом Ярославом Москаленком.

Наприкінці 2017 року власники «Яготинського маслозаводу» збиралися подавати судовий позов на користувача Facebook Тетяну Чумак, яка в мережі розмістила скандальне відео, в якому поставила під сумнів якість продуктів компанії. Проте, окрім погроз з боку молочного гіганта, дана історія нічим не закінчилася.

Якщо ж говорити про політичні амбіції Сіренка, то вони обмежуються впливом на Яготинський район, а також депутатство в облраду. Про вищий рівень політичного впливу Сіренку годі й мріяти.

 

67. АНАТОЛІЙ ДАНИЛЕНКО

Ректор Білоцерківського НАУ, депутат Київської обласної ради

Ректор Білоцерківського НАУ Анатолій Даниленко залишається одним із найвпливовіших представників «Радикальної партії» у Київській області. Зрештою, Даниленко в політиці перебуває дуже давно, і свій перший депутатський мандат отримав ще у Верховній Раді СРСР. Потім він потрапив до другого скликання ВР вже незалежної України. Свого часу був губернатором Черкащини. За часів президентства Леоніда Кучми та губернаторства Анатолія Засухи багато років очолював Держкомзем. До речі, Даниленко залишається рекордсменом за часом перебування на цій посаді – 6 років. Сьогодні він є депутатом Київської облради, маючи вплив одразу на кілька районів Київщини.

Даниленко – чиновник з величезним стажем і може похизуватися вмінням почуватися комфортно при будь-якій владі. З 2010 року підтримував Віктора Януковича та «Партію регіонів». Після перемоги Революції Гідності Даниленко перейшов до «Радикальної партії» Олега Ляшка, від якої потрапив до Київської облради та очолив освітню комісію.

Через свою дружину веде справи у аграрному бізнесі. Компанія Даниленка є кінцевим бенефеціаром засновників підприємств Агротехспілка «Україна», керівником якого де-юре є його дружина, а також СТОВ «Агросвіт». Підприємства базуються у Миронівському районі та займаються сільським господарством, а також відомі виготовленням м’ясної продукції під брендом «Карапишівські ковбаси».

У ЗМІ чимало писали про корупційні скандали, у яких замішаний Даниленко. За даними ЗМІ, Даниленко використовує працю студентів свого ВНЗ безкоштовно на своїх агропідприємствах. Даниленко також заснував благодійний фонд «Університет – майбутнє України», який поповнюється за рахунок «добровільних» студентських внесків.

Даниленка підозрюють у сумнівних закупівлях палива за завищеними цінами через будівельну компанію «Гермес-Буд», яка належить Івану Павленку – екс-керівнику Білоцерківської «Партії регіонів». Тим не менш, Даниленко попри свою одіозність залишається цінною фігурою, допомагаючи Ляшку та його команді отримувати результат на Київщині.

 

68. ЮРІЙ НЕСТЕРЧУК

Підприємець

Підприємець Юрій Нестерчук, який є засновником компанії «Союз-Авто», яка надає послуги з перевезення пасажирів уже більше 20 років, попри основну бізнес-діяльність у столиці, продовжує посилюватися на Київщині.

До недавнього часу автобуси підприємця, яких налічується близько 350, курсували тільки на київських маршрутах. Враховуючи прагнення столичної влади позбутися приватних перевізників та пересадити всіх містян на комунальний транспорт, Нестерчук почав шукати інші ринки і возити пасажирів у найбільшому місті Київщини – Білій Церкві.

Після того як мером Білої Церкви став Геннадій Дикий, у місті розпочалася транспортна реформа, яка мала за мету покращити якість обслуговування пасажирів. Для компаній-перевізників було оголошено конкурси, де прибуткові маршрути отримала ТОВ «Транссіті», що належить родині Нестерчуків.

Компанія Нестерчука продовжує нарощувати вплив на транспортну галузь Білої Церкви, і є вірогідність того, що «Транссіті» незабаром може стати монополістом у перевезенні білоцерківців, а також почати заходити в інші міста Київщини.

Також Нестерчук ще у 2017 році заявив про намір виступити інвестором в реалізації проекту організації випуску автобусів. Розглядалися варіанти займатися зборкою на базі КП «Білоцерківський вантажний авіаційний комплекс» або у Борисполі. Ю.Нестерчук зазначив, що автобуси, які планується випускати, будуть відповідати європейським стандартам, технічним нормам (в тому числі з низькою підлогою). Утім, поки що цей проект не реалізовано.

 

69. Денис Борисенко

Депутат Київської обласної ради, голова секретаріату політичної партії «УКРОП»

Попри не надто велику публічність Денис Борисенко, який для Київщини є чужаком, зумів досить серйозно посилити свої позиції. Його політична кар’єра розпочалася в Бородянському районі, де в 2015 році він обрався депутатом Київської облради.

Денис Борисенко робив чотири спроби потрапити до Верховної Ради, починаючи з 2006 року, але всі вони буди невдалими. Свого часу встиг побувати в якості помічника нардепа-сепаратиста Олега Царьова, хоч сам Борисенко цю інформацію усіляко замовчує. Також він був «посіпакою» народних депутатів Святослава Олійника, Богдана Губського та Юрія Трегубова.

Окрім того Денис Борисенко встиг потрудитися в Державному агентстві земельних ресурсів України на посаді виконувача обов’язків начальника управління комунікацій, але пробув там тільки місяць.

Виникло чимало питань до виборів 2015 року, коли по 13 виборчому окрузі, що знаходиться у Бородянському районі, депутатами одночасно стали троє людей – Денис Борисенко («Укроп»), Сергій Федорченко («БПП») та Сергій Кармазін («Самопоміч»). Подейкують, що ця трійця домовилася і «тасувала» голоси, аби кожен міг пролізти в облраду.

З липня 2015 року Борисенко є головою секретаріату партії «УКРОП», змінивши на посаді Геннадія Корбана. Утім, реальне керівництво і фінансування партії здійснює не він.

Якщо говорити про Київську область, то він проявляє постійну активність у Бородянському районі, зокрема, в селищі Немішаєво, де опікується місцевим агротехнічним коледжем. Окрім того Борисенко обіцяв вирішити проблему водопостачання у Клавдієво-Тарасове, що особливо гостро постає влітку. Наприклад, обіцяв підняти це питання на сесії облради, аби виділити кошти на ремонт водогону, проте цього так і не зробив. Його амбіції стосуються отримання депутатського мандату Верховної Ради, утім, поки не дуже зрозуміло, за рахунок чого він намагатиметься це зробити.

 

70. Володимир Удовиченко

Депутат Київської обласної ради

Володимир Удовиченко, який протягом понад 25 років очолював Славутич, продовжує залишатися ключовою фігурою в місті атомників. У свою останню каденцію міського голови він перебував у складі «Партії регіонів». Під час Революції Гідності демонстративно покинув політсилу та склав повноваження мера міста. Рішення було мотивовано змінами в законодавстві, згідно з якими Володимир Удовичено був би зобов'язаний працювати в міськраді безкоштовно, отримуючи тільки пенсію.

Потім він намагався реалізувати власний політичний проект «Рідне місто», але пізніше вирішив примкнути до «Нашого Краю», де був призначений головою обласного осередку партії на Київщині. І так, під знаменами «Нашого краю» був обраний депутатом Київської обласної ради.

Він очолює Офіс реформ в Київській області, а також займає посаду президента Всеукраїнського громадського об'єднання «Клуб мерів». Також він є автором понад 60 друкованих праць, монографій. Дійсний член Української муніципальної академії та Української екологічної академії наук. Має три винаходи в галузі будівництва.

Загалом Удовиченко входить до багатьох високих кабінетів не тільки на рівні області, а й України. Крім того, його вплив у Славутичі беззаперечний й до тепер. Навіть чинний голова міста Юрій Фомічев в ухваленні рішень опирається на думку свого попередника. Зокрема, Удовиченко створив і очолив у Славутичі Громадську раду, яка безпосередньо впливає на рішення мера міста. Також Удовиченко наразі приділяє велику увагу створенню територіальних громад на Київщині.

 

71. ЄВГЕН СУСЛОВ

Голова Київського обласного осередку політичної партії «Громадський рух Миколи Томенка «Рідна країна» 

Родину Суслових, яку на Київщині, зокрема у Сквирському районі, знають як бізнесменів-аграріїв та меценатів, останнім часом майже не видно в інформаційному полі. Не в останню чергу це пов’язано з послабленням впливу. Батько Євгена Іван Суслов є директором ТОВ «Агропромислова корпорація «Сквира», а родина загалом володіє низкою аграрних компаній. У рідному селі Буки Сквирського району було збудовано ландшафтний парк, який є туристичною перлиною Київщини.

У великій політиці родину аграрних магнатів представляв Євген Суслов, який схоже має наміри повернутися в публічну площину. З подачі батька 19-річний Євген, будучи студентом КНЕУ, став директором Шамраївського цукрового заводу. У 2002 році він переміг на місцевих виборах і став мером Сквири. Також Євген Суслов був народним депутатом V та VI скликань, а до Верховної ради потрапляв за списками «Блоку Юлії Тимошенко». Покинув лави партії через те, що з фракції було виключено Наталію Королевську — Суслов пішов за нею і став заступником голови партії «Україна – вперед!», яку очолила та ж Королевська. Політичний проект провалився, а Євген залишився ні з чим, і надовго зник з політичної мапи Київщини.

Це не означає, що Суслови повністю втратили вплив. Наближений до родини Суслових Василь Титарчук у 2018 році став керівником Управління забезпечення діяльності Державного бюро розслідувань. Він, як і Євген Суслов, був членом партії Королевської та балотувався до ВР VIІ скликання, проте безуспішно. Син Василя Титарчука Віталій був помічником-консультантом нардепа Євгена Суслова.

У 2018 році Євген Суслов опинився у складі партії Миколи Томенка. Щоправда, сам Томенко вже офіційно опинився у команді Анатолія Гриценка. Ймовірно і Суслов-молодший скоро опиниться в команді Гриценка. Адже зрозуміло, що його політичні амбіції ще не вичерпалися, а тому, скоріш за все, він буде балотуватися до наступного скликання ВР.

 

72. ВІКТОР КОЦУР

Ректор Переяслав-Хмельницького педагогічного університету

Уже двадцять років, з 1998 року, Віктор Коцур займає посаду ректора Переяслав-Хмельницького педагогічного університету. У цьому вузі він викладає з 1987 року, з 1994 року працював деканом історичного факультету. Віктор Коцур – член редколегії наукових фахових видань Інституту історії НАН України, Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова, Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету ім. Г. Сковороди; член спеціалізованих Вчених рад із захисту кандидатських і докторських дисертацій.  Він є автором понад 300 наукових та науково-публіцистичних праць.

Він є одним із перших науковців, який розробив і запровадив методику контент-аналізу та кореляційного аналізу газетної публіцистики 1921—1925 років. Під його керівництвом підготовлено шість кандидатів історичних наук.

Головний редактор фахових наукових видань «Наукові записки з української історії», «Школа першого ступеня: теорія і практика» «Гуманітарний вісник». Також він є головою Ради ректорів вищих навчальних закладів Київської області, член колегії управління освіти Київської обласної державної адміністрації.

Був депутатом Переяслав-Хмельницької міської ради декількох скликань. Коцур удостоєний звання почесного громадянина Переяслава. Його син Віталій також працює в Переяславському університеті і очолює Громадську раду міста.

Зараз Віктор Коцур активно займається розвитком Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету. Зокрема, займається модернізацію науково-освітнього процессу, приділяє велику увагу економії енерго- й теплоресурсів у навчальному закладі, організовує міжнародні наукові конференції, а також сприяє реформуванням та оновленням університету згідно новим вимогам законодавства.

 

73. ПАВЛО КОЗИРЄВ

Начальник Білоцерківського відділення ДФС 

У політичній тусовці Київщини Павла Козирєва більше знають як «вічного» мера Українки, якою він керував 15 років. Проте після гучних обшуків у міськраді у вересні 2017 року Павло Козирєв добровільно подав у відставку. Подейкують, що таким чином йому дозволили уникнути кримінальної відповідальності.

Навіть після втрати посади Козирєв зберігав вплив на місто через своїх людей у раді. До недавнього часу в.о. голови мера Українки була Катерина Проценко, яка завжди працювала в команді Павла Козирєва. Зараз керівництво містом перейшло в руки депутата від «Укропу» Тетяни Кучер, яка не належить до орбіти Козирєва.

Після Українки Козирєв потрапив до Білої Церкви, де мав зайняти пост заступника мера Геннадія Дикого, але депутатських голосів на його призначення не вистачило. Тоді йому знайшлося місце у Білоцерківському відділенні Державної фіскальної служби. Варто зазначити, що поява скандального екс-мера в найбільшому місті Київщини не була випадковою, адже в ЗМІ часто говорили про тісні стосунки Козирєва з олігархом Василем Хмельницьким, який має бізнес-інтереси у Білій Церкві.

Ні для кого не секрет, що інтереси Хмельницького в Білій Церкві до приходу Козирєва відстоював екс-міністр транспорту в уряді Азарова Костянтин Єфименко. Враховуючи «токсичність» Єфименка, імовірно, олігарх на наступних виборах зробить ставку на перспективного Козирєва, який може поборотися за крісло мера Білої Церкви.

 

74. СЕРГІЙ ЗАМІДРА

Селищний голова Немішаєвого

Сергій Замідра очолив Немішаєво у 2015 році, і саме з того часу селище почало зазнавати істотних змін. У 2018 році він став відомим на всю країну завдяки проекту «Нові лідери» на телеканалі ICTV. Чоловік пропагував ідею поширення концепції «Розумного містечка», яку втілює у Немішаєвому.

У межах свого селища Замідрі вдалося реалізувати низку проектів, що були спрямовані на економію бюджетних коштів та покращення життя людей, для чого успішно залучалися міжнародні гранти. Зокрема, за його ініціативи було введено електронний контроль за пільговим перевезенням пасажирів, автоматизовано систему вуличного освітлення. Також Сергій Замідра дуже активно залучає молодь до життя селища, зокрема, при виконкомі створено молодіжний парламент, який допомагає втілювати молодіжні проекти.

Цього року селище Немішаєве отримало перше місце від Міністерства регіонального розвитку у номінації «Кращі практики місцевого самоврядування» серед практик розвитку, заснованих на власних стратегіях, проектах та ресурсах.

Сергій Замідра є прихильником реформи децентралізації. Свого часу він був ініціатором ідеї створення Микулицької об’єднаної територіальної громади, куди мало ввійти Немішаєво, Клавдієво та Бабинці. Громада Немішаєва підтримала це рішення, проте в інших селищах більш переконливим був мер Бучі Анатолій Федорук.

Ходять чутки, що Сергій Замідра має хороші зв’язки у Кабінеті міністрів, куди може потрапити працювати найближчим часом. Окрім того, він не приховує свої амбіції стати топ-чиновником.

 

75. ЮРІЙ ЗАГОРОДНІЙ

Голова Київської обласної федерації хокею

Один з найближчих соратників скандально відомого кума Путіна Віктора Медведчука – Юрій Загородній – багато років займається партійною оргроботою в структурах прокремлівського політика. Відомий також тим, що є завзятим фанатом хокею – спільно з Борисом Колесніковим створював Федерацію хокею України, яку вони контролюють і зараз.

Загалом, у Загороднього чимало чого зав’язано на Київську область. Тим паче, що він є уродженцем Київщини, а саме Васильківського району. Формально є головою Київської обласної федерації хокею та за сумісництвом президентом хокейного клубу «Рось».

Загородній у лавах скандально відомої СДПУ(о) – з 1998 року, того ж року обраний до політради партії. У 2003 році обраний заступником голови партії, а у 2007 році став головою СДПУ(о). Пізніше Загородній був вже заступником голови «Українського вибору», який очолював Медведчук.

Про близькість до Віктора Медведчука може свідчити і той факт, що з 2002 по січень 2005 року Загородній був першим заступником глави Адміністрації Президента.

У підпорядкуванні Загороднього зараз перебуває партія «За життя», фронтменом якої є Вадим Рабінович, а фактичним керівником є той самий Медведчук. Обличчям партії на Київщині є Сергій Боголюбов – молодий юрист, повністю орієнтований на Загороднього. Після Майдану він намагався потрапити у громадську «тусовку», ставши головою правління ВГО «Народна люстрація». Утім, нічим на цьому поприщі не запам’ятався.

Зараз, після об’єднання «За життя» з уламками «Опоблоку» у вигляді «Опозиційної платформи» задачею Загороднього і Боголюбова є взяття максимального контролю над новим політичним об’єднанням на Київщині.

 

76. РУСЛАН КУЗЬМЕНКО

Депутат Київської обласної ради, бізнесмен

Поточний рік Руслан Кузьменко провів досить неоднозначно. З одного боку він втратив позиції у Київській обласній раді, де був головою фракції БПП-«Солідарність». Але не зумів втриматися на посаді і поступився брату Льва Парцхаладзе Георгію Цагареішвілі. З іншого боку, він продовжує посилювати свій вплив у межах Ржищева. Там він проявляв активність:  брав участь в очищенні місцевої річки Леглич та постійно інспектував проведення ремонтних робіт у комунальних закладах за кошти обласного бюджету.

Чинна в.о. міського голови Ржищева Крістіна Чорненька повністю підконтрольна Кузьменку. Саме завдяки дружбі Кузьменка з екс-губернатором Київщини Олександром Горганом у серпні 2018 року вдалося створити Ржищівську ОТГ, до якої ввійшло 5 населених пунктів навколо Ржищева. Ходили чутки, що натомість Кузьменко почав готувати виборчий майданчик для Горгана, який мріє потрапити до парламенту по 93 виборчому округу, де обирався Олександр Онищенко. Але схоже, що мрії Горгана стати нардепом так і не будуть реалізовані: після його звільнення з посади голови КОДА його вплив на процеси в області майже зник.

Окрім депутатської роботи Руслан Кузьменко успішно займається бізнесом. Він є власником заводу «Радіатор», який випускає кухонні витяжки під брендом «Pyramida». Також Кузьменко має корпоративні права в ТОВ «Рюкзачок», ТОВ «Глобал проджектс Україна», ТОВ «Техносила ЛТД». Наразі він значиться керівником ТОВ «Юридична компанія «ЕС ЕНД ПІ» та засновником організації «Благодійний фонд Руслана Кузьменка».

 

77. АЛЛА ШКУРО

Керівник Секретаріату БПП-«Солідарність» Київщини

Молода, але досвідчена чиновниця Алла Шкуро розпочала свою управлінську діяльність ще у 2003 році в Подільській районній державній адміністрації Києва. Пропрацювавши там понад 8 років, вона пройшла шлях від спеціаліста управління з питань внутрішньої політики до його очільник. Після цього протягом майже п’яти років керувала відомствами Держпідприємства з питань поводження з відходами та Головного управління Держземагентства у Києві. Працювала заступником патронатної служби Міністерства аграрної політики та продовольства. На той момент очільником МінАПК був Тарас Кутовий. Крім того, була долучена до управління областю – була радником першого заступника голови КОДА в 2015—2016 роках.

Має неабиякий вплив на політичне життя Київщини, зокрема, з 2012 вона фрагментарно керує виборчими процесами в області. Також вона є керівником секретаріату Київської територіальної організації БПП-«Солідарність» і депутатом Обухівської районної ради. Перебуває у конфлікті з керівництвом райради Костянтином Шушаковим і одіозним депутатом Ларисою Іллєнко.

Після призначення Терещука головою КОДА Шкуро розглядається на посаду його заступника. Уже зараз вона вирішує кадрові питання на рівні районних адміністрацій, маючи відповідний дозвіл згори.

 

78. ОЛЕКСАНДР ЗАРУБІН

Міський голова Боярки

Представник команди «Нових облич» Олександр Зарубін виявився єдиним міським головою у Києво-Святошинському районі, який знаходиться в опозиції до голови РДА Мирослави Смірнової.

Варто сказати, що в політику він прийшов з бізнесу. У 2012 році був керівником виборчої дільниці нині покійного екс-ректора Національного університету податкової служби України Петра Мельника, який свого часу просував екс-мера Ірпеня, чинного голову партії «Нові обличчя» Володимиром Карплюком.

Спочатку він був прихильним до президентської партії «Солідарність», навіть очолював районний штаб партії на виборах президента у 2014 році, а на парламентських керував передвиборним штабом мера Бучі Анатолія Федорука. Проте на виборах міського голови Боярки в 2015 році переміг від партії Карплюка.

Цього року мер Боярки потрапив у серйозний скандал, який був пов’язаний з виділенням землі у центрі міста під забудову. Варто додати, що ділянку в оренду отримала дружина колеги по партії Вадима Алімова, який є членом партії «Нові обличчя» та бізнес-партнером Зарубіна.

Через конфлікт Зарубіна з керівництвом району Боярка не отримала коштів на розвиток інфраструктури, хоча між іншими населеними пунктами було розподілено 140 млн грн.

Зарубін активно працює над створенням Боярської ОТГ, щоб отримати повну незалежність від району. Були проведені громадські слухання у шести навколишніх селах. Проте процес йде складно, а Забірська сільська рада скасувала своє рішення про приєднання до міста через суд.

Наразі процес об’єднання заблокований, але за умови призначення виборів у наступному році Зарубін є першим претендентом на пост голови однієї з найбагатших громад у пристоличному регіоні.

 

79. РУСЛАН МАЙСТРУК

Голова Тетіївської об’єднаної територіальної громади

Руслан Майструк – очільник однієї з найміцніших громад півдня Київщини, багаторічний мер Тетієва. З 2005 по 2010 роки працював виконавчим директором в аграрній компанії «ТАК-агро» — компанії Руслана Голуба, з яким і пов’язують нинішнього мера Тетієва. Сам Майструк вплив Голуба публічно заперечує.

У 2017 році Руслан Майструк очолив Тетіївську ОТГ, балотуючись від «Блоку Петра Порошенка». З того часу його влада поширюється не лише на місто, а й на більшу частину району. Навколо створення ОТГ в районі між Майструком та депутатом облради Олегом Балагурою виникло протистояння. Балагура прагнув створити в районі ще одну ОТГ з центром у Денихівці. Однак, жодних практичних кроків по створенню анонсованої Балагурою Денихівської ОТГ проведено не було. Досить було відмови голови Денихівської райради Віталія Самозвана приєднуватися до Тетіївської ОТГ. Наразі найвірогідніше, що Денихівка та ще три села, що залишились, увійдуть до Тетіївської ОТГ, що лише закріпить владу Майструка на всю територію району.

Також Майструк підсилив свої позиції на Київщині через свою заступницю Тетяну Подашевську. Вона – перша жінка-генерал МВС, екс-заступниця голови КОДА часів Януковича Анатолія Присяжнюка. Права рука Майструка в ОТГ досі є членом партії «Опозиційний блок» – Подашевська вказана як співзасновниця обласної організації «Опоблоку» на Київщині. Саме Подашевська забезпечує комунікацію Майструка з верхівкою правоохоронної системи в державі.

Про вплив Майструка можна судити з того, що він є членом україно-арабської ділової ради, на базі якої, у 2018 році провів інвестиційний форум ради у Тетієві.

Майструк публічно критикував Київську облраду через проблеми з погашенням заборгованості КП «Тетіївтепломережа». Підприємство заборгувало за комунальні послуги більше 7 мільйона гривень. Майструк просив облраду перед опалювальним сезоном повернути тепломережі у власність міста.

 

80. ОЛЕКСАНДР ФЕРЕНЕЦЬ

Підприємець, меценат

Засновник благодійного фонду «Фортеця» Олександр Ференець є одним із потенційних кандидатів у народні депутати по округу №92 (Білоцерківський, Володарський, Ставищенський, Таращанський, Тетіївський райони, частина Сквирського району), у якому він протягом останнього часу реалізує свою активну передвиборчу діяльність. Під егідою фонду він регулярно проводить різноманітні благодійні заходи в вищевказаних районах.

Олександр Ференець – колишній прокурор Володарського та Фастівського районів, був звільнений з лав прокуратури за корупційною справою. У минулому Ференець – генеральний директор мережі супермаркуетів «Еко-маркет». Сьогодні він володіє кількома підприємствами, які займаються торгівлею та девелопменською діяльністю.

Ференцю приписують немалі шанси у боротьбі за депутатське крісло від цього округу, вже викликавши увагу з боку місцевих «еліт», зокрема й чинного нардепа від округу Віталія Гудзенка.

Більш того, через низьку активність останнього, не виключено, що за передвиборчий рік Олександр Ференець зуміє обійти Гудзенка у рейтингу довіри, та поборотися з ним, а також з місцевим представником від «Батьківщини» Віктором Світовенком та місцевим депутатом облради Леонідом Глиняним за депутатський мандат.

 

81. АНДРІЙ ГРИЩЕНКО

Командувач оперативного командування «Південь» Сухопутних військ ЗСУ

Одним з найбільш авторитетних військових на Київщині є генерал-лейтенант, нинішній командувач військ оперативного командувння «Південь» Сухопутних військ ЗСУ Андрій Грищенко. Уродженець Харківщини закінчив Сумське вище артилерійське командне училище, у 2003 році – Національну академію оборони України, а у 2015 році – Національний університет оборони України імені Івана Черняховського.

Свою вагу в Київській області Андрій Грищенко отримав, ставши у 2007 році командиром 72-ї окремої механізованої бригади, яка базується у Білій Церкві.

У 2010 році він був обраний депутатом Білоцерківської міської ради, увійшовши до фракції «Партії регіонів».

На початку бойових дій на сході України 72-а ОМБр, очолювана Грищенком, успішно виконувала завдання біля Маріуполя, утримувала Савур-Могилу, Червонопартизанськ. Саме тоді на підтримку терористичних угруповань почались обстріли українських підрозділів з російської території з РСЗВ «Град» та «Ураган». Підрозділи 72, 79, 24 бригад та прикордонники опинилися у вогневому кільці. Після складних боїв при російському кордоні бригада була доукомплектована особовим складом і бойовою технікою та у вересні 2014 року повернулася до зони АТО, де тримала позиції навколо Волновахи.

Після цього Гриценко пішов на підвищення. 7 травня 2015 року він був призначений на посаду першого заступника командувача військ Оперативного командування «Північ» Сухопутних військ ЗСУ. У квітні 2016 року міністр оборони Степан Полторак призначив Грищенка на посаду командувача військ Оперативного командування «Південь». 23 серпня 2017 року указом президента йому було присвоєне чергове військове звання генерал-лейтенанта. Нагороджений орденами Богдана Хмельницького III ступеня та Данила Галицького.

Утім, він досі мешкає у Київській області. Згідно з декларацією, він володіє квартирою у Білій Церкві, гаражем та земельною ділянкою площею 100 кв.м.

 

82. НАТАЛІЯ БАЛАСИНОВИЧ

Голова Васильківської райради

Однією з найбільш впливових осіб Васильківського району є Наталія Баласинович. До обрання на посаду голови Васильківської райради вона займала різні керівні посади, окрім того займалася бізнесом. Також вона – дружина Богдана Баласиновича – начальника відділу аналітичної роботи управління аналітичного забезпечення голови КМДА, радника міського голови Віталія Кличка.

У 2014 році Баласинович очолила передвиборчий штаб БПП на окрузі № 94 (Василькіський та Обухівський райони). Після цього, в 2015 році, на місцевих виборах зайшла першим номером від партії Порошенка в районну раду та очолила її. Також балотувался на посаду Васильковського міського голови, але програла Володимиру Сабадашу. Працювала заступником голови Васильківської РДА Владислава Одинця – ще одного місцевого представника БПП. У 2016 році спробувала свої сили в конкурсі на посаду голови Київської ОДА, але програла Олександру Горгану.

Баласинович пов’язують з київським забудовником Левом Парцхаладзе. Так, нібито саме він возив Наталію Баласинович «на поклон» до родини Засух, які фактично контролюють Васильківський район. Зрештою, Тетяна Засуха погодила Баласинович на посаду голови районної ради.

Баласинович була одним із головних лобістів створення об’єднаних громад в районі. У результаті, 23 грудня 2018 року було проведено вибори у Ковалівській громаді, яка є вотчиною сім’ї Засух.

У 2018 році Баласанович також потрапила в неприємний скандал: вона нібито побила консьєржку одного з київських будинків. Справа так і не доведена до завершення.

 

83. ТАРАС КОСТІН

Міський голова Переяслав-Хмельницького

Уже чотири роки Тарас Костін обіймає посаду Переяслава-Хмельницького міського голови. Не в останню чергу його позиції у місті сильні через близькість до групи «УДАРу», а саме – одного з найближчих соратників Віталія Кличка Артура Палатного. За його каденції в місті впроваджено систему електронних державних закупівель Prozorro, систему електронних петицій, програму «Громадський бюджет». В місті відкрито Центр надання адміністративних послуг та впроваджено низку інших електронних сервісів.

Треба зазначити, що у 2005 році Тарас Костін закінчив Національну юридичну академію України імені Ярослава Мудрого за спеціальністю «Правознавство» та здобув кваліфікацію юриста. У лютому 2018 року закінчив Національну академію державного управління при Президентові України та здобув ступінь магістра за спеціальністю «Управління суспільним розвитком».

Завдяки співпраці Переяслав-Хмельницької міської ради з проектом ЄС/ПРООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду-ІІІ» вдалось реалізувати 5 енергозберігаючих проектів в ОСББ та 4 мікропроекти в загальноосвітніх навчальних закладах, за останні 2 роки – кількість ОСББ зросла у 2 рази.

З метою економії бюджетних коштів на оплату енергоносіїв у загальноосвітніх та культурних закладах міста проведені енергозберігаючі ремонтні роботи. У 2017 році підписано Угоду про дружбу і співробітництво між містами Переяслав-Хмельницький та Маріуполь, внаслідок ратифікації якої на сесії міської ради, міста стали побратимами.

 

84. СЕРГІЙ ВОЗНИЙ

Екс-голова Києво-Святошинської РДА

Один з  колишніх очільників Києво-Святошинського району Сергій Возний більшу частину своєї кар’єри працював менеджером у різних державних підприємствах.

Шлях Возного у політику розпочався з «Партії малого і середнього бізнесу України», головою секретаріату якої він був з 2000 по 2005 рік. У 2008 працював заступником директора з розвитку перспективних напрямків роботи ДП «Енергоефективність» Національного агентства з питань ефективного використання енергетичних ресурсів. Згодом у цьому ж нацагентстві був директором державного підприємства «Учбово-експертний центр НАЕР». Також Возний очолював держпідприємства Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України.

За часів Януковича Возний був депутатом Вишгородської районної ради VІ скликання та Києво-Святошинської районної ради VII скликання. У 2013 році Возний отримав почесну грамоту Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України. Зараз очолює громадську організацію «Орхуська лісогосподарська спілка України».

Зараз Возний працює заступником директора – начальником юридичного відділу ТОВ «Енергоекосервіс». Є одним з інвесторів телеканалу «ПравдаТУТ», однак покинув медіа через конфлікт з гендиректором телеканалу Іваном Гришиним. Наразі очолює обласну організацію «Соціалістичної партії» Іллі Киви на Київщині, демонструючи активність і розраховуючи на можливість проскочити у Верховну Раду.

 

85. ЮРІЙ ПЕТРИК

Начальник управління освіти і науки Білоцерківської міської ради

Як не дивно, але звичайний чиновник міської ради Білої Церкви Юрій Петрик є одним із найвпливовіших людей міста. Все життя працює в освіті міста – і багато років працює в міському відділі освіти. Після Помаранчевої революції вступив до блоку Юлії Тимошенко і є найбільш послідовним представником партії «Батьківщина» в Білій Церкві. На відміну від інших політиків місцевого розливу Петрик не міняв партійну приналежність від тої чи іншої ситуації, зберігаючи партійну приналежність протягом 15 років.

У політиці Петрик людина не нова – він навіть балотувався до Верховної Ради в 2012 році, але тоді в місті вибори виграв Віталій Чудновський, який фактично «засипав» округ. Проте, не дивлячись на це, Петрик показав доволі непоганий результат.

Наразі ж, Петрик не світився в жодних скандалах, підкупах чи чомусь подібному. Зараз він вважається одним з найбільш рейтингових політиків міста.

З огляду на його діяльність, цілком імовірно, що саме Петрик стане кандидатом в народні депутати від Білої Церкви на парламентських виборах 2019 року від «Батьківщини». Інших настільки рейтингових осіб в цієї політичної сили в місті немає. І враховуючи ситуацію, навряд чи з’явиться. З огляду на це, саме на Петрика у партії Юлії Тимошенко робитимуть ставку.

 

86. ВІКТОР СВІТОВЕНКО

Депутат Київської обласної ради

Один з найбільш амбіційних політиків, Світовенко у 2018 році досить активно готувався до парламентських перегонів. Ціль – нарешті отримати депутатський мандат. На півдні Київщини Віктора Світовенка добре знають як депутата обласної ради, де він є головою фракції «Батьківщина» та членом регламентної комісії. Окрім політики він успішно займається бізнесом, зокрема у сфері сільського господарства. З 2004 року обіймає посаду генерального директора ТОВ «Вектор», являється бенефіціаром ТОВ «Горошків-Агро» і «Тайниця-Агро».

Варто сказати, що Світовенко є давнім членом команди Тимошенко, адже жодного разу не змінював політичний окрас. Вперше він став депутатом у 2006 році, коли потрапив у Тетіївську райраду. Три скликання поспіль був помічником нардепа Руслана Лук’янчука, який спочатку представляв «Батьківщину», а зараз «Народний фронт», і є наближеним до секретаря РНБО Олександра Турчинова.

Світовенка звинувачують у махінаціях з нерухомістю в центрі Києва, за рахунок яких він нібито отримав понад 3 тис. квадратних метрів нерухомості, яка вартує близько 25 млн доларів. У ЗМІ повідомляли, що його «прикривали» Сергій Власенко та Олександр Турчинов, який на той момент був віце-прем’єр-міністором.

Попри давнє бажання стати народним депутатом Світовенко програє кожні перегони. У 2012 році Світовенко висував свою кандидатуру від БЮТ по 92 виборчому округу, але програв екс-заступнику голови «Нафтогазу України», «регіоналу» Сергію Кацубі. У 2014 році він пограв на цьому окрузі Віталію Гудзенку.

Наміри потрапити до парламенту в нього залишилися: у ЗМІ писали про те, що в межах того ж 92-го округу агітатори роздають гроші за умови заповнення картки прихильника «Батьківщини», де фігурує ім’я Віктора Світовенка.

 

87. ОЛЕКСАНДР ДАЛІБА

Генеральний директор ПрАТ «Росава» 

Гендиректор «Росави» Олександр Даліба залишається одним з найбільш публічних представників олігарха Костянтина Жевага на Київщині. На місцевих виборах 2015 року Даліба став депутатом Білоцерківської міськради від партії БПП «Солідарність», увійшовши до комісії з питань підприємництва.

На «Росаві» головою Даліба є з 2014 році. До цієї посади він йшов майже 10 років. Прийшов працювати на «Росаву» Олександр Даліба у 2005 році, і починав з посади технічного директора.

У 2018 році потрапив у скандал: офіс великих платників податків провів позапланову перевірку ПрАТ «Росава». За її результатами було встановлено порушення вимог валютного законодавства в частині недотримання граничних строків розрахунків у сфері ЗЕД і донараховано пеню у розмірі 1 мільярд 278 мільйонів грн. За період з 2011 року ПрАТ «Росава» за зовнішньоекономічним контрактом було перераховано на рахунок нерезидента 52,66 млн дол США як авансову оплату за товар, який так і не було поставлено. Аванс також не було повернуто, хоча однією з вимог українського валютного законодавства є повернення валютних цінностей на територію України у встановлені терміни.

Приховати виведення коштів компанії допоміг обслуговуючий банк – ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», через який здійснювалось перерахування валютних коштів і який разом з ПрАТ «Росава» належить до фінансово-промислової групи «Фінанси та Кредит», бенефіціарним власником якої є Костянтин Жеваго.

Наразі Даліба є «головним» у білоцерківському осередку БПП «Солідарність» — він призначений проконтролювати процес президентських виборів у 2019 році. Якщо результат виявиться позитивним, то цілком імовірно, що Даліба опиниться в центральному апараті партії або у списках до Верховної Ради.

 

88. ЕПІФАНІЙ

Голова Православної церкви України

Голова Православної церкви в Україні Епіфаній має прямий стосунок до Київської області, адже протягом тривалого часу був митрополитом Переяславським та Білоцерківським.

Митрополит Епіфаній (Сергій Думенко) в управлінні Української православної церкви Київського патріархату був «правою рукою» Філарета. А після утворення Української Помісної Автокефальної Церкви був обраний її головою.

Проживає Епіфаній на теренах Київщини. Згідно відкритих даних, будинок Сергія Думенка знаходиться в селі Святопетрівське Києво-Святошинського району. На даний час він недобудований, а двір обнесений невисоким парканом. Всередині, крім основного будинку, є кілька будівель по типу гостьового будиночка і господарського приміщення. Оціночна вартість землі становить близько 2,7 млн грн.

Варто додати, що під час Об’єднавчого собору, який відбувся у Києві 13 грудня 2018 року, боролися за посаду предстоятеля Православної церкви в Україні три церковнослужителі: митрополит Луцький Михаїл, митрополит Вінницький Симеон з Московського патріархату та Епіфаній. Митрополита Михаїла вмовили відмовитися від участі в перегонах, в результаті чого більшість священнослужителів обрали Епіфанія головою нової Української церкви.

Авторитетні ЗМІ також повідомляли, що президент Петро Порошенко лобіював на пост очільника нової церкви представника Московського патріархату Симеона, проте Філарет цьому завадив.

Епіфаній є членом Національної Спілки журналістів України та Міжнародної федерації журналістів, а також ректором Київської православної богословської академії.

 

89. ІВАН СТУПАК

Депутат Київської обласної ради

Вперше на політичному горизонті Іван Ступак з’явився у 2015 році, коли потрапив до Київської обласної ради VII скликання від БПП-«Солідарність». До цього він 11 років працював у Головному управлінні СБУ в Києві та Київській області, звідки пішов через конфлікт з керівництвом. Сам Іван Ступак переконує, що всього досягав самостійно, без допомоги впливового батька екс-нардепа-«регіонала» з Дніпра.

Молодий політик активно працює в межах Поліського району, де обирався депутатом. Зокрема, він підняв питання про зміну статусу пропускного пункту «Вільча» з міждержавного на міжнародний, про що домовилися Україна та Білорусь на форумі у Гомелі, а це в майбутньому дасть надходження до місцевого бюджету. Також лобіював проведення 3G-покриття оператором мобільного зв’язку Vodafone у районі.

Також він ініціював скликання Регламентної комісії за участі представників Нацполіції, прокуратури, ДФС, Державної служби України з лікарських засобів, де було розглянуто питання щодо виявлення та протидії виготовлення на території Київщини фальсифікованих підакцизних товарів, зокрема спирту, палива, тютюну та лікарських засобів.

Варто додати, що Іван Ступак активний у медіапросторі. Він є постійним спікером у якості експерта з питань, що стосуються правоохоронної діяльності, зокрема, його можна побачити на таких порталах як «Радіо Свобода», «24 канал», «1+1», «ZIK» тощо.

Також депутат займається підприємницькою діяльністю, зокрема заснував компанію «Security Agency 1901», яка ліцензовано займається виявленням шпигунської техніки у приміщеннях.

 

90. ВАСИЛЬ ШМИГАНОВСЬКИЙ

Голова Яготинської РДА

До роботи в органах місцевого самоврядування Василь Шмигановський майже 30 років присвятив службі в правоохоронних органах України. При цьому у 2010—2011 роках Шмигановський був помічником-консультантом одіозного нардепа від «Партії регіонів» Василя Грицака, який став відомим як лобіст сумнозвісного консорціуму «ЄДАПС», який займався виробництвом ідентифікаційних документів, заробляючи на цьому з державного бюджету сотні мільйонів гривень щорічно.

По завершенню поліцейської кар’єри він працював начальником в Яготинському, а пізніше у Переяслав-Хмельницькому об’єднаному управлінні Пенсійного фонду України Київської області.

У квітні цього року Василь Шмигановський був призначений на посаду голови Яготинської районної державної адміністрації. За словами місцевих, лобіював призначення Шмигановського заступник голови Київського обласного осередку БПП-«Солідарність» Віталій Ярема. ЗМІ повідомляли, що після приходу на посаду екс-міліціонер намагався очолити районний осередок БПП, але той само розпустився (подейкують, що це була справа рук місцевого нардепа-мажоритарника Сергія Міщенка, який контролює осередки БПП на окрузі), а до лав партії зрештою набрали людей заново.

Свого часу Василь Шмигановський двічі балотувався в мери Яготина, проте кожного разу безуспішно. Не виключено, що він намагатиметься стати головою Яготинської ОТГ, хоча поки незрозуміло, коли ЦВК призначить вибори до нової громади.

 

91. СЕРГІЙ БОГОЛЮБОВ

Голова Київської обласної організації партії «За Життя»

Боголюбов у політиці людина нова – цим напрямком він почав займатися лише з літа 2018 року. Він представляє партію «За Життя» Вадима Рабіновіча, яка нещодавно об’єдналася з частиною «Опозиційного блоку» в спільну платформу. Після того, як до Рабіновича офіційно приєднався одіозний кум президента РФ Володимира Путіна Віктор Медведчук, стало зрозуміло, хто стоїть за цим політичним проектом.

У 2018 році Боголюбов часто навідувався до студій телевізійних каналів. Так, у ролі експерта він з’являвся на телеканалі «Рада», «ZIK» (який нещодавно почали пов’язувати з Медведчуком). Проте найчастіше його можна було побачити на медведчуковському «112.ua».

Боголюбов у своєї роботі на Київщині використовує популістичні схеми, замовляючи для висвітлення своїх піар-заходів телегрупи центральних телеканалів. При цьому він повністю орієнтований на Юрія Загороднього – праву руку Медведчука на Київщині.

Основне завдання Боголюбова – допомогти максимально ефективно провести злиття двох проросійських політичних платформ на Київщині. При цьому його завдання – послабити вплив своїх партнерів по політ проекту. В першу чергу, йдеться про нівелювання впливу Олександра Качного – головного представника «газовиків» на Київщині.  Швидше за все, в разі успіху, Боголюбов потрапить до верхньої частини списку «За Життя – Опозиційна платформа», або спробує сили на одному з мажоритарних округів на Київщині.

 

92.ЮРІЙ ПРИЛИПКО

Селищний голова Гостомеля

Перш ніж розпочати свій шлях у політиці, Юрій Прилипко був керівником та співзасновником багатьох підприємств різної сфери діяльності. Пізніше він представляв громаду Гостомеля в Ірпінській міській раді протягом трьох скликань. А 25 жовтня 2015 року був обраний Гостомельським селищним головою. Варто зазначити, що з того часу низку ключових посад селища зайняли саме його родичі.

У вересні 2018 року рішенням суду Прилипко був відсторонений від посади на два місяці. Це було пов’язано з тим, що його ім’я фігурувало у справах про підробку документів та розтрату бюджетних коштів у особливо великих розмірах під час проведення ремонтних та капітальних робіт на дорогах селища.

Загалом, щодо нього відкрито низку кримінальних проваджень. Зокрема, його підозрювали у фінансуванні злочинної організації в Приірпінні, яка займалася  вбивствами, грабежами, вимаганням та розбійними нападами, але вироку суду по цій справі немає. Також ходять чутки, що за часів Януковича він шахрайським шляхом заволодів більш ніж половиною усіх земель селища, а також переховував у себе автопарк президента-втікача.

Юрій Прилипко є ініціатором створення Гостомельської ОТГ. Він навіть звертався до ЦВК з вимогою призначити вибори, але наразі такого рішення немає. Якщо йому вдасться уникнути покарання, він стане головним фаворитом на голову громади.

Водночас Прилипко є почесним громадянином селища Гостомель. Він нагороджений багатьма подяками, грамотами й дипломами від державних установ та організацій за меценатську діяльність у розвитку культури, спорту, медицини та освіти.

 

93. ГЕОРГІЙ БІРКАДЗЕ

Бізнесмен, громадський діяч та меценат

Бізнесмен Георгій Біркадзе вже багато років поспіль веде активну благодійну діяльність в Києві та на Київщині — у Миронівському і  Богуславському районах з метою допомоги дорослим та дітям, що потребують соціального, матеріального забезпечення та підтримки. Він відвідує та допомагає дитячим будинкам, центрам розвитку та реабілітації, закладам дитячого дозвілля (оздоровлення і відпочинку) тощо.

Трудову діяльність розпочав з 1994 року зі створення приватного підприємства промислового профілю. З 2000 року працював на одній з керівних посад девелоперської компанії, в якій займався організацією та формуванням фахових професійних команд, організацією будівельних робіт.

З 2014 року обіймав посаду директора будівельної компанії «Строй-Гарант Інвест», що в умовах руйнування міської інфраструктури, є однією з найуспішніших компаній. Станом на сьогодні, Георгій Біркадзе керує багатопрофільним холдингом, який займається будівництвом, виробництвом, інженерно-монтажними та проектними роботами в столиці, а також в столичному регіоні, зокрема, в Києво-Святошинському районі.

Також Біркадзе є головою правління громадської організації «Справедлива мета», яка функціонує з ціллю забезпечення захисту законних інтересів, прав і свобод громадян України.

 

94. ОЛЕКСАНДР ДРАБИНКО

Архієрей Православної церкви України

Один з двох ієрархів УПЦ МП, які взяли участь в об’єднаному соборі зі створення єдиної помісної церкви в Україні, уродженець Рівненщини Олександр Драбинко на Київщині з 2007 року. Саме тоді він отримав титул митрополита Переяслав-Хмельницького і Вишневського. Отець Олександр був близький з покійним митрополитом Київським УПЦ МП Володимиром: з 1998 року виконував функції його референта, а у 2006 став його особистим секретарем.

Після погіршення здоров’я митрополита, Драбинко в грудні 2011 року став головою комісії, яка мала тимчасово керувати Київською єпархією, а також відповідальним за лікування предстоятеля перед Священним Синодом. Але вже у січні 2012 році Синод розпустив цю комісію, як таку, яка суперечить статуту УПЦ. Після цього Синод почав тиснути на Драбинка: було прийнято рішення звільнити Олександра з посад голови Відділу зовнішніх церковних зв'язків УПЦ та головного редактора офіційного сайту церкви, його також було виведено зі складу постійних членів Священного Синоду. В рішенні йдеться, що воно ухвалено, зважаючи на смуту, яку вносить в життя УПЦ діяльність Преосвященного Олександра. Але вже 25 квітня 2013 року Священний Синод ухвалив рішення зняти з архієпископа Олександра звинувачення.

У владики давній конфлікт з одіозним олігархом і народним депутатом Вадимом Новинським, який проявив себе як великий прихильник впливу РПЦ на українську церкву. Драбинко є одним із лідерів проукраїнського крила УПЦ МП. Коли почалися розмови про надання томосу, отець Олександр одним із перших підтримав цю ідею та виступив за те, щоб долучитися до єдиної православної церкви після її створення.

 

95.ІГОР ДАРМОСТУК

Шеф-редактор видання «КиевВласть»

Персона Ігоря Дармостука широко відома в журналістських та політичних колах Києва та області. В першу чергу, завдяки його виданню – «КиевВласть», яке спеціалізується на проблемах Києва та області. Засноване воно було у 2010 році. Окрім Дармостука засновником був Антон Підлуцький – екс-головред «РБК-Україна», а також колишній прес-секретар партії «Батьківщина».

Проте, мало хто пам’ятає, що у 2008 році Ігор Дармостук та двоє його колег були звільнені з видання «Ділова столиця» за «джинсу» — замовні статті, які були розміщені у цьому виданні. Цікаво, що сам він цього не заперечував.

Це абсолютно не завадило Дармостуку в тому ж 2008 році стати радником заступника голови Київської обласної державної адміністрації Валерія Кондрука. А про його співпрацю з Київською ОДА і особливо з головою управління інформації та зв’язків із громадськістю Київської ОДА Тетяною Чапаєвою, яка очолювала дане управління понад 20 років, встигши працювати ще під орудою тодішнього голови КОДА Анатолія Засухи. Лише після призначення Терещука на посаду очільника обласної адміністрації Чапаєва пішла у відставку. В результаті видання «КиевВласть» отримувало мільйонні тендери на висвітлювання діяльності влади Київщини.

Зараз, після зміни керівництва в Київській ОДА, з клієнтами у Дармостука – серйозні проблеми. Куди заведе його нинішня ситуація, сказати важко. Але з огляду на 8 років діяльності ресурсу, він таки вміє знаходити вихід зі складних ситуацій.

 

96. ОЛЕГ ЛЕВЧЕНКО

Голова Баришівської РДА

 

Посаду голови Баришівської районної державної адміністрації Олег Левченко отримав відносно нещодавно – 18 грудня 2017 року. Проте йому вистачило одного року, аби отримати серйозний вплив в межах району. До цього Левченко працював переважно на державних підприємствах, які займалися в основному захистом інтелектуальних прав і власності. Примітно, що частіше за все, прийшовши працювати в якесь підприємство, Левченко згодом отримував керівні посади. Наприклад, в ДП «Український інститут промислової власності» з помічника заступника директора він доріс до повноцінного директора всього за рік.

Прийшовши в Баришівський район, він зайнявся наступним питаням – зробити все, щоб Баришівська громада була створена якнайшвидше. Так, Левченко став одним із головних лобістів цього об’єднання. В результаті попри небажання низки політичних гравців вже восени 2018 року Центрвиборчком все ж таки призначив вибори до Баришівської селищної об’єднаної громади.

Варто зазначити, що Левченко має досить близькі стосунки з нардепом від БПП, мажоритарником Павлом Різаненком. Сам входить до президентської вертикалі і регулярно відвідує центральний офіс БПП на Лаврській. Хоч Левченко мав всі шанси отримати високий результат, але від участі у виборах на голову Баришівської ОТГ відмовився. Швидше за все, після остаточного формування громади Левченко, який вже буде непотрібен як голова РДА, оскільки райони ліквідуються, опиниться в центральному апараті партії, або буде перекинутий в інший проблемний район.

 

97. ОЛЕКСІЙ ЗІНЕВИЧ

Забудовник, власник ІА «Погляд» та інтернет-провайдера «Бест»

Персона Олексія Зіневича в Приірпінні – загально відома, і переважно пов’язана з різними скандалами. У 2014 році його компанія-провайдер «Бест» оскандалилась зі зливом контактів своїх абонентів, яким почали приходити повідомлення з запрошенням вийти на мітинг в підтримку мера Бучі Анатолія Федорука. Як повідомили ЗМІ, компанія просто передала базу даних передвиборчому штабу Федорука.

Постать Зіневича неодноразово спливала у скандалах в Коцюбинському й Ірпені. Зокрема, він товаришував з скандальним екс-мером Ірпеня Володимиром Карплюком, але пізніше посварився з ним.

Бізнес Зіневича – ІА «Погляд» та провайдер «Бест». Якщо говорити про інформаційну агенцію, то мешканці Приірпіння часто звинувачують журналістів в тому, що ті жодним чином не критикують мера Бучі Анатолія Федорука, адже насправді, є за що. Водночас у Зіневича зараз проводять оновлення телеканалу – відкриваються нові корпункти, оновлюється техніка, на що виділяються чималі кошти. Щоправда, не дуже зрозуміло, звідки подібні ресурси у цього бізнесмена.

Тим паче, якщо говорити про провайдер «Бест», то він давно «прославився» поганою якістю надаваних послуг і хамським відношенням до своїх клієнтів.

Олексій Зіневич також займається будівництвом. Восени 2018 року стався серйозний скандал, коли через підставних осіб він отримав одразу кілька земельних ділянок в мікрорайоні Лісова Буча під забудову. В результаті це дало змогу Карплюку вдало вдарити по Зіневичу, влаштувавши показову акцію під обійстям забудовника і знісши паркан.

Тим не менше, Зіневич попри вкрай неоднозначну репутацію посилює свої позиції як громадського діяча в Приірпінні. Беззаперечним є його вплив завдяки «Погляду». Цілком імовірно, що на наступних місцевих виборах Зіневич зайде в міську раду в якості депутата, або ж спробує окопатися в Ірпені, потіснивши Карплюка.

 

98. ОЛЕКСАНДР САХАРУК

Голова Бородянської об’єднаної територіальної громади

Олександр Сахарук – голова новоствореної Бородянської громади, яка наразі є найпотужнішою на півночі Київщини. Сахарука пов’язують з народним депутатом-мажоритарником Ярославом Москаленком, для якого Бородянка є одним з ключових регіонів Київщини.

До того як податися в політику, Сахарук працював у ВАТ «Бородянська СПМК-15»  на посадах техніка, ведучого інженера, начальника служби охорони праці. У 2000—2001 році був майстром житлового фонду Бородянського ЖКГ, у 2001—2003  – водієм у приватного підприємця. З 2003 по 2008 він працював техніком та начальником виробничого відділу Бородянського БТІ. У 2009 році він очолив КП «Бучанське БТІ».

Із 2010 по 2014 роки Олександр Сахарук був депутатом Бородянської селищної ради від «Фронту змін». А з серпня 2014 по жовтень 2015 року обіймав посаду заступника Бородянського селищного голови. На місцевих виборах 2015 року Сахарук переміг і очолив Бородянську селищну раду. Попри певні конфлікти – йдеться про непорозуміння з керівництвом ПАТ «Борекс» – найбільшого машинобудівного підприємства району – Сахарук зумів втриматися при владі. Зокрема, про  підтримку Сахарука публічно заявив голова райради Георгій Єрко, який входить до орбіти куратора округу №96 від президентської партії Ярослава Москаленка.

У результаті, з огляду на те, що Сахарук має значну підтримку в Бородянці, на нього й була зроблена ставка з боку «Блоку Петра Порошенка».

99. ІЛЛЯ ДІКОВ

Міський голова Вишневого

Вишневе – одне з найбільших міст-супутників столиці. Тому не дивно, що мер Вишневого опинився у цьому рейтингу. До того, як Ілля Діков очолив місто Вишневе, він протягом тривалого часу працював в органах міліції, дослужившись до підполковника. Мером він став після рейдерського захоплення міста: його попередник Микола Ляшенко був відсторонений міськрадою. Не останню роль в цьому зіграв тодішній голова Київської ОДА Микола Присяжнюк та нардеп-«ударівець» Артур Палатний.

Прийшовши на посаду міського голови, Діков почав встановлювати свої порядки в місті. Фактично зараз там функціонує абсолютно автономна правоохоронна система, яка контролює практично усі сфери міста. Допомагає йому в цьому Сергій Гулієв – депутат Вишневої міської ради, очільник КП «Департамент охорони», яке виконує функції приватної поліції мера. Крім цього Гулієв очолює атестаційну комісію Нацполіції Київської області. Та й в Дікова зв’язки з правоохоронцями досить міцні.

В 2018 році він потрапив у кілька скандалів. По-перше, його прізвище фігурує в історії з хабарем в.о. міністра охорони здоров’я Уляні Супрун. Тоді їй пропонували квартиру в одному з ЖК міста в обмін на сприяння виділення медичного обладнання. По-друге, на початку грудня Дікова згадали після обвалу спортивної арени у Вишневому. Утім, обидві історії обійшли мера міста стороною – і якщо з обвалом даху його вини там справді немає, то в історії з хабаром Супрун прямо звинуватила Дікова, а також помічника Олега Ляшка Олександра Богачова у спробі її підкупити. Тим не менш, правоохоронні органи досі не довели справу до логічного завершення, що може свідчити про те, що хтось заступився за очільника Вишневого.

 

100. ОЛЕКСАНДР ГОРГАН

Екс-голова Київської ОДА

Олександр Горган – приклад того, як вправно «злити» свою перспективну політичну кар’єру. Призначений в жовтні 2016 року, вже буквально через кілька місяців почалися розмови про його відставку. Проте він зумів протриматися на посаді два роки. Це йому вдалося виключно завдяки підтримці свого впливового патрона – одіозного нардепа Ярослава Москаленка.

За час роботи на посаді губернатора Київщини, Олександр Горган запам’ятався двома речами – абсолютною неефективністю роботи та публічно заявою про бажання зрадити своїй дружині з молодою заступницею в часи бутності головою Вишгородської РДА.

Хоча справедливості ради варто зазначити, що на початку своєї каденції він намагався демонструвати публічність політики, але нічого так і не вдалося. Навпаки, протистояння КОДА і КОР загострилося настільки, що основні для життєдіяльності області цільові програми приймали із запізненням на півроку.

Коли стало зрозуміло, що Горгана звільнять з дня на день, він почав говорити, що все йде за планом і Київську ОДА він з самого початку мав очолювати протягом два роки, а далі буде призначений радником Порошенка і відповідати за вибори в області. Проте ні серед радників, ні серед функціонерів партії Горгана зараз немає. Також, схоже на те, що від ідеї відправити його на 93-ій виборчий округ по «мажоритарці» на Банковій відмовилися.

Загалом, тільки завдяки своїй минулій посаді, Горган займає почесне соте місце цьогорічного рейтингу впливовості.

Источник Моя Київщина

Tweet about this on TwitterShare on FacebookShare on Google+

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

code